Постанова

від 16.10.2013 по справі 901/2755/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 901/2755/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Шейко О.О., довіреність № 28/08-01 від 28 серпня 2013 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Трінсел Груп")

відповідача: не з'явився (публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів")

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шаратов Ю.А.) від 09 вересня 2013 року у справі № 901/2755/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трінсел Груп" (вул. Довженко, буд.13-А, м. Київ 230, 02230)

до публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4, м. Керч, 98310)

про стягнення суми у розмірі 142778,82 грн., з яких 130000,00 грн. основна сума заборгованості, 10600,92 грн. - пеня, 2177,90 грн. - 3 відсотки річних

ВСТАНОВИВ :

19 серпня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Трінсел Груп» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» про стягнення 142778,82 грн. (а.с. 3-7).

Позов мотивований неналежним виконанням публічним акціонерним товариством «Суднобудівний завод «Залів» умов договору купівлі-продажу від 17 вересня 2012 року № 10-3/69 (№ 38/12) щодо розрахунків у повному обсязі за поставлений товар. Крім того, за порушення грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню та 3% річних.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2013 року у справі № 901/2755/13 позов задоволено у повному обсязі (а.с. 63-66).

Рішення мотивовано правомірністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів» звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким залишити позов без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що незважаючи на клопотання відповідача про відкладення слухання справи, суд розглянув справу у судовому засіданні та прийняв відповідне рішення без урахування позиції відповідача у даній справі.

Також, заявник апеляційної скарги вказує на те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому суд повинен був її повернути на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2013 року у справі № 901/2755/13 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

15 жовтня 2013 року від публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» надійшла телеграма, в якій відповідач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з відрядженням їх представника.

16 жовтня 2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Трінсел Груп» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволенню, а рішення без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні, яке призначено на 16 жовтня 2013 року, судова колегія розглянула клопотання відповідача про відкладання розгляду справи, вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки воно не підтверджено ніякими доказами. Крім того, чинний Господарський процесуальний кодекс України не обмежує сторін по справі колом представників, які мають право на представлення їх інтересів в суді на підставі відповідної довіреності.

Представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Трінсел Груп» у судовому засіданні підтримав вимоги, які викладенні у відзиві та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Публічне акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів» явку уповноваженого представника не забезпечило, про час та місце судового засудання повідомлено своєчасно та належним чином.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явку представників сторін обов'язковою визнано не було, судова колегія вважає за можливим переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представника відповідача. Крім того, матеріали справи у повному обсязі характеризують правовідносини, які склалися між сторонами по справі.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Трінсел Груп» (далі - Продавець) та публічним акціонерним товариством «Суднобудівний завод «Залів» (далі - Покупець) укладено договір № 10-3/69 (№ 38/12) (далі - Договір) (а.с. 31-32).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець продає, а Покупець покупає товар на умовах цього договору в об'ємі, кількості та по якісним показникам, погодженим в специфікації до цього договору, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця: 25 відсотків вартості товару - передплата, 25 відсотків вартості товару - після відправки Продавцем письмового повідомлення Покупцю про готовність відвантаження товару зі складу Продавця, остаточний розрахунок 50 відсотків вартості товару - на протязі 60 (шістдесяти) банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі пусконалагоджувальних робіт.

Згідно з видатковою накладною від 23 листопада 2012 року № 0000001337 Продавець відвантажив Покупцю гвинтовий повітряний компресор ЕКО 250 D (10 Bar) в кількості 1 (одна) штука, загальною вартістю 425 200,00 грн. з ПДВ.

Вказана видаткова накладна підписана з боку Продавця заступником головного бухгалтера з проставлянням печатки Продавця, з боку Покупця за отримання товару розписався Зарешнюк В.М., якій діяв за довіреністю від 15 листопада 2012 року № 1408 (а.с. 34-35).

30 листопада 2012 року між сторонами складено та підписано з проставлянням печаток акт № 00061 здавання-прийняття робіт за Договором про виконання пусконалагоджувальних робіт з введення в експлуатацію гвинтового повітряного компресора ЕКО 250 D (10 Bar) (а.с. 36).

Таким чином, з 30 листопада 2012 року у відповідача, згідно з пунктом 3.2 Договору, почався перебіг строку остаточної сплати вартості товару, останнім днем для сплати вартості товару було 28 лютого 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 23 листопада 2012 року відвантажено товар на загальну суму 425200,00 грн.

Проте, відповідачем 20 вересня 2012 року перераховано позивачу 106300,00 грн., а також 21 листопада 2012 року - 106300,00 грн., 27 березня 2013 року - 32600,00 грн., 24 травня 2013 року - 50 000,00 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає 130000,00 грн.

Факт наявності заборгованості також підтверджується листом від 21 серпня 2013 року за вих. № 9-3/216, згідно з яким відповідач визнає суму основної заборгованості у повному обсязі, тобто у розмірі 130000,00 грн., та повідомляє позивача про її можливе погашення в грудні 2013 року (а.с. 58).

Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначалось вище, між сторонами по справі був підписаний договір купівлі-продажу, який в силу статті 204 Цивільного кодексу України є правомірним, оскільки сторонами не розірваний та не визнаний недійсним у встановленому порядку.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною першої та другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, не надано доказів, які свідчать про виконання належним чином умов Договору, а саме, щодо повної оплати за отриманий товар.

Судова колегія дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам сторін дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості за Договором у розмірі 130000,00 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню та 3 % річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору.

Згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія перевіривши розрахунок 3% річних, який наданий позивачем встановила, що він є правильним. Відповідач щодо розрахунку 3% річних своїх заперечень, суду не надав та в апеляційній скарзі не оскаржує.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення строків оплати від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день порушення.

Згідно із частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем до у позові наведено розрахунок пені. Судова колегія перевірила розрахунок пені та встановила, що він є правильним, оскільки відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за порушення грошового зобов'язання» та нормам статті 232 Господарського кодексу України та статті 258 Цивільного кодексу України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2177,90 грн. та пені у розмірі 10600,92 грн.

Заявник апеляційної скарги вказує на те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому суд повинен був її повернути на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, даний висновок є хибним та ґрунтується лише на судженнях відповідача, оскільки в силу вимог статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, ніякими належними та допустимими доказами він не підтверджений.

Апеляційна скарга мотивована також тим, що незважаючи на клопотання відповідача про відкладення слухання справи, суд розглянув справу у судовому засіданні та прийняв відповідне рішення без урахування позиції відповідача у даній справі.

Стосовно вказаного доводу відповідача слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи останній належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання. Клопотання про відкладення слухання справи від 02 вересня 2013 року за вих. №16/242 ніякими належними доказами не підтверджено. Крім того, сторони по справі не обмеженні колом представників. Також, відповідач по справі не був позбавлений права, на підставі статті 59 Господарського процесуального кодексу України, надати суду свої письмові заперечення та додати до нього відповідні докази, як на підтвердження своїх заперечень.

Інших доводів заявником апеляційної скарги не наведено.

Судова колегія зазначає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами щодо оскарження судових актів, оскільки доводи апеляційної скарги є штучними, тобто, такі які містяться лише на судженнях позивача та не підтверджені належними доказами. Крім того, зловживання процесуальними правами виражається у надані суду необґрунтованих клопотань про відкладення слухання справи, з метою, на думку судової колегії, затягування строку розгляду справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 101, 103 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2013 року у справі № 901/2755/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

Т.С. Видашенко

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Трінсел Груп" (вул. Довженко, буд.13-А,Київ 230,02230)

2. Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4,Керч,98310)

3. Господарський суд Автономної Республіки Крим

4.