Постанова

від 21.10.2013 по справі 904/3609/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2013 року Справа № 904/3609/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів : Джихур О.В., Лисенко О.М.

Секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

представники сторін:

від ліквідатора: Пеня О.О., представник, довіреність б/н від 22.01.13, який був присутній в судовому засіданні 03.10.2013 року;

кредитор: ОСОБА_2, посвідчення водія НОМЕР_1 від 22.12.99;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2013 року

у справі № 904/3609/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта", с. Миколаївка Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2013 року у справі № 904/3609/13 (суддя Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта", с. Миколаївка Дніпропетровської області. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каліта", с. Миколаївка Дніпропетровської області. Провадження у справі припинено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, кредитор - Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 27.08.2013 року у справі № 904/3609/13 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було досліджено всіх обставин справи та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам;

- винесення ухвали про ліквідацію підприємства позбавило податковий орган можливості виконати завдання, визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 03.10.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та відкладено розгляд апеляційної скарги на 21.10.2013 року.

Скаржник в засідання суду 03.10.2013 року та 21.10.2013 року свого представника не направив.

Ліквідатор банкрута у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні 03.10.2013 року просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу господарського суду від 27.08.2013 року залишити без змін.

Кредитор ОСОБА_2 у судовому засіданні 21.10.2013 року просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, які про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка інших учасників провадження у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи по суті у відсутності вказаних учасників.

Заслухавши пояснення кредитора та представника ліквідатора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2013 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта", с. Миколаївка Дніпропетровської області про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду в підготовчому засіданні, зобов'язано арбітражного керуючого Усачова О.М. надати до господарського суду заяву про згоду на участь у справі та відсутність обставин, що перешкоджають призначенню ліквідатором боржника, зобов'язано боржника вчинити певні дії (т. 1, а. с. 1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта", с. Миколаївка Дніпропетровської області з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції, що діє з 19.01.2013 року. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію). Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.06.2013 року (т. 1, а. с. 89-91).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каліта", с. Миколаївка Дніпропетровської області визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 03.06.2014 року. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта", с. Миколаївка Дніпропетровської області призначено голову ліквідаційної комісії Рєзніка Василя Михайловича, якого зобов'язано вчинити певні дії. Кандидатуру арбітражного керуючого Усачова О.М. відхилено (т. 1, а. с. 101-105).

Оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" № 113 (5613) 19.06.2013 року (т. 1, а. с. 148)

14.08.2013 року ліквідатором подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута (т. 1, а. с. 120-182).

Ухвалою господарського суду від 15.08.2013 року звіт ліквідатора прийнято до відома, відкладено розгляд справи на 27.08.2013 року (а. с. 140).

Ухвалою від 27.08.2013 року господарський суд затвердив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припинив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта", с. Миколаївка Дніпропетровської області (т. 1, а. с. 188-190).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 27.08.2013 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" порушено на підставі статті 95 Закону.

Частиною 1 статті 95 Закону встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило передбачено частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2013 року учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" прийнято рішення про ліквідацію Товариства у зв'язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарських операцій, складним становищем на відповідному ринку товарів та послуг (протокол № 07.02 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" від 07.02.2013 року) (т. 1, а. с. 37-39).

Статтею 60 Господарського кодексу України, встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Із протоколу № 07.02 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" від 07.02.2013 року вбачається, що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" прийнято рішення про ліквідацію підприємства, призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" Рєзніка Василя Михайловича (т. 1, а. с. 37-39).

Частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що комісія з припинення юридичної особи розміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше 2 місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи. Аналогічні положення містить частина 3 статті 60 Господарського кодексу України.

В Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 239 (4) від 11.02.2013 року ліквідатором здійснена публікація оголошення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю " (т. 1, а. с. 50).

Аналогічна публікація була здійснена ліквідатором 12.02.2013 року у газеті "Днепр Вечерний" № 19 (12635).

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення обставин, зазначених в цій статті, зокрема, якщо при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" подано до господарського суду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство підприємства з посиланням на той факт, що наявного у підприємства майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Звертаючись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, боржник посилався на наявність у нього кредиторської заборгованості перед Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на загальну суму 90 000,00 грн. На підтвердження цієї заборгованості боржник до заяви про порушення справи про банкрутство додав оригінали Договору № 181 на юридичне обслуговування від 11.01.2012 року (т. 1, а. с. 30-31), Акту прийому-передачі наданих послуг від 15.02.2012 року по Договору № 181 від 11.01.2012 року на юридичне обслуговування (т. 1, а. с. 32), вимоги № 21 від 21.05.2012 року Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" 90 000,00 грн. (т. 1, а. с. 35).

Матеріали справи свідчать, що за результатом розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 15.04.2013 року (т. 1, а. с. 45-47). За даними проміжного ліквідаційного балансу встановлено відсутність у боржника наявних активів для погашення кредиторської заборгованості, що й стало підставою для звернення боржника до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом на підставі статті 95 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 95 Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каліта" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 03.06.2014 року, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Рєзніка Василя Михайловича, якого зобов'язано вчинити певні дії.

Частиною 2 статті 41 Закону встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як вбачається із поданого до суду звіту ліквідатора та доданих до нього доказів ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів.

Надана ліквідатором відомість результатів інвентаризації боржника станом на 25.07.2013 року свідчить про відсутність будь-якої ліквідаційної маси боржника.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 09.08.2013 року інформація щодо обтяження майна банкрута відсутня (т. 1, а. с. 149).

Із рішення про відмову у наданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 287453 від 29.07.2013 року вбачається, що інформація в Реєстрі права власності на нерухоме майно про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Каліта" відсутня.

Згідно довідок Дніпропетровського відділення Реєстраційно-екзаменаційної роботи № 1 Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 14/1РЕР-8464 від 15є.07.2013 року (т. 1, а. с. 145), Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області № 07/13-26/4537 від 17.07.2013 року (т. 1, а. с. 146), Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" № ц/30186-14 від 05.08.2013 року (т. 1, а. с. 147) за боржником автотранспортних засобів і механізмів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано.

Довідка ВДВС Дніпропетровського МУЮ № 12217/0 від 18.07.2013 року свідчить про відсутність виконавчих проваджень щодо банкрута на виконанні (т. 1, а. с. 141).

В процесі здійснення ліквідаційної процедури з метою виявлення можливих кредиторів банкрута ліквідатором опубліковано в газеті "Голос України" № 113 (5613) від 19.06.2013 року оголошення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора (т. 1, а. с. 148).

Дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено.

Включені до реєстру вимоги кредиторів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України залишились незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна банкрута.

Частиною 5 статті 45 Закону передбачено, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Закону провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому цим Законом.

Доводи Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області щодо позбавлення податкового органу можливості виконати завдання, визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків не можуть бути прийняті до уваги апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу України" від 04.12.1990 року № 50-ХІІ зі змінами та доповненнями передбачено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до статті 78 Податкового кодексу України у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного Банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Слід зазначити, що згідно пункту 78.1.7 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків. Тривалість проведення такої перевірки відповідно до пункту 28.2 Податкового кодексу України не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.

Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта" від 23.05.2013 року була направлена на адресу Дніпропетровської ОДПІ, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 112).

Із поданого ліквідатором реєстру вимог кредиторів станом на 25.07.2013 року вбачається, що до реєстру включені вимоги Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на суму 509 723,00 грн. (т. 1, а. с. 133). Таким чином, Дніпропетровська ОДПІ була повідомлена про здійснення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліта".

Під час розгляду справи судом першої інстанції Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією не було надано доказів видачі наказу про проведення позапланової перевірки боржника та доказів вжиття заходів для проведення такої перевірки.

Кредитори, у тому числі Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція не направили до суду своїх заперечень щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

За таких умов, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи - банкрута та припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2013 року має бути залишена без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2013 року у справі № 904/3609/13 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.10.2013 року

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.В. Заболотна

23.10.2013