Рішення

від 21.10.2013 по справі 414/1267/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 414/1267/13-ц

Провадження № 22ц/782/4129/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Кострицького В.В.,

суддів:Стахової Н.В., Сергєєвої С.В.

при секретарі - Зеленській К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства „Хлібороб"

на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 23 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 до Приватного сільськогосподарського підприємства „Хлібороб", третя особа - Відділ Держкомагенства у Кремінському районі Луганської області, про визнання договорів оренди землі недійсними, та скасування їх державної реєстрації-

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року позивачі звернулися до суду із позовами до Приватного сільськогосподарського підприємства „Хлібороб", в яких просили визнати договори оренди землі недійсними, та скасувати їх державну реєстрацію. посилаючись на те, що між сторонами не досягнуто усіх істотних умов договору, а саме: умов передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, умови орендної плати із зазначенням її форм платежу та порядку її внесення. Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 23 липня 2013 року позовні вимоги позивачів були задоволені в повному обсязі.

Посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, Приватне сільськогосподарське підприємство „Хлібороб" надало апеляційну скаргу і просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції дійшов не обгрунтовано висновку, що при укладенні договорів оренди не були додержані вимоги Закону України „Про оренду землі", а саме ст. 15 Закону. Відсутність у договорі умов передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не стало підставою для відмови в державній реєстрації спірних договорів оренди. Апелянт посилається на п.п. 9, 13 договорів оренди та зазначає, що в них вказана сума орендної плати, розмір якої переглядається один раз на рік. Також, в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що земельні ділянки за умовами вказаних спірних договорів на час розгляду справи оброблені та засіяні сільгоспкультурами.

До суду надішли заперечення позивачів на апеляційну скаргу які були вручені представнику апелянта та надано додатковий час для їх вивчення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що спірні договори не відповідають вимогам Типового договору оренди землі, відсутні умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Посилаючись на п. 9 кожного спірного договору, суд зробив висновки, що способи внесення орендної плати, перелік, кількість, якісні показники продукції, яка передбачалась альтернативою грошовій формі орендної плати, умови, порядок та строки поставки не були конкретизовані.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спірні договори оренди земельних ділянок, які позивачам належать на праві приватної власності на землю, були укладені з ПСП „Хлібороб" окремо у 2012 році строком на 15 років. Укладені договори були зареєстровані у різні дати у Відділі Держкомзему в Кремінському районі.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», тощо.

В силу ч.1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі і умови, що визначені законом як істотні. Істотні умови договору оренди землі встановлені статтею 15 Закону України «Про оренду землі». Зокрема до числа істотних умов договору оренди землі відносяться, зокрема умови про строки внесення орендної плати, умови збереження стану об'єкта оренди, умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. У разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї із істотних його умов, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами частини другої статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відсутність у договорі умов передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не стало підставою для відмови в державній реєстрації спірних договорів оренди, є помилковими, оскільки такі умови визначені законом як істотні, відтак зазначена обставина є підставою для визнання недійсними вказаних договорів відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Крім того, в письмових поясненнях державного реєстратора наданих суду він не заперечував проти задоволення позовних вимог позивачів.

Посилання апелянта на ту обставину, що земельні ділянки за умовами вказаних спірних договорів на час розгляду справи оброблені та засіяні сільгоспкультурами є безпідставними та порушують права позивачів, тому що ухвалою суду від 27 червня 2013 року(а.с.208), тобто до початку посівної було задоволено заяву позивачів про забезпечення позову, якою заборонено відповідачу сіяти будь-які сільськогосподарські культури на орендованих земельних ділянках, про що було відомо відповідачу.

Не можуть бути прийняті до уваги також посилання на те, що в пунктах 9, 13 договорів оренди вказана сума орендної плати, розмір якої переглядається один раз на рік, оскільки відповідно до положень ст.ст. 14, 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі повинен укладатися у письмовій формі і містити в собі, зокрема, таку істотну умову, як зазначення орендної плати та її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Такої умови в повному обсязі визначеному законом оспорювані договори не містять, що на думку колегії є суттєвим порушенням прав позивачів з огляду на те, що згідно п. 9 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2004 року № 220, зі змінами та доповненнями, розмір орендної плати встановлюється у гривнях із зазначенням способів внесення за земельні ділянки приватної власності.

Доводи апелянта стосовно не притягнення до участі у справі у якості відповідача державного реєстратора не є слушними так як по - перше задоволення вимог про скасування державної реєстрації не пов'язано з помилками державного реєстратора, а пов'язано з його публічним обов'язком про реєстрацію , і по суті є похідним у разі визнання договорів оренди недійсними. Залишення державної реєстрації після визнання договорів оренди недійсними, буде в подальшому впливати на права та обов'язки сторін, що буде протирічить правовим наслідкам визнання недійсним договору передбаченим ст..216 ЦК України. Крім того , судова колегія враховує письмову позицію державного реєстратора який погодився з вимогами позивачів.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін.

Під час апеляційного розгляду представником ОСОБА_27 надано заяви позивачів ОСОБА_4 від 19.10.2013 року та ОСОБА_28 від 16.10.2013 року про задоволення апеляційної скарги ПСП «Хлібороб» у повному обсязі, представник ОСОБА_27 просила оцінювати зазначені заяви у якості заяв про відмову від позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_28 до ПСП «Хлібороб». Представник позивачів ОСОБА_29 заперечував проти задоволення заяв позивачів ОСОБА_4 від 19.10.2013 року та ОСОБА_28 від 16.10.2013 року про задоволення апеляційної скарги ПСП «Хлібороб», так як позивач ОСОБА_28 у своїй заяві від 21.10.2013 року на адресу апеляційного суду підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі, а 16.10.2013 року він розписувався за отримання заборгованості від ПСП «Хлібороб» ніяких інших документів він не підписував. Судова колегія вивчивши матеріали заяв ОСОБА_4 від 19.10.2013 року та ОСОБА_28 від 16.10.2013 року, вислухав представника ОСОБА_27 та представника позивачів ОСОБА_29, приймає до уваги що заява ОСОБА_28 від 21.10.2013 року датована більш пізніш ніж його заява від 16.10.2013 року, та те, що заява від 21.10.2013 року підписана сільським головою який перевірив дієздатність ОСОБА_28 та завірена печаткою сільської ради. Відповідно до положень ст..ст.11, 31,п.3 ч.1 ст.205, ч.1 ст.310 ЦПК України позивач розпоряджається своїми правами під час всього судового розгляду, враховуючи матеріали справи судова колегія приймає відмову від позову заявлену ОСОБА_4, та не приймає відмову від позову заявлену ОСОБА_28. Враховуючи наведене судова колегія вважає за необхідне рішення Кремінського районного суду Луганської області від 23 липня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства „Хлібороб", третя особа - Відділ Держкомагенства у Кремінському районі Луганської області, про визнання договорів оренди землі недійсними, та скасування їх державної реєстрації скасувати та позовні вимоги ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства „Хлібороб" про визнання договорів оренди землі недійсними залишити без розгляду.

На підставі ст..11,п.3 ч.1 ст.205, ч.1 ст.310 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства „Хлібороб" відхилити.

Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 23 липня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства „Хлібороб", третя особа - Відділ Держкомагенства у Кремінському районі Луганської області, про визнання договорів оренди землі недійсними, та скасування їх державної реєстрації скасувати та позовні вимоги ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства „Хлібороб", третя особа - Відділ Держкомагенства у Кремінському районі Луганської області, про визнання договорів оренди землі недійсними залишити без розгляду.В решті рішення Кремінського районного суду Луганської області від 23 липня 2013 року залишити без змін.

Рішення набуває чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: Судді: