Постанова

від 22.08.2013 по справі 810/3300/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 року м. Київ 810/3300/13-а

12:23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Чаукіна Л.В., Похилько О.О.,

від відповідача - Дубовик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю

«Узинський цукровий комбінат»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції

Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним і скасування податкового

повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 № 0002001502.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням податковим органом позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість і штрафні санкції у сумі 445743,00 грн. у зв'язку з порушенням порядку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних контрагентом, який не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як стверджує позивач підприємство включило до складу податкового кредиту у червні 2012 року дані податкових накладних ТОВ «ТД «Зерно України», які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що позивач повідомив податковий орган подавши відповідну заяву. Проте, незважаючи на дану обставину відповідач дійшов висновку про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту і заниження податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначив, що податковий орган вже проводив перевірку правомірності формування позивачем податкового кредиту за червень 2012 року, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення, яке оскаржено позивачем до суду та скасовано Київським апеляційним адміністративним судом.

Відповідач позову не визнав. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивач подав заяву (скаргу) на постачальника щодо не включення до Єдиного реєстру податкових накладних у листопаді 2012 року, в той час як відповідно до вимог чинного податкового законодавства таку заяву необхідно було подати у звітному періоді - червні 2012 року, тому, позовні вимоги є необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, у червні 2012 року позивач мав господарські відносини з ТОВ «ТД «Зерно України» щодо поставки меляси бурякової.

За результатами виконання правочинів, ТОВ «ТД «Зерно України» виписано податкові накладні, які включені позивачем до складу податкового кредиту за червень 2012 року.

Як встановлено судом, у листопаді 2012 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за червень 2012 року, за результатом якої складено Акт від 23.11.2012 № 4478/15-3/00372536 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Такі висновки зроблені податковим органом за результатами аналізу податкової декларації позивача за червень 2012 року щодо показників податкового кредиту та підстав його формування, а також Додатку 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до уточнюючого розрахунку до вказаної податкової декларації.

На підставі даного Акта податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0000021530, згідно з яким ТДВ «Узинський цукровий комбінат» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» 445743,00 грн., з яких 297162,00 грн. - за основним платежем і 148581,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями».

Непогоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2012, позивач звернувся до суду.

У подальшому посадовою особою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість і додатків до неї за листопад 2012 року ТОВ «Узинський цукровий комбінат» за результатами якої складено Акт від 20.03.2013 № 000051/10-02-15-021/3722536 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковим органом встановлено порушення позивачем статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 297162,00 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.

В Акті перевірки (сторінка 7) відповідачем зазначено, що ТДВ «Узинський цукровий комбінат» податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року подано до Білоцерківської ОДНІ Київської області ДПС 19.02.2012 № 9087514324, додаток № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 9087514323, реєстри отриманих і виданих податкових накладних № 9080586026. В податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року задекларовано значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 декларації) у сумі 0 грн.

У періоді, що перевірявся, підприємство застосовувало ставку оподаткування 20% згідно з пунктом 10 підрозділу 2 розділу 20 «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Аналізом податкової звітності з податку на додану вартість та додатків до неї ТДВ «Узинський цукровий комбінат», а саме податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року і згідно системи Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних (Податковий кредит) встановлено, що ТДВ «Узинський цукровий комбінат» включено де складу податкового кредиту податкові накладні за червень 2012 року, незареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних по контрагенту ТОВ «ТД «Зерно України» (код ЄДРПОУ 37194342), яке перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на загальну суму 1 782 972 грн. в т.ч. ПДВ 297 162 грн.

ТДВ «Узинський цукровий комбінат» до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому задекларовані дані податкові накладні за червень 2012 року.

На сторінці 8 Акта перевірки зазначено, що таким чином за результатами перевірки встановлено, що ТДВ «Узинський цукровий комбінат» завищено податковий кредит за листопад 2012 року на суму 297162,00 грн., що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за листопад 2012 року у сумі 297162,00 грн. Проте, відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України така заява подається до декларації за звітний податковий період.

На підставі Акта перевірки, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.04.2013 № 0002001502, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 445743,00 грн., з них 297162,00 грн. за основним платежем і 148581,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 неправомірним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як зазначалось судом, позивач спочатку оскаржив до суду податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0000021530. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2013 у задоволенні позову ТДВ «Узинський цукровий комбінат» про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0000021530 відмовлено.

У свою чергу, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2013, а позов ТДВ «Узинський цукровий комбінат» задоволено і скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 05.12.2012 № 0000021530.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.07.2012 р. позивачем було подано до Білоцерківської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року з додатками та лист за № 200 від 19.07.2012 р. (зареєстровано Білоцерківською ОДПІ 19.07.2012 р. за № 5146/10), в якому повідомлялось, що у зв'язку з відсутністю в ЄДР за червень 2012 року зареєстрованих податкових накладних ТОВ «Торговий дім «Зерно України», одночасно з поданням звітності по ПДВ за червень 2012 року надано Додаток 8 та завірені копії документів, які підтверджують отримання товару від ТОВ «Торговий дім «Зерно України».

У Додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» позивачем було помилково заявлено про порушення порядку реєстрації податкових накладних з боку іншого платника податків - ТОВ «Торговий дім «Інтер-Нафта», про що листом до Білоцерківської ОДПІ за № 213 від 26.07.2012 р. (зареєстровано Білоцерківською ОДПІ 26.07.2012 р. за № 6106/10) повідомили про помилку та просили врахувати Додаток 8 з уточненням постачальника, а саме - ТОВ «Торговий дім «Зерно України» замість Торговий Дім «Інтер-Нафта».

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Дані обставини підтвердились також при розгляді цієї справи, оскільки позивачем було надано суду копії листів-звернень № 200 від 19.07.2012 (зареєстровано Білоцерківською ОДПІ 19.07.2012 р. за № 5146/10) та № 213 від 26.07.2012 (зареєстровано Білоцерківською ОДПІ 26.07.2012 р. за № 6106/10).

При цьому, податковий орган не прийняв їх до уваги.

Але, позивач включив до складу податкового кредиту податкові накладні по контрагенту ТОВ «Торговий дім «Зерно України» за червень місяць 2012 року, тобто, відніс вказану суму до складу податкового кредиту у періоді отримання податкових накладних. При цьому, до декларації за листопад 2012 року позивачем було подано додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну», в якій задекларовані дані податкових накладних за червень 2012 року.

У свою чергу, у цій адміністративній справі позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 № 0002001502 прийняте за результатами перевірки, в ході якої Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби повторно досліджувалось питання правомірності включення ТДВ «Український цукровий комбінат» до податкового кредиту за червень 2012 року податкових накладних виписаних ТОВ «Торговий дім «Зерно України» (сторінка 7 Акта перевірки). У даному випадку податковий орган дійшов висновку, що позивач також допустив порушення податкового законодавства, оскільки заява із скаргою була подана не за звітний період в якому були виписані податкові накладні, а саме - червень 2012 року.

Тобто, відповідач двічі визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 445743,00 грн., з яких 297162,00 грн. - за основним платежем і 148581,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями згідно податкового повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0000021530 та від 04.04.2013 № 0002001502. При цьому, під час перевірки у березні 2013 року, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 № 0002001502 податковому органу було відомо про наявність скарги позивача на постачальника товару щодо виписаних його контрагентом податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте податковий орган ці обставини до уваги не прийняв.

Таким чином, враховуючи викладене і з огляду на те, що Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 810/2981/13-а встановлено правомірність формування ТДВ «Український цукровий комбінат» податкового кредиту у червні 2012 року на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Торговий дім «Зерно України», суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 № 0002001502 прийнято неправомірно і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 04.04.2013 № 0002001502.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 серпня 2013 р.