Постанова

від 18.10.2013 по справі 815/6781/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6781/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Танцюри К.О.,

за участю секретаря: Маковейчук Т.С.,

за участю сторін:

позвач: Шестерікова О.А.,

відповідач: Кочура Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Електрокомплектація» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Електрокомплектація» (далі - ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2013 року № 0001072260, № 0001082260.

Позивач зазначає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ«Констрактбуд» за період квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.09.2013р. №1407/15-53-22-6/36552230. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.09.2013р. №0001072260, №0001082260 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями та зазначає, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області при проведенні перевірки посилалась на неможливість проведення зустрічної перевірки з ТОВ «Констрактбуд», але ТОВ «Констрактбуд» визнано банкрутом, у зв'язку з чим 31.05.2012р. була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи. Крім того, позивач стверджує, що на підтвердження операцій з вказаним контрагентом має всі необхідні документи, які були надані до перевірки - договір поставки, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, оборотна відомість по розрахунках з ТОВ «Констрактбуд». Разом з цим, позивач зазначає, що законом не передбачена обов'язковість для покупця мати дорожній лист та товарно-транспортні накладні на перевезення товару.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення (а.с. 118-125), в яких зазначив, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу від 20.08.2013р. №438 та направлення від 20.08.2013р. №000218/329 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Констрактбуд» за квітень 2011 року, за результатами якої виявлені порушення вимог п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14, п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, у результаті чого ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року на 1 500 000 грн., у зв'язку з чим було занижено суму податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року на 345 000 грн. та п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 300 000 грн. За таких обставин були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, суд встановив наступне.

У період з 22.08.2013р. по 29.08.2013р. підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.08.2013р. №438 та направлення ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.08.2013р. №000218/329 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Констрактбуд» за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.09.2013р. №1407/15-53-22-6/36552230.

Згідно п. 2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Відповідно до зазначеного акту перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ«Торговий Дім «Електрокомплектація» пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14, пп. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 345 000 грн., за 4 квартал 2011 року, та п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 300 000 грн.

На підставі акта перевірки №1407/15-53-22-6/36552230 ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийняті податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013р. №0001072260, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 345 000 грн. за основним платежем (а.с. 18); податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013р. №0001082260, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 300 000 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн. (а.с. 17).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Суд вважає помилковими висновки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області щодо порушень ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» податкового законодавства за правочином, укладеним з ТОВ «Констрактбуд» з огляду на таке.

Дослідивши встановлені в акті перевірки порушення, суд дійшов висновку, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Мін доходів в Одеської області не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як мотивом для судження відповідача про нікчемність спірного правочину є висновок про відсутність виробничої бази (складів, транспортних засобів, технічного персоналу та інш.) у його контрагента.

Однак, з положень ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Констрактбуд» (постачальник), з одного боку, та ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» (покупець), з другого боку, був укладений договір поставки від 06 квітня 2011р. №30-2011, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах даного договору обладнання, кількісні і якісні характеристики якого викладені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. (а.с. 34-36)

На виконання зазначеного договору позивачем були надані до суду наступні документи: додаток №1 до договору № 30-2011 від 06 квітня 2011 року - специфікація № 1, в якій зазначений товар роз'єднувачі SGF 363p 125 у кількості 6 штук на суму 1 800 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % 300 000,00 грн. (а.с. 37); платіжні доручення від 06 квітня 2011 року № 302679 та від 28 квітня 2011 року № 302687 на загальну суму 1 800 000, 00 грн. (а.с. 38-39); податкові накладні від 06.04.2011 року № 7 та від 28.04.2011 року №43 (а.с. 40-41), видаткова накладна №92 від 24.11.2011р. (а.с.42)

Зазначені податкові накладні на підтвердження операцій між позивачем та ТОВ«Констрактбуд» включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ«Торговий Дім «Електрокомплектація» у розділі ІІ «Отримані податкові накладні» за № 1 та № 2. (а.с. 144-145)

Твердження відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних, які б були доказом того, що товар відвантажувався постачальником на склад ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» у м. Зеленодольськ, спростовуються тим, що позивач вказаний товар від свого контрагента згідно умов договору №30-2011 отримував на складі у м. Зеленодольськ згідно договору зберігання №09/56Х від 01.10.2009р. (а.с.105-108)

Представник позивача у судовому засіданні підкреслив, що складське приміщення ТОВ«Торговий Дім «Електрокомплектація», а також складське приміщення ТОВ«Констрактбуд», яке відвантажувало товар за договором поставки від 06 квітня 2011 року № 30-2011 знаходились на території одного складського комплексу, а тому поставка здійснювалась із залученням гідравлічних візків та навантажувачів. У зв'язку з чим, у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки доставка товару від ТОВ «Констрактбуд» не здійснювалась автотранспортними засобами.

Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками суб'єктів господарювання, які є сторонами правочину.

Разом з цим, суд бере до уваги пояснення позивача від 08.10.2013р., які були надані до суду (а.с. 69-70), в яких позивач зазначає, що товар, який був придбаний у ТОВ «Констрактбуд», а саме роз'єднувачі SGF 363p 125 були продані Корпорації «Союз», яка в свою чергу виконувала роботи в галузі будівництва, а саме: виконання робіт 1-го пускового комплексу на об'єкті ВАТ«Дніпроенерго» Криворізька ТЕС, технічне переоснащення енергоблоку ст.№3 з реконструкцією електрофільтрів.

На підтвердження вищезазначених господарських операцій позивачем були надані наступні документи:

договір поставки від 26 липня 2011 року № 11-069 (а.с. 71-73), відповідно до якого ТОВ«Торговий дім «Електокомплектація» здійснювало поставки Корпорації «Союз» обладнання та матеріалів. Відповідно до додатку № 10 до договору № 11-069 від 26 липня 2011 року (а.с. 74) були продані роз'єднувачі SGF 363p 125 у кількості 5 штук. Факт передачі товару підтверджує видаткова накладна № 81 від 24 листопада 2011 року (а.с. 75) та податкові накладні № 15 від 27.07.2011 року (а.с. 76-79); № 4 від 28.10.2011 року (а.с. 80-84); № 1 від 13.10.2011 року (а.с. 85); № 6 від 16.09.2011 року; № 22 від 28.07.2011 року (а.с. 87)

договір поставки від 05 вересня 2011 року № 11-105 (а.с. 91-93), відповідно до додатку № 1 до договору від 05 вересня 2011 року № 11-105 (а.с. 94) був проданий ще один роз'єднувач SGF 363p 125, факт поставки підтверджує видаткова накладна № 91 від 24 листопада 2011 року (а.с. 109) та податкова накладна № 5 від 28.10.2011 року (а.с. 95-98).

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень - рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Суд не приймає до уваги посиланнями відповідача на акт від 19.06.2013р. № 497/22-225/37436375 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Констрактбуд» ( код за ЄДРПОУ 37436375) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентом-постачальником ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Сприяння» (код ЄДРПОУ 33721507)», в якому зазначено, що правочини, здійснені ТОВ «Констрактбуд» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам державі та є недійсними, а самі господарські операції носять безтоварний характер. (а.с. 130-135)

Так, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ«Торговий дім «Електокомплектація» та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

Поряд з цим, чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім того, як встановлено судом, ТОВ «Констрактбуд» було визнано банкрутом, у зв'язку з чим 31 травня 2012 року була здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи, що спростовує посилання ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на вищезазначений акт.

За таких обставин, висновки відповідача зазначені в акті перевірки від 05.09.2013р. №1407/15-53-22-6/36552230, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Разом з цим, перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.27 п. 14.1 статті та п.138.2 статті 138 Податкового кодексу України, а саме заниження за перевірений період значення податку на прибуток сумі 345 000 грн., за 4 квартал 2011 року.

Так, відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Однак, з урахуванням зазначеного вище, та при наявності первинних документів щодо отримання товару ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» по вищезазначеним господарським операція, суд вважає такі висновки відповідача необґрунтованими.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не надано доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Торговий Дім «Електрокомплектація» про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2013р. №0001072260 та № 0001082260.

Враховуючи викладене, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Електрокомплектація» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2013р. № 0001072260, № 0001082260 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Електрокомплектація» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2013р. № 0001072260, № 0001082260 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 20.09.2013р. № 0001072260, № 0001082260.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадку та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, апеляційна скарга подається протягом п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 жовтня 2013 року

Суддя К.О. Танцюра