Рішення

від 17.10.2013 по справі 914/2459/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013 р. Справа № 914/2459/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Інтер-Поліс», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Експерт», м.Львів

про стягнення 302930,22грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Експерт», м.Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Інтер-Поліс», м.Київ

про стягнення 48377,47грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Карманова О.Д. - представник за довіреністю

від відповідача: Дудяк Р.А. - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Приватним акціонерним товариством страховою компанією «Інтер-Поліс», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Експерт», м.Львів про стягнення 270783,79грн., з яких 252823,69грн. основної заборгованості, 504,89грн. збитків від інфляції, 4987,21грн. 3% річних, 12468,00грн. облікової ставки НБУ.

Ухвалою суду від 21.06.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2013 року. Ухвалою суду від 09.07.2013р. розгляд справи відкладено на 06.08.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 06.08.2013р. порушено провадження за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Експерт», м.Львів до Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Інтер-Поліс», м.Київ про стягнення 48377,47грн. боргу та призначено до розгляду на 25.09.2013р. Ухвалою суду від 06.08.2013р. розгляд справи відкладено на 25.09.2013р. для надання можливості подати відзив на зустрічну позовну заяву. Ухвалою суду від 25.09.2013р. строк розгляду справи продовжено та відкладено її розгляд на 10.10.2013р. для надання можливості сторонам врегулювати спір в добровільному порядку. В судовому засіданні 10.10.2013р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, якою останній просить стягнути з відповідача 252823,69грн. основного боргу, 504,89грн. індексу інфляції, 4987,21грн. 3% річних та 12468,00грн. пені за договором про фінансові гарантії від 20.11.2009р., а також 32146,43грн. боргу за договором доручення від 20.11.2009р. та договором про інформаційний супровід від 10.09.2010р.

В судовому засіданні 10.10.2013р. оголошено перерву до 16 год. 00 хв., яку опісля продовжено до 17.10.2013р. для надання можливості позивачу ознайомитись з матеріалами справи, уточнити правову позицію та подати відзив на зустрічний позов.

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України.

У судовому засіданні 17.10.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог (вх.№39301/13 від 25.09.2013р.). Ствердив, зокрема, що у листопаді 2009 року між позивачем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Експерт» укладено договір доручення та договір про фінансові гарантії, на виконання якого відповідачем утримано кошти в розмірі 252823,69грн. для формування резервного фонду. У визначеному договором порядку позивач повідомив ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» про припинення його дії та просив повернути зазначену суму грошових коштів, проте така вимога залишена без виконання, що зумовило звернення до суду з позовною заявою. Окрім того, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 12468,00грн., а також 504,89грн. індексу інфляції та 4987,21грн. 3% річних в порядку ст.625 ЦК України. Також позивачем заявлено до стягнення 32146,43грн. заборгованості за договором доручення та договором про інформаційний супровід, укладений у вересні 2010 року, до матеріалів справи долучено пояснення на заперечення на заяву про збільшення позовних вимог (вх.№43206/13 від 17.10.2013р.). Просив позов задоволити. Позивачем письмового відзиву на зустрічну позовну заяву не подано, розмір заборгованості, вказаний позивачем за зустрічним позовом, не заперечено.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.10.2013р. проти позову заперечив з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву (вх.№31525/13 від 06.08.2013р.) та запереченнях на заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх.№42059/13 від 10.10.2013р.). Повідомив суду, що розмір утриманих коштів до резервного фонду становить 252823,69грн., однак сторонами при укладенні договору не визначено механізм їх повернення. Зазначив, що позивачем безпідставно нараховано пеню за договором. У задоволенні позовних вимог просив відмовити. шо до резервного фонду становить 252823,69грн.,овід (). "днів з моменту підписання акту вПозовні вимоги за зустрічним позовом підтримав повністю. Ствердив, що за період з жовтня 2010 року по січень 2012 року ПрАТ страховою компанією «Інтер-Поліс» не виконано грошових зобов'язань за договором доручення та договором про інформаційний супровід договорів страхування, укладений між сторонами у вересні 2010р., відтак розмір заборгованості перед ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» становить 48377,47грн. Просив зустрічний позов задоволити.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

За договором доручення від 20.11.2009р. ПрАТ страхова компанія «Інтер-Поліс» (довіритель) надано ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» (повірений) довіреність на право підписання та засвідчення його печаткою договорів страхування (полісів) (п.2.1.1).

Як визначено п.3.2 вказаного договору, повірений отримавши страховий платіж від страхувальника, який відповідно до п.3.1 договору, сплачується ним на розрахунковий рахунок або в касу повіреного, зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів після отримання цього страхового платежу, перерахувати його на рахунок довірителя, утримавши належну йому винагороду, розмір якої встановлено додатком №1 до договору.

Окрім цього, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Експерт» (відповідач по справі, товариство за договором) та Приватним акціонерним товариством страховою компанією «Інтер-Поліс» (позивач по справі, страхувальник за договором) укладено договір про фінансові гарантії від 20.11.2009р., за яким сторони здійснюють взаємну діяльність, що має на меті недопущення псування іміджу сторін, в разі настання негативних фінансових явищ та неможливості страховиком виконати свої зобов'язання перед страхувальниками по виплаті страхових відшкодувань, для чого створюється резервний фонд фінансових гарантій (п.п.1.1, 1.2).

Відповідно до п.2.2.1 договору, страховик дає дозвіл товариству самостійно формувати резервний фонд: відраховувати 25% з суми кожного страхового платежу, прийнятого від страхувальників та самостійно зараховувати ці кошти на рахунок, передбачений п.2.1.4 договору у розмірі не менше ніж такої, що визначається відповідно до додатку №2.

Товариство, як визначено п.2.1.4 договору, зобов'язується надати банківські реквізити для формування резервного фонду фінансових гарантій страховика, приймати на нього кошти, здійснювати виплати відшкодувань та здійснювати всі інші необхідні розрахунки по даному рахунку. Згідно з п.2.1.6 договору, товариство зобов'язується з суми кожного страхового платежу, прийнятого від страхувальників, самостійно відраховувати 25%, та зараховувати їх в резервний фонд, до моменту формування резервного фонду в розмірі не менш ніж такий, що визначається за формулою наведеною в додатку №2 до даного договору.

Додатковою угодою №1 від 10.09.2010р. сторони внесли зміни у договір про фінансові гарантії від 20.11.2009р., зокрема у п.2.1.6 та п.2.2.1 договору, якими встановлено виключення з відрахувань за двома договорами страхування, а саме платежів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів (Україна) і міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів «Зелена карта».

За період з 01.12.2009р. по квітень 2011 року відповідачем виконано роботи та надано послуги за договором в повному обсязі, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками товариств актами виконаних робіт (копії знаходяться в матеріалах справи). З поданих позивачем розрахунків вбачається, що товариством за вказаний період утримано до резервного фонду 252823,69грн. Відповідачем факт утримання коштів до резервного фонду у вказаному розмірі не заперечується, до матеріалів справи долучено підписаний представниками сторін та засвідчений печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків від 12.08.2013р.

Договором про фінансові гарантії, а саме п.6.3 передбачено, що дія даного договору може бути припинена за взаємною згодою сторін в будь-який час або з ініціативи однієї зі сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони не менше ніж за 30 календарних днів до бажаної дати такого припинення.

Так, позивачем на адресу ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» надіслано лист вих.№280 від 21.05.2012р. про припинення договору про фінансові гарантії з 22.06.2012р., який отримано адресатом 28.05.2012р. (копія повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи), проте залишено без відповіді.

Листом вих.№406 від 17.08.2012р. ПрАТ страхова компанія «Інтер-Поліс» повідомлено контрагента про припинення договору про фінансові гарантії через 30 календарних днів з дати отримання даного листа та необхідність перерахування залишку резервного фонду фінансових гарантів протягом 30 календарних днів з дати припинення даного договору. З відмітки на титульній стороні листа вбачається, що вказана кореспонденція отримана 23.08.2012р., проте залишена без відповіді, а заявлена у ній вимога - без виконання, що зумовило звернення позивача до суду із заявою про стягнення з ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» 252823,69грн. основної заборгованості, 504,89грн. індексу інфляції, 4987,21грн. 3% річних, 12468,00грн. пені.

У поданому відзиві на позовну заяву (вх.№31525/13) відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення основної суми боргу, оскільки кошти резервного фонду фінансових гарантій можуть бути виплачені товариством страхувальникам, залученим до страхування за його посередництва, в якості сум страхових відшкодувань та/або невиплаченої страховиком частини відшкодувань. Іншого правового механізму повернення чи використання коштів резервного фонду фінансових гарантій сторонами в договорі не обумовлено.

Суд відхиляє вказане твердження відповідача виходячи з наступного.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема інші юридичні факти.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для його виникнення: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

З матеріалів справи вбачається, що утримання коштів до резервного фонду здійснено ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» на виконання умов договору про фінансові гарантії від 20.11.2009р., який вважається розірваним відповідно до п.6.3 договору та в порядку ч.3 ст.651 ЦК України, якою визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Відтак, суд приходить до висновку, що правова підстава для утримання грошових коштів, з яких сформовано резервний фонд у відповідача відсутня, а вимога про стягнення 252823,69грн. обґрунтована та підлягає до задоволення.

Суд відхиляє заявлене відповідачем у відзиві клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості в розмірі 48819,75грн., утриманих до резервного фонду за актами виконаних робіт за період з 01.12.2009р. по 31.05.2013р., оскільки відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як вже зазначалось, у листі №406 від 17.08.2012р. встановлено строк, протягом якого відповідач повинен перерахувати залишок коштів резервного фонду на рахунок ПрАТ страхової компанії «Інтер-Поліс», а саме - 30 календарних днів з моменту припинення договору про фінансові гарантії, тобто останнім днем виконання зобов'язання є 22.10.2012р., відтак перебіг позовної давності розпочався 23.10.2013р., строк звернення до суду з вимогою про захист свого права або інтересу позивачем не пропущено, оскільки тривалість загальної позовної давності, відповідно до ст.257 ЦК України, становить три роки.

Також відповідач просить відмовити у задоволенні вимоги про стягнення пені як такої, що нарахована безпідставно, про що зазначено у поданому ним відзиві. Законом, а саме ст.229 ГК України, визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення 12468,00грн. пені, нарахованої позивачем за несвоєчасне повернення коштів резервного фонду за договором про фінансові гарантії слід відмовити, оскільки укладеним між сторонами договором не передбачено такого виду забезпечення виконання зобов'язань як неустойка у вигляді пені за порушення замовником умов договору, а отже, не дотримана вимога, встановлена ч.1 ст.547 ЦК України, про вчинення таких правочинів у письмовій формі. Відповідно до ч.2 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Проаналізувавши долучені позивачем до матеріалів справи розрахунки, суд вважає, що вимоги про стягнення 504,89грн. індексу інфляції та 4987,21грн. 3% річних обґрунтовані та підлягають до задоволення, оскільки ч.2 ст.625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення звірки розрахунків по зустрічній позовній заяві, позивачем виявлено, що заборгованість ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» перед ПрАТ страховою компанією «Інтер-Поліс» по договору доручення від 20.11.2009р. та договору про інформаційний супровід від 10.09.2010р. в частині не перерахування страхових премій по укладеним договорам за період з жовтня 2010 року по січень 2011 року становить 32146,43грн., про що вказано у заяві про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом 10.10.2013р.

Як вже зазначалось, договором доручення встановлено обов'язок повіреного протягом 2 (двох) робочих днів після отримання страхового платежу від страхувальника, перерахувати його на рахунок довірителя, утримавши належну йому винагороду.

Відповідно до п.3.3 вказаного договору, повірений надає довірителю зведений звіт про перераховані страхові платежі, розрахунок належної йому винагороди, звіт про реалізовані поліси, складений по встановленій формі. Звіти, згідно п.3.4 договору, подаються до 5-го числа місяця наступного за звітним, але не пізніше дати закінчення договору. До 10-го числа місяця наступного за звітним сторони складають та підписують акт виконаних робіт.

Проаналізувавши акти виконаних робіт за вказаний період (копії знаходяться в матеріалах справи), долучені відповідачем до матеріалів справи платіжні доручення та інформацію про розрахунки ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» та ПрАТ страхової компанії «Інтер-Поліс» (вх.№42059/13 від 10.10.2013р.), а також подані позивачем банківські виписки про рух коштів по рахунку, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за договором доручення від 20.11.2009р. та договором про інформаційний супровід від 10.09.2010р. становить 6420,70грн., відтак заявлена позивачем вимога підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору в розмірі 5294,73грн. слід покласти на відповідача.

Що стосується вимог зустрічного позову, судом зазначається наступне.

Відповідно до п.3.5 укладеного між сторонами договору доручення, якщо страховий платіж було перераховано на розрахунковий рахунок чи сплачено в касу довірителя, то останній здійснює виплату повіреному комісійної винагороди на підставі акту виконаних робіт до 15 числа місяця наступного за звітним.

Окрім цього, між ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» (виконавець за договором) та Приватним акціонерним товариством страховою компанією «Інтер-Поліс» укладено договір про інформаційний супровід договорів страхування від 10.09.2010р., за яким замовник доручив, а виконавець зобов'язався надавати послуги по інформаційному супроводу договорів страхування (п.1.1).

При здачі результатів дослідження та наданні консультаційних послуг сторони, відповідно до п.3.2 договору, складають в двох екземплярах акт здачі приймання робіт, по одному екземпляру для кожної із сторін. Замовник виплачує виконавцеві винагороду у визначених п.3.4 договору розмірах. Договором, а саме п.3.5 визначено, що підставою для оплати є акт виконаних робіт. Оплата, згідно з п.3.6 договору, проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування замовником необхідних сум платіжним дорученням на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт, але не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи акти виконаних робіт за період з жовтня 2010 року по січень 2012 року суд приходить до висновку, що заборгованість ПрАТ страхової компанії «Інтер-Поліс» перед ТзОВ «Страховий брокер «Експерт» становить 48377,47грн., що не заперечується відповідачем за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, відповідачем за зустрічним позовом не спростований та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 60, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Експерт» (м.Львів, вул.Сахарова, буд.42, офіс 304, код ЄДРПОУ 31526830) на користь Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Інтер-Поліс» (м.Київ, вул.Володимирська, буд.69, код ЄДРПОУ 19350062) 259244,39грн. основного боргу, 4987,21грн. 3% річних, 504,89грн. індексу інфляції та 5294,73грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Зустрічний позов задоволити повністю.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Інтер-Поліс» (м.Київ, вул.Володимирська, буд.69, код ЄДРПОУ 19350062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий брокер «Експерт» (м.Львів, вул.Сахарова, буд.42, офіс 304, код ЄДРПОУ 31526830) 48377,47грн. основного боргу та 1720,50грн. судового збору.

6. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

7. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 22.10.2013р.

Суддя Щигельська О.І.