Постанова

від 17.10.2013 по справі 910/12365/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. справа№ 910/12365/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Ващук М.В.

відповідача - Пелюк С.С.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інвест»

на рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2013 р.

у справі № 910/12365/13 (суддя - Власов Ю.Л.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інвест»

про тлумачення змісту договору

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інвест» (далі - відповідач) про тлумачення змісту договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010 р., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідно до якого: 1) зміст абзацу 1 підпункту 4.1 пункту 4 специфікації №2 до договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010 р. слід розуміти саме як: "Покупець здійснює оплату за поставлений йому постачальником товар виключно шляхом видачі постачальнику простого векселя (простих векселів) зі строком платежу "за пред'явленням" та з обов'язковим зазначенням у тексті простого векселя (простих векселів), що на суму, яка полягає сплаті за простим векселем (простими векселями), будуть нараховуватися проценти в розмірі 20% (двадцять процентів) річних."; 2) зміст абзацу 2 підпункту 4.1 пункту 4 специфікації №2 до договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010 р. слід розуміти саме як: "покупець зобов'язаний видати постачальнику простий вексель (прості векселі) одразу ж після отримання партії товару (партій товару) в своє розпорядження, під яким розуміється дата належного отримання покупцем транспортного документа (автотранспортної (товарно-транспортної) накладної) від постачальника"; 3) зміст підпункту 4.3 пункту 4 специфікації №2 до договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010 р. слід розуміти як: "у разі якщо покупець: а) не видав і не передав постачальнику простий вексель (прості векселі) одразу ж після дати належного отримання покупцем транспортного документа (автотранспортної (товарно-транспортної) накладної) від постачальника; б) видав простий вексель (прості векселі) одразу ж після дати належного отримання покупцем транспортного документа (автотранспортної (товарно-транспортної) накладної) від постачальника, але не передав його (їх) постачальнику; в) видав та передав простий вексель (прості векселі) не одразу ж після дати належного отримання покупцем транспортного документа (автотранспортної (товарно-транспортної) накладної) від постачальника. покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штрафну санкцію: штраф в розмірі 1000,00 (однієї тисячі) гривень".

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.2013 р. у справі №910/12365/13 позов Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» задоволено частково. Дано тлумачення змісту абзацу 1 підпункту 4.1 пункту 4 специфікації №2 (додаток №2) до договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-Інвест" та Відкритим акціонерним товариством "Ічнянський молочно-консервний комбінат". Зміст абзацу 1 підпункту 4.1 пункту 4 специфікації №2 (додаток №2) до договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010р. полягає в тому, що покупець здійснює оплату за поставлений йому постачальником товар у формі видачі постачальнику простого векселя (простих векселів) зі строком платежу "за пред'явленням" та з обов'язковим зазначенням у тексті простого векселя (простих векселів), що на суму, яка підлягає сплаті за простим векселем (простими векселями), будуть нараховуватися проценти в розмірі 20% (двадцяти процентів) річних. Дано тлумачення змісту абзацу 2 підпункту 4.1 пункту 4 специфікації №2 (додаток №2) до договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-Інвест" та Відкритим акціонерним товариством "Ічнянський молочно-консервний комбінат". Зміст абзацу 2 підпункту 4.1 пункту 4 специфікації №2 (додаток №2) до договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010 р. полягає в тому, що покупець зобов'язаний видати постачальнику простий вексель (прості векселі) одразу ж після отримання партії товару (партій товару) в своє розпорядження, що підтверджується належно оформленими видатковою накладною та товарно-транспортною накладною. Дано тлумачення змісту підпункту 4.3 пункту 4 специфікації №2 (додаток №2) до договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арго-Інвест" та Відкритим акціонерним товариством "Ічнянський молочно-консервний комбінат". Зміст підпункту 4.3 пункту 4 специфікації №2 (додаток №2) до договору поставки №01/02/10/2 від 01.02.2010 р. полягає в тому, що у разі, якщо покупець: а) не видав і не передав постачальнику простий вексель (прості векселі) одразу ж після отримання партії товару (партій товару) в своє розпорядження, що підтверджується належно оформленими видатковою накладною та товарно-транспортною накладною; б) видав простий вексель (прості векселі) одразу ж після отримання партії товару (партій товару) в своє розпорядження, що підтверджується належно оформленими видатковою накладною та товарно-транспортною накладною, але не передав його (їх) постачальнику; в) видав та передав простий вексель (прості векселі) постачальнику не одразу ж після отримання партії товару (партій товару) в своє розпорядження, що підтверджується належно оформленими видатковою накладною та товарно-транспортною накладною. Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штрафну санкцію: штраф у розмірі 1000,00 (однієї тисячі) гривень. В іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.2013 р. у справі №910/12365/13 Товариство з обмеженою відповідальністю «Арго-Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на здійснення місцевим господарським судом тлумачення договору поставки шляхом доповнення (зміни) його умов за відсутності фактичного спору між сторонами, а також на те, що судом надано тлумачення окремих умов додатку до договору без урахування інших положень такого договору, що на думку скаржника є порушенням ст.ст. 213, 654 ЦК України та призвело до помилкового висновку щодо дійсного змісту витлумачених умов договору поставки та додатку до нього.

03.10.2013 р. представником позивача через канцелярію до суду подано пояснення по справі, в яких позивач просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 р. у справі №910/12365/13 залишити без змін, зазначивши при цьому, що між сторонами дійсно існує спір щодо тлумачення окремих умов договору та пункту додатку до нього, а місцевий господарський суд, не змінюючи умови договору, дав їх роз'яснення.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 22.08.2013 р. визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/12365/13, а розгляд справи призначено на 17.09.2013 р.

17.09.2013 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 03.10.2013 р.

03.10.2013 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.10.2013 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд апеляційної інстанції встановив наступне.

01.02.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Ічнянський молочно-консервний комбінат», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (далі - позивач, покупець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арго-Інвест» (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки №01/02/10/2 (далі - договір поставки).

Згідно з п. 1.1 ст. 1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупця вироби із жерсті (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар. Найменування, номенклатура (асортимент), розмір, тип, комплектність, одиниця виміру, загальна кількість, кінцеві строки поставки загальної кількості, ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначаються сторонами в специфікації (специфікаціях), яка (які) є додатком №1 до договору та становить (становлять) його невід'ємну частину.

Відповідно до ч. 2 п. 3.1 ст. 3 договору, конкретні умови оплати покупцем товару зазначаються сторонами в специфікації (специфікаціях).

Як передбачено п. 3.3 ст. 3 договору, покупець здійснює оплату за поставлений йому постачальником товар шляхом: безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника, що вказаний в цьому договорі; або шляхом видачі постачальнику простого векселя (простих векселів) зі строком платежу «за пред'явленням» та з обов'язковим зазначенням у тексті простого векселя (простих векселів), що на суму, яка підлягає сплаті за простим векселем (простими векселями), будуть нараховуватися проценти в розмірі 20 % (двадцяти процентів) річних. При цьому, сторони домовились, що покупець зобов'язаний видати постачальнику простий вексель (прості векселя) одразу ж після отримання партії товару (партій товару) в своє розпорядження.

Відповідно до п. 3.5 ст. 3 договору поставки, датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених покупцем за товар на поточний банківський рахунок постачальника або дата складання покупцем простого векселя (простих векселів).

Згідно з п. 5.5 договору поставки, якщо покупець: а) не видав і не передав постачальнику простий вексель (прості векселі) на протязі строку, що передбачений п. 3.3 ст. 3 договору поставки; б) видав простий вексель (прості векселі) на протязі строку, що передбачений п. 3.3 ст. 3 договору поставки, але не передав його (їх) постачальнику; в) видав та передав простий вексель (прості векселі) постачальнику після закінчення строку, що вказаний в п. 3.3 ст. 3 договору поставки покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штрафну санкцію: штраф в розмірі 1 000,00 гривень.

01.03.2010 р. сторони склали специфікацію № 2 до договору поставки.

В п. 2 специфікації № 2 до договору поставки зазначено - умови поставки згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 р., видання МТП 560) Інкотермс.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 специфікації № 2 до договору поставки, покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений йому постачальником товар шляхом видачі постачальнику простого векселя (простих векселів) зі строком платежу «за пред'явленням» та з обов'язковим зазначенням у тексті простого векселя (простих векселів), що на суму, яка підлягає сплаті за простим векселем (простими векселями), будуть нараховуватися проценти в розмірі 20% (двадцяти процентів) річних.

Відповідно до п. 3.3 ст. 3 договору поставки, п. 4.1 ст. 4 специфікації № 2, покупець зобов'язаний видати постачальнику простий вексель (прості векселя) одразу ж після отримання партії товару (партій товару) в своє розпорядження.

Датою поставки є дата передачі товару, що вказана у видатковій накладній (п. 2.5 ст. 2 договору поставки).

Задовольняючи позов про тлумачення змісту правочину частково, господарський суд міста Києва виходив з того, що згідно з підпунктом А.8. «Обов'язки продавця» розділу CPT CARRIAGE PAID TO (… named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (… назва місця призначення) ІНКОТЕРМС Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю, якщо так прийнято, звичайний(-і) транспортний(-і) документ(-и) відповідного транспорту, щодо якого укладено договір перевезення у відповідності із статтею А.3 (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ внутрішнього водного транспорту, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення), а у відповідності до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. №363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Проте судова колегія з такими висновками місцевого суду не погоджується виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 26 вересня 2013 року у справі № 925/137/13-г підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір.

Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення суперечностей у трактуванні його положень.

На виконання умов договору поставки, умов специфікації № 1, умов специфікації № 2, відповідач передав, а позивач прийняв у власність товар на загальну суму 2 415 541,18 грн.

Факт здійснення поставки товару є беззаперечним, про що прямо зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 р. у справі № 927/302/13-г, а також не заперечується сторонами.

В п. 9.12 договору поставки сторони закріпили, що договір складено при повному розумінні сторонами його умов та термінології.

Задовольняючи позов частково, господарський суд міста Києва не встановив чи дійсно існує спір між сторонами щодо тлумачення договору поставки.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 р. у справі № 927/302/13-г стягнуто з ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» на користь ТОВ «Арго-Інвест» суму грошових коштів в якості оплати отриманого за договором поставки товару.

При цьому, у вказаній вище постанові апеляційного господарського суду відсутнє посилання на автотранспортну накладну, як на документ з моментом оформлення якої виникає у ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» обов'язок оплатити на користь ТОВ «Арго-Інвест» отриманий у власність за договором поставки товар.

Апеляційний господарський суд у справі №927/302/13-г задовольнив позов про стягнення коштів на основі перелічених у постанові видаткових накладених, при цьому ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» взагалі не посилалося на товарно-транспортні накладні, як на підставу виникнення обов'язку з оплати отриманого у власність товару за договором поставки.

Беручи за основу положення Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торговельної палати (редакція 2000р.) ІНКОТЕРМС, господарським судом міста Києва залишено поза увагою зміст п. 2.11 ст. 2 договору поставки за яким, наведені правила застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером договору поставки та є необхідним при тлумаченні договору, якщо інші умови не зазначені в договорі, додатках або доповненнях до нього.

Так, п. 2.5 ст. 2 договору поставки визначено, що датою поставки є дата передачі товару, що вказана у видатковій накладній.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-6/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товарно-транспортна накладна, серед вичерпного переліку, встановленого п.п. 2.8., 2.9. договору поставки, що підлягають передачі з товаром відповідачем позивачеві - відсутня.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про часткове задоволення позовних вимог були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції від 09.07.2013 р. у справі №910/12365/13 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати відшкодовуються за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інвест» задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2013 р. у справі № 910/12365/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (16703, Чернігівська обл., Ічнянський район, м. Ічня, вул. Вишнева,4, код ЄДРПОУ 00381152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Інвест» (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 104, код ЄДРПОУ 36853030) 573 (п`ятсот cімдесят три ) грн., 50 (п`ядесят) коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5. Матеріали справи № 910/12365|13 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.