Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Т.С.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2013 року справа №805/12278/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,
секретар судового засідання Іллінов О.Є.,
за участю представника позивача Левченко В.В.
представників відповідача Сенникова А.А., Чирикіної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/12278/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сарепта - К» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001272202 від 07.08.2013 року,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач просив визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001272202 від 07.08.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2933 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновок податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Завжди чисто плюс» є безпідставним та таким, що спростовується первинними документами, які підтверджують факт реального здійснення господарської операції.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0001272202 від 07.08.2013 року.
Відповідач - Макіївська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позаплановою перевіркою ТОВ «Завжди чисто плюс» встановлено відсутність реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Завжди чисто плюс» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
ТОВ «Сарепта - К» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за кодом 35716310, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
На підставі наказу Макіївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 10.07.2013 року № 81, відповідачем в період з 15.07.201312 року по 17.07.2013 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сарепта - К» з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Завжди чисто плюс» за серпень-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року, про що складений акт від 24.07.2013 року № 264/0518/22-02/35716310.
За результатами перевірки 07.08.2013 року згідно із п.п. 54.3. ст. 54, п. 58.1 ст. 58 за порушення п. 14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.198.2 п.198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001272202, яким позивачу зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2933 грн.
В акті перевірки зазначено, що при перевірці використано матеріали зустрічних звірок.
Так, відповідно до інформації, отриманої від Основ'янської МДПІ м. Харкова від 09.11.2012 року № 3868/221/36372316 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завжди чисто плюс» (код ЄДРПОУ 36372316) щодо з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням ТОВ «Дельта-принт» (код ЄДРПОУ 32948301) за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року, ТОВ «ТБ «Східна Україна» (код ЄДРПОУ 34015418) за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року та лютий 2012 року, ТОВ «Фірма Аква Транс» (код ЄДРПОУ 34469324) за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року.
Проведеною перевіркою ТОВ «Завжди чисто плюс» встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Завжди чисто плюс» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому чинним законодавством України, дефектність первинних документів, що були використані при оформленні господарських операцій з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) ТОВ «Завжди чисто плюс» у ТОВ «Дельта-принт» (код ЄДРПОУ 32948301) за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року, ТОВ «ТБ «Східна Україна» (код ЄДРПОУ 34015418) за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року та лютий 2012 року, ТОВ «Фірма Аква Транс» (код ЄДРПОУ 34469324) за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до кінцевого споживача.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сарепта - К» (Замовник) та ТОВ «Завжди чисто плюс» (Виконавець) укладено Договір послуг № б/н від 21 липня 2009 року та Договір послуг № б/н від 06 грудня 2011 року.
Відповідно до п. 1.1 Договору № б/н від 21 липня 2009 року Виконавець зобов'язується надати послугу Замовнику із захистом входу до приміщення Замовника від води, бруду, пилу та піску шляхом надання змінних брудопоглинаючих килимків. Розмір оплати за послуги визначаються у відповідності до ціни, яка визначена в Протоколі погодження ціни, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 3.2 Договору). Оплата за послуги здійснюється в будь - якій формі, яка не заборонена законодавством України. При безготівковій формі розрахунку оплата здійснюється не пізніше 3-х банківських днів, наступним за останнім днем закінчення кожного періоду, на підставі рахунку - фактури та Акта виконаних робіт, виписаних Виконавцем відповідно даному пункту Договору (п. 3.1 Договору). Строк дії Договору - з 21.07.2009 р. по 21.07.2010 р., термін якого подовжується на кожний наступний календарний рік у тому випадку, якщо за 2 тижні до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не попередить іншу про бажання розірвати договір у письмовій формі.
На підставі даного Договору протягом періоду серпень - грудень 2011 року, січень - лютий 2012 року ТОВ «Завжди чисто плюс» надавало ТОВ «Сарепта - К» визначені в п. 1.1 Договору 3 б/н від 21.07.2009 р. послуги.
ТОВ «Завжди чисто плюс» складено рахунки - фактури та акти приймання - передачі послуг: №№ 2987 від 16.08.2011 р.; 3326 від 13.09.2011 р.; 3661 від 11.10.2011 р.; 3999 від 08.11.2011 р.; 4306 від 06.12.2011 р.; 27 від 03.01.2012 р.; 334 від 31.01.2012 р.; 624 від 28.02.2012 р.
Підтвердженням сплати ТОВ «Сарепта - К» сум за виконані послуги є платіжні доручення: №№ 915 від 30.08.2011 р. на суму 800,00 грн.; 1021 від 20.09.2011 р. на суму 800,00 грн.; 1166 від 21.10.2011 р. на суму 800,00 грн.; 1366 від 28.11.2011 р. на суму 3400,00 грн.; 1527 від 29.12.2011 р. на суму 3400,00 грн.; 127 від 31.01.2012 р. на суму 2800,00 грн.; 173 від 09.02.2012 р. на суму 2800,00 грн.
ТОВ «Завжди чисто плюс» видано податкові накладні по взаємовідносинам з позивачем: №№ 141 від 16.08.2011р.; 117 від 13.09.2011 р.; 87 від 11.10.2011 р.; 62 від 08.11.2011 р.; 41 від 06.12.2011 р.; 27 від 03.01.2012 р.; 333 від 31.01.2012 р.; 287 від 28.02.2012 р.
В свою чергу суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за серпень - грудень 2011 року, січень - лютий 2012 р.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
На підставі пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
При цьому, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку є передумовою для висновків про наявність порушень податкового законодавства.
Згідно з п.98.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Відповідачем не доведено, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88, які не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Договірні правовідносини між позивачем та ТОВ «Завжди чисто плюс» підтверджені первинним бухгалтерськими документами, які передбаченні ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/12278/13-а- залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/12278/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена до 24 жовтня 2013 року.
Суддя-доповідач І.Д.Компанієць
Судді: В.А. Шальєва
М.В. Бишов
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2013 |
Оприлюднено | 28.10.2013 |
Номер документу | 34291503 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Компанієць І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні