Постанова

від 03.10.2013 по справі 801/8159/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 р. Справа №801/8159/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Золотковій Г.Ю.,

за участі представників сторін:

від позивача - Стоборєв М.П. довіреність від 09.08.2013 року,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Сі Ен Жі Ес Інженірінг»

до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим

про визнання протиправними дій та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим про:

- визнання протиправними виконавчих дій державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції щодо вилучення автомобіля Mercedes-Benz Vito, 2006 р.в., держаний номер АК8485АМ;в

- визнання протиправними виконавчих дій державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим провадженням № 35616834;

- скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження від 07.12.2012 року за виконавчим провадженням № 35616834;

- визнання протиправними виконавчих дій державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчим провадженням № 35616834;

- скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.01.2013 року за виконавчим провадженням № 35616834;

- визнання протиправними виконавчих дій державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 35616834;

- скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.12.2012 року за виконавчим провадженням № 35616834.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, у порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", проведені виконавчі дії з примусового стягнення суми боргу у розмірі 99736,00 гривень, в наслідок чого позивач був позбавлений об'єктивної можливості скористатись правом самостійного виконання рішення, визначеним ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в адміністративному позові та матеріалах справи.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 03.10.2013 року, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо неможливості розгляду справи за відсутністю його представника до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись положеннями ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2013 року в результаті зупинки співробітниками ДАІ автомобілю, Дочірньому підприємству «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» стало відомо про накладення арешту на його рухоме майно - автомобіль Mercedes-Benz Vito, 2006 р.в. постановою Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим від 07.12.2012 року за виконавчим провадженням №35616834.

Судом встановлено, що арешт на майно позивача накладений відповідачем у рамках виконавчого провадження, що було відкрито на підставі виконавчого листа № 2а-7463/096/0170 виданого 08.11.2012 року Севастопольським адміністративним апеляційним судом про стягнення з Дочірнього підприємства «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій у розмірі 99736,00 гривень за незабезпечення робочих місць для інвалідів у 2006 року.

Позивач вважає, що при здійсненні виконавчих дій державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції були суттєво порушені його законні права та інтереси, а самі виконавчі дії є неправомірними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства.

При вирішенні зазначеного спору, суд виходив із наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1,3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на визначення вказаних критеріїв, суд вказує, що дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Під розумністю (розсудливістю) слід виходити з того, що нерозсудливими (безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень можна розуміти таки, яких жоден суб'єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Судом встановлено, що 14 листопада 2012 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим керуючись ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №35616834 з примусового виконання виконавчого листу №2а-7463/096/0170 (а.с.23).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Постанови про відкриття виконавчого провадження прийнято 19.03.2012 року.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Проте, на вимогу суду відповідачем не було надано належних доказів надіслання на адресу позивача у визначений Законом України "Про виконавче провадження" строк постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 листопада 2012 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як того вимагає Закон України "Про виконавче провадження". Окрім того, жодних пояснень з цього приводу відповідачем не надано.

За приписами Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до цього Закону.

Суд звертає увагу, що фактична і юридична адреса були зазначені у виконавчому листі (фактична адреса - м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79, юридична адреса - м. Сімферополь, вул. Кечкеметськая, 198). У свою чергу, до початку відкриття виконавчого провадження, а саме 26.10.2012 року у відповідності до норм чинного законодавства були зареєстровані зміни до ЄДРПОУ за № 18821050010001293 стосовно зміни юридичної адреси позивача. Із вказаної дати юридична та фактична адреса позивача були об'єднані за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79.

Таким чином, в порушення вказаних норм позивач був позбавлений можливості скористатися своїм законним правом на погашення боргу у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

У даному випадку, в порушення зазначеної норми, позивача було позбавлено можливості скористатися правом взяти участь у провадженні виконавчих дій щодо вилучення належного позивачу майна.

Згідно зі ст. 6 Закону Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

В порушення вказаних норм, без врахування діючих рахунків Дочірнього підприємства «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» та існуючої на них впродовж того часу кількості грошових коштів, відповідачем, постановою від 07.12.2012 року за виконавчим провадженням №35616834 було накладено арешт на рухоме майно - автомобіль Mercedes-Benz Vito, 2006 р.в.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно накладений арешт на рухоме майно позивача - автомобіль Mercedes-Benz Vito, 2006 р.в. не надавши позивачу можливості впродовж проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №2а-7463/096/0170 скористатися його правами визначеними Законом України «Про виконавче провадження», що є недопустимим.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивач у добровільному порядку сплатив повну суму боргу на користь Стягувача - Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів у розмірі 99736,00 гривень, з метою повернення автомобілю оплатив виконавчий збір у розмірі 9973,60 гривень та витрати на виконавче провадження у розмірі 200 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для відновлення порушеного права позивач має право на повернення витрат по сплаті виконавчого збору в розмірі 9973,60 гривень та витрат про проведення виконавчих дій у розмірі 200,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

На думку суду прийняття відповідачем оскаржуваної постанови привело до настання несприятливих наслідків для суб'єкта господарювання, оскільки після накладення арешту на майно, Дочірньому підприємству «Сі Ен Жі Ес Інженірінг» було завдано невиправданих збитків, яких позивач мав можливість уникнути у разі дотримання державним виконавцем встановленого законодавством порядку проведення виконавчих дій, а такі порушення суперечать ч.3 ст. 2 КАС України, в зв'язку із чим вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували обґрунтованість та правомірність проведених ним виконавчих дій щодо вилучення автомобіля Mercedes-Benz Vito, 2006 р.в., держаний номер АК8485АМ та винесення оскаржуваної постанови про накладення решту на рухоме майно.

Разом з тим, стосовно вимог позивача про визнання протиправними виконавчих дій відповідача щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виконавчих дій щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, суд звертає увагу на, що відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен у повному обсязі вчиняти виконавчі дії, направлені, у першу чергу, саме на виконання виконавчого документа, у тому числі, здійснювати накладання арешту на майно боржника.

Таким чином, на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем були вчинені дії, направлені на виконання виконавчого документа, а саме прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження від 07.12.2012 року, в наслідок чого були вчинені виконавчі дії щодо прийняття постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, в межах наданих державному виконавцю повноважень для примусового виконання судового рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги в цій чистині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Враховуючі часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що на користь позивача належить до повернення з Державного бюджету України 34,41 гривень.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.10.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 07.10.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження від 07.12.2012 року за виконавчим провадженням № 35616834.

3. Визнати протиправними виконавчі дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції щодо вилучення автомобіля Mercedes-Benz Vito, 2006 р.в., держаний номер АК8485АМ.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.01.2013 року за виконавчим провадженням № 35616834.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 15.01.2013 року за виконавчим провадженням № 35616834.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Сі Ен Жі Ес Інженірінг" витрати по сплаті виконавчого збору у розмірі 9973 (дев'ять тисяч дв'ятсот сімдесят три) гривні 60 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Сі Ен Жі Ес Інженірінг" витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 200 (двісті) гривень 00 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим.

8. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Сі Ен Жі Ес Інженірінг" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 гривень 41 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції України в АР Крим.

9. В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.