Постанова

від 10.10.2013 по справі 910/7102/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Справа№ 910/7102/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Горецький О.В. - дов. № 14-02/13 від 14.02.2013р.

від відповідача: Леськов П.І. - дов. б/н від 27.08.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010» на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013р.

у справі № 910/7102/13 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Науково-виробниче підприємство «Стелс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Будівельно-монтажна компанія 2010»

про стягнення 708 404, 68 грн.

В судовому засіданні 10.10.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Стелс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010» про стягнення 708 404, 68 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № АЛТ/10 від 22.04.2011р., а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, а тому просив суд стягнути з відповідача 667 588, 52 грн. заборгованості, 27 869, 59 грн. пені, 1 824, 75 грн. інфляційних втрат, 11 121, 82 грн. 3% річних, а всього 708 404, 68 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2013р. у справі № 910/7102/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Стелс» 667 588, 52 грн. основного боргу, 24 971, 97 грн. пені, 11 121, 82 грн. річних, 1 824, 75 грн. інфляційних втрат, 14 110, 14 грн. судового збору та 9 959, 10 грн. витрат по оплату послуг адвоката.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2013р. для розгляду справи № 910/7102/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 03.10.2013р.

26.09.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 03.10.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 10.10.2013р.

08.10.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло доповнення до відзиву.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.10.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.10.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2011р. між Науково-виробничим приватним підприємством «Стелс», яке в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Стелс», (позивач, субпідрядник за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010» (відповідач, замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-компані» (головний підрядник за договором) укладено договір підряду № АЛТ/10, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації, технічного завдання та умов договору виконати комплекс робіт по виготовленню та монтажу екранованих серверних приміщень (надалі - роботи) на Будівництві нового аеровокзалу міжнародного аеропорту «Львів», а саме:

1.1.1. інжинірингові роботи з розробки проектної (технічної) документації;

1.1.2. монтажні роботи зі створення екранованих серверних приміщень і монтажу комп'ютерної фальш підлоги в екранованих приміщеннях;

1.1.3. поставка фільтрів та іншого обладнання в екрановані приміщення;

1.1.4. сертифікація приміщень № 1.2.128 та № 1.2.29 з наданням пакету документів: протоколи вимірювання ефективності екранування екранованих приміщень; акти відповідності екранованих приміщень вимогам II класу за міждержавними стандартом ГОСТ 30373-95 «Оборудование для испытаний. Камеры экранированные», який введено в дію в Україні з 01 липня 2002 року; паспорти на екрановані приміщення та на встановлення обладнання.

Основні параметри об'єкта - загальна площа - 41 005,40 м. кв. Пасажирська спроможність - 1000 пасажирів / год. Категорія терміналу - «С».

Згідно п. 1.3. договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання субпідряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили терміни виконання робіт: проектні роботи - на протязі 15 календарних днів; екранування - 3 тижні при умові погодження технічного завдання зі всіма суміжними виконавцями інженерних систем серверного приміщення; поставка та монтаж фільтрів - 1,5 календарні місяці з моменту отримання коштів від замовника та початку робіт на об'єкті.

Відповідно до п. 3.1. договору договірна ціна робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві і становить 1 160 158, 92 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 193 359, 72 грн., яка складається:

3.1.1. Вартості робіт по розробці проектної (технічної) документації, яка становить 80 586, 22 грн., в т.ч. ПДВ (20%)- 13 431,04 грн., згідно кошторису на проектні роботи (додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного договору;

3.1.2. Вартості будівельно-монтажних робіт, яка становить 658 601, 90 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 109 766, 88 грн., згідно договірної ціни на будівельно-монтажні роботи (додаток № 2), яка є невід'ємною частиною даного договору;

3.1.3. Вартості обладнання, яка становить 420 970, 80 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 70 161, 80 грн., згідно специфікації на обладнання (додаток № 3), яка є невід'ємною частиною даного договору.

Договірна ціна робіт є динамічною.

Пунктом 12.1. договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись із урахуванням положень Загальних умов на підставі актів форми КБ-2в і довідки форми КБ-3, що приймаються виключно по фактичному надходженню коштів на рахунок замовника від генерального замовника, проміжними платежами в міру виконання робіт.

Згідно п. 12.2. договору субпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для погодження головному підряднику до 18 числа звітного місяця в 4-х екземплярах. Головний підрядник на протязі 5-ти (п'яти) робочих днів після фактичного огляду результатів виконаних робіт та отримання 4-х екземплярів актів форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 зобов'язаний або підписати такі акти, або надати в письмовій формі аргументовану відмову в їх підписанні, зазначивши причини відмови в прийнятті робіт та дій необхідних для усунення таких причин. Зазначений термін прийняття виконаних робіт (підписання актів по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3) або відмова від їх прийняття, буде пролонгований на термін проведення випробувань (експертизи якості) результатів таких робіт, якщо такі вимагаються згідно Сніп та виконання послідуючих робіт технологічно пов'язано та неможливо без результатів даних випробувань. Вимоги про проведення випробувань повинно бути передано субпідряднику в письмовому вигляді. Не пізніше 2-х робочих днів з моменту підписання головним підрядником актів по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3, останній направляє вищезазначені акти замовнику для їх остаточного погодження та затвердження. Остаточне приймання виконаних робіт здійснюється замовником шляхом погодження (підписання) актів по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3. Замовник зобов'язаний підписати 4 екземпляри актів по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3 (2 з яких залишаються у замовника, а 2 екземпляри надаються підряднику) на протязі 5-ти робочих днів з моменту отримання від Головного підрядника таких документів. Затвердження (підписання) Замовником актів по формі КБ-2В та довідки по формі КБ-3 здійснюється тільки після підписання вищезазначених документів головним підрядником, при умові їх погодження головним замовником. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання документів замовником у разі надходження таких коштів від генерального замовника на рахунок замовника за умови надання субпідрядником повного комплекту виконавчої документації на роботи виконані в звітному місяці, яка технологічно можлива з урахуванням отриманого авансового платежу.

Замовник перераховує субпідряднику аванс в розмірі 50% від загальної вартості робіт, що становить 650 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ (20%)- 108 333, 33 грн., протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даного договору (п. 12.15. договору).

Пунктом 12.16. договору сторони погодили, що кінцеві розрахунки проводяться на протязі 30 днів з дня підписання остаточного акту приймання-передачі робіт. При кінцевих розрахунках замовник утримує вартість робіт виконаних з вини субпідрядника з недоробками та дефектами, що зафіксовано актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 12.17 договору субпідрядник сплачує замовнику вартість послуг головного підряду в розмірі 2,00% від вартості виконаних робіт (на підставі ф. КБ-2в та ф. КБ-3). Сума послуг генерального підряду утримується з оплати за фактично виконані роботи (без вартості обладнання) на підставі актів по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3 за звітний місяць.

Згідно п. 13.4. договору передача виконаних робіт субпідрядником і прийняття їх замовником та головним підрядником оформлюється актом приймання-передачі.

Замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань і у таких сумах:

За порушення грошових зобов'язань, при надходженні коштів від генерального замовника на рахунок замовника (несвоєчасну оплату виконаних робіт) неустойку у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за весь час прострочення. Штрафні санкції не розповсюджуються на терміни виплати замовником попередніх платежів (авансу)(п. 15.3.1. договору).

Пунктом 18.1. договору сторони, зокрема, погодили, що договір набуває чинності з моменту його укладення / підписання сторонами/.

17.05.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010» на виконання умов договору перерахувало на рахунок позивача 580 000, 00 грн. в якості попередньої оплати, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи (а. с. 110).

У зв'язку з необхідністю виконання додаткових робіт по монтажу фальш підлоги в двох диспетчерських приміщеннях на Будівництві нового аеровокзалу міжнародного аеропорту Львів, 23.03.2013р. сторони уклали додаткову угоду до договору підряду № АЛТ/10 від 22.04.2011р., відповідно до п. 4.1. якої вартість додаткової угоди складається з вартості матеріалів, обладнання та робіт, відповідно до кошторису вартості робіт (додаток 1 до цієї додаткової угоди) становить: ціна без ПДВ - 173 979, 23 грн., крім того ПДВ (20%)- 34 795, 85 грн., ціна з ПДВ (20%) - 208 775, 08 грн.

Згідно п. 4.2. додаткової угоди оплата за роботи здійснюється замовником у безготівковій формі, шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок субпідрядника наступним чином:

4.1.1. попередня оплата здійснюється замовником протягом 5 календарних днів з дати підписання цієї додаткової угоди у розмірі 78 722, 81 грн., крім того ПДВ (20%) - 15 744, 56 грн., разом з ПДВ (20%) - 94 467, 37 грн.

4.2.2. оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з дня підписання документів замовником у разі надходження коштів від генерального замовника на рахунок замовника за умови надання субпідрядником повного комплекту виконавчої документації на роботи виконані в звітному місяці, яка технологічно можлива з урахуванням отриманого авансового платежу.

Пунктом 7 додаткової угоди сторони погодили, що вона набирає чинності з дня її підписання та є невід'ємною частиною договору.

22.03.2012р. відповідач на виконання умов додаткової угоди перерахував на рахунок позивача 94 467, 37 грн. в якості попередньої оплати, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи (а. с. 111).

Судом встановлено, що позивачем було виконано роботи на 1 359 821, 23 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 16-05 за червень 2011р. на суму 323 531, 70 грн., № 1 за грудень 2011р. на суму 32 126, 64 грн., № 3 за серпень 2012р. на суму 176 126, 68 грн., № 2 за серпень 2012р. на суму 54 118, 39 грн., № 1 за серпень 2012р. на суму 96 644, 17 грн., № 1 за вересень 2012р. на суму 205 720, 18 грн., актом № 1/1 від 07.12.2011р. вартості змонтованого устаткування на суму 390 967, 27 грн., актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000053 на суму 80 586, 22 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати/ за червень 2011р. на суму 317, 061, 07 грн., за грудень 2011р. на суму 390 967, 27 грн., за серпень 2012р. на суму 320 351, 46 грн., за вересень 2012р. на суму 201 605, 77 грн. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи), які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін договору підряду №АЛТ/10 від 22.04.2011р.

Загальна сума отриманих послуг головного підрядника по договору № АЛТ/10 від 22.04.2011р. за актами надання послуг головного підряду за червень 2011р. від 29.06.2011р. на суму 6 470, 63 грн., за червень 2011р. від 07.12.2011р. на суму 642, 53 грн., за серпень 2012р. від 13.08.2012р. на суму 6 537, 78 грн., за вересень 2012р. від 26.09.2012р. на суму 4 114,40 грн. становить 17 765,34 грн.

З вищенаведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Стелс» виконало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010» прийняло роботи на загальну суму 1 359 821, 23 грн. без будь-яких зауважень щодо обсягів, якості чи інших умов договору.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором підряду №АЛТ/10 від 22.04.2011р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010» свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не здійснило, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 667 588, 52 грн., з яких 556 335, 71 грн. боргу по договору підряду № АЛТ/10 від 22.04.2011р. та 111 252, 81 грн. боргу по додатковій угоді від 23.03.2012р. до вказаного договору, з урахуванням 974 67,37 грн. авансового платежу та 17 765,34 грн. отриманої суми за послуги генерального підряду.

Таким чином, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становила 667 588, 52 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору №АЛТ/10 від 22.04.2011р. вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського суду України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатись подією, яка неминуче настане.

Пунктом 12.2. договору сторони, зокрема, погодили, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання документів замовником у разі надходження таких коштів від генерального замовника на рахунок замовника за умови надання субпідрядником повного комплекту виконавчої документації на роботи виконані в звітному місяці, яка технологічно можлива з урахуванням отриманого авансового платежу.

Пунктом 12.16. договору сторони погодили, що кінцеві розрахунки проводяться на протязі 30 днів з дня підписання остаточного акту приймання-передачі робіт. При кінцевих розрахунках замовник утримує вартість робіт виконаних з вини субпідрядника з недоробками та дефектами, що зафіксовано актом приймання-передачі.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказана норма (оплата робіт у разі надходження таких коштів від генерального замовника) не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи (генеральний підрядник - Корпорація «Альтіс-Холдинг»), яка не є стороною такого договору.

При цьому, за змістом ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Згідно ч. 2 ст. 528 Цивільного кодексу України, навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Частиною 2 ст. 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, доводи відповідача (апелянта) про відсутність обов'язку оплачувати роботи на спірну суму по договору та додатковій угоді у зв'язку з наявністю відкладальної умови надходження коштів від генерального замовника на рахунок замовника, надходження коштів не відбулося, не заслуговують на увагу з огляду на викладене вище.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 667 588, 52 грн. є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 27 869, 59 грн. пені, 1 824, 75 грн. інфляційних втрат, 11 121, 82 грн. 3% річних.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 15.3.1. договору передбачено, що за порушення грошових зобов'язань, при надходженні коштів від генерального замовника на рахунок замовника (несвоєчасну оплату виконаних робіт) замовник сплачує неустойку у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за весь час прострочення. Штрафні санкції не розповсюджуються на терміни виплати замовником попередніх платежів (авансу).

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що він є арифметично невірним і складає 24 971, 97 грн. (20 771, 07 грн. за період з 13.09.2012р. по 13.03.2013р. по договору та 4 200, 90 грн. за період з 07.10.2012р. по 08.04.2013р. по додатковій угоді).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про стягнення 1 824, 75 грн. інфляційних втрат та 11 121, 82 грн. 3% річних. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 10 000, 00 грн.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 2 Закону України «Про адвокатуру» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. 4 цього Закону України «Про адвокатуру».

Згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката провадиться на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом Київської обласної колегії адвокатів України Горецьким О.В. підтверджуються договором № 07-02/13 від 08.04.2013р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 118).

Відповідно до п. 1.1. даного договору довіритель доручає, а повірений приймає доручення та зобов'язується провести всі необхідні дії по стягненню суми заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010», що виникла на підставі недоплати за виконані роботи згідно з умовами договору підряду № АЛТ/10 від 22.04.2011р., а саме: надати усні консультації; підготувати позовну заяву та інші матеріали для подачі до суду; підготувати розрахунок 3% річних від простроченої суми до позовної заяви; підготувати розрахунок пені до позовної заяви; підготувати розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції до позовної заяви; підготувати адвокатський договір; брати участь у судових засіданнях; подавати відповідні заяви до державної виконавчої служби, тощо, за винагороду.

Згідно п. 3.2. договору винагорода за виконання цього доручення встановлюється в розмірі 10 000, 00 грн.

На виконання умов даного договору, позивачем перераховано на рахунок адвоката Горецького О.В. кошти в сумі 10 000, 00 грн. в якості оплати за послуги згідно договору № 07-02/13 від 08.04.2013р., що підтверджується платіжним дорученням № 193 від 13.05.2013р., оригінал якого наявний в матеріалах справи (а. с. 132).

У матеріалах справи міститься належним чином завірені копії посвідчення адвоката та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3756/10 від 25.09.2008р., згідно якого Горецький О.В. має право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, на рахунок якого здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про кваліфікацію зазначених Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Стелс» 10 000, 00 грн. судових витрат в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України.

Відповідно до п 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність розподілу витрат на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 9 959, 10 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 11.06.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010» на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013р. у справі № 910/7102/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013р. у справі № 910/7102/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7102/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 14.10.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.