Ухвала

від 16.10.2013 по справі 826/2583/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2583/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецмонтаж-Епос» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецмонтаж-Епос» суму заборгованості з податку на додану вартість в сумі 465,60 грн. (чотириста шістдесят п'ять гривень 60 копійок).

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: задовольнити позовні вимоги ДПІ у розмірі 6658,20 грн. у тому числі пеня - 292,80 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 59.1 Податкового кодексу України, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідачу на юридичну адресу було надіслано податкові вимоги № 1/2850 від 16.03.2009р. та № 2/4595 від 25.05.2009р. (в судовому та адміністративному порядку не оскаржувалась), що були сформовані у зв'язку із наявністю вчасно несплаченого самостійно визначеного відповідачем, а також нарахованого позивачем податкового зобов'язання. В результаті утворення податкового боргу позивачем нараховувалась пеня (а.с. 56-57).

Крім того, у 2012 році у відповідача утворився борг з ПДВ у зв'язку з самостійно задекларованими податковими зобов'язаннями, а також на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.11.2012р. № 9073416690.

На погашення вказаної суми боргу (окрім пені) відповідачем віднесено суми податкового кредиту з ПДВ згідно з декларацією за квітень 2013 року в розмірі 29 926,00 грн., яка була прийнята позивачем і правильність заповнення в ній даних не є спірною.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для стягнення вказаної з відповідача суми боргу відсутні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року № 2а-1627/12/2670 відповідач повністю розрахувався за податковим боргом станом на 01.01.2012. За вказаними Позивачем податковими вимогами № 1/2850 від 16.03.2009 та № 2/4595 від 25.05.2009 та нарахованою пенею станом на 22.02.2012 відповідач розрахувався, що вбачається з інкасових доручень № 836/19-145, 837/19-145, 838/19-145 від 04.12.2012, згідно з якими з рахунків відповідача стягнуто всю заявлену позивачем заборгованість.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стягненню підлягає пеня, що нарахована за несплату податкового зобов'язання, яке утворилося після 01.01.2012р., тобто в розмірі 465,60 грн.

Стосовно іншої частини боргу та пені, що були вказані позивачем, необхідно зазначити, що останнім не було обґрунтовано належними доказами за який саме період виник зазначений борг та на підставі якого не сплаченого податкового боргу була нарахована пеня.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2013 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.