Рішення

від 16.10.2013 по справі 913/2413/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 жовтня 2013 року Справа № 913/2413/13

Провадження №7/913/2413/13

За позовом Прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод спеціальних конструкцій», м.Луганськ

про стягнення 6262 грн. 03 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.,

у засіданні брали участь:

від заявника: Голоденко К.О. - прокурор відділу, посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача: Полякова О.В. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5298/0/2-13 від 23.08.2013;

від відповідача: представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 4579 грн. 05 коп. та пені у розмірі 68 грн. 19 коп. за договором оренди землі від 26.12.2008, державна реєстрація від 28.01.2009 за № 040940200015.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.09.2013 суддею Демидовим В.О. було порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 30.09.2013.

В зв'язку з відпусткою судді Демидова В.О. 27.09.2013 був проведений повторний автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, та справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

У відповідності до п.п.3.8. п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі зміни складу суду розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

В судовому засіданні 30.09.2013 прокурор подав заяву № 2413 вих-13 від 30.09.2013 про збільшення розміру позовних вимог. Подану заяву прокурор обґрунтовує збільшенням періоду стягнення заборгованості з 24.05.2013 по 19.06.2013, відповідно збільшується сума заборгованості та штрафних санкцій нарахованих за цей період.

Подана прокурором заява була розглянута в судовому засіданні, встановлено, що вона не суперечить нормам чинного законодавства, на підставі чого в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду. Подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням поданої заяви.

Враховуючи вищевикладене, предметом розгляду справи є: вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 6189 грн. 55 коп. та пені у сумі 72 грн. 48 коп., за договором оренди землі від 26.12.2008, державна реєстрація від 28.01.2009 за № 040940200015.

В судовому засіданні представники заявника та позивача підтримали позовні вимоги та позивач надав додаткові документи, на виконання вимог ухвали суду, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважних та компетентних представників у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: 1-й Оборонний проїзд, б.1, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луганської міської ради від 29.08.2008 № 39/58 та рішенням Луганської міської ради від 27.12.2006 № 12/26 Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганський завод спеціальних конструкцій» була передана в оренду земельна ділянка площею 0,1421 га за адресою: м.Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 1-а, під розміщення будівель та споруд.

На виконання вказаного рішення між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганський завод спеціальних конструкцій», було укладено договір оренди землі від 26.12.2008, державна реєстрація від 28.01.2009 за № 040940200015.

Згідно п.4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 594869 грн. 39 коп.

Відповідно до п.8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається в оренду у гривнях.

Щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться (п.9 договору).

Пунктом 16 договору сторони передбачили, що на момент укладення договору розмір річної орендної плати згідно визначеної мети використання складає 17846 грн. 08 коп.

Згідно п.п.30.4 п.30 договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п.п.33.2 п.33 договору орендар зобов'язаний самостійно обчислювати розмір орендної плати.

На підставі рішення Луганської міської ради від 26.12.2012 № 31/97, договір оренди землі від 26.12.2008, державна реєстрація від 28.01.2009 за № 040940200015 був розірваний (договір про розірвання договору оренди землі від 19.06.2013 № 6309).

Відповідач в порушення умов договору своєчасно та в повному обсязі не сплачував оренду плату, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з орендної плати за землю в сумі 6189 грн. 55 коп., за стягненням якої заявник звернувся до суду з даним позовом в інтересах позивача.

Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Розмір заборгованості відповідача підтверджений матеріалами справи, в т.ч., розрахунком позивача та довідкою про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги заявника про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди землі від 26.12.2008, державна реєстрація від 28.01.2009 за № 040940200015, за період з 01 березня 2013 року по 19 червня 2013 року в сумі 6189 грн. 55 коп.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У п.15 договору сторони домовились, що у разі невнесення орендної плати за землю у строки, визначені договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п.4 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 5 вказаної стаття передбачено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за період з 01.05.2013 по 31.07.2013 в сумі 72 грн. 48 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод спеціальних конструкцій» задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський завод спеціальних конструкцій», м.Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 1, код ЄДРПОУ 32371591, на користь Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 26070794, заборгованість з орендної плати за землю в сумі 6189 грн. 55 коп. та пеню в сумі 72 грн. 48 коп., судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.2013.

Суддя Т.В.Косенко