Постанова

від 18.10.2013 по справі 812/6713/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2013 року Справа № 812/6713/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Лисенко Є.М.,

за участю:

представник позивача Ноур Н.А., дов. б/н від 15.08.2013

представник відповідача Басакіна В.В. дов. №102/10-010/8 від 20.06.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства «Ірбіс» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.01.2013 №0000022201 та №0000012201, від 22.03.2013 №00000172201,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Ірбіс" (далі ПП "Ірбіс"), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби (далі Первомайська ОДПІ), в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.01.2013 №0000022201 та №0000012201, від 22.03.2013 №00000172201.

На обґрунтування заявленого позову зазначив, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту суми по операціям з ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс" за період з 01.03.2012 по 31.08.2012, взаємовідносини між підприємствами мали реальний характер та підтверджені всіма первинними документами, складеними у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на результати перевірки контрагента позивача ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс" що зафіксовані в акті перевірки, стверджував, що взаємовідносини між підприємствами не мали реального характеру, а отже позивач не мав права на формування податкового кредиту за цими операціями.

Під час судового розгляду справи судом було допущено процесуальне правонаступництво Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби на Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Ірбіс" зареєстроване в виконавчому комітеті Первомайської міської ради, є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в Первомайській ОДПІ (а.с. 9-20).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 листопада 2012 року та 16 листопада 2012 року Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області на адресу підприємства позивача направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин із ПП Фірма «АВТ - Маркет плюс» за період з 01.03.2012 по 30.06.2012 та з 01.08.2012 по 31.08.2012 (а.с.22,23 т.1)

06.12.2012 податковим органом прийнято наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Фірма «АВТ-Маркет плюс» за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 (а.с.24 т.1)

В період з 11.12.2012 по 17.12.2012 податковим органом переведено перевірку платника податків Приватного підприємця «Ірбіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Фірма «АВТ - Маркет плюс» за період 01.03.2012 по 31.08.2012. За результатами перевірки складено акт №644/22/31140050 від 24.12.2012. Перевіркою встановлено порушення ПП «Ірбіс» вимог чинного податкового законодавства, а саме п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 занижено податок на прибуток всього у сумі 619739грн.(а.с.26-60 т.1)

В акті перевірки податковий орган зазначає, що за період з 01.03.2012 по 31.08.2012 ПП «Ірбіс» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 329712 грн. Посилаючись на зміст акту перевірки Іванківської МДПІ Київської області від 13.11.2012 №579/22/35367808 податкова інспекція зазначає наступне.

ПП «Ірбіс» сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів постачальника ПП "Фірма "АВТ Маркет плюс" у якого відсутні необхідні умови для проведення господарської діяльності, відсутні необхідні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Ці відносини позивача з вказаним контрагентом визнані податковим органом нікчемними, оскільки останнім зроблено висновок про відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Відповідно до встановленого ланцюга постачання, постачальниками кремній місткого матеріалу, що було придбано позивачем, до ППФ «АВТ Маркет плюс» є контрагенти ТОВ «Будівельна компанія «Синевір» та ПП «Дизайн і програмування», щодо вказаних поставок не надано до податкового органу пояснень та документального підтвердження на здійснення вказаних господарських операцій.

За результатами виявленого порушення податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 14 січня 2013 року №000002201 та №0000012201 якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток відповідно. Вказаними податковими повідомленнями - рішеннями збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 585089грн, за штрафними санкціями на суму 292544,5грн., з податку на прибуток за основним платежем 619739 грн. та за штрафними санкціями 154934,75грн. (а.с. 75,76 т.1).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, платник податків оскаржив їх в адміністративному порядку. Так, рішенням про результати розгляду первинної скарги, Державною податковою службою у Луганській області залишено без змін податкові повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Луганської області від 14.01.2013 №0000012201 та №0000022201, вказане викладено в рішенні від 20.03.2013 №3247/10-400/08. (а.с.77-80 т.1) Вказаним рішенням також збільшено визначену в податковому повідомленні рішенні від 14.01.2013 № 0000022201 суму податку на додану вартість на 13765 грн. та суму штрафної (фінансової) санкції на 6882,50грн. Вказане збільшення відбулось в зв'язку з тим, що під час проведення перевірки перевіряючими неправомірно включено до складу податкового кредиту березня, квітня та травня 2012 року суми ПДВ, віднесені ПП «Ірбіс» відповідно до уточнюючого розрахунку за червень 2012 року, до складу податкового кредиту за вказаний період (по податковим накладним, виписаним ПП «АВТ Маркет плюс» у березні в розмірі 9990грн., у квітні 2012 року в розмірі 9000 грн., у травні 2012 року в розмірі 19072,50грн. в результаті чого занижено донараховану суму податку на додану вартість на 13765 грн. та занижено суму штрафної санкції на 6882,50грн. (а.с.77-80 т.1 ).

22 березня 2013 року Первомайською ОДПІ Луганської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Ірбіс» з податку на додану вартість на 13765 грн. та збільшено суму штрафної санкції в розмірі 6882,50грн. (а.с.158 т. 4).

Відповідно до процедури адміністративного оскарження, ПП «Ірбіс» направлено скаргу до Міністерства доходів та зборів України з вимогою про скасування податкових повідомлень - рішень Первомайської ОДПІ від 14.01.2013 №0000022201 №0000012201 та від 22.03.2013 №00000172201. Рішенням Міністерства доходів та зборів України від 27.05.2013 №3540/6/99-99-10-01-15 скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін. Рішенням про результати розгляду скарги також підприємству роз'яснено що вказані податкові повідомлення - рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку. (а.с.81-83 т.1).

Відповідно до наведеного, позивач ПП «Ірбіс» звернувся до суду щодо оскарження податкових повідомлень рішень Первомайської ОДПІ від 14.01.2013 №0000022201 та №0000012201, від 22.03.2013 №00000172201. На спростування висновків податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «АВТ Маркет плюс» платником податків було надано первинні бухгалтерські документи, що були досліджені судом під час розгляду справи.

Так, 03.01.2012 позивачем укладено договір поставки №1 з ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс", відповідно до якого позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості та по цінам, вказаним в накладних, товар постачається автомобільним транспортом покупця - позивача у справі, строк постачання товарів - згідно заявок (а.с. 84 т.1).

За період з березня по серпень 2012 року позивачем було виставлено ПП "Фірма "АВТ-Маркет плюс" заявки на відвантаження товару із зазначенням адрес пунктів навантаження та розвантаження і необхідного обсягу відвантаження за датами за вказаний період. (а.с. 93-102 т. 3).

На виконання договору від 03.01.2012 №1 протягом березня - серпня 2012 року позивачем було придбано кремніє місткий матеріал про що виписано податкові накладні (а.с. 174-250 т.1, а.с.1-12 т.2) та накладні (а.с. 85-173 т.1). Дати, номери, кількість товару та його вартість, у т.ч. ПДВ докладно викладені в акті перевірки (а.с. 44-48 т.1).

Позивачем виписувалися довіреності на здійснення оплати товарів протягом березня - серпня 2012 року (а.с. 103-148 т.3).

Розрахунки за отриманий товар здійснювалися як готівкою, так і в безготівковій формі, що підтверджується випискою з особового рахунку та квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с.191-227 т.2).

Транспортування товару здійснювалося вантажним автотранспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами вантажного автомобілю (а.с.13-190 т.2). Відомості щодо маршруту, відправника, отримувача, ваги товару та його ціни зазначені в товарно-транспортних накладних відповідають відомостям, визначеним у відповідних накладних та податкових накладних від тих же дат.

Детально відомості про здійснені оплати та товарно-транспортні накладні наведена в акті перевірки (а.с. 49 т. 1).

Приймання товару оформлено актами приймання продукції за кількістю та якістю (а.с. 184-250 т.3 1-22 т.4).

До матеріалів справи залучено податкові декларації з податку на додану вартість, з додатком №5 розшифровка податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстри отриманих податкових накладних за перевіряємий період, відповідно до змісту яких позивачем відображено в податковій звітності у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими від ПП "Фірма АВТ-маркет плюс" (а.с. 228, т.2 - 58, т.3).

На підтвердження подальшого використання отриманого кремніє місткого матеріалу позивачем надано накладні-вимоги на внутрішнє переміщення матеріалів за березень-серпень 2012 року (а.с. 23-105 т.4).

На підтвердження наявності автотранспорту надано довідку ВРЕВ про реєстрацію за позивачем транспортного засобу Вольво державний номер ВВ3620СА (а.с. 106,107 т.4) та договори оренди транспортних засобів КАМАЗ 5511, 1986 року випуску держ. номер ВВ3489АІ та КАМАЗ 5511, 1982 року випуску, держ. номер 256-61ЕВ (а.с. 108,109 т.4).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Позивачем в повній мірі документально підтверджено не лише факт придбання товару у контрагента, а і факт здійснення оплати за отриманий товар, та його транспортування.

Таким чином суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ПП "Фірма "АВТ-маркет плюс", будь-яких обґрунтованих спростувань цьому висновку податковим органом надано не було.

Висновки податкового органу в свою чергу побудовані на посиланнях на акт перевірки контрагента позивача ПП "Фірма "АВТ-маркет плюс", складений Іванківською МДПІ Київської області. При цьому відповідач, так захоплено викладаючи в акті перевірки всі недоліки заповнення позивачем первинних документів, забув надати суду той єдиний документальний доказ, на якому побудовані всі його висновки, а саме відповідачем так і не було надано суду акт перевірки контрагента ПП "Фірма "АВТ-маркет плюс" №578/22/35367808 від 13.11.2012, посилання на який викладені в акті перевірки позивача, що взагалі ставить під сумнів сам факт існування такого акту.

Щодо зауважень податкового органу стосовно транспортування товарів, взагалі незрозумілим є висновок, викладений в акті перевірки: "згідно товарно-транспортних накладних та подорожніх листів товар транспортувався з пункту навантаження м. Запоріжжя до пункту розвантаження м. Первомайськ та враховуючи відстань між м. Запоріжжя та м. Первомайськ вбачається відсутність постачання кремніє місткого матеріалу" (а.с. 48-49, т.1).

Позивачем надано підтвердження належності йому транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних, пункти навантаження та розвантаження товару зазначені в товарно-транспортних накладних та заявці за період з березня 2012 року по серпень 2012.

Щодо відсутності оформлених відряджень на водіїв, які здійснювали перевезення, з даного приводу позивачем надано колективний договір ПП "Ірбіс" на 2010-2015 роки, відповідно до пункту 11.1 якого, службові поїздки водіїв не вважаються відрядженням, якщо такі події відбуваються протягом однієї доби, якщо службова поїздка передбачена більш ніж на добу, то вона вважається відрядженням і за нею здійснюється нарахування добових, відповідно до діючого законодавства (а.с.110-116 т. 4).

Висновки акту перевірки та прийняті податкові повідомлення-рішення цілком ґрунтуються на посиланнях на акт перевірки контрагента позивача, та базуються на припущенні податкового органу про нереальність господарських операцій.

Оцінивши обставини справи суд вважає, що відповідач всупереч принципу об'єктивності при проведенні перевірки надав перевагу висновкам іншого податкового органу, та не звернув уваги на документальне підтвердження реальності здійсненої господарської операції. Податкова інформація, будь-то акти перевірок контрагентів чи інші документи не може мати переваги перед документами, наданими платником податків, та повинна розглядатися податковим органом в сукупності з дослідженням первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано відповідних доказів, що спростовують факт отримання позивачем товарів від ПП "Фірма АВТ Маркет плюс".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно, без врахування наявності всіх необхідних первинних документів.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Ірбіс» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.01.2012 №0000022201 та №0000012201, від 22.03.2013 №00000172201 задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 14.01.2013 №0000022201 та №0000012201, від 22.03.2013 №00000172201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Ірбіс", ід. код 31140050, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Коваленка, буд. 6/Б, витрати зі сплати судового збору в сумі 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яноста чотири гривні 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено 23 жовтня 2013 року.

Суддя А.М. Каюда