Постанова

від 18.10.2013 по справі 810/5009/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року 810/5009/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до Державного підприємства «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат та виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

17.09.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - позивач, Управління) до Державного підприємства «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району» (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (Список №2) в сумі 163,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має перед Управлінням заборгованість в сумі 163,32 грн. з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії за період з 01.07.2013 по 27.08.2013, призначеної на пільгових умовах громадянину, який був зайнятий повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2, згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788), що підтверджується розрахунками зазначених витрат, проте добровільно відповідачем сплачена не була.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району», код за ЄДРПОУ 24885090, зареєстровано як суб'єкт господарювання 01.09.1999, що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з довідкою Управління Підприємство зареєстровано як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України з 29.09.1997.

З розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з липня 2013 року №6172/02 від 04.07.2013 та з серпня 2013 року №10115/02 від 12.08.2013 вбачається, що працівнику Підприємства ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що відповідає списку № 2, в загальній сумі 163,32 грн., у тому числі за липень 2013 року та за серпень 2013 року по 81,66 грн.

Враховуючи вищенаведене загальна сума компенсації витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 за липень-серпень 2013 року складає 163,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та як пояснив позивач у своїх письмових поясненнях, Управлінням на юридичну адресу Підприємства, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Київська, буд. 26) направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Проте, згідно з довідкою поштової установи на конверті, адресованому Підприємству, поштове відправлення було повернуто Управлінню з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 N 1058-IV (далі - Закон №1058).

Так, згідно з частиною 1 статті 15 вказаного Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону №1058 страхувальниками відповідно до цього Закону, зокрема, є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 встановлено, зокрема, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1 (далі - Інструкція №21-1), зокрема, встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 вказаної інструкції, зокрема, визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як зазначалось вище, позивачем сформовано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень та за серпень 2013 року, які Управлінням здійснено для виплати пільгової пенсії громадянину ОСОБА_1.

Як зазначалось вище, Управлінням на юридичну адресу Підприємства направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, проте згідно з довідкою поштової установи на конверті, направленому Підприємству, поштове відправлення було повернуто Управлінню з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Суд звертає увагу, що статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон № 755-IV) встановлено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частиною 1 статті 17 Закону № 755-IV встановлено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з положеннями абзаців 1 та 6 частини 2 статті 17 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, Управлінням виконано обов'язок щодо надіслання розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на адресу Підприємства, відтак такі витрати підлягають сплаті у визначеному розмірі.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На час вирішення спору по суті жодних доказів сплати відповідачем заборгованості з відшкодування позивачу витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2, за період з 01.07.2013 по 27.08.2013 в сумі 163,32 суду не надано.

Враховуючи викладене, виходячи з меж позовних вимог, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління щодо стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам Відповідача за період з 01.07.2013 по 27.08.2013 законні та обґрунтовані, а позов є таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.амін

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району» (код за ЄДРПОУ 24885090) на користь Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з Списком № 2, за період липень-серпень 2013 року у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.