Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/16723/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16723/13 14.10.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемо-Буд»

про розірвання договору

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача - Вязьонов Д.С. - предст.,

від відповідача - Стоян Р.І.. - предст.

В судовому засіданні 14.10.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання договору про закупівлю продукції № 22-08/12 від 22.08.2012, укладеного між відповідачем та позивачем, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 було порушено провадження у справі № 910/16723/13, розгляд справи було призначено на 20.09.2013

В судовому засіданні 29.09.2013 судом оголошено перерву до 07.10.2013, а в судовому засіданні 07.10.2013 - до 14.10.2013, про що повідомлено сторін під розписки, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 14.10.2013 представник позивача заявлену вимогу про розірвання договору про закупівлю продукції № 22-08/12 від 22.08.2012 - підтримав, просив суд позов задовольнити. В обгрунтування підстав розірвання договору посилався на те, що відповідачем не було виконано свого обов'язку по введенню в експлуатацію обладнання, яке поставлялось ним по договору, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок чого позивач не має можливості на даний час експлуатувати придбане обладнання у власній діяльності, чим порушуються його права. Нормативно позивач посилається на ст. 526, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та ст.. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.10.2013 проти заявленого позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити. У письмовому відзиві на позов відповідач посилався на те, що умовами договору про закупівлю продукції № 22-08/12 від 22.08.2012 не передбачено взагалі обов'язку відповідача вводити поставлене обладнання в експлуатацію, а отже, відповідачем жодним чином не порушено умов наведеного договору, і підстави для його розірвання саме у зв'язку з істотним порушенням його умов відповідачем - відсутні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши оригінали документів на відповідність їм наявних у справі копій, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2012 між позивачем - ВАТ «Турбоатом», як покупцем, та відповідачем - ТОВ «Гемо-буд», як постачальником, було укладено договір про закупівлю продукції № 22-08/12 (далі - договір № 22-08/12 від 22.08.2012), згідно якого постачальник зобов'язався у 2012 році поставити покупцю продукцію з найменуванням, зазначеним у специфікаціях, підписаних сторонами, а покупець - забезпечити приймання та оплату продукції у кількості і терміни і за цінами згідно з специфікацією, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.1).

Умовами договору № 22-08/12 від 22.08.2012 сторони узгодили, що приймання продукції за кількістю і якістю здійснюється покупцем в присутності представника постачальника після прибуття продукції до місця поставки (п. 2.4), прийняття продукції за кількістю та якістю оформлюється актом, який повинен бути складений у день закінчення приймання продукції (п. 2.5), ціна договору становить 2 520 000,00 грн. (п. 3.1).

Пунктом 4.1 договору № 22-08/12 від 22.08.2012 сторони узгодили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати:

- у вигляді попередньої оплати 30%, яка здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору в розмірі 756 000,00 грн.;

- 60% по факту постачання обладнання на склад покупця;

- 10% після ведення в експлуатацію та ознайомлення персоналу з роботою обладнання.

Згідно п. 6.1 договору № 22-08/12 від 22.08.2012, постачальник зобов'язаний: а) забезпечити поставку продукції покупцеві разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору; б) забезпечити за свій рахунок упаковку та маркування продукції , необхідні для її перевезення до місця призначення; в) нести всі витрати щодо перевірки якості та кількості продукції.

Згідно пункту 6.4 договору № 22-08/12 від 22.08.2012, покупець має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання постачальником зобов'язань, повідомивши його про це у строк 5 днів.

Також, сторонами договору № 22-08/12 від 22.08.2012 було узгоджено цінову специфікацію на суму 2 520 000,00 грн., технічну специфікацію.

Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем, обумовлене договором № 22-08/12 від 22.08.2012 обладнання було поставлено відповідачем та прийнято позивачем 28.12.2012.

В свою чергу, пунктами 6.1, 7.1 паспортів Гб 2-408600.002 на тензотелеметричну систему ТС-0412А, виданих виробником приладу - ТОВ «Гемо-буд», передбачено, що до експлуатації «Тензотелеметричною системою» допускаються особи, які прийшли спеціальний курс навчання «Основи експлуатації Тензотелеметричної системи» на підприємстві виробника продукції (відповідача). Забороняється проводити будь-які види робіт з Тензотелеметричною системою особам, які не мають спеціальної підготовки та які не пройшли спеціальний курс навчання на підприємстві виробника, згідно п. 6.1 цього паспорту.

Неодноразові звернення позивача до керівництва ТОВ «Гемо-буд» щодо необхідності прийняття участі у введенні в експлуатацію поставленого на умовах Договору приладу (листи від 09.01.2013 р. №ТА-01-13, від 17.01.2013 р. №ТА-01-49, від 14.02.2013 №ТА01-220, від 03.04.2013 р. №ТА-01-513, від 30.05.2013 р. №1-40/27-134) залишені відповідачем без належного реагування, а поставлене обладнання станом на момент вирішення спору в експлуатацію - не введено.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було виконано свого обов'язку по введенню в експлуатацію обладнання, яке поставлялось ним по договору, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок чого позивач не має можливості на даний час експлуатувати придбане обладнання у власній діяльності, чим порушуються його права.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 662 Цивільного кодексу України встановлює, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 666 Цивільного кодексу України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Згідно статті 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Згідно статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети , з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору № 22-08/12 від 22.08.2012 було передбачено, що відповідач зобов'язався у 2012 році поставити позивачу продукцію (тензотелеметричну систему ТС-0412А) з найменуванням, зазначеним у специфікаціях, підписаних сторонами, а покупець - забезпечити приймання та оплату продукції у кількості і терміни і за цінами згідно з специфікацією, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною.

В свою чергу, пунктом 6.1 договору № 22-08/12 від 22.08.2012 було передбачено, що постачальник зобов'язаний був зокрема забезпечити поставку продукції покупцеві (позивачу) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору, зокрема і на умовах, які б передбачали настання обставин для повного розрахунку позивача з відповідачем, а саме здійснення залишку оплати в розмірі 10%, що було б можливим після ведення в експлуатацію та ознайомлення персоналу з роботою обладнання.

Суд, враховуючи те, що виробником обладнання є саме відповідач, що сторонами не заперечувалось, а пунктами 6.1, 7.1 паспортів Гб 2-408600.002 на тензотелеметричну систему ТС-0412А, виданих виробником приладу - ТОВ «Гемо-буд», передбачено, що до експлуатації «Тензотелеметричною системою» допускаються особи, які прийшли спеціальний курс навчання «Основи експлуатації Тензотелеметричної системи» на підприємстві виробника продукції (тобто відповідача), з урахуванням приписів ст. 673 Цивільного кодексу України щодо придатності товару, який передається по договору, для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, суд дійшов висновку, що введення обладнання в експлуатацію є саме обов'язком відповідача, адже позивач, укладаючи договір № 22-08/12 від 22.08.2012 мав намір використовувати обладнання з певною метою, і використання якого неможливе без введення його в експлуатацію, а встановлення відповідності поставленого обладнання умовам, які б дозволяли його експлуатувати без загрози його пошкодження або загрози працівникам у його використанні, мало б посвідчуватись відповідачем, як виробником даного товару, який відповідає за якість обладнання, зокрема і під час його використання позивачем, як особою, якій його реалізовано.

В свою чергу, стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням наведеного, оцінивши в сукупності умови договору № 22-08/12 від 22.08.2012 та правовідносини сторін за ним, суд дійшов висновку, що введення обладнання в експлуатацію є саме обов'язком відповідача, адже він, як виробник товару і особа, яка відповідає за його якість, повинен вчинити дії по його налаштуванню і запуску, які б дозволили позивачу, як покупцю, який не є обізнаним у специфіці налаштування обладнання, використовувати обладнання у своїй діяльності за його прямим призначенням. Проте, відповідачем поставлене обладнання станом на момент вирішення спору в експлуатацію - не введено. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору не надано.

Таким чином, оскільки відповідачем, всупереч договору № 22-08/12 від 22.08.2012 не було виконано свого обов'язку по введенню в експлуатацію обладнання, яке поставлялось ним по договору, що є істотним порушенням умов договору № 22-08/12 від 22.08.2012, зокрема позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні наведеного договору, а саме використання у своїй діяльності обладнання, чого на даний час він позбавлений, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Також, суд враховує і те, що дотримання досудового порядку розірвання договорів - не є обов'язковим, адже право особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права не може бути обмежено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір про закупівлю продукції № 22-08/12 від 22.08.2012, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Турбоатом», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемо-буд», як постачальником.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемо-буд» (код ЄДРПОУ 35744180; місцезнаходження: м. Київ, вул.. Володимирська, 7, оф. 1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» (код ЄДРПОУ 05762269; місцезнаходження: 61037 м.Харків, пр.-т. Московський, 199) судовий збір в сумі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.10.2013 р.

Суддя О.М. Спичак