Рішення

від 01.10.2013 по справі 121/5503/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/5503/13-ц

2/121/2023/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі суду: головуючій судді Прищепа О.І., при секретарі Герман Т.В.;

за участі: представника позивача прокуратури м.Ялта - прокурора прокуратри м.Ялта ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2 селищної Ради - ОСОБА_3;

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовною заявою заступника прокурора м.Ялта до ОСОБА_2 селищной ради, ОСОБА_4, третя особа Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіки Крим про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цивільною позовною заявою до відповідачів та третіх осіб про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на земельну ділянку , в якому просить:

- визнати недійсним рішення 29 сесії 5 скликання ОСОБА_2 селищної ради №617 від 07 грудня 2007 року про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_4 за адресою: АР Крим. м.Ялта, смт.Кореїз, вулиця Алупкінське шосе в районі санаторія Ай-Петрі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- визнати недійсним державний акт серії ЯЕ 066271 від 08 лютого 2008 року на земельну ділянку вартістю 45 658.95 гривень на право власності на земельну ділянку площею 0,03 га за адресою: АР Крим. м.Ялта, смт.Кореїз, вулиця Алупкінське шосе в районі санаторія Ай-Петрі;

Вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення і державний акт прийняті та виданий з порушенням діючого законодавства, вони порушують права держави в особі третьої особи, оскільки в проекті землеустрою відсутній висновок Управління державної екологічної інспекції Південно-Кримського регіону..

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та надав пояснення щодо обставини викладених у ньому.

Представники відповідачів проти задоволення позовної заяви заперечували, посилаючись на той факт, що оскаржуване рішення та державний акт було прийнято відповідно до норм діючого законодавства, проект землеустрою пройшов державну експертизу, тому підстав вважати що орган місцевого самоврядування діяв поза межами своїх повноважень не має.

Крім того, надали письмові заперечення, які долучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи до суду не зґявився про час, дату та місце розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, надав письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.169 ЦПК України у суду не має перешкод щодо розгляду справиу у відсутність представника третьої особи.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справ, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при розгляді питання про його цивільні права та обов'язки має право на відкритий та справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури зо всіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.

Відповідно до приписів ч.2 та ч.3 ст.55 Конституції України встановлено, що права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, кожному гарантується право на землю.

У відповідності до ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд здійснює цивільне судочинство на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Судом встановлено наступні факті та відповідні їм правовідносини.

20 серпня 2004 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 селищної Ради з заявою про виділення земельної ділянки орієнтовною площею 0.030 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: вул.Алупкінська (район санаторію Ай-Петрі) у смт.Кореїз, яку було розглянуто 25 листопада 2005 року на пленарному засіданні 43 сесії 4 скликання ОСОБА_2 селищної ради та прийнято рішення №2160 та надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

В подальшому ТОВ «земельні ресурси та кадастр» на підставі договору розробило проект землеустрою, в ході складання якого було отримано висновки усіх необхідних та обоґязкових служб та посадових собі.

Крім того, після складання проекту землеустрою його було направлено до Республіканського комету по земельним ресурсам АР Крим та проведено державну землевпорядну експертизу, відповідно до висновків якої матеріали у цілому відповідаю вимогам земельного законодавства та узгоджуються при умовах усунення зауважень (завірити копію, розрахунок збитків, пронумерувати аркуші та інш.)

Після отримання висновків експертизи ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_2 селищної ради та відповідно до рішенням пленарного засідання 29 сесії 5 скликання ОСОБА_2 селищної ради №617 від 07 листопада 2007 року ОСОБА_4 було затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,0300 га для будівництва та обслуговування будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд (присадибна ділнка) за адресою: смт Кореїз, вул.Алупкінська в районі санаторію «Ай-петрі» та передано безплатно у власність громадянину України ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0.0300 га (кадастровий номер - 01119471200:01:004:0165) (а.с.5.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 було отримано Державний акт серії ЯЕ №066271 на право власності на вказану земельну ділянку.

12 червня 2013 року державною інспекцією сільського господарства в АР Крим проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та складно акт, відповідно до якого встановлено, що проект землеустрою був розроблений ТОВ «Земельні ресурсі та кадастр» на підставі договору ПЗ-38-06-ф від 03 лютого 2006 року, а усі узгодження (висновки Алупкінської міської СЕС №7 від 12 січня 2006 року, Управління головного архітектора Ялтинської міської Ради №05\987 від 07 червня 2005 року, Республіканського комітету з охорони культурної спадщини №4715 від 30 липня 2007 року, Ялтинського міського управління земельних ресурсів №2585-2\10-25 від 20 лютого 2006 року, Управління державної екологічної інспекції Південно-Кримського регіону №2118-90 від 28 жовтня 2005 року), отримано до моменту укладення договору ПЗ-38-06-ф від 03 лютого 2006 року, тобто до початку розробки проекту землеустрою, що говорить про те, що зазначені погодженні відсутні.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.20 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Відповідно до вимог ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до вимог п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до вимог ч.ч. 6, 7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ... будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ... у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної ... районної, або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна . . . або . . . селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідно до вимог ч.8 ст.118 3К України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до вимог ч.9 ст.118 ЗК України проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч.10 ст.118 ЗК України . . . або . . . , селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про землеустрій», проект землеустрою - це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років; робочий проект землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів з використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2 - 3 років.

Відповідно до вимог ст.28 ЗУ «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобовґязані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою. Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеки заходів, передбачених цією документацією.

Аналізуючи вказані норми діючого законодавства України слід дійти висновку про те, селищна територіальна громада має право вільно і на свій розсуд майном комунальної власності (в т.ч. землею), в порядку, передбаченому законом, а саме Земельним кодексом України та іншими спеціальними нормативно-правовими актами та при затвердженні проекту землеустрою повинна перевіряти наявність усіх необхідних та обовґязкових узгоджень та наявність висновків державної землевпорядної експертизи, що при прийнятті рішення відповідачем зроблено не було.

Таким чином, суд дослідивши проект землеустрою, дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 селищна рада, перевіряючи проект землеустрою ОСОБА_4 перевірили та встановила наявність в ньому дозволи та узгодження, які були отримані до початку розробки проекту землеустрою, тому підстав для його узгодження у них не було.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,4 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки вини кають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути виз нання ) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, відповідно до вимог ч.1 ст.21 ЦК України, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, суд дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та надані письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги засновані на законі та підлягають судовому захисту оскільки рішення органу місцевого самоврядування прийнято поза межами повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.20, 24, 26, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.116-118 ЗК України (станом на 2006, 2007 рік), ст.ст.1, 28 ЗУ «Про землеустрій», ст.ст. 11, 15, 16, 21 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 31, 57, 60, 88, 110, 174, 208, 210, 224-226, ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заступника прокурора м.Ялта до ОСОБА_2 селищной Ради, ОСОБА_4, третя особа Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіки Крим про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити.

Рішення 29 сесії 5 скликання ОСОБА_2 селищної ради №617 від 07 грудня 2007 року про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_4 за адресою: АР Крим. м.Ялта, смт.Кореїз, вулиця Алупкінське шосе в районі санаторія Ай-Петрі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - визнати недійсним.

Державний акт серії ЯЕ 066271 від 08 лютого 2008 року на земельну ділянку вартістю 45 658.95 гривень на право власності на земельну ділянку площею 0,03 га за адресою: АР Крим. м.Ялта, смт.Кореїз, вулиця Алупкінське шосе в районі санаторія Ай-Петрі - визнати недійсним.

Рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через Ялтинський міський суд до Апеляційного суду АР Крим в порядку та строки передбачені ст.ст.294-296 ЦПК України.

СУДДЯ: