Постанова

від 07.10.2013 по справі 801/8063/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2013 р. (13:00) Справа №801/8063/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальнітю "Кафа-Термінал"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

позивача - Давиденко А. О. довіреність № 126/13 від 06.09.13;

відповідача - Бікіров А. Н., довіреність № 25 від 01.08.13 р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальнітю "Кафа-Термінал" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Міндоходів в АР Крим про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. № 0001621503.

У судовому засіданні 07.10.2013 р. усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, судом прийнято заяву ТОВ "Кафа-Термінал про зміну позовних вимог, згідно якої позивач просить суд: визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС від 15.04.2013 р. № 0001621503, а саме скасувати його в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 8902,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо порушення позивачем термінів сплати податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за квітень 2012 р. у сумі 89025,69 грн. Так, позивач стверджує, що сума орендної плати за квітень 2012 р. була сплачена позивачем до банківської установи своєчасно - 30 травня 2012 р.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, відображених у письмових запереченнях, зазначивши, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок, а оскільки грошові кошти перераховані банком 31.05.2012 р., тобто на наступний день після закінчення граничного терміну сплати податкових зобов'язань, то застосування штрафних санкцій до позивача є правомірним.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС з 01.04.2013 р. по 02.04.2013 р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Кафа-Термінал" з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.01.2012 р. по 31.05.2012 р., за результатами якої складений акт № 726/15.3/32511379 від 02.04.2013 р. (а.с. 26 - 29).

В ході проведення перевірки податковою інспекцією зроблений висновок про порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 ПК України у зв'язку з недотриманням термінів сплати податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по строкам: 30.01.2012 р., 30.05.2012 р.

15.04.2013 р. на підставі акта № 726/15.3/32511379 від 02.04.2013 р. Феодосійською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС (правонаступником якого є відповідач) було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001621503 про зобов'язання ТОВ "Кафа-Термінал" сплатити штраф у розмірі 23586,71 грн. за затримку сплати суми грошового зобов'язання (а.с. 24).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем були подані скарги до Головного управління Міндоходів в АР Крим та Міндоходів України, які за результатами розгляду були залишені без задоволення, про що ТОВ "Кафа-Термінал" повідомлено відповідними листами від 20.06.2013 р. № 161/10/10.2-14 (а.с. 32-35) та від 29.07.2013 р. № 7712/6/99-99-10-01-15 (а.с. 36-37).

Правомірність винесення відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу в сумі 89025,59 грн. (10% = 8902,57 грн.) є предметом спору у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача з наступних підстав.

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Так п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України - платниками податку за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з приписами статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Пунктом 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З наявних в матеріалах справи звітних податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 р. (вх. № 1190 від 27.01.2011 р.) та 2012 р. (вх. № 1726від 14.02.2012 р.) вбачається, що ТОВ "Кафа-Термінал" узгоджено податкове зобов'язання з орендної плати:

- за грудень 2011 р. - у сумі 121170,70 грн.

- за квітень 2012 р. - у сумі 121165,76 грн.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З облікової картки платника податків вбачається, що узгоджене податкове зобов'язання за грудень 2011 р. було частково погашено в сумі 5,10 грн. за рахунок переплати. Згідно платіжного доручення № 263 від 31.01.2012 р. остаточне погашення зобов'язань в сумі 121165,60 грн. здійснено позивачем 01.02.2012 р., тобто з перевищенням граничного строку сплати на 2 дні, що, в свою чергу, позивачем не оскаржується.

Узгоджене податкове зобов'язання за квітень 2012 р. було частково погашено в сумі 6464,31 грн. за рахунок переплати, З матеріалів справи вбачається, що частина податкових зобов'язань, що залишалася (114701,45 грн.) погашена платником податків згідно квитанції № 319 від 30.05.2012 р. у сумі 90000,00 грн. (одержано банком 30.05.2012 р.) та платіжним дорученням № 314 від 31.05.2012 р. у сумі 25675,76 грн. (одержано банком 31.05.2012 р.).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи сплату узгоджених зобов'язань з орендної плати за землю з затримкою менш ніж 30 календарних днів до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 23586,71 грн. (10% суми сплачених податкових зобов'язань) згідно податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. № 0001621503.

Як вже було зазначено, предметом спору у цій справі є оскарження вищенаведеного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу в розмірі 89025,59 грн. (10% = 8902,57 грн.), з приводу чого суд зазначає наступне.

Часткове погашення суми податкових зобов'язань з орендної плати за землю за квітень 2012 р. в сумі 89025,59 грн. було здійснено позивачем 30.05.2012 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція № 319 на загальну суму 90000,00 грн. (а.с. 31). Однак, як вбачається з облікової картки платника податків, кошти були перераховані лише 31.05.2012 р., що, в свою чергу, не може вказувати на протиправність дій з боку позивача з огляду на таке.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб'єктів переказу, а також загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначені Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. № 2346 (далі - Закон № 2346-III).

Так, відповідно до п.1.24 статті 1 вказаного Закону № 2346-III переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу у розумінні пункту 1.15 цієї ж статті Закону вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Згідно з п. 24.1 ст. 24 Закону № 2346-III подання ініціатором до банку або іншої установи - учасника платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу.

Згідно визначення, наведеного в п. 1.22 ст. 1 Закону № 2346-III операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону № 2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 24.3 ст. 24 Закону № 2346-III при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

При цьому, абзацем 3 п. 24.7 ст. 24 Закону № 2346-III передбачено, що банки, агенти банків та учасники платіжних систем, які приймають готівку (у тому числі за допомогою платіжних пристроїв) для подальшого її переказу, зобов'язані видати після здійснення операції (у тому числі за допомогою платіжного пристрою) касовий документ (квитанцію/чек тощо), який відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань ведення касових операцій банками України містить усі обов'язкові реквізити касового документа.

З наявної в матеріалах справи квитанції № 319 вбачається, що датою операції є 30.05.2012 р. (14:49), що свідчить про завершення ініціювання в період операційного часу, видача квитанції, згідно з п. 24.7 Закону №2346, є доказом здійснення операції, а отже суд доходить висновку про відсутність в діях ТОВ "Кафа-Термінал" ознак протиправності в частині порушення останнім строків сплати узгоджених грошових зобов'язань в розмірі 89025,59 грн., оскільки вказана сума була сплачена позивачем у встановлений п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку щодо порушення позивачем термінів сплати податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за квітень 2012 р. у сумі 89025,69 грн., у той час як матеріали справи свідчать, що позивачем податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій деклараці, сплачено в цій частині своєчасно - 30 травня 2012 р.

У зв'язку з цим застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8902,57 грн. суд вважає протиправним, черех що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 8902,57 грн.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача. Саме така правова позиція викладена в Листі від 21.11.2011 р. N 2135/11/13-11 Вищого адміністративного суду України.

За таких обставин, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 114,70 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Міндоходів в АР Крим.

В судовому засіданні 07.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 14.10.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС від 15.04.2013 р. № 0001621503 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 8902,57 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальнітю "Кафа-Термінал" (98100, вул. Геологічна, буд. 2-Д, м. Феодосія, АР Крим, ідентифікаційний код 32511379) 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок) судового збору шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Міндоходів в АР Крим (98112, м. Феодосія, вул. Кримська, буд. 82-В, ідентифікаційний код 38570890).

Покласти обов'язок по виконанню судового рішення в частині стягнення судових витрат на відповідний територіальний підрозділ Державної казначейської служби України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.