Ухвала

від 16.10.2013 по справі 11/211-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032 м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

"16" жовтня 2013 р. Справа № 11/211-09

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі

Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»,

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз», с. Чайки

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргаз», м. Київ

Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада

про стягнення 115 058 грн. 77 коп.

Суддя - Мальована Л.Я.

позивач - Удод Т.В. , довіреність №

Представники: 91/2012/11/12-1 від 12.11.2012 р.

відповідач - Цвіркун А.В. , довіреність №

28 від 15.04.2013 р.

треті особи - не з'явились

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернувся відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Зараз» з заявою про розстрочку виконання рішення суду від 05.06.2013 р. в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.10.2013 р. заява призначена до розгляду та зобов'язано позивача надати письмові пояснення на подану заяву.

На день розгляду заяви треті особи в засідання суду не з'явились, хоча про місце і час розгляду справи були належним чином повідомлені судом.

Обгрунтовуючи подану заяву відповідач посилається на те, що причинами виникнення заборгованості у період з вересня 2008 р. по вересень 2009 р. стало те, що з моменту введення в експлуатацію першої черги будівництва житлового комплексу «Чайка» на початку 2008 р., власники квартир в повному обсязі не виконували свої зобов'язання перед ТОВ «Зараз» по оплаті за житлово-комунальні послуги, що зумовило виникнення дебіторської заборгованості споживачів житлово-комунальних послуг перед ТОВ «Зараз».

Станом на 01.09.2013 р. дебіторська заборгованість ТОВ «Зараз» дорівнює 2 508 515 грн. 59 коп. Відповідач вживає заходи для стягнення коштів з боржників, які мають заборгованість за період з 08.01.2008 р., що відповідає спірному періоду по справі №11/211-09. Крім того, на розгляді в судах знаходиться 32 справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та штрафних санкцій на загальну суму 839 680 грн. За рахунок стягнення вищезазначеної дебіторської заборгованості відповідач має намір погасити заборгованість перед ПАТ «Київенерго».

Враховуючи те, що на сьогоднішній день ТОВ «Зараз» перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду, сума заявлена до стягнення за даним рішенням є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності підприємства та його неплатоспроможності взагалі. Завадити таким негативним наслідкам можливо за умови поступової, протягом 36 місяців сплати суми боргу. Відповідач планує погасити заборгованість в сумі 115 058 грн. 77 коп. рівними частками в період з 01.10.2013 р. по 01.10.2016 р., що вбачається із графіку погашення заборгованості, який доданий до матеріалів справи.

Позивач заперечує посилаючись на те, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або робить виконання такого рішення неможливим. Крім того зазначає, що посилання відповідача на перебування кооперативу у скрутному фінансовому становищі, збитковість його господарської діяльності, те що основним джерелом надходження грошових коштів є платежі мешканців квартир не виключає відповідальності щодо несвоєчасного погашення заборгованості та не є тими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або робить його неможливим. Тобто, в будь-якому випадку неналежне виконання населенням своїх зобов'язань не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення господарського суду чи роблять неможливим його виконання та не є винятковими у розумінні ст. 121 ГПК України.

На сьогоднішній день через систематичне невиконання споживачами електричної та теплової енергії своїх зобов'язань за договорами рівень заборгованості комунальних підприємств, житлово-експлуатаційних організацій та інших споживачів перед ПАТ «Київенерго» досягла досить високого рівня, а тому проведення виконавчих дій з примусового виконання рішень судів забезпечує практично єдину можливість погашення існуючої заборгованості споживачів.

Також позивач вважає, що розстрочка виконання рішення суду призведе до повного його невиконання та затягування здійснення виконавчого провадження, оскільки з моменту прийняття рішення про стягнення заборгованості у сумі 115 058 грн. 77 коп. з відповідача, за цей час боржником не було сплачено жодного платежу в рахунок погашення заборгованості, а також призведе до збільшення втрат позивача через суттєвий вплив інфляції, виходячи з того, що розмір компенсації інфляційних витрат позивача був розрахований з припущенням одночасного погашення всієї суми заборгованості.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.06.2013 р. по справі № 11/211-09 позовні вимоги задоволено повністю з відповідача на користь позивача стягнуто 95 985 грн. 87 основного боргу, 6 279 грн. 70 коп. інфляційних витрат, 1 739 грн. 10 коп. 3% річних, 11 054 грн. 10 коп. пеня, 1 150 грн. 59 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення було оскаржено в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 р. рішення господарського суду Київської області від 05.06.2013 р. по справі №11/211-09 залишено без змін набрало законної сили, і є обов'язковим для виконання в порядку ст. 115 ГПК України.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміни способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, для застосування передбачених цією нормою заходів суду необхідно встановити, чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

У своїй заяві ТОВ «Зараз» просить суд розстрочити виконання рішення з 01.10.2013 р. по 01.10.2016 р. посилаючись на тяжке фінансове становище, спричинене дебіторською заборгованістю споживачів житлово-комунальних послуг перед відповідачем. Наведені відповідачем підстави для розстрочки не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно графіку погашення заборгованості, доданого відповідачем до заяви про розстрочку виконання рішення, заявник повинен був сплатити перший платіж в строк до 01.10.2013 р., проте доказів здійснення такого платежу представником ТОВ «Зараз» суду надано не було.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз» про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області по справі № 11/211-09 від 05.06.2013 р. відхилити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Суддя Мальована Л.Я.