Ухвала

від 10.10.2013 по справі 826/5753/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5753/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФСБ-Охорона» до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФСБ-Охорона» (надалі за текстом - «ТОВ «ФСБ-Охорона») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002062202 від 14.03.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 465 001 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Солом'янському районі м. Києва»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.02.2013 р. по 20.02.2013 р. посадовцями ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «ФСБ-Охорона» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Спрінгс-Ай» за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 637/22-2/35369297 від 21.02.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплаченого ПП «Спрінгс-Ай» у складі вартості послуг.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

01.10.2011 р. між ТОВ «ФСБ-Охорона» та ПП «Спрінгс-Ай» укладено договір №1/11.

За умовами цього договору ПП «Спрінгс-Ай» зобов'язалось надати послуги з перевезення товарів, особового складу, а також інспектування об'єктів охорони.

На підставі названого договору ПП «Спрінгс-Ай» видало податкові накладні, а позивач включив визначені в них суми податку, у загальному розмірі 310 000 грн., до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно актів ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 46/23-20/36476223 від 06.02.2013 р., № 47/23-20/36476223 від 06.02.2013 р., № 315/22-20/36476223 від 20.03.2013 р. ПП «Спрінгс-Ай» не знаходиться за місцем реєстрації, підписи в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 р. виконано не директором цього підприємства, підтвердити реальність господарських взаємовідносин з іншими платниками податків неможливо.

Наведене, на думку податкового органу, призвело до завищення позивачем сум податкового кредиту у жовтні-грудні 2011 р. на 310 000 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002062202 від 14.03.2013 р., яким ТОВ «ФСБ-Охорона» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 465 001 грн., у тому числі 310 000 грн. за основним платежем та 155 001 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Позивачем було надано копії: договору про надання послуг по перевезенню вантажів, товарів, особового складу, інспектуванню об'єктів охорони № 1/11 від 01.10.2011 р., актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних,

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Аналіз наданих ТОВ «ФСБ-Охорона» первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП «Спрінгс-Ай», які були предметом перевірки.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що ПП «Спрінгс-Ай» відсутнє за місцем реєстрації, оскільки ця обставина не може бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача є помилковим та не може слугувати підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 15 жовтня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.