Постанова

від 21.10.2013 по справі 913/1601/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.10.2013 справа №913/1601/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівЗубченко І.В., Радіонової О.О. за участю представників сторін: від позивача: Семендяєв О.С. - довіреність №113-д від 11.12.2012р. від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального підприємства "Стандарт-Луганськ", м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2013р. (повний текст підписано 09.07.2013р.) у справі№913/1601/13 (суддя Рябцева О.В.) за позовомЛуганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ до Комунального підприємства "Стандарт-Луганськ", м. Луганськ простягнення 302 171грн.18коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.07.2013р. у справі №913/1601/13 позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ до Комунального підприємства "Стандарт-Луганськ", м. Луганськ про стягнення заборгованості у розмірі 302 171,18грн., з яких 289 197,79грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, 12 973,39грн. - 3% річних - задоволені частково та з відповідача стягнуто суму основного боргу в розмірі 289 197,79грн., 3% річних в сумі 12 952,25грн. та судовий збір в розмірі 6 043,00грн.

Комунальним підприємством "Стандарт-Луганськ", м. Луганськ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції неправомірно прийнято зміну підстави позову.

Позивач проти скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, на адресу апеляційного суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника скаржника. Проте, клопотання скаржника про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення, оскільки відповідач не надав відповідних доказів в обґрунтування наведених ним обставин. Крім того, в силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Отже, в разі зайнятості одного з представників підприємства, сторони не позбавлені можливості направити у судове засідання іншу особу, наділивши її відповідними повноваженнями.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго", м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Стандарт-Луганськ", м. Луганськ про стягнення заборгованості у розмірі 302 171,18грн., з яких 289 197,79грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, 12 973,39грн. - 3% річних.

Позовні вимоги до Комунального підприємства "Стандарт-Луганськ", м. Луганськ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на поставку теплової енергії №723 від 01.08.2010р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній у період з січня 2011р. по березень 2012р. включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 301 197,79грн., що підтверджує доданими до матеріалів справи рахунками за відповідні періоди, при цьому, вартість поставленої теплової енергії відповідач оплатив частково. Таким чином, зобов'язання відповідача на загальну суму 289 197,79грн., за твердженням позивача, є невиконаними. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості позивачем нараховані 3% річних.

Задовольняючи частково позовні вимоги до Комунального підприємства "Стандарт-Луганськ", м. Луганськ суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором на поставку теплової енергії №723 від 01.08.2010р., однак визнав здійснений позивачем розрахунок 3% річних арифметично невірним.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 01.08.2010р. між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Стандарт-Луганськ" (споживач) укладено договір на поставку теплової енергії №723, відповідно до п.2.1 якого постачальник зобов'язався подавати споживачу теплову енергію належної якості та в необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової належності, а споживач зобов'язався сплачувати отриману теплову енергію в повному обсязі за встановленими тарифами в строки, визначені договором.

Відповідно до п.3.1 договору поставка теплової енергії здійснюється в період опалювального сезону. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається виконавчим комітетом Луганської міської ради, виходячи з погодних умов.

Згідно із п.3.2 договору, подача теплової енергії здійснюється при наявності актів готовності системи опалення до роботи в осінньо-зимовий період, що підписані теплопостачальною організацією та споживачем.

Пунктом 11.1 договору встановлений строк його дії - з 01.08.2010р. до 01.01.2013р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення або зміну не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4 договору).

Оскільки матеріали справи не містять доказів у підтвердження звернення будь-якої сторони договору до іншої сторони з заявою про припинення цього договору або перегляд його умов, колегія суддів вважає, що у спірний період сторони знаходились у договірних відносинах. Інших доказів закінчення строку дії договору сторонами не представлено.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єкта відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать відповідні рахунки, залучені до матеріалів справи.

За приписом п.7.1 договору розрахунки за теплову енергію здійснюються в грошовій формі відповідно із затвердженими двуставочними тарифами на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під розпис. В разі відмови споживача від отримання рахунку, постачальник здійснює відповідний запис в реєстрі видачі рахунків. Оформлений таким чином документ є підставою для стягнення зі споживача вартості спожитої теплової енергії.

Відповідно до п.7.2 договору споживач здійснює оплату за надані послуги по поставці теплової енергії в 5-денний строк з дня отримання рахунку.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію (п.7.4 договору).

За твердженням позивача, з метою належного виконання умов договору, за отримані відповідачем послуги теплопостачання, останньому виставлені рахунки за період з січня 2011р. по березень 2012р. на загальну суму 301 197,79грн., які були направлені відповідачу поштою, про що свідчать надані позивачем докази направлення відповідних рахунків на адресу відповідача.

Частиною 3 ст.24 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженнями позивача, відповідач в порушення умов договору, отримані послуги оплатив частково в сумі 12 000,00грн. Оскільки решта боргу відповідачем не сплачена, за останнім утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 289 197,79грн.

В свою чергу, відповідач не надав до матеріалів справи доказів, які спростовують позовні вимоги, зокрема, щодо кількості та вартості наданих позивачем послуг, в матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості на суму 289 197,79грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 289 197,79грн., КП "Стандарт-Луганськ" допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 289 197,79грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 12 973,39грн. за загальний період прострочення з 24.03.2011р. по 16.05.2013р. з урахуванням кожного окремого рахунку.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, апеляційна інстанція погоджується з правильністю висновків місцевого господарського суду щодо обґрунтованості вимог в частині стягнення 3% річних на суму в розмірі 12 952,25грн., яка підлягають стягненню на користь позивача.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарським судом в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Луганської області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Зокрема, твердження скаржника про неправомірність прийняття судом першої інстанції зміни підстави позову колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно ухвали господарського суду Луганської області від 10.06.2013р. про порушення провадження у справі №913/1601/13 розгляд даної справи було призначено на 04.07.2013р. В свою чергу, 04.07.2013р. позивачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи договору №723 від 01.08.2010р., на підставі якого здійснювалось постачання теплової енергії КП «Луганськ-Стандарт» у січні 2011р. - березні 2012р. При цьому, у вказаному клопотанні позивачем зазначено про помилковість посилання у позовній заяві на договір №723 від 23.10.2007р.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2013р. у справі №913/1601/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Стандарт-Луганськ", м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2013р. у справі №913/1601/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 15.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 18.10.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

О.О. Радіонова