Ухвала

від 15.10.2013 по справі 5023/4937/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" жовтня 2013 р. Справа № 5023/4937/12

вх. № 4937/12

Суддя господарського суду: Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання: Кролівець М.О.

за участю представників сторін:

стягувача - Колесник Л.О.

боржників - не з"явилися

ВДВС - Мельник Т.О.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Базис" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Холдінг", м. Харків (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста", м. Харків (другий відповідач)

про стягнення 6363813,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Холдінг", м. Харків та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста", м. Харків про стягнення 6363813,40 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2012р. позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Холдінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" - 5359597,45 грн. заборгованості по векселю, 395777,22 грн. заборгованість по процентам з 29.07.2001 року по 01.05.2012 року, 193296,96 грн. заборгованість по процентам з 01.05.2012 року по 24.10.2012 року, 415141,78 грн. пені, 64380,00 грн. - судового збору.

Ухвалами суду від 24.12.2012р. внесено виправлення до рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2012р.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2012р. та ухвали про виправлення від 24.12.2012р. 04.01.2013р. видано відповідний наказ та направлено на адресу стягувача.

10.09.2013р. скаржник (позивач по справі) звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - ВДВС) в якій просить суд визнати дії ВДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Харківської області від 04.01.2013р. по справі № 5023/4937/12 такими, що порушують діюче законодавство. Також просить суд зобов'язати ВДВС прийняти до виконання зазначений наказ суду та відкрити виконавче провадження.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Ухвалою суду від 17.09.2013 року скарга була прийнята судом до провадження та призначена до розгляду на 01.10.2013 року. Ухвалою суду від 01.10.2013 року розгляд скарги був відкладений до 15.10.2013 року до 10:30 години.

15.10.2013 року до господарського суду від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - ВДВС) надійшли заперечення на скаргу, в яких ВДВС просить суд відмовити в її задоволенні у повному обсязі.

Суд, дослідивши надані заперечення, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник стягувача підтримав скаргу у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник ВДВС проти скарги заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити в її задоволенні.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2012р. позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Холдінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" - 5359597,45 грн. заборгованості по векселю, 395777,22 грн. заборгованість по процентам з 29.07.2001 року по 01.05.2012 року, 193296,96 грн. заборгованість по процентам з 01.05.2012 року по 24.10.2012 року, 415141,78 грн. пені, 64380,00 грн. - судового збору.

Рішення набрало законної сили та на його виконання виданий відповідний наказ.

Як встановлено судом, 27.05.2013 року стягувач звернувся до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просив ВДВС: 1). прийняти до виконання наказ по справі № 5023/4937/12, виданий 04.01.2013 року господарським судом Харківської області на примусове виконання рішення суду від 24.12.2012 року та відкрити за ним виконавче провадження; 2). стягнути солідарно з ТОВ "Україна-Холдінг" та ТОВ "Авіста" визначену у наказі суму боргу.

12.06.2013 року ВДВС була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу). Постанову аргументовано тим, що в наказі господарського суду Харківської області по справі № 5023/4937/12 від 04.01.2013 року вказано декілька боржників, що не відповідає вимогам частині 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: "ст. 18 Закону встановлено, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач.".

У своїх запереченнях, ВДВС посилається на те, що відповідно до п.1 ч. 6 статті 26 Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону. Наголошує на тому, що відповідно до статті 116 ГПК України - якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягаю виконанню за даним наказом. Статтею 117 ГПК України передбачено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначає вимоги до виконавчого документу, що підлягає виконанню державною виконавчою службою. Зокрема, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначається один боржник та один стягувач, а також визначаються, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним, окрім цього за пред'явленим виконавчим документом, боржниками є: ТОВ "Україна Холдінг" та ТОВ "Авіста", які знаходяться за різними адресами, що передбачає проведення виконавчих дій в різних місцях. Невідповідність виконавчого документа, пред'явленого представником банку, вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виключає здійснення виконавчого провадження та слугує підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Суд не може погодитись із такими твердженнями ВДВС, виходячи з наступного.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону, у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Судом встановлено, що за наказом господарського суду Харківської області від 04.01.2013 року № 5023/4937/12 відповідачі солідарно відповідають за зобов'язанням та про солідарний обов'язок відповідачів у наказі було зазначено. Таким чином, посилання ВДВС на невідповідність наказу вимогам Закону є необґрунтованими.

Проте, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Згідно ст. 19 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Згідно ст. 20 Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відкриття виконавчого провадження слід трактувати як стадію, що визначає такий початок дій щодо виконання постанов суду та актів інших державних та недержавних органів, який забезпечує правомірність застосування заходів примусового виконання.

Після набрання законної сили рішенням суду чи іншого юрисдикційного органу, стягувач для здійснення права на його приму сове виконання має самостійно отримати виконавчий документ у суді, що розглядав справу. Стягувачеві або його представникові необхідно подавати до державної ви конавчої служби оригінал виконавчого документа, а при його втраті стягувачем допускається відкриття виконавчого документа на підставі дубліката виконавчого документа, отриманого у вста новленому законодавством порядку. При зверненні до відповідно го відділу державної виконавчої служби разом з пред'явленням виконавчого документа, на підставі якого відкривається виконав че провадження, стягувачеві або його представникові необхідно скласти заяву про примусове виконання виконавчого документа.

Заява стягувача про відкриття виконавчого провадження по винна бути викладена в письмовій формі як у випадку пред'явлен ня виконавчого документа особисто, так і при направленні його поштою. Заява складається в довільній формі, проте в ній обов'яз ково треба зазначити назву відділу державної виконавчої служби, до якого подається заява, назву стягувача (його представника) та боржника, назву виконавчого документа та органу, який його ви дав, із зазначенням дати видачі, прохання про відкриття виконав чого провадження, дату подачі і підпис заявника.

Згідно ст. 26 Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як встановлено судом, боржниками за наказом суду є ТОВ "Україна Холдінг" та ТОВ "Авіста", які знаходяться за різними адресами, що передбачає проведення виконавчих дій в різних місцях. Однак, стягувач при поданні наказу на виконання до ВДВС, у своїй заяві не визначив боржника, відповідно до якого має бути відкрито виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити повністю.

Суддя Погорелова О.В.