Постанова

від 15.10.2013 по справі 805/12301/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р. Справа №805/12301/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Маріупольського міського управління головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області,

за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, стягувачів у виконавчому провадженні ВП № 37783526 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 26.07.2013р., -

за участю сторін:

від позивача: Бєкасова Є.Ю. - за дов. від 20 вересня 2013 року;

від відповідача: Буханцова О.В. - за дов. від 22 жовтня 2013 року

від третіх осіб: ОСОБА_3 - особисто

ОСОБА_2 - особисто

ВСТАНОВИВ:

Маріупольське міське управління головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови Головного управління юстиції у Донецькій області № 383/2-13П від 26.07.2013р. про накладення штрафу та закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013р., виданого Донецьким окружним адміністративним судом.

Під час розгляду справи позивачем надано заяву від 30.09.2013р. про уточнення позовних вимог, в якій він просить скасувати постанову про накладення штрафу № 383/2-13П від 26.07.2013р. Просить уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, стягувачів у виконавчому провадженні ВП № 37783526 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Маріупольським міським управлінням Головного управління державної санітарно-епідеміологічної служби у Донецькій області 08.08.2013р. була отримана постанова № 383/2-13П від 26.07.2013р. про накладення штрафу у розмірі 1 020,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником.

Вказує, що ним 11.03.2013р. було отримано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. по справі № 805/241/13-а, якою головного санітарного лікаря м. Маріуполя та Маріупольське міське управління державної санітарно-епідеміологічної служби було зобов'язано здійснити перевірку фактів, викладених в заяві родини ОСОБА_5 від 03.05.202012р. про порушення санітарних норм, відповідно до покладених повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності. Зазначає, що вказана постанова не містила конкретних строків виконання, а саме щодо проведення перевірки - планова чи позапланова вона повинна бути.

Вказує, що ним з 18.03.2013р. по 05.04.2013р. було проведено планову перевірку Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПАТ «ММК ім. Ілліча»), під час вказаної перевірки було досліджено питання дотримання санітарного законодавства, в тому числі з розділу охорони навколишнього середовища, в програму перевірки були також включені питання щодо організації санітарно-захисної зони підприємства, на що вказує родина ОСОБА_5 у своїй заяві від 03.05.2012р.

Зауважує, що за результатами перевірки за порушення вимог санітарного законодавства з питань охорони навколишнього середовища притягнуті до адміністративної відповідальності 15 посадових осіб підприємства.

Таким чином, вважає, що вимоги постанови Донецького окружного адміністративного суду, викладені в постанові від 20.02.2013р. по справі № 805/241/13-а були ним належним чином виконані, а тому, відповідач не повинен був відкривати виконавче провадження за даною постановою суду та постанова про накладення штрафу від 26.07.2013р. № 383/2-13П підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту адміністративного позову. Просив суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви, повністю.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав письмові заперечення, в яких вказав, що у нього в провадженні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 805/241/13-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя та Маріупольського міського управління здійснити перевірку фактів, викладених в заяві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 03.05.2012р. про порушення санітарних норм, відповідно до повноважень головного державного санітарного лікарям Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан і здоров'я фізичних осіб факторами середовища життєдіяльності.

В судове засідання з'явились треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_2, надали суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнають в повному обсязі, вказують, що вони звертались до позивача з заявою від 03.05.2012р., в якій просили провести перевірку санітарних норм. Вказують, що Донецьким окружним адміністративним судом з цього питання було прийнято постанову від 20.02.2013р., в якій було зобов'язано Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя та Маріупольське міське Управління - філію Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області здійснити перевірку фактів викладених в заяві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 03.05.2012 року про порушення санітарних норм, відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності.

Зазначають, що на час розгляду справи така перевірка не проводилась, відповідь за її наслідками не надавалась.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в письмових запереченнях, наданих до матеріалів справи позицію ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтримали, про що свідчать їх підписи в запереченнях.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - Маріупольське міське управління головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області, ідентифікаційний код 38532965 (арк. справи 39).

За приписами ст. 31 Закону № 4004-XII від 24.02.1994р. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», систему державної санітарно-епідеміологічної служби України, в тому числі, становлять: центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я; установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу в галузі охорони здоров'я

Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

На установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я покладаються функції відповідних адміністративно-територіальних, транспортних та об'єктових органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Отже, судом встановлено, що відповідач як заклад державної санітарно-епідеміологічної служби, є належним відповідачем, суб'єктом владних повноважень, до компетенції яких належить вирішення питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Відповідач - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України "Про державну виконавчу службу" та Законом України "Про виконавче провадження" повноваження, тобто у даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень.

Так, судом встановлено, що 20.02.2013р. Донецьким окружним адміністративним судом було винесено постанову, в якій зазначено, що постановою від 07.09.2012р. по справі № 2а/0570/6915/2012 Донецький апеляційний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги, заявлені до головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя - Гусакова Георгія Миколайовича, зобов'язав Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя Гусакова Георгія Миколайовича здійснити перевірку фактів викладених в заяві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 03.05.2012р. про порушення санітарних норм відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності.

Крім того, вказаною постановою зазначено (арк. справи 9 - 12), що позивачі зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1, яка належить до санітарно - захисної зони ПАТ "ММК імені Ілліча".

Рішеннями Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 13.04.1983.р № 219 "Про затвердження меж санітарно - захисної зони металургійного заводу ім. Ілліча", від 31.03.1989р. № 95 "Про затвердження результатів перепису проживаючих в сан зоні комбінату ім. Ілліча", від 21.02.1990р. № 57 "Про знесення жилих будинків і відведення земельної ділянки під облаштування санітарно - захисної зони металургійного комбінату ім. Ілліча" визначені межі санітарно - захисної зони, для улаштування якої ПАТ "ММК ім. Ілліча" виділена земельна ділянка та покладений обов'язок, зокрема, щодо подання обласній комісії матеріалів техніко - економічного обґрунтування зносу жилих будинків на відведеній ділянці, надання особам, що підлягають відселенню, квартир і відшкодування вартості будинків і земельних насаджень.

03.05.2012р. позивачі звернулись до відповідача Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя Гусакова Георгія Миколайовича з заявою про порушення державних санітарних правил. На зазначену заяву 11.05.2012р. Головним державним санітарним лікарем м. Маріуполя Гусаковим Георгієм Миколайовичем надана відповідь, згідно якої: інформації щодо будівництва по пр. Карпова підприємства з ремонту залізничних цистерн, що перевозіть отруйні речовини він не володіє. В частині розгляду цього питання заява направлена до Головного управління містобудівництва та архітектури Маріупольської міської ради за належністю; ПАТ "Азовелектросталь" згідно з вимогами ДСП 379/1404-96 "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" віднесене до 2-го класу з нормативною санітарно - захисною зоною розміром 500 м. Санітарна зона підприємства витримана. Підприємством організований відомчий лабораторний контроль якості атмосферного повітря на межі санітарно - захисної зони. Згідно діючого на підприємстві дозволу на викиди, яке видане Держаним управлінням охорони навколишнього середовища в Донецькій області, в 2012 році передбачене обладнання електросталеплавильних печей газопилоочисним обладнанням; щорічно санітарно - епідеміологічною службою надсилається інформація міському голові, відділу екології виконкому Маріупольської міської ради та до прокуратури з пропозиціями щодо організації санітарно - захисної зони промпідприємств. Щорічно планом соціального та економічного розвитку м. Маріуполя передбачаються заходи по благоустрою санітарно - захисної зони ПАТ "ММК ім. Ілліча" (без відселення). Врегулювання питання в частині відселення мешканців можливе лише на законодавчому рівні.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначеною постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2013р. постановлено: «Зобов'язати Головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя та Маріупольське міське Управління - філію Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області (87534, м. Маріуполь, вул. Бахчіванджи, 57, код ЄДРПОУ 38532965) здійснити перевірку фактів викладених в заяві ОСОБА_2 (ід.№ НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ід.№ НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ід.№ НОМЕР_3), ОСОБА_5 (ід.№ НОМЕР_4) від 03.05.2012 року про порушення санітарних норм, відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності» (арк. справи 11).

За наслідками розгляду вказаної справи було видано виконавчий лист від 19.04.2013р., в якому вказано, що судове рішення набрало законної сили 22.03.2013р. (арк. справи 69).

Листом від 17.04.2013р. № 497/2 позивач повідомив про виконання постанови від 20.02.2013р. по справі № 805/241/13-а, зазначив, що ним було проведено планову перевірку Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», під час вказаної перевірки було досліджено питання дотримання санітарного законодавства, в тому числі з розділу охорони навколишнього середовища, за результатами перевірки за порушення вимог санітарного законодавства з питань охорони навколишнього середовища притягнуті до адміністративної відповідальності 15 посадових осіб підприємства. Окремо повідомлено, що рішенням Маріупольської міськради від 25.09.2012р. за № 6/22-2462 затверджена Програма з охорони та оздоровлення навколишнього середовища м. Маріуполя на 2012 - 2020 роки (арк. справи 13).

Постановою від 29.04.2013р. було відкрито виконавче провадження ВП № 37783526 по виконанню виконавчого листа від 19.04.2013р. по справі № 805/241/13-а (арк. справи 15).

Листом від 08.05.2013р. № 632/2 позивачем надано відділу державної виконавчої служби інформацію, ідентичну тій, що надавалась Донецькому окружному адміністративному суду - про проведення планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (арк. справи 18).

03.07.2013р. відповідачем винесено вимогу державного виконавця якій останній вказує на необхідність Маріупольському міському управлінню - філії Головного управління Держсанепідемслужби у Донецькій області здійснити перевірку фактів, викладених в заяві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 03.05.2012р. про порушення санітарних норм, відповідно до повноважень головного державного санітарного лікаря м. Маріуполя з прийняттям за наслідками перевірки відповідних заходів щодо запобіганню шкідливому впливу на стан здоров'я і життя позивачів факторів середовища життєдіяльності в строк до 12.07.2013р. (арк. справи 19).

На вказану вимогу позивач надав відділу державної виконавчої служби відповідь від 11.07.2013р. № 1128/2-1, в якій вказав, з урахуванням викладеного вище, що він вважає постанову Донецького окружного суду від 20.02.20123р. виконаною (арк. справи 20).

26.07.2013р. у зв'язку з невиконанням вимоги, державним виконавцем було повторно винесено вимогу про необхідність виконання рішення суду та виконавчого листа по справі № 805/241/13-а та винесено постанову від 26.07.2013р. про накладення штрафу в розмірі 1 020,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником (арк. справи 21 - 23).

Вказана постанова про накладення штрафу від 26.07.2013р. № 383/2-13П є спірною у даній судовій справі.

21.08.2013р. у зв'язку з невиконанням позивачем постанови від 26.07.2013р., відповідачем було винесено повторну постанову про накладення штрафу від 21.08.2013р. в розмірі 2 040,00 грн., а також направлено подання в порядку ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» до Жовтневого райвідділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності (арк. справи 80 - 83).

02.09.2013р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за ч. 3 ст. 75 Закону № 606 у зв'язку з неможливістю виконання рішення без участі боржника (арк. справи 64).

Вказані постанови та подання від 21.08.2013р. не оскаржуються при розгляді даної справи, а є предметом розгляду в адміністративній справі № 805/12800/13-а за позовом Маріупольського міського Управління Головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 21.08.2013р., зобов'язання закрити виконавче провадження за виконавчим листом № 805/241/13-а від 19.04.2013р.

Так, позивач як на підставу для задоволення позову посилається на те, що ним відповідно до наказу від 25.01.2013р. № 2/1 «Про проведення у 1 кв. 2013 р. планових перевірок дотримання санітарного законодавства» та доданого до нього плану заходів на 1 квартал 2013 року, повідомлення від 04.03.2013р. № 239 та програми перевірки (арк. справи 24 - 28), було проведено планову комплексу перевірку ПАТ «ММК ім. Ілліча», про що складено акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 05.04.2013р. (арк. справи 29 - 32). За наслідками складання акту перевірки було винесено постанову про накладення штрафу від 06.04.2013р., протокол про порушення санітарних норм, припис від 11.04.2013р. № 453/03 (арк. справи 33 - 38).

Позивач вважає, що при проведенні вказаної перевірки ним було досліджено питання, на які посилалися в своїй заяві від 03.05.2012р. треті особи, а тому, ніяких додаткових заходів він проводити не повинен.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 606 передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до статті 3 Закону № 606 державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;

9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;

10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону № 606, п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5, основними обов'язками державного виконавця при примусовому виконанні виконавчих документів є: неупередженість, своєчасність, повнота вчинення виконавчих дій; законність і недопущення порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Вказані обов'язки випливають зі ст. 19 Конституції, на підставі якої органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За приписами ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ч. 3 ст. 75 Закону № 606 у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

До матеріалів справи позивачем не надано доказів того, що ним було розглянуто саме заяву третіх осіб та надано відповідь на неї з застосуванням відповідних заходів. Тобто, фактично звернення громадян належним чином не було позивачем розглянуто.

Як вбачається з наданих документів, наказ на проведення перевірки ПАТ «ММК Ілліча» було видано 25.01.2013р., тоді як постанова Донецького окружного адміністративного суду, якою зобов'язано позивача вчинити певні дії була винесена Донецьким окружним адміністративним судом лише 20.02.2013р.

Крім того, вказаною постановою суду зобов'язано позивача не провести плановий захід - комплексну перевірку ПАТ «ММК Ілліча», нею зобов'язано провести саме перевірку питань, викладених в заяві сім'ї ОСОБА_5 від 03.05.2012р.

На час розгляду справи така перевірка заяви від 03.05.2012р. позивачем не проводилась, відповідь за її результатами третім особам не надавалась.

Вказане свідчить про те, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2013р., за якою видано виконавчий лист від 19.04.2013р. по справі № 805/241/13-а на даний час не виконана, а тому відповідачем правомірно було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа від 19.04.2013р. № 805/241/13-а та винесено постанову про накладення штрафу від 26.07.2013р. в розмірі 1 020,00 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги Маріупольського міського управління головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, стягувачів у виконавчому провадженні ВП № 37783526 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 26.07.2013р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Маріупольського міського управління головного управління Держсанепідслужби у Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, стягувачів у виконавчому провадженні ВП № 37783526 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування постанови про накладення штрафу № 383/2-13П від 26.07.2013р. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 жовтня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 18 жовтня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.