Постанова

від 22.10.2013 по справі 820/6681/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

22 жовтня 2013 р. справа № 820/6681/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.,

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю:

представника позивача - Плісака С.В.,

представника відповідача - Онищенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Євроцемент-Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "В4" № 0000014400 від 14.03.2013 р., згідно якого АТ "Євроцемент-Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 11350,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000024400 від 14.03.2013 р., згідно якого АТ "Євроцемент-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 95358,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 63572,00 грн. та за штрафними санкціями - 31786,00 грн.);

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000034400 від 14.03.2013 р., згідно якого АТ "Євроцемент-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 84070,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 56944,00 грн. та за штрафними санкціями - 27126,50 грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 26.02.2013 р. № 112/44.0-08/00293060 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Євроцемент-Україна" (код ЄДРПОУ 00293060) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Строймашкомплект» (код ЄДРПОУ 34215563) по податку на додану вартість у жовтні, грудні 2011 року та податку на прибуток за період 2011-2012 роки", відповідачем 14.03.2013 р. винесені податкові повідомлення - рішення № 0000014400, № 0000024400 та № 0000034400.

Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказані податкові повідомлення - рішення № 0000014400, № 0000024400 та № 0000034400 від 14.03.2013 р. такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Євроцемент-Україна" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 16.03.1994 р., перебуває на податковому обліку в СДПІ з 28.02.2011 р., зареєстрований платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.06.2011 р. № 100224584, індивідуальний податковий номер - 002930620019.

Згідно довідки серії АБ № 716454, наданої Відділом статистики у Балаклійському районі Головного управління статистики у Харківській області, ПАТ "Євроцемент-Україна" має наступні види діяльності за КВЕД-2010: виробництво цементу; розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; розподілення електроенергії; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; будівництво житлових і нежитлових будівель; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів.

Фахівцями СДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Євроцемент-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Строймашкомплект» по податку на додану вартість у жовтні, грудні 2011 року та податку на прибуток за період 2011-2012 роки. За результатами перевірки складено акт від 26.02.2013 р. № 112/44.0-08/00293060 (т. 1 а.с. 178-188).

В акті перевірки встановлено порушення:

- п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, безпідставно завищено суму податкового кредиту у розмірі 74922,00 грн., в т. ч. : жовтень 2011 року у сумі 63572,00 грн., грудень 2011 року у сумі 11350,00 грн., що призвело до заниження ПДВ до сплати в бюджет в порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України на суму 63572,00 грн. за жовтень 2011 року, до завищення від'ємного значення ПДВ за грудень 2011 року на загальну суму 11350,00 грн., чим порушено п. 200.3 ст. 200 ПК України;

- п. 138.1 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, завищено витрати на загальну суму 270047,00, у тому числі: 4 квартал 2011 року у сумі 11700,00 грн., 1 квартал 2012 року - 102390,00 грн., 2 квартал 2012 року - 121927,00 грн., 3 квартал 2012 року - 33200,00 грн., 4 квартал 2012 року - 830,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 114090,00 грн., у т. ч. за 4 квартал 2011 року у сумі 11700,00 грн., 1 квартал 2012 року - 102390,00 грн., до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 32751,00 грн., у т. ч. по періодам: 2 квартал 2012 року - 25605,00 грн., 3 квартал 2012 року - 6972,00 грн., 4 квартал 2012 року - 174,00 грн. (т. 1 а.с. 188).

На підставі висновків акту перевірки 14.03.2013 р. СДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000014400, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 11350,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000024400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 95358,00 грн., з яких 63572,00 грн. - за основним платежем, 31786,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0000034400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 84070,50 грн., з яких 56944,00 грн. - за основним платежем, 27126,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 30, 32, 34).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення контрагентом позивача ПП «Строймашкомплект» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) .

В основу висновку СДПІ було покладено відомості з акту ДПІ у м. Краматорську Донецької області від 25.12.2012 р. № 2599/22-4-34215563 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Строймашкомплект» з питання документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ Торгово-виробниче об'єднання «Східбуд» за жовтень та грудень 2011 року», яким було встановлено, що правочини, укладені ПП «Строймашкомплект» з контрагентами, які виконувались у жовтні та грудні 2011 року, є нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

Вказаним актом встановлено порушення ПП «Строймашкомплект» ч. 1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Строймашкомплект» з постачальниками та покупцями товарів (робіт, послуг); перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185-203 розд. 5 ПК України, у зв'язку з чим ПП «Строймашкомплект» завищено податкові зобов'язання та суму податкового кредиту у жовтні та грудні 2011 року.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ПАТ "Євроцемент-Україна" з ПП «Строймашкомплект», що виконувались у жовтні, грудні 2011 року, мають ознаки нереальності здійснення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді (жовтень, грудень 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ПП «Строймашкомплект». ПАТ "Євроцемент-Україна" була досягнута усна угода з ПП «Строймашкомплект» щодо придбання позивачем у ПП «Строймашкомплект» товару (запчастин), оплата якого здійснювалась на підставі рахунків-фактур.

Матеріали справи містять: рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, прибуткові ордери (т. 1 а.с. 71-132).

При проведенні аналізу податкової звітності з ПДВ по ПП «Строймашкомплект» судом було встановлено, що операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів, а саме обсяги постачання (без ПДВ), склали у жовтні 2011 року - 1569802,00 грн., сума ПДВ - 313960,00 грн., відповідно у грудні 2011 року - 430685,00 грн., ПДВ - 86137,00 грн. (т. 2 а.с. 113, 116). Згідно декларації з податку на прибуток підприємства ПП «Строймашкомплект» за 2-4 квартали 2011 року, дохід за вказаний період склав 7280000,00 грн. (т. 2 а.с. 111). Згідно інформації ДПІ щодо чисельності працівників на ПП «Строймашкомплект», у 4 кварталі 2011 року середня чисельність працівників на вказаному підприємстві - 9 осіб (т. 2 а.с. 112). Згідно додатку АМ до декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року по ПП «Строймашкомплект», балансова вартість - основні засоби групи 4 (машини та обладнання) - складала 2720,00 грн. Основні засоби за іншими групами відсутні (т. 2 а.с. 120).

Отже, суд приходить до висновку, що незначна кількість працівників вказаного підприємства за відсутності необхідних основних фондів не мала фізичної можливості здійснювати господарську діяльність підприємства з мільйонним оборотом. Товаром за наданими до суду документами були запчастини. Для зберігання та відвантаження вказаних запасних частин необхідно мати в наявності складські приміщення та значний штат працівників.

На підставі викладеного, суд вважає неможливим здійснення даних господарських операцій, та вважає їх здійснення позивачем з метою штучного формування валових витрат та штучного формування податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Порядок формування валових витрат, обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, за відсутності належних первинних документів, позивачем не підтверджено правомірність формування валових витрат.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Таким чином, враховуючи ознаки нереальності здійснення ПП «Строймашкомплект» господарської діяльності, ПАТ "Євроцемент-Україна" під час судового розгляду не надано доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Строймашкомплект» , не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю. Отже, позивач неправомірно задіяв в складі валових витрат та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаним контрагентом.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне вчинення правочинів, виконання їх умов в межах господарської діяльності. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів від 14.03.2013 р. № 0000014400, № 0000024400 та № 0000034400 відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень -рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 22.10.2013 р.

Суддя Сагайдак В.В.