Постанова

від 09.12.2013 по справі 919/852/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Справа № 919/852/13 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Сікорської Н.І.,

Латиніна О.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Шевченко Валерія Володимирівна , довіреність № 0315/4179 від 27.08.13, Севастопольська міська рада;

представник відповідача, Карпов Сергій Олександрович , довіреність № б/н від 08.10.13, публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой";

представник третьої особи , Шевченко Валерія Володимирівна , довіреність № 07-02/504 від 23.08.13, Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради;

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 07 жовтня 2013 року у справі № 919/852/13

за позовом Севастопольської міської ради

до публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради

про внесення змін в договір

ВСТАНОВИВ :

Севастопольська міська Рада звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" (далі по тексту ПАТ "Севастопольстрой") про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.11.2004 року (реєстраційний номер 370), укладеного між сторонами в редакції запропонованій позивачем.

Позовні вимоги, із посиланням на ст. 653, 626, 651 Цивільного кодексу України, ст. 206 Земельного кодексу України Закону України „Про оренду землі", мотивовані тим, що на виконання вимог Контрольно-ревізійного управління України в Закарпатській області від 15.08.2011 року № 07-08-6-14/5418, Постанови Окружного Адміністративного суду м. Севастополя від 24.04.2012 року та Ухвали Севастопольського Апеляційного Адміністративного суду від 20.08.2012 року по справі № 2а-2984/11/2770, з метою приведення Договору у відповідність з діючими нормами права, 04.04.2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено проект додаткової угоди про внесення змін у договір, однак, зазначений проект відповідачем підписаний не був, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25.07.2013 року залучено до участі у справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради, з тих підстав, що цей орган виконує контрольні функції щодо виконання умов договорів оренді земельних ділянок, укладених зі Севастопольською міською Радою.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07 жовтня 2013 року у справі № 919/852/13 позов задоволений частково. Внесені зміни до укладеного між Севастопольською міською та ПАТ "Севастопольстрой" договору оренди земельної ділянки від 30.11.2004 року, реєстраційний номер 370: 2.1. Преамбула договору викладена у наступній редакції (мовою оригіналу):

"Севастопольский городской Совет, именуемый в дальнейшем "Арендодатель", расположенный по адресу: г. Севастополь, ул. Ленина, З, в лице председателя городского Совета Дойникова Юрия Васильевича, действующего на оснований решения Севастопольского городского Совета от 16.11.2010 № 4, Закона Украины "О местном самоуправлении в Украине", Положения об аренде земельных участков, утвержденного решением Севастопольского городского Совета от 14.10.2003 № 1343 (с изменениями и дополнениями), с одной стороны, и ПАТ "Севастопольстрой" (идентификационный код юридического лица 01271342), именуемое в дальнейшем "Арендатор", юридический адрес: г. Севастополь, ул. Н. Музыки, 78-А, в лице временно исполняющего обязанности директора Лисового Сергея Владимировича, с другой стороны, заключили настоящий договор о нижеследующем:".

2.2. Пункт 1.7. розділу 1 Договору викладений у наступній редакції (мовою оригінала): " 1.7. Арендованный земельный участок или его часть может по согласию Арендодателя передаваться Арендатором в субаренду без измене ния целевого использования в соответствии с Законом Украины "Об аренде земли". В этом случае плата за субаренду земельного участка не может превышать размера арендной платы."

2.3. Підпункт б) пункту 3.2.2. розділу 3 Договору викласти в наступній редакції (мовою оригіналу): "б) выполнять обязанности землепользователя в соответствии с условиями настоящего договора, Земельным кодексом Украины, Налоговым кодексом Украины;".

2.4. Пункт 3.2.2. розділу 3 договору доповнити підпунктами л), м) наступного змісту (мовою оригіналу): "л) в случае перехода права собственности на расположенный на земельном участке объект недвижимого имущества к другому лицу, в десятидневный срок предоставить Арендодателю копию документа, подтверждающего переход права собственности на объект недвижимого имущества (договора купли-продажи, дарения и др.) и в кратчайший срок принять меры к оформленною перехода права пользования земельным участком приобретателю объекта недвижимого имущества, расположенного на земельном участке; м) сообщать Арендодателю об изменении своих реквизитов, в том числе организационно-правовой формы, наименования, юридического адреса и др., в десятидневный срок;".

2.5. Розділ 8 договору доповнений пунктом 8.4. наступного змісту (мовою оригіналу): " 8.4. Переход права собственности на арендованный земельный участок к другому лицу, а также реорганизация юридического лица - арендатора, не является основанием для изменения условий или расторжения договора.".

2.6. Інші пункти договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 30.11.2004 року за № 370 в Книзі реєстрації договорів оренди землі (номенклатурний № 4-М-01), залишені без зміні та Сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог стосовно змін до преамбули договору, мотивовано тим, що оскільки, відповідач не заперечував проти внесення змін до преамбули договору, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Щодо позову Севастопольської міської Ради в частині внесення змін до пункту 1.4. договору та викладення пунктів 2.1. - 2.3. розділу 2. договору в редакції позивача, суд першої інстанції зазначив, що вимоги позивача у цих частинах не підлягають задоволенню, із посиланням на ст. 653 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що новий розмір орендної плати повинен застосовуватись саме з моменту набрання рішенням суду законної сили. Щодо внесення змін до інших пунктів договору та викладення їх в редакції, запропонованої позивачем, суд першої інстанції, із посиланням на ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що відповідачем не надано суду обґрунтованих заперечень щодо внесення зазначених змін до Договору.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Севастопольська міська рада звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частину 3 рішення господарського суду міста Севастополя, у цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Севастопольської міської ради в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині внесення змін до пункту 1.4. договору та викладення пунктів 2.1. - 2.3. розділу 2. договору в редакції позивача, помилково застосував ст. 653 Цивільного кодексу України, оскільки, суд першої інстанції не враховував інші норми діючого законодавства України. Так, заявник апеляційної скарги вважає, що до спірних правовідносин можливо застосовувати ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, а саме, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Таким чином, як на думку Севастопольської міської Ради у судовому рішенні може бути визначений інший термін, з якого договір вважається зміненим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2013 року Севастопольській міській Раді відновлений строк на подачу апеляційної скарги та вона прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.

29 листопада від представника ПАТ "Севастопольстрой" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

09 грудня 2013 року в судовому засіданні приймав участь представник ПАТ "Севастопольстрой" який в своїх поясненнях заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник Севастопольської міської ради та Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції у частині, якою відмовлено у задоволенні решти позовних вимог скасувати, у цій частині прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

10.02.2004 року між Закритим Акціонерним Товариством "Севастопольстрой" (на підставі Закону України "Про акціонерні товариства" найменування Закрите Акціонерне Товариство "Севастопольстрой" змінено на Публічне Акціонерне Товариство "Севастопольстрой") (Відповідач, Орендар) та Позивачем (Орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 30.11.2004 року під №370. Відповідно до умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку загальною площею 1,6121 га яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Горпищенко, 98-А, для завершення будівництва 165-квартирного житлового будинку (а.с.22-29)

20.02.2004 року вищевказана земельна ділянка передана відповідачу, про що між сторонами укладено акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с.30).

Рішенням Севастопольської міської Ради № 3701 від 13.02.2008 року були внесені зміни до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі з метою приведення розмірів ставок щорічної орендної плати за земельні ділянки у відповідність із Законом України "Про оренду землі", на підставі Законів України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", "Про плату за землю".

01.12.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду, зареєстровану 30.12.2009 року під №040988600117, якою внесено змін до Договору оренди земельної ділянки- змінено використання земельної ділянки на обслуговування кварталу житлових будинків, а також встановлена ставка орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 0,09% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно з Методикою , в редакції від 13.02.2008 року (а.с.38-10).

17.07.2012 року сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору, зареєстроване 01.10.2012 року №8536900040000195, згідно якому з 01.01.2012 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 5368612,42 грн., відповідно до виписки з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2451-3.1/5, видану Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 29.02.2012 року (а.с.42-46).

Строк дії Договору додатковою угодою від 17.07.2012 року було визначено до 01.10.2017 року.

Умови перегляду розміру орендної плати сторони узгодили у пункті 2.8 Договору, в редакції додаткової угоди від 17.07.2012 року, зокрема, розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором, в тому числі зміни цільового призначення використання земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін та тарифів, нормативної грошової оцінки земельної ділянки,;

- зміна розмірів ставок орендної плати за землю, встановлених Методикою;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується актом, складеним за участю орендодавця;

- в інших випадках, передбачених законом.

20.12.2011 року Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію" (а.с. 54).

07.02.2012 року позивачем прийняте рішення № 2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" яким Севастопольська міська Рада вирішила після надання орендарями витягів з технічної документації по нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 2163 від 20.12.2011 року, внести відповідні зміни у діючі договори оренди земельних ділянок, спрямувати на адресу орендарів пропозиції про намір внести зміни в договори оренди земельних ділянок (а.с. 55).

З метою приведення Договору до відповідності з діючими нормами права та виконання вимог Контрольно-ревізійного управління України в Закарпатській області від 15.08.2011 року № 07-08-6-14/5418, Постанови Окружного Адміністративного суду м. Севастополя від 24.04.2012 року та Ухвали Севастопольського Апеляційного Адміністративного суду від 20.08.2012 року по справі № 2а-2984/11/2770 позивачем на адресу відповідача було направлено проект додаткової угоди про внесення змін у договір.

Відмова відповідача щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки у редакції, запропонованої Севастопольської міською Радою призвела останнього до звернення до суду із відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з недосягненням згоди щодо зміни умов договору оренди землі.

Спірні правовідносини, виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами та підлягають регулюванню як загальними нормами Цивільного кодексу України, так і спеціальними нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зміна правовідношення.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, у тому числі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Крім того, згідно пункту 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами та доповненнями від 16.01.2013 року) у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях ст. 319 Цивільного кодексу України, глав 27, 29, 33, 34 Цивільного кодексу України та глави 15 Господарського кодексу України, розділів ІІІ-V Земельного кодексу України, зокрема що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок.

Таким чином, аналізуючи наведене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість звернення до суду Севастопольської міської Ради.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції також правомірно дійшов висновку щодо внесення змін до преамбули договору, зазначивши, що в преамбулі Договору встановлюються установчі дані та реквізити сторін, зміст преамбули Договору не змінює обсяг прав та обов'язків сторін, а тому, зазначення у преамбулі договору на підставі яких документів діє та чи інша сторона є правом цієї сторони.

Враховуючи наведене, а також ті обставини, що відповідача не заперечував проти внесення змін до преамбули договору, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги в частині внесення змін до преамбули договору підлягають задоволенню.

В задоволенні решти позовних вимог судом було відмовлено.

Щодо доводів викладених у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про таке.

Як вбачається із тексту апеляційної скарги Севастопольська міська Рада просить суд скасувати Рішення суду першої інстанції, у частині відмови у задоволенні позовних вимог, та внести зміни до пункту 1.4. договору та викласти пункти 2.1. - 2.3. розділу 2. договору в редакції позивача, а саме : (мовою оригінала) „2. Пункт 1.4. раздела 1. договора изложить в следующей редакции

« 1.4. Нормативная денежная оценка земельного участка до 01.01.2012, подтвержденная выписками из технической документации по нормативной денежной оценке земельного участка № 1174/1, № 1175/1, выданных Севастопольским городским главным управлением земельных ресурсов 01.10.2007, с учетом коэффициентов индексации, составляет:

- на период с 01.01.2009 до 31.12.2009:

а) на период строительства

1393108,00 х 1,028 х 1,152 = 1649796,51 грн. (один миллион шестьсот сорок девять тысяч семьсот девяносто шесть гривен 51 копейка);

б) на период эксплуатации

2786217,00 х 1,028 х 1,152 = 3299594,20 грн. (три миллиона двести девяносто девять тысяч пятьсот девяносто четыре гривны 20 копеек);

- на период с 31.12.2009 по 31.12.2009:

2786217,00 х 1,028 х 1,152 = 3299594,20 грн. (три миллиона двести девяносто девять тысяч пятьсот девяносто четыре гривны 20 копеек);

- на 2010 год:

2786217,00 х 1,028 х 1,152 х 1,059 = 3494270,26 грн. (три миллиона четыреста девяносто четыре тысячи двести семьдесят гривен 26 копеек);

- на 2011 год:

2786217,00 х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 = 3494270,26 грн. (три миллиона четыреста девяносто четыре тысячи двести семьдесят гривен 26 копеек).

Нормативная денежная оценка земельного участка с 01.01.2012 года составляет:

5368615,42 грн. (пять миллионов триста шестьдесят восемь тысяч шестьсот пятнадцать гривен 42 копейки), что подтверждается выпиской нз технической документации по нормативной денежной оценке земельного участка № 2451-3.1/5 выданной Главным управлением Госкомзема в г. Севастополе 29.02.2012.»;

3. Пункты 2.1. - 2.3. раздела 2. договора изложить в следующей редакции:

« 2.1. Во исполнение требования Контрольно-ревизионного управления в Закарпатской области от 25.08.2011 № 07-08-6-14/5418, постановления Окружного административного суда г. Севастополя от 24.04.2012 и определения Севастопольского апелляционного административного суда от 20.08.2012 по делу № 2а-2984/11/2770, годовая арендная плата за пользование земельным участком с 01.01.2009 года до 31.12.2009 года устанавливается:

- до сдачи объекта в эксплуатацию - в соответствии с ч. 4 ст. 21 Закона Украины «Об арендной плате», в размере: 3 % (трех процентов) от нормативной денежной оценки земельного участка,

- после ввода объекта в эксплуатацию - в соответствии с Методикой определения размеров арендной платы при заключении договоров аренды земли, утвержденной решением городского Совета от 14.10.2003 № 1348 (с жзменениями и дополнениями) (далее - Методика), в размере: 0,09 % (ноль целых девять сотых процента) от нормативной денежной оценки земельного участка.

с 31.12.2009 года устанавливается:

- в соответствии с Методикой, в размере: 0,09 % (ноль целых девять сотых процента) от нормативной денежной оценки земельного участка.

2.2. Расчет размера арендной платы за земельный участок осуществляется с учетом его целевого использования и коэффициентов индексами, определенных законодательством, по утвержденным Кабинетом Министров Украины формам, которые заполняются во время заключения возобновления) или изменения условий договора аренды.

2.3. Величина годовой арендной платы за пользование земельным участком определяется по формуле:

Нормативная денежная оценка х Ставка арендной = Сумма годовой

земельного участка (грн.) платы (%) арендной платы (грн.)

Величина годовой арендной платы за пользование земельным участком согласно расчёта составляет:

- с 01.01.2009 до 31.12.2009: 3299594,20 х 0,03 : 365 х 364 = 98716,63 грн.

- с 31.12.2009 по 31.12.2009: 3299594,20 х 0,0009 : 365 х 1 = 8,14 грн.

- на 2010 год: 3494270,26 х 0,0009 = 3144,84 грн.

- на 2011 год: 3494270,26 х 0,0009 = 3144,84 грн.

- с 01.01.2012 года: 5368615,42 х 0,0009 = 4831,75 грн.».

У задоволенні цих позовних вимог господарський суд міста Севастополя відмовив і колегія суддів апеляційної інстанції погорджується із висновками суду першої інстанції з цього приводу та вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст.15 Закону України "Про оренду землі")

Відповідно до статті 189 Господарського кодексу України, статті 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, вста новлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самовряду вання.

Відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства орендна плата за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до вимог Контрольно-ревізійного управління України в Закарпатській області від 15.08.2011 року № 07-08-6-14/5418, Постанови Окружного Адміністративного суду м. Севастополя від 24.04.2012 року та Ухвали Севастопольського Апеляційного Адміністративного суду від 20.08.2012 року по справі № 2а-2984/11/2770 виникла необхідність привести договір у відповідність.

Звертаючись із відповідним позовом, позивач просить внести зміни в до пункту 1.4. договору та викладенні пунктів 2.1. - 2.3. розділу 2. договору в редакції позивача, чим фактично просить змінити розмір орендної плати на минулий час.

При цьому, частина третя статті 653 Цивільного кодексу України передбачає, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду, про зміну або розірвання договору, законної сили.

Аналогічне положення міститься у пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Надаючи аналіз наведеному вище, суд апеляційної інстанції вважає, що будь які зміни у договорі можуть діяти лише з моменту набрання рішенням суду законної сили, а тому протилежні доводи заявника апеляційної скарги з цього приводу, судова колегія вважає неспроможними та такими, що суперечать правовим нормам, а їх тлумачення є суб'єктивним тлумаченням заявника апеляційної скарги.

При цьому, слід зазначити, що між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки від 17 липня 2012 року (а.с. 42-46) відповідно до якої, сторони уточнили суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, шляхом внесення змін до п. 1.4 Договору та щодо уточнення розміру річної орендної плати шляхом внесення змін до п. 2.4 Договору.

Пунктом 10 додаткової угоди від 17.07.2012 року встановлено, що вона набирає законної сили після її підписання сторонами та її державної реєстрації, яка відбулася 01.10.2012 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що питання щодо суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру річної орендної плати вже врегульовані зазначеною додатковою угодою, а тому відсутні підстави для зміни зазначених пунктів Договору, до того ж, представник позивача у судовому засіданні підтвердила, що на сьогоднішній день відсоткові ставки за договором відповідають діючий методиці, та спір виник лише за попередній період, до здачі об'єкту до експлуатації, а тому, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для внесення змін в пункт 1.4.Договору та пункти 2.1.-2.3. розділу 2 Договору.

Щодо викладених в апеляційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом першої інстанції і колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваному рішенні мотивами відхилення доводів скаржника.

Суд попередньої інстанції навів правове обґрунтування своїх висновків, щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, заявником апеляційної скарги у процесі розгляду справи не було доведено та надано відповідних доказів в обґрунтування своїх заперечень, а отже судова колегія вважає рішення суду відповідним нормам матеріального та процесуального права, тому зазначене рішення не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 07 жовтня 2013 року у справі № 919/852/13 відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 07 жовтня 2013 року у справі № 919/852/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді Н.І. Сікорська

О.А.Латинін

Розсилка:

1. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

2. Публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой" (вул. М.Музики, 78-А,Севастополь,99008)

3. Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)