Постанова

від 17.10.2013 по справі 908/2502/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.10.2013 р. справа №908/2502/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Стойка О.В., Черноти Л.Ф. при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А. від позивача:Балуцький Р.М. - довіреність від 07.10.2013 року б/н від відповідача:не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013 року у справі№ 908/2502/13 (Суддя: Кутіщева-Арнет Н.С.) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ «ІНТЕРФАТ» , м. Одеса доПублічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод», м. Вільнянськ Запорізької області простягнення грошових коштів в розмірі 72798 грн. 29 коп., в тому числі: основного боргу в розмірі 68500 грн. 00 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 887 грн. 67 коп., пені в розмірі 4410 грн. 62 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ «ІНТЕРФАТ» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» грошових коштів в розмірі 72798 грн. 29 коп., в тому числі: основного боргу в розмірі 68500 грн. 00 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 887 грн. 67 коп., пені в розмірі 4410 грн. 62 коп.

27.08.2013 року позивач надав до матеріалів справи клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому виклав остаточні позовні вимоги щодо суми, яка підлягає до стягнення з відповідача, а саме, 73676 грн. 25 коп., в тому числі: 67500 грн. 00 коп. - основного боргу, 5080 грн. 05 коп. - пені, 1096 грн. 20 коп. - 3% річних (а.с. 20-22).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.08.2013 року по справі №908/2502/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ «ІНТЕРФАТ» задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ «ІНТЕРФАТ» суму основного боргу в розмірі 67500 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 1096 грн. 20 коп., пені в розмірі 4911 грн. 78 коп., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Вищезгадане рішення суду першої інстанції мотивоване частковою обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Публічне акціонерне товариство «Вільнянський маслозавод» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження здійснення поставки товару саме за договором від 22.01.2013 року №22/01-13, на підставі якого заявлений позов, підстави для стягнення з відповідача заявлених сум відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача судове засідання 16.10.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом Відкрите акціонерне товариство «АСОЦІФЦІЯ «ІНТЕРФАТ» (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю «АСОЦІФЦІЯ «ІНТЕРФАТ») (Постачальник) та Публічне акціонерне товариство «Вільнянський маслозавод» (Покупець) 22.01.2013 року уклали договір поставки № 22/01-13 (далі - договір) (а.с.10-11).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язується поставити у власність (повне господарське ведення) Покупцю рослинний жир «Superfat», далі - товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах цього договору.

Згідно із п. 2.1. договору кількість та асортимент товару передбачається в заявці, яка оформлюється як Додаток до існуючого договору письмово не пізніше, ніж за 5 (пять) днів до настання строку поставки.

За умовами п. 4.1. договору поставка здійснюється на умовах EXW Одеса, вул. Трипільське шосе, 15а.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору ціна товару зазначається в Додатку (Специфікації) та накладних на відвантаження.

Покупець сплачує кожну поставлену партію товару протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Пунктом 7.1. договору сторони узгодили строк дії договору, а саме, з моменту його підписання сторонами до 31.12.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані умови укладеного між сторонами договору, а саме - здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 67500 грн. 00 коп.

Факт передачі товару підтверджується товарно-транспортою накладною від 23.01.2013 року серії ААБ №16 та накладною від 23.01.2013 року №16, податковою накладною (а.с. 12, 14, 15)

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського Кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар за спірним договором відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 67500 грн. 00 коп. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження отримання товару за спірним договором, у зв'язку з тим, що накладна від 23.01.2013 року №16 не містить посилань на відповідний договір, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказів укладання інших договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСОЦІАЦІЯ «ІНТЕРФАТ» та Публічним акціонерним товариством «Вільнянський маслозавод» відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений Законом або договором.

Колегія суддів вважає 3% річних в сумі 1096 грн. 20 коп., розрахованих за період з 07.02.2013 року по 28.08.2013 року, такими, що підлягають до задоволення.

Згідно п. 8.1. договору за несвоєчасну оплату вартості товару відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 0,1% від неоплаченої вартості товару за кожен день прострочення по оплаті до моменту кінцевого розрахунку.

Зі змісту наведеного пункту договору вбачається, що сторони за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постави від 22.01.2013 року №22/01-13 фактично передбачили стягнення з останнього суми пені.

Колегія суддів вважає заявлену до стягнення пеню в розмірі 5080 грн. 05 коп., розраховану за період з 07.02.2013 року по 07.08.2013 року такою, що підлягає до задоволення в сумі 4911 грн. 78 коп., а у стягненні пені в сумі 168 грн. 27 коп. слід відмовити за необгнутованістю нарахування.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції є таким, що повно та всебічно відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Вільнянський маслозавод» на рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013 року у справі №908/2502/13 - залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013 року у справі №908/2502/13 - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота