Рішення

від 07.10.2013 по справі 919/852/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року справа № 919/852/13

Господарський суд міста Севастополя, у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3

ідентифікаційний код: 24872845)

до Публічного акціонерного товариства «Севастопольстрой»

(99029, м.Севастополь, вул. М.Музикі,78-А

ідентифікаційний код: 01271342)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань земельних, водних відносин

та містобудування Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул. Леніна, 3)

про внесення змін в договір,

учасники процесу явку уповноважених представників не забезпечили

Суть спору:

23.07.2013 Севастопольська міська Рада (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до публічного акціонерного товариства «Севастопольстрой» (далі - відповідач) про внесення змін в договір оренди земельної ділянки від 30.11.2004, реєстраційний номер 370, укладений між позивачем та відповідачем у редакції, запропонованої позивачем.

Ухвалою суду від 25.07.2013 порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні 22.08.2013 та залучено до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано учасників судового процесу надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.08.2013 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено у судовому засіданні на 23.09.2013.

Ухвалою суду від 23.09.2013 строк розгляду справи продовжено та відкладено слухання справи у судовому засіданні на 07.10.2013

Відповідач скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України та надав відзив на позовну заяву із запереченнями щодо внесення змін до пунктів договору у викладеній позивачем редакції. Вважає, що оскільки 17.07.2012 між позивачем та відповідачем вже було укладено додаткову угоду, я кою внесено зміни щодо розміру орендної плати, то відсутні правові підстави для внесення змін у договір. Щодо вимоги позивача внести зміни в договір в частині зміни розміру орендної плати починаючи з 2009 року, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Так, зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

На підставі викладеного суд вирішив здійснювати розгляд справи у відсутності представників учасників процесу.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2004 року між Закритим Акціонерним Товариством «Севастопольстрой» (на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» найменування Закрите Акціонерне Товариство «Севастопольстрой» змінено на Публічне Акціонерне Товариство «Севастопольстрой») (Відповідач, Орендар) та Позивачем (Орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі -Договір), зареєстрований 30.11.2004 під №370. Відповідно до умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 1,6121 га яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Горпищенко, 98-А, для завершення будівництва 165-квартирного житлового будинку (арк..с.22-29)

20.02.2004 року вищевказана земельна ділянка передана Відповідачу, про що між сторонами укладено акт прийому-передачі земельної ділянки (арк..с.30).

01.12.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду, зареєстровану 30.12.2009 р. під №040988600117, якою внесено змін до Договору - змінено використання земельної ділянки на обслуговування кварталу житлових будинків, а також встановлена ставка орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 0,09% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно з Методикою , в редакції від 13.02.2008 року (арк.с.38-10).

17.07.2012 року сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору, зареєстроване 01.10.2012 під №8536900040000195, згідно якого з 01.01.2012 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 5368612,42грн., відповідно до виписки з технічною документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2451-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 29.02.2012 (арк.с.42-46).

Строк дії Договору додатковою угодою від 17.07.2012 було визначено до 01.10.2017 року.

Умови перегляду розміру орендної плати сторони узгодили у пункті 2.8 Договору, в редакції додаткової угоди від 17.07.2012 зокрема, розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором, в тому числі зміни цільового призначення використання земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, нормативної грошової оцінки земельної ділянки,;

- зміна розмірів ставок орендної плати за землю, встановлених Методикою;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується актом, складеним за участю орендодавця;

- в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 3701 від 13.02.2008 були внесені зміни до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі з метою приведення розмірів ставок щорічної орендної плати за земельні ділянки у відповідність із Законом України «Про оренду землі», на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про плату за землю».

20.12.2011 року Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію» (арк.с. 54).

07.02.2012 року позивачем прийняте рішення № 2318 «Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя» яким Севастопольська міська Рада вирішила після надання орендарями витягів з технічної документації по нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 2163 від 20.12.2011, внести відповідні зміни у діючі договори оренди земельних ділянок, спрямувати на адресу орендарів пропозиції про намір внести зміни в договори оренди земельних ділянок (арк.с. 55).

На виконання зазначених рішень та з метою приведення Договору до відповідності з діючими нормами права 04.04.2013 позивачем на адресу відповідача було направлено проект додаткової угоди про внесення змін у Договір (арк. с 56).

Проте, зазначений проект відповідачем підписано не було, що й стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України, так і спеціальних норм Земельного кодексу України, Податкового кодексу України та Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зміна правовідношення.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, у тому числі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1,2, 3 та 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З урахуванням зазначених норм суд вважає, що позивач мав право звернутись до суду із зазначеним позовом, а спосіб захисту вибраний Севастопольською міською Радою відповідає діючому законодавству.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Зі змісту відзиву на позов, наданого відповідачем вбачається, що він дав згоду на внесення змін у Договір оренди земельної ділянки при умові зміни орендної плати від дати укладення додаткової угоди (арк..с.97-98).

Щодо позовних вимог стосовно змін до преамбули договору, суд вважає за необхідне зазначити, що в преамбулі Договору встановлюються установчі дані та реквізити сторін, зміст преамбули Договору не змінює обсяг прав та обов'язків сторін. А тому, зазначити у преамбулі договору на підставі яких документів діє та чи інша сторона є правом цієї сторони.

Враховуючи зазначене та те, що відповідача не заперечував проти внесення змін до преамбули договору, суд вважає, що позовні вимоги в частині внесення змін до преамбули договору підлягають задоволенню.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства орендна плата за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі.

У своїй позовній заяві Севастопольська міська Рада просить суд внести зміни до пункту 1.4. Договору виклавши його у наступній редакції (мовою оригіналу):

« 1.4. Нормативная денежная оценка земельного участка до 01.01.2012, подтвержденная выписками из технической документации по нормативной денежной оценке земельного участка № 1174/1, № 1175/1, выданных Севастопольским городским главным управлением земельных ресурсов 01.10.2007, с учетом коэффициентов индексации, составляет:

- на период с 01.01.2009 до 31.12.2009:

а) на период строительства

1393108,00 х 1,028 х 1,152 = 1649796,51 грн. (один миллион шестьсот сорок девять тысяч семьсот девяносто шесть гривен 51 копейка);

б) на период эксплуатации

2786217,00 х 1,028 х 1,152 = 3299594,20 грн. (три миллиона двести девяносто девять тысяч пятьсот девяносто четыре гривны 20 копеек);

- на период с 31.12.2009 по 31.12.2009:

2786217,00 х 1,028 х 1,152 = 3299594,20 грн. (три миллиона двести девяносто девять тысяч пятьсот девяносто четыре гривны 20 копеек);

- на 2010 год:

2786217,00 х 1,028 х 1,152 х 1,059 = 3494270,26 грн. (три миллиона четыреста девяносто четыре тысячи двести семьдесят гривен 26 копеек);

- на 2011 год:

2786217,00 х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 = 3494270,26 грн. (три миллиона четыреста девяносто четыре тысячи двести семьдесят гривен 26 копеек).

Нормативная денежная оценка земельного участка с 01.01.2012 года составляет:

5368615,42 грн. (пять миллионов триста шестьдесят восемь тысяч шестьсот пятнадцать гривен 42 копейки), что подтверждается выпиской из технической документации по нормативной денежной оценке земельного участка № 2451-3.1/5 выданной Главным управлением Госкомзема в г. Севастополе 29.02.2012.»

Також позивач просить викласти 2.1. - 2.3. розділу 2. договору в наступній редакції (мовою оригіналу):

« 2.1. Во исполнение требования Контрольно-ревизионного управле ния в Закарпатской области от 25.08.2011 № 07-08-6-14/5418, постановления Окружного административного суда г. Севастополя от 24.04.2012 и определения Севастопольского апелляционного административного суда от 20 08.2012 по делу № 2а-2984/11/2770, годовая арендная плата за пользование земельным участком с 01.01.2009 года до 31.12.2009 года устанавливается:

- до сдачи объекта в эксплуатацию - в соответствии с ч. 4 ст. 21 Закона Украины «Об арендной плате», в размере: 3 % (трех процентов) от нормативной денежной оценки земельного участка,

- после ввода объекта в эксплуатацию - в соответствии с Методикой определения размеров арендной платы при заключении договоров аренды земли, утвержденной решением городского Совета от 14.10.2003 № 1348 (с изменениями и дополнениями) (далее - Методика), в размере: 0,09 % (ноль целых девять сотых процента) от нормативной денежной оценки земельно го участка.

с 31.12.2009 года устанавливается:

- в соответствии с Методикой, в размере: 0,09 % (ноль целых девять сотых процента) от нормативной денежной оценки земельного участка.

2.2. Расчет размера арендной платы за земельный участок осуществляется с учетом его целевого использования и коэффициентов индексации, определенных законодательством, по утвержденным Кабинетом Министров Украины формам, которые заполняются во время заключения (возобновления) или изменения условий договора аренды.

2.3. Величина годовой арендной платы за пользование земельным участком определяется по формуле:

Нормативная денежная оценка х Ставка арендной = Сумма годовой

земельного участка (грн.) платы (%) арендной платы (грн.)

Величина годовой арендной платы за пользование земельным участком согласно расчета составляет:

- с 01.01.2009 до 31.12.2009:

3299594,20 х 0,03 : 365 х 364 = 98716,63 грн.

- с 31.12.2009 по 31.12.2009: 3299594,20 х 0,0009 : 365 х 1 = 8,14 грн.

- на 2010 год:

3494270,26 х 0,0009 = 3144,84 грн.

- на 2011 год:

3494270,26 х 0,0009 = 3144,84 грн.

- с 01.01.2012 года:

5368615,42 х 0,0009 = 4831,75 грн.»

Суд вважає, що вимоги позивача у цих частинах не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, отже, вимога позивача про зміну розміру орендної плати на минулий час, на думку суду, протиречить вимогам діючого законодавства.

Аналогічне положення знайшло відображення у пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Враховуючи наведене, новий розмір орендної плати повинен застосовуватись саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Також, частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України встановленою, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Станом на день розгляду справи э діючою додаткова угода до Договору від 17.07.2012 якою сторонами було узгоджено, що з 01.01.2012 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 5368612,42грн., відповідно до виписки з технічною документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2451-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 29.02.2012 (арк.с.42-46).

Також додатковою угодою до Договору від 17.07.2012 сторонами вже узгоджено, що відповідно до пункту 2.1. річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської ради від 14.10.2003 № 1348 (у редакції від 13.02.2008 ) у розмірі 0,09 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; пункт 2.2 Договору в редакції додаткової угоди від 17.07.2012 вже викладено у відповідності з редакцією, яку вимагає викласти позивач; пунктом 2.3 додаткової угоди від 17.07.2012 сторонами вже погоджено, що величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної

земельної ділянки(грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку становить: 5368615,42 х 0,0009 = 4831,75 грн.

Пунктом 10 додаткової угоди від 17.07.2012 встановлено, що вона набирає законної сили після її підписання сторонами та державної реєстрації, яка відбулася 01.10.2012.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для внесення змін в пункт 1.4.Договору та пункти 2.1.-2.3. розділу 2 Договору.

Щодо внесення змін до інших пунктів договору та викладення їх в редакції, запропонованої позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не додано суду обґрунтованих заперечень щодо внесення зазначених змін до Договору.

Судом також врахована позиція відповідача щодо укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору, викладена його листі до позивача, в якому висловлено лише незгоду з підвищенням розміру орендної плати за минулі періоди.

Відповідно до статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

13.09.2011 року СМР прийняте рішення «Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради №1343 від 14.10.2003 року «Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення», яким був затверджений примірний договір оренди земельної ділянки.

Зазначені вище зміни до Договору відповідають вимогам діючого законодавства та вказаному примірному договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням зазначених вище обставин у суду відсутні підстави для відмови у цих позовних вимогах, а тому вони підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 22, 34, 34, 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Внести наступні зміни до укладеного між Севастопольською міською Радою (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) та Публічним акціонерним товариством «Севастопольстрой» (99029, м.Севастополь, вул. М.Музикі,78-А, ідентифікаційний код: 01271342) договору оренди земельної ділянки від 30.11.2004,

реєстраційний номер 370:

2.1. Преамбулу договору викласти у наступній редакції (мовою оригіналу):

«Севастопольский городской Совет, именуемый в дальнейшем «Арендодатель», расположенный по адресу: г. Севастополь, ул. Ленина, З, в лице председателя городского Совета Дойникова Юрия Васильевича, действующего на оснований решения Севастопольского городского Совета от 16.11.2010 № 4, Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», Положения об аренде земельных участков, утвержденного решением Севастопольского городского Совета от 14.10.2003 № 1343 (с изменениями и дополнениями), с одной стороны, и Публичное акционерное общество «Севастопольстрой» (идентификационный код юридического лица 01271342), именуемое в дальнейшем «Арендатор», юридический адрес: г. Севастополь, ул. Н. Музыки, 78-А, в лице временно исполняющего обязанности директора Лисового Сергея Владимировича, с другой стороны, заключили настоящий договор о нижеследующем:».

2.2. Пункт 1.7. розділу 1 Договору викласти у наступній редакції (мовою оригінала):

« 1.7. Арендованный земельный участок или его часть может по согласию Арендодателя передаваться Арендатором в субаренду без измене ния целевого использования в соответствии с Законом Украины «Об арен-де земли». В этом случае плата за субаренду земельного участка не может превышать размера арендной платы.».

2.3. Підпункт б) пункту 3.2.2. розділу 3 Договору викласти в наступній редакції (мовою оригіналу):

«б) выполнять обязанности землепользователя в соответствии с условиями настоящего договора, Земельным кодексом Украины, Налоговым кодексом Украины;».

2.4. Пункт 3.2.2. розділу 3 договору доповнити підпунктами л), м) наступного змісту (мовою оригіналу):

«л) в случае перехода права собственности на расположенный на земельном участке объект недвижимого имущества к другому лицу, в десятидневный срок предоставить Арендодателю копию документа, подтверждающего переход права собственности на объект недвижимого имущества (договора купли-продажи, дарения и др.) и в кратчайший срок принять меры к оформленною перехода права пользования земельным участком приобретателю объекта недвижимого имущества, расположенного на земельном участке;

м) сообщать Арендодателю об изменении своих реквизитов, в том числе организационно-правовой формы, наименования, юридического адреса и др., в десятидневный срок;».

2.5. Розділ 8 договору доповнити пунктом 8.4. наступного змісту (мовою оригіналу):

« 8.4. Переход права собственности на арендованный земельный участок к другому лицу, а также реорганизация юридического лица - арендатора, не является основанием для изменения условий или расторжения договора.».

2.6. Інші пункти договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 30.11.2004 за № 370 в Книзі реєстрації договорів оренди землі (номенклатурний № 4-М-01), залишаються без зміні та Сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Повне рішення складено та підписано 14.10.2013

Суддя підпис І.А.Харченко