Постанова

від 21.10.2013 по справі 910/14214/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа№ 910/14214/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Лук'яненко М.М.

від відповідача - Салій В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансінвест -

груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" ЛТД

про стягнення 359106,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансінвест - груп" 233440,00 грн. - основного боргу, 32311,92 грн. - 3% річних, 65626,38 грн. інфляційних втрат, 6627,57 грн. - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 21.10.2013 року.

В судове засідання 21.10.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2013 року, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 1/04 НЛ на послуги з механізації будівельно-монтажних робіт ДЕК 251 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач надає відповідачу послуги з механізації будівельно-монтажних робіт на будівельному майданчику за адресою: м. Вишгород, вул. Симоненка, 4А краном на гусенічному ходу ДЕК 2514 вантажопідйомність 25т (довжина стріли від 22 до 32 метрів) в технічно справному стані з технічним паспортом.

Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість послуг складається із планово-розрахункової ціни за одну машино-годину експлуатації ДЕК 251, терміну його використання "Замовником". Вартість машино-години на момент укладання договору складає: 144,00 грн. З ПДВ без врахування вартості електроенергії.

Згідно з п.3.3 Договору, оплата за використання ДЕК 251 здійснюється замовником щомісячно на протязі 10 (десяти) календарних днів з дня підписання акту, який підтверджується підписаними за місяць змінними рапортами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 901 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору, надав відповідачу послуги на загальну суму 258440,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, а саме розрахувався за отримані послуги частково, на загальну суму 25000,00 грн., в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 233440,00 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача підтверджується також актом звіряння взаєморозрахунків.

Твердження апелянта щодо того, що розмір заборгованості визначений сторонами в акті фактично розраховано станом на 31.12.2012 року, як зазначено в останньому рядку акту звіряння, а не 02.12.2010 року, як вбачається з дати вищезазначеного акту, колегією суддів визнано необґрунтованими, виходячи з наступного.

З акту звіряння б/н від 01.04.2008 року, вбачається що повноважними представниками сторін, підписавшими останній, є - Парферов А.Н. з боку позивача та Дегтярь К.В. - від відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив та надав на підтвердження Протокол №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД від 27 вересня 2011 року, що Дегтяра К.В. звільнено з посади Генерального директора товариства, в зв'язку з чим останній не мав повноважень не підписання акту звіряння 31.12.12 року.

Дослідивши вищезазначений акт та вислухавши пояснення сторін, колегія суддів зазначає, що зазначена в акті сума заборгованості в розмірі 233440,00 грн., в якості сальдо станом на 31.12.2012 року, свідчить про те, що останню визначено на початок періоду, а саме 02.12.2010 року, а погашення заборгованості має відбутися до 31.12.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що представником апелянта не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності заборгованості перед позивачем, або наявності останньої в іншому розмірі, а також, що акт підписано саме 31.12.2012 року, місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення суми боргу в розмірі 233440,00 грн.

Частиною 1 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Твердження апелянта щодо спливу строку позовної давності, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки акт звірки взаєморозрахунків, який складено 02.12.2010 року та підписано генеральним директором відповідача Дегтярь К.В., є підставою для переривання перебігу позовної давності, тобто підписання відповідачем вищезазначеного акта свідчить про визнання ним боргу, в розумінні ст. 264 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунки місцевого господарського суду щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, прийшла до висновку, що вони складені арифметично правильно та підлягають до стягнення з відповідача.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року по справі №910/14214/13 - без змін.

Матеріали справи №910/14214/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Баранець О.М.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.10.2013 року