Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/11191/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/11191/13 14.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо правова группа" до про Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа" стягнення 140 139,40 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Головіна К.І.

Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Титикало Р.С. - представник за дов.;

від відповідача: Лифар Д.В. - представник за дов.

Рішення прийнято 16.10.2013, у зв'язку з оголошеною перервою з 11.09.2013 на 16.10.2013.

У судовому засіданні 16.10.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничо правова група" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа" про стягнення 138 680,65 грн. заборгованості на підставі Кредитного договору № 85-Н/07 від 19.04.2007 року, Кредитного договору № 89-Н/08 від 28.08.2008 року, Договору застави № 85-Н/07-3 від 19.04.2007 року та Договору застави № 89-Н/08-03 від 28.08.2008 року, відповідно до Договору переуступки фінансових кредитів від 03.03.2011 року.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничо правова группа" та Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" договору переуступки фінансових кредитів (відступлення прав) від 03.03.2011 року, позивач набув право вимоги до Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа" за кредитним договором №89-Н/08 від 28.08.2008 року, кредитним договором №85-Н/07 від 19.04.2007 року, договором застави №89-Н/08-03 від 28.08.2008 року та договором застави №85-Н/07-3 від 19.04.2007 року.

Однак відповідач грошове зобов'язання щодо оплати заборгованості не виконав, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2013 порушено провадження у справі №910/11191/13, розгляд справи призначений на 08.07.2013.

08.07.2013 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли розрахунок суми позову та документи по справі на вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/11191/13 від 14.06.2013.

Ухвалою від 08.07.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 29.07.2013.

29.07.2013 через відділ діловодства суду відповідач надав відзив на позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що підвищувати відсоткову ставку до 45% річних в односторонньому порядку позивач не мав права та з такими умовами відповідач не погоджується. Окрім того, відповідач зазначив, що рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2011 у справі №27/154 з відповідача на користь позивача стягнуто пеню, проценти за користування кредитом, збитки від інфляції, 3 % річних, яке набрало законної сили, а тому після винесення цього рішення нарахування штрафних санкцій повинно припинитися. Керуючись ст.ст. 256, 258 Цивільного кодексу України, відповідач просив суд застосувати строк позовної давності на нараховану пеню.

В судовому засіданні 29.07.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 12.08.2013.

12.08.2013 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, клопотання про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору та заява про збільшення розміру позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 67 630,22 грн., проценти за користування кредитом - 64 535,88 грн., пеню - 8 576,67 грн. та 6 646,67 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 12.08.2013 на підставі ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 21.08.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2013 з ініціативи суду призначено колегіальний розгляд справи №910/11191/13.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.08.2013 справу №910/11191/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Головіна К.І., суддя Спичак О.М.

Ухвалою від 21.08.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 11.09.2013.

11.09.2013 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 67 630,22 грн. заборгованості за кредитом, 66 036,74 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом та 3 % річних у розмірі 6 472,44 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 11.09.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 16.10.2013.

В судовому засіданні 16.10.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно п. 1 ст. 513 того ж Кодексу, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільногог кодексу України встановлено, що нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

03.03.2011 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо правова группа" (за договором новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" (за договором первісний кредитор) було укладено договір переуступки фінансових кредитів (відступлення прав) (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених договором первісний кредитор за згодою боржника відступає свої права та обов'язки за кредитним договором №89-Н/08 від 28.08.2008 року, кредитним договором №85-Н/07 від 19.04.2007 року, договором застави №89-Н/08-03 від 28.08.2008 року та договором застави №85-Н/07-3 від 19.04.2007 року, які укладені між первісним кредитором та Державним підприємством "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа" (за договором - боржник), а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону в зазначених договорах, та приймає на себе всі його права та обов'язки за ними.

Відповідно до п.1.2 Договору про переуступку фінансових кредитів, встановлено, що заборгованість боржника перед первісним кредитором за кредитним договором № 89-Н/08 від 28.08.2008 складає: заборгованість по процентах - 96, 35 грн.; прострочена заборгованість по кредиту - 67 630, 22 грн.; прострочена заборгованість по процентах - 16 561, 87 грн.; -заборгованість за пенею - 25027, 14 грн.

Пунктом 1.3 договору переуступки фінансових кредитів (відступлення прав) від 03.03.2011 року сторони погодили, що з моменту набуття чинності договором первісний кредитор вважається таким, що передав, а новий кредитор таким, що набув усіх прав та обов'язків сторони кредитора за кредитними договорами та заставодержателя за договорами застави, які зазначені в п. 1.1 договору.

Так, згідно п. 1.1 кредитного договору №89-Н/08 від 28.08.2008 року, ВАТ "БТА Банк" (правонаступником якого є ПАТ "БТА Банк") відкриває ДП "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа" (позичальник) відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, надає позичальнику грошові кошти (надалі - кредити) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобовязується використовувати кредити на цілі, зазначені в цьому договорі, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, повертати банку кредити та загальну заборгованість за кредитною лінією в повному обсязі та у строки, передбачені в п. 8 цього договору, а також виконувати інші умови цього договору.

Наведені факти встановлені в рішенні господарського суду міста Києва від 01.08.2013 у справі №27/154, а тому не потребують повторного доведення, в силу ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, відповідно до якої, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач заявив до стягнення суму боргу за кредитом у розмірі 67 630,22 грн.

24.02.2010 сторонами укладена додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії №89-Н/08 від 28.08.2008, відповідно до умов якої сторони змінили п. 8.1 кредитного договору, виклавши його в такій редакції: "позичальник зобов'язується повернути банку кожен з кредитів, наданих в межах розміру ліміту кредитної лінії, встановленого п. 1.2 цього Договору, до 01 липня 2011 року".

Окрім того п. 1 цієї додаткової угоди, сторони домовились, що правонаступником усіх прав та обов'язків первісного кредитора (ПАТ "БТА Банк") по якому є кредитор по цьому Договору - ТОВ "Видавничо правова група".

Доказів сплати отриманого кредиту за договором № 89-Н/08 відповідач суду не надав, враховуючи, що строк повернення його - до 01.07.2011, тому вимоги про стягнення 67 630,22 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

Наявність заборгованості за кредитом у розмірі 67 630,22 грн. не заперечується відповідачем.

За кредитним договором позичальник зобов'язується сплатити проценти. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (п. 1 ст. 1054, п. 1 ст. 10561 ЦК України).

Пунктом 1.3 кредитного договору № 89-Н/08 від 28.08.2008 року встановлено розмір процентів за користування кредиту - 26 % річних.

Однак пунктом 6.9 цього Договору сторони передбачили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, банк має право змінити в односторонньому порядку процентну ставку за користування кредитом, визначену цим договором, до 45 % річних.

Про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, банк зобов'язаний письмово повідомити позичальника. У разі зміни банком розміру процентів за цим договором у таких випадках, новий розмір процентів застосовується з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому позичальник був повідомлений в письмовій формі про збільшення розміру процентів.

У відзиві на позов, відповідач заперечив проти того, що збільшення процентної ставки за користування кредитом повинно проводитися в односторонньому порядку з повідомлення про це відповідача за допомогою листа (14.06.2011). Та керуючись п. 11.7 Договору, зазначає, що договір може бути змінений (крім випадків передбачених договором та/або чинним законодавством України) тільки за взаємною згодою банку і позивача за умови, що такі зміни викладені в письмовій формі.

Однак, дані твердження спростовуються наступним.

Як було вже зазначено вище, п. 6.9 Договору № 89-Н/08 передбачає право кредитора на зміну в односторонньому порядку процентну ставку за користування кредитом, за умови порушення позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором.

Як вбачається з листа № 4/04 від 14.06.2011, кредитор скористався своїм правом та збільшив процентну ставку за користування кредитом до 45 % річних, повідомивши про це відповідача цим листом, тобто в письмовій формі, як це передбачили сторони умовами Договору № 89-Н/08 від 28.08.2008.

Відповідно до п. 6.5 Договору, нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день закінчення строку дії кредитної лінії, а у випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за кредитною лінією в такий день - то нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитною лінією.

За твердженням позивача, розмір нарахованих відповідачеві процентів за користування кредитом за договором № 89-Н/08 від 28.08.2008 року з 01.07.2011 по 31.08.2013 складає 66 036,74 грн.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів оплати ним нарахованих процентів за користування кредитом у зазначений вище період.

Так, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає вимоги останнього щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 66 036,74 грн. обґрунтованими, не суперечать умовам договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Твердження відповідача, що після стягнення за рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2011 у справі № 27/154, пені, процентів за користування кредитом, збитки від інфляції, три проценти річних, штрафні санкції не повинні нараховуватися, визнані судом необґрунтованими з огляду на наступне.

Слід зазначити, що відповідно до цього рішення пеня заявлена позивачем за період по 07.04.2010 в сумі 13 524,10 грн. та за період з 08.04.2010 по 01.06.2011 в сумі 11 256,22 грн., проценти за користування кредитом станом по червень 2011 року у розмірі 21 775,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 7 101,58 грн. та три проценти річних за період по 01.07.2011.

Сума основного боргу за кредитом та процентами відповідачем не сплачено, що встановлено судом, а тому позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення 3 % річних.

Позивачем нараховані 3 % річних у розмірі 6 472,44 грн. (4 402,45 грн. з основної суми боргу та 2 069,99 грн. з боргу по процентах) за період з 01.08.2011 по 31.08.2013.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленогоіндексу інфляції за весь час прострочення,а також три проценти річнихвід простроченоїсуми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача є порушенням вимог Договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 3% річних складової боргу є правомірним та таким, що підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем.

Щодо посилання відповідача на ст.ст. 258, 256 Цивільного кодексу України щодо пропуску строку позовної давності за зверненням стягнення пені, судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач не заявляє до стягнення пеню.

Загальний розмір вимог за заявою про зменшення позовних вимог (борг за кредитом - 67 630,22 грн., борг по процентах - 66 036,74 грн. та 6 472,44 грн. 3 % річних) складає 140 139,40 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог. За таких обставин 145,00 грн. судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 2 802,78 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Державне спеціалізоване видавництво "Вища школа" (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Гоголівська, 7, код 02476669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо правова группа" (03148, м. Київ, вул. Сімї Сосніних, 7 А, код 37499021) 67 630,22 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень 22 коп. боргу за кредитом, 66 036, 74 грн. (шістдесят шість тисяч тридцять шість гривень 74 коп.) боргу по процентах, 6 472,44 грн. (шість тисяч чотириста сімдесят дві гривні 44 коп.) 3 % річних та 2 802,78 грн. (дві тисячі вісімсот дві гривні 78 коп.) судового збору.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавничо правова группа" (03148, м. Київ, вул. Сімї Сосніних, 7 А, код 37499021) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 145,00 грн. (сто сорок п'ять гривень 00 коп.), сплачений квитанцією 7060.179.1 від 12.08.2013, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 910/11191/13.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення:

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді К.І. Головіна

О.М. Спичак