Постанова

від 03.10.2013 по справі 813/3575/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року № 813/3575/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Гриб А.І.,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Газотермія» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000752210/6559 від 26.03.2013 року та №0001032210/10180 від 30.04.2013 року,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Газотермія» (далі - Підприємство, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ, відповідач) з позовними вимогами, з врахуванням уточнених, про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС від 26.03.2013 року №0000752210/6559 та податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС від 30.04.2013 року №0001032210/10180.

Обґрунтовує позов тим, що у акті про результати позапланової невиїзної перевірки ПП "Газотермія" від 07.03.2013 року №517/22-10/34559433 відповідачем встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 20941,11 грн. Вважають, що акт позапланової перевірки ґрунтується виключно на припущеннях податкового ревізора-інспектора та на актах перевірки по відповідних контрагентах. За результатами розгляду первинної скарги від 22.04.2013 року ПП "Газотермія" залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 26.03.2013 року №0000752210/6559 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.03.2013 року №0000742210/6558.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з врахуванняи уточнених вимог, підтримав з підстав, викладених у позові та просив такі задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов та пояснив, що господарські операції, які відображені ПП "Газотермія" в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Газотермія" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ "Фінанс Пан Трейд" за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року, з ЗАТ НВП "Укрзахіденерго",ТзОВ "Цайпер-Україна" за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за наслідком якої податковий орган прийшов до висновку, що Підприємством порушено п.п 198.1, п.198.2, п.п198.3, п.198.4, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 з наступними змінами та доповненнями (далі-ПК України), внаслідок чого занижено ПДВ, за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року всього у сумі 20941,11 грн, у тому числі за лютий 2011 року у сумі 4732,31 грн, за травень 2012 року на суму 1956,8 грн, за червень 2012 року на суму 9935,6 грн, за липень 2012 року на суму 4316,4 грн, що викладено в Акті перевірки від 07.03.2010 року №517/22-10/34559433.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.03.2013 року №0000742210/6558 та №0000752210/6559, якими Підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 4720,00 грн., збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 16221,11 грн, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 2873,2 грн.

Рішенням від 22.04.2013 року №7051/10/10-2005/487 про результати розгляду первинної скарги Підприємства Державна податкова служба у Львівській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 26.03.2013 р. №0000752210/6559 та скасувала податкове повідомлення-рішення від 26.03.2013 року №0000742210/6558. На підставі акта перевірки від 07.03.2010 року №517/22-10/34559433 та Рішенням від 22.04.2013 року №7051/10/10-2005/487 про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0001032210/10180, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 4720,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 1180,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Підприємство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, під час проведення перевірки використано Акт ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС від 17.05.2011 року №936/23-408/34558872 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" з питань правильності декларування податкового кредиту податкового зобов'язання по ПДВ за лютий 2011 року", згідно якого податковий орган прийшов до висновку про відсутність підтвердження господарської діяльності та фактичного придбання ТМЦ (послуг) у ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" у загальній сумі 21990,00 грн., в т.ч. ПДВ 3665,00 грн, Акт ДПІ у Галицькому районі м.Львова Львівської області ДПС від 20.06.2011р. №1580/23-209/32484335 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ "Цайпер-Україна" з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 року", згідно якого податковий орган прийшов до висновку про відсутність підтвердження господарської діяльності та фактичного придбання ТМЦ (послуг) у ТзОВ "Цайпер Україна" у загальній сумі 6403,86 грн, в т.ч. ПДВ 1067,31 грн, Акт ДПІ у Печерському районі м.Києва від 03.09.2012 №3735/22-3/37700469 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фінанс Пан Трейд", щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.05.2012 року по 31.07.2012 року", згідно якого податковий орган прийшов до висновку про відсутність підтвердження господарської діяльності та фактичного придбання ТМЦ (послуг) у ТОВ "Фінанс Пан Трейд" у загальній сумі 97252,80 грн., в т.ч. ПДВ 16208,80 грн.

На підставі вищевикладеного податковий орган прийшов до висновку що Підприємством порушено ведення податкового обліку, а саме п.п 198.1, п.198.2, п.п198.3, п.198.4, п.198.6, ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ, за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року, всього у сумі 20941,11 грн, у тому числі за лютий 2011 року у сумі 4732,31 грн, за травень 2012 року на суму 1956,8 грн, за червень 2012 року на суму 9935,6 грн, за липень 2012 року на суму 4316,4 грн, що укладені Підприємством з вищезгаданими контрагентами угоди мають ознаки нікчемності.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Як вбачається з Договору №ДГ-000054 від 02.02.2011 року ЗАТ НВП "Укзахіденерго" (Продавець) та ПП "Газотермія" (Покупець), предметом якого є товар в кількості та асортименті, згідно товарних накладних, підписаних та завірених сторонами. Згідно п. 4.2 даного Договору прийомка товарів за кількістю здійснюється Покупцем або його повноважним представником, після чого Продавцем або його повноважним представником виписується товарна накладна, яка завіряється сторонами. Крім того, п. 3.1, 3.2 передбачено, що Покупець здійснює оплату кожної партії протягом 10 банківських днів від дати поставки товару, а оплата Покупцем поставленого товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку суми поставки на рахунок Продавця.

На виконання умов Договору ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" виписано видаткові накладні №РН-2-07001 від 07.02.2011 року, №РН-2-24003 від 24.07.2011 року, та відповідні податкові накладні згідно номенклатури яких отримані Підприємством перетворювачі тиску, блок живлення та інші комплектуючі на суму 12210,0 грн та 9780,0 грн, віднесено Підприємством до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації за лютий 2011 року, що підтверджено в акті перевірки.

Як вбачається з Договору №01-01-11 від 11.01.2011 року ТзОВ "Цайпер-Україна" (Виконавець) та ПП "Газотермія" (Замовник), предметом якого є виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту систем обліку енергоносіїв, систем автоматизації і механізації, їх складових та інших робіт по завданню Замовника. Згідно п.3.1, 3.2 виконані роботи оплачуються згідно Акту здачі-приймання виконаних робіт після його підписання.

На виконання умов Договору Сторонами підписано 18.02.2011 року Акт №1 здачі-приймання робіт за Договором №01-01-11 та виписано відповідні податкові накладні згідно номенклатури яких отримані Підприємством роботи, віднесено Підприємством до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації за лютий 2011 року, що підтверджено в акті перевірки.

Як вбачається з Договору №030512 від 03.05.2012 року ТзОВ "Фінанс Пан Трейд" (Виконавець) та ПП «Газотермія» (Замовник), згідно якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе поставку промислових товарів (комплектуючих виробів та матеріалів) по заявкам Замовника. Пунктами 3.1,3.2 передбачено, що Замовник оплачує товар на основі рахунків, які виставляє Виконавець, а Виконавець поставляє товар Замовнику не пізніше 20 календарних днів після оплати товару. При цьому Виконавець зобов'язується забезпечити своєчасну поставку товарів.

На виконання умов Договору ТзОВ "Фінанс Пан Трейд" виписано видаткові накладні №27/07-02 від 27.07.2012 року, №15/06-04 від 15.06.2012 року, №1/06-05 від 01.06.2012 року, №4/05-02 від 04.05.2012 року та відповідні податкові накладні згідно номенклатури яких отримані Підприємством комплектуючі на суму 97252,8 грн., віднесено Підприємством до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації за травень-липень 2012 року, що підтверджено в акті перевірки.

Слід зазначити, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ надано податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, оплата за товар була проведена на суму зазначену у відповідних накладних, про що подав банківські виписки за особовим рахунком.

Як вбачається з відміток у видаткових накладних контрагентів товар був отриманий представником Підприємства.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбаний у контрагентів товар був використаний на виконання договору №02/11-10 від 01.12.2010 року укладеного з ВАТ «Іскра», що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 31.03.2011 року з додатком №1 переліком обладнання та матеріалів, договору №100412/271 від 21.05.2012 року укладеного з ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч», що підтверджується актами №1, 2 від 05.07.2012 року та 31.07.2012 року, з додатками переліку обладнання, та поставку товару ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» згідно накладної №1-06/12 від 18.06.2012 року.

До матеріалів справи долучено акти приймання виконаних робіт за вищезгаданими договорами, належним чином засвідчені підписами представника Підприємства та Замовника.

Як вбачається з картки рахунку 201 прихід ТМЦ Підприємством у бухгалтерському обліку був відображений.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбаний товар був проведений по бухгалтерському обліку: Дт 281 рах. «Товар на складі», Кт 631 рах. «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що податковим органом не спростовано.

Товари та роботи, які були предметом Договорів, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

За наслідком виконання робіт Підприємство отримало податкові накладні та в яких є посилання на вищезгадані Договори та номенклатура робіт, в яких відповідає переліку робіт визначеному в актах виконаних робіт, укладених на їх виконання, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Щодо відсутності штату працівників, то суд зазначає, що господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, шляхом укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

За змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Стаття 203 ч. 5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент вчинення правочинів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст. 228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушують публічний порядок, якщо такі були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011 року №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

Однак, відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Відтак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсним в установленому порядку вищевказаного правочину чи докази порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача. Підприємство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з серпня 2006 року, купівля-продаж товару, який придбавався згідно досліджених судом Договорів, узгоджується з предметом діяльності Підприємства: монтаж та установлення, ремонт та технічне обслуговування контрольно-вимірювальних приладів, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням.

Слід зауважити, що в основу прийняття висновків про нікчемність господарських операцій Підприємства та ТзОВ "Фінанс Пан Трейд" за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року, з ЗАТ НВП "Укрзахіденерго", ТзОВ "Цайпер-Україна" за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року була покладена інформація податкового органу згідно якої, складено акти про неможливість проведення перевірки, що не може слугувати доказом укладення нікчемних правочинів.

Актом перевірки також не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти Підприємства не знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також що у таких не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно ст. 61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента та не позбавлене права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому, слід зазначити, що одним з основних принципів оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 ПК України.

Таким чином сукупність вищенаведених встановлених судом обставин підтверджено належними та допустимими доказами, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Газотермія" 200,95 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Залізничному районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області) №0000752210/6559 від 26.03.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Залізничному районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області) №0001032210/10180 від 30.04.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Газотермія» (79021, м. Львів, вул. Виговського, 79/70, код ЄДРПОУ 34559433) судові витрати у розмірі 200 (двісті) грн 95 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 08.10.2013 року.

Суддя Сидор Н.Т.