Постанова

від 11.10.2013 по справі 813/6254/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2013 року м. Львів № 813/6254/13-а

17 год. 50 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Козьмін А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Лопушанський Т.В.;

відповідача: представник Квасниця Н.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» (далі - ТзОВ «Мальви-Маркет») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, яку в порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено правонаступником - Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення №0004162321 від 29 грудня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки №2417/2210/13835841 від 18.12.2012 року, у якому податковий орган зазначив про відсутність реально вчиненої господарської операції з ТзОВ «Системи енергозбереження» у грудні 2011 року. Позивач з такими висновками не погоджується, оскільки такі ґрунтуються лише на даних АІС ДПА у Львівській області та на акті перевірки ДПІ у Сихівському районі №1334/22-10/36738466 від 13.08.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Системи енергозбереження», код ЄДРПОУ 36738466 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438) за серпень 2011 року та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» код ЄДРПОУ 37741019 за грудень 2011 року». Позивач зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з названим вище контрагентом, а також доказам, які пов'язані із господарською діяльністю ТзОВ «Мальви-Маркет». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо заниження податку на додану вартість, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 10.09.2013 року, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта №2417/2210/13835841 від 18.12.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Мальви-Маркет» (код ЄДРПОУ 13835841) з питань достовірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (ЄДРПОУ - 35554567) за грудень 2010 року, ТзОВ «Системи енергозбереження» (ЄДРПОУ - 36738466) за грудень 2011 року». В основу акта перевірки позивача покладено висновки акта ДПІ у Сихівському районі №1334/22-10/36738466 від 13.08.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Системи енергозбереження», код ЄДРПОУ 36738466 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438) за серпень 2011 року та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» код ЄДРПОУ 37741019 за грудень 2011 року», у якому, серед іншого, зазначено про те, що у товариства відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності товарів, робіт та послуг, придбаних від ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» в грудні 2011 року. Роботи (послуги) згідно актів виконаних робіт в той самий місяць реалізовуються покупцям по ціні придбання. Отже, ТзОВ «Системи енергозбереження» завідомо укладало договори з вищенаведеним контрагентом, якими не передбачалось досягнення економічних і соціальних результатів від операцій з продажу будівельних матеріалів та субпідрядних робіт. Також в даному акті зазначено, що ТзОВ «Системи енергозбереження» в грудні 2011 року завищено податковий кредит, сформований по наданих до перевірки накладних, податкових накладних від ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», які фактично не відбувались, у зв'язку із тим, що первинні документи, отримані від вищевказаного підприємства, є недостовірними, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже відсутня реалізація по ланцюгу до «вигодонабувача» - ТзОВ «Мальви-Маркет». На цій підставі податковий орган дійшов висновку про невідповідність задекларованих наслідків господарських операцій з ТзОВ «Системи енергозбереження» у податковому обліку ТзОВ «Мальви-Маркет» фактичним обставинам та відсутність реально вчиненої господарської операції ТзОВ «Системи енергозбереження» в грудні 2011 року, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів. У підсумку відповідач зазначив, що ТзОВ «Мальви-Маркет» занижено податок на додану вартість в сумі 24405,00 грн. за грудень 2011 року внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у вартості матеріалів, придбаних у ТзОВ «Системи енергозбереження». Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 24405,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 12203,00 грн., всього на суму 36608,00 грн., і на думку відповідача підстав для його скасування немає.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ТзОВ «Мальви-Маркет» зареєстроване як юридична особа 28.07.1992 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №376050. Видами діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України відповідно до довідки АА №791240, є неспеціалізована оптова торгівля; будівництво трубопроводів; інші спеціалізовані будівельні роботи,н.в.і.у; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

З 05.12.2012 року по 11.12.2012 року ДПІ у Сихівському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Мальви-Маркет» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (ЄДРПОУ - 35554567) за грудень 2010 року, ТзОВ «Системи енергозбереження» (ЄДРПОУ - 36738466) за грудень 2011 року, за наслідками якої складено акт №2417/2210/13835841 від 18.12.2012 року (далі - акт перевірки від 18.12.2012 року).

Під час перевірки податковий орган встановив, що формування показників податкового кредиту за грудень 2011 року здійснювалось на підставі податкової накладної, виписаної ТзОВ «Системи енергозбереження». Даючи оцінку правомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у вартості матеріалів, відповідач врахував висновки акта ДПІ у Сихівському районі №1334/22-10/36738466 від 13.08.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Системи енергозбереження», код ЄДРПОУ 36738466 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438) за серпень 2011 року та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» код ЄДРПОУ 37741019 за грудень 2011 року», в якому податковий орган встановив, що у товариства відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності товарів, робіт та послуг, придбаних від ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» в грудні 2011 року. Роботи (послуги) згідно актів виконаних робіт в той самий місяць реалізовуються покупцям по ціні придбання. Отже, ТзОВ «Системи енергозбереження» завідомо укладало договори з вищенаведеним контрагентом, якими не передбачалось досягнення економічних і соціальних результатів від операцій з продажу будівельних матеріалів та субпідрядних робіт. Також в даному акті зазначено, що ТзОВ «Системи енергозбереження» в грудні 2011 року завищено податковий кредит, сформований по наданих до перевірки накладних, податкових накладних від ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», які фактично не відбувались, у зв'язку із тим, що первинні документи, отримані від вищевказаного підприємства, є недостовірними, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже відсутня реалізація по ланцюгу до «вигодо набувача» - ТзОВ «Мальви-Маркет». Тому на думку податкового органу, відсутність реально вчиненої господарської операції з ТзОВ «Системи енергозбереження» в грудні 2011 року не відповідає фактичним обставинам та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів.

У висновках акта перевірки від 18.12.2012 року відповідач зазначив про порушення ТзОВ «Мальви-Маркет» п. 3 ст. 198 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 24405,00 грн. за грудень 2011 року.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004162321 від 29 грудня 2012 року. Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента:

ТзОВ «Мальви-Маркет» (Покупець) та ТзОВ «Системи енергозбереження» (Продавець) уклали договір поставки від 23.12.2011 року №2312/11, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця матеріали (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість. Відповідно до умов даного договору, всі витрати, пов'язані із транспортуванням та доставкою товару здійснюється за рахунок Покупця. Право власності від Продавця до Покупця переходить в момент підписання сторонами накладної на відпуск товару.

На виконання умов даного договору Продавець передав у власність Покупцю вузли регулюючі змішуючі відповідно до накладної №10 від 26 грудня 2011 року на суму 146430,00 грн., в т.ч. ПДВ 24405,00 грн.

ТзОВ «Системи енергозбереження», у свою чергу, виписало позивачу податкову накладну №2 від 23.12.2011 року на загальну суму 146430,00 грн., в т.ч. ПДВ 24405,00 грн., що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року.

За отриманий від ТзОВ «Системи енергозбереження» товар позивач розрахувався, що підтверджується банківською випискою про рух коштів на рахунку від 23.12.2011 року та платіжним дорученням №1228 від 23.12.2011 року на суму 146430,00 грн.

Щодо умов постачання зазначеного товару, судом встановлено, що ТзОВ «Мальви-Маркет» (Орендодавець) та ТзОВ «Системи енергозбереження» (Орендар) уклали договір оренди приміщення від 01.03.2011 року №5/11-ор., відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння та користування нежитлове приміщення четвертого поверху загальною площею 12,2 м.кв. за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3 (об'єкт оренди). Об'єкт оренди належить Орендодавцю на праві власності. Орендар зобов'язується використовувати об'єкт оренди як офісні приміщення.

На виконання умов даного договору Орендодавець здав, а Орендар прийняв в користування нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка,3, відповідно до актів здачі-приймання орендованих нежитлових приміщень від 01.03.2011 року, від 01.06.2011 року, від 01.12.2011 року, від 30.06.2012 року.

Зі змісту пояснень представника позивача вбачається, що поставка товару не здійснювалась за допомогою транспорту, оскільки такі матеріали малогабаритні, а контрагент відповідно до вищезазначеного договору оренди приміщень, знаходиться в тому ж приміщенні, що і позивач.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТзОВ «Системи енергозбереження» відображено у податковій звітності ТзОВ «Мальви-Маркет», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року.

На підтвердження використання придбаних матеріалів у господарській діяльності, позивач також долучив наступні документи:

- договір №5 від 25.07.2011 року про закупівлю робіт за державні кошти, укладений між Управлінням капітального будівництва Львівської облдержадміністрації та ТзОВ «Мальви-Маркет» та додаткові угоди № 1/11 від 25.08.2011 року, №2/11 від 23.12.2011 року;

- акт приймання виконаних робіт № 8 за грудень 2011 року;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року;

- підсумкову відомість ресурсів (витрати по факту) за грудень 2011 року;

- банківські виписки за 29.12.2011 року та 28.03.2012 року, які підтверджують оплату виконаних робіт.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

ТзОВ «Мальви-Маркет» є суб'єктом господарювання у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі; будівництва трубопроводів; інших спеціалізованих будівельних робіт,н.в.і.у; діяльності у сфері архітектури; діяльності у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Підставою для формування податкового кредиту ТзОВ «Мальви-Маркет» за грудень 2011 року в сумі 24405,00 грн. була податкова накладна №10 від 26.12.2011 року, виписана ТзОВ «Системи енергозбереження» за наслідками операції з поставки вузлів регулюючих змішуючих. Зауважень щодо оформлення первинних документів відповідач не зазначив, також і не вказав, у чому саме полягає юридична дефектність первинних документів. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Отже, реальність господарських операцій ТзОВ «Мальви-Маркет» по придбанню та використанню товарів підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що встановлена перевіркою відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що, такі документи за змістом пункту 44.1 ПК України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

З аналізу вищенаведених норм, вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Реальність здійснення господарської операції з ТзОВ «Системи енергозбереження», зокрема, щодо придбання ТзОВ «Мальви-Маркет» вузлів регулюючих змішуючих, слугує той факт, що в подальшому дані матеріали були використані під час виконання підрядних робіт на об'єкті «Реконструкція будівель військового містечка під відділення Турківської ЦРЛ на 160 ліжок». Доказом такого використання слугує договір № 5 від 25 липня 2011 року, укладений між позивачем та управлінням капітального будівництва Львівської облдержадміністрації, відповідно до умов п. 6.3.4 якого, генпідрядник зобов'язаний забезпечувати роботи матеріалами, устаткуванням та послугами, а також, як було зазначено судом, акт приймання виконаних будівельних робіт №8 за грудень 2011 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року та підсумкова відомість ресурсів.

Отже, долучені представником ТзОВ «Мальви-Маркет» до матеріалів справи докази свідчать про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій з придбання ТМЦ у ТзОВ «Системи енергозбереження» та використання їх у господарській діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем по суті ґрунтуються на акті перевірки ДПІ у Сихівському районі №1334/22-10/36738466 від 13.08.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Системи енергозбереження», код ЄДРПОУ 36738466 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Галичторг» (код ЄДРПОУ 36545438) за серпень 2011 року та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» код ЄДРПОУ 37741019 за грудень 2011 року».

З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних ним товарно-матеріальних цінностей, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Суд погоджується з твердженнями позивача про недопустимість такого підходу відповідача до правової оцінки правовідносин щодо формування податкового кредиту. З цього приводу слід також зазначити, що висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарської операції, є безпідставними і не доводять правомірності збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36608,00 грн.

Тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення №0004162321 від 29 грудня 2012 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова №0004162321 від 29 грудня 2012 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет» (вул. Литвиненка, 3, м. Львів, 79034, код ЄДРПОУ 13835841) судовий збір у розмірі 366 (триста шістдесят шість) 08 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.10.2013 року.

Суддя Клименко О.М.