Рішення

від 15.10.2013 по справі 922/3541/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р.Справа № 922/3541/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Борівського комунального підприємства теплових мереж, смт. Борова до Управління агропромислового розвитку Борівської районної держадміністрації, смт. Борова про стягнення 64 374,16грн. за участю представників сторін:

позивача - Ткаченко С.В., дов. № 13 від 10.01.13р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 55 298,81грн., пеню в розмірі 15 620,33грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 632 від 10.10.07р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача 15.10.13р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 55 298,81грн., пеню в розмірі 9 075,35грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі його представника та позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 15 620,33грн. залишити без задоволення, посилаючись на те, що управління агропромислового розвитку є державною установою і фінансується виключно з державного бюджету, кошти у кошторисі на 2013 рік на дані витрати не передбачено.

Клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника приймається судом та підлягає задоволенню, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10.10.07р. між Борівським підприємством теплових мереж (Борівське комунальне підприємство теплових мереж (позивач) та Управлінням агропромислового розвитку Борівської районної державної адміністрації (відповідач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 632, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору, у якому встановлено, що обсяги постачання теплової енергії в гарячій воді в межах Q рік = 53.059Гкал/рік, орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 17 180,95грн. (п.2. додатку). Об'єкти постачання теплової енергії споживачу: адмінбудинок по вул. Миру, 10-а смт. Борова.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами пункту 2 статті 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За змістом п.6.3. договору відповідач зобов'язався за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачувати постачальнику вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

Позивач свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії відповідачу протягом періоду з 01.10.2010р. по 23.04.2013р. на суму 117 116,99грн. В порушення п.п. 3.2.2., 6.3. договору відповідач оплачував послуги з постачання теплової енергії частково - на суму 61 818,18грн., у зв'язку з чим у останнього перед позивачем станом на момент подання позову утворилась заборгованість в розмірі 55 298,81грн.

Заборгованість на вказану суму підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.13р., який підписано та скріплено печатками обох представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач, після звернення позивача до суду з позовом, платіжним дорученням № 226 від 28.08.13р. на розрахунковий рахунок позивача перерахував грошові кошти в розмірі 1 030,00грн.

Таким чином, враховуючи часткову оплату відповідачем суми основного боргу, заборгованість відповідача на момент прийняття рішення становить 54 268,81грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 54 268,81грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 030,00грн. провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України, оскільки ця сума була сплачена відповідачем після пред'явлення позову до суду.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до розділу 7 договору "Відповідальність сторін" за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань по договору, крім випадку письмової відмови сторони.

Згідно із п.п.7.2.2 п.7.2 розділу 7 договору сторони погодили відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені в розмірі 9 075,35грн., який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Посилання відповідача на те, що його установа є бюджетною, фінансується виключно з державного бюджету, а також на те, що кошти на витрати по оплаті пені не передбачено у кошторисі на 2013 рік, у зв'язку з чим він просить не стягувати з нього пеню, не приймаються судом до уваги, оскільки відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.12р. № 11/446 та рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД" Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05р.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що відповідач частково сплатив суму основного боргу після звернення позивача до суду з позовом, спір до суду доведено з вини відповідача, суд вважає за необхідне судовий збір в розмірі 1 720,50грн. покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 526, 599, 60, 611, 612, 629 ЦК України, статтями 275, 276 ГК України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Борівської районної державної адміністрації (63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Миру, 10-а, ЄДРПОУ 00733234, р/р 35211004000579 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Борівського комунального підприємства теплових мереж (63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Поштова, 3, код ЗКПО 32468926, р/рахунок 26038300135484 в філії-Харківське обласне управління ПАТ "Ощадбанк", МФО 351823) - 54 268,81грн. основного боргу, 9 075,35грн. пені, 1 720,50грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 030,00грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 21.10.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.