Ухвала

від 15.10.2013 по справі 826/11567/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11567/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А .М ., Желтобрюх І .Л .

при секретарі Гімарі Н .В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажавтоматика» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протипранвими та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві від 03 липня 2013 року №0005142207 та №0005152207.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Спецмонтажавтоматика» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Основними видами діяльності ТОВ «Спецмонтажавтоматика»є: 43.21 Електромонтажні роботи (основний), 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін, 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук

Так, Державної податкової інспекції у Оболонському районі Державної податкової служби (Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецмонтажавтоматика» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Українська будівельна компанія №2», ТОВ «Інсатбуд», ТОВ «Адва Естейт» за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 17 червня 2013 року №64/22.7/31749122.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Спецмонтажавтоматика» вимог: підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1., пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток за період, що перевірявся на 92280 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 85008,00 грн. та за 2-3 квартал 2011 року на суму 7272,00 грн.; пункту 198.2., пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1., 200.2. статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 80244 грн., в тому числі по періодам: червень 2011 року на суму 73920 грн., серпень 2011 року на суму 6324 грн.

Відповідач вказав на те, що в період, що перевірявся позивач мав відносини з контрагентами які мають ознаки фіктивності. Тому, на його думку витрати понесені позивачем внаслідок господарських операцій з ТОВ «Українська будівельна компанія №2», ТОВ «Інсатбуд», ТОВ «Адва Естейт» в період, що перевірявся, не є його витратами в розумінні ст.14 Податкового кодексу України, а податкові накладні даних контрагентів не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за червень та серпень 2011 року.

На підставі даного атку відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 03 липня 2011 року: № 0005142207 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 81 826,00 грн., в тому числі: за основним платежем - на суму 80244 грн., за штрафними санкціями - 1582, 00 грн.; № 0005152207 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 92 280, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - на суму 92280,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з позовом, вказуючи на протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень. Позивач вказує на те, що господарські операції, здійснені між ним та ТОВ «Українська будівельна компанія №2», ТОВ «Інсатбуд», ТОВ «Адва Естейт» мали реальний характер та підтверджені первинними документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, витрати понесені ним за господарськими операціями з даними контрагентами є його витратами в розумінні Податкового кодексу України, а податкові накладні вказаних контрагентів є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції погодився з доводами позивача та вказав на протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 14.1.27. витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Витрати платника податку - це є будь-які його витрати, понесені ним при здійсненні господарської діяльності. Здійснення господарських операцій має бути підтвердженого первинними документами.

Так, за період, що перевірявся позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Українська будівельна компанія №2», ТОВ «Інсатбуд», ТОВ «Адва Естейт».

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Українська будівельна компанія № 2» (Субпідрядник) укладено наступні договір від 23 травня 2011 року № 36-2305 , відповідно до умов якого Субпідрядник бере на себе обов'язок виконати комплекс налагоджувальних робіт системи автоматики у житловому будинку №1 вулиця Лайоша Гавро в Оболонському районі м. Києва.

На виконання умов даного договору його сторонами складена довідка форми КБ-2в про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року. Також, сторонами даного договору складено акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, в якому вказано назви робіт, одиниця їх виміру, кількість, загальна їх вартість та сума ПДВ.

Позивачу контрагентом ТОВ «Українська будівельна компанія № 2» виписано податкову накладну від 30 червня 2011 року № 200 на загальну суму 120 784,50 грн. З них ПДВ 20 130,75 грн. (а.с. 74-80 том.1).

Між цими ж, сторонами укладено договір від 30 травня 2011 року № 34-305, згідно якого Субпідрядник («Українська будівельна компанія № 2») бере на себе обов'язок виконати комплекс налагоджувальних робіт електрообладнання на об'єкті «Загальноосвітня школа на ділянці 11 в 9-му мікрорайоні житлового масиву «Позняки-Західні» у Дарницькому районі м. Києва.

Належним доказом реальності господарської операції є довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, в якому вказано перелік виконаних робіт, їх вартість за одиницю виміру, загальна вартість робіт та сума ПДВ.

Позивачу контрагентом ТОВ «Українська будівельна компанія № 2» виписано податкову накладну від 30 червня 2011 року № 201 на загальну суму 235, 89666 грн., з них ПДВ 39,31611 грн. (а.с.63-68 том.1)

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Інсатбуд» (Субпідрядник) укладено договір від 27 травня 2011 року № 18-31/5 , відповідно до умов якого Генпідрядник передає, а Субпідрядник приймає на себе виконання комплексу робіт внутрішніх інженерних мереж електропостачання та електрообладнання у житловому будинку № 1 вулиця Лайоша Гавро в Оболонському районі м. Києва, згідно робочої документації.

На виконання умов даного договору його сторонами складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, в якому вказано назву виконаних робіт, одиницю їх виміру, вартість за одиницю, загальна вартість та сума ПДВ.

Позивачу контрагентом ТОВ «Українська будівельна компанія № 2» виписано податкову накладну від 30 червня 2011 року № 641 на загальну суму 86 838,98 грн., з них ПДВ 14 473,16 грн. (а.с.69-73 том.1).

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Адва Естейт» (Субпідрядник) укладено договір від 18 липня 2011 року № 7.20-11 , відповідно до умов якого Генпідрядник передає, а Субпідрядник приймає на себе виконання комплексу монтажних робіт систем автоматики в офісному приміщені по вулиці Хорива, 19-В в Подільському районі м. Києва, згідно робочої документації.

На виконання умов даного договору його сторонами складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, в яких вказано назву виконаних робіт, одиницю їх виміру, вартість за одиницю, загальна вартість робіт та сума ПДВ.

Позивачу контрагентом ТОВ «Українська будівельна компанія № 2» виписано податкові накладні від 31 серпня 2011 року № 716 на загальну суму 31 596,00 грн., з них ПДВ 5266,00 грн. та від 31 серпня 2011 року №715 на загальну суму 6348,00 грн., з них ПДВ 1058,00 грн. (а.с. 52-62 том.1).

Для виконання будівельних робіт контрагентами позивача отримані ліцензії на здійснення даних видів діяльності, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 199 том.1, а.с.4, 11 том.2).

Оплата за виконані даними контрагентами будівельні роботи позивачем здійснена шляхам перерахування коштів на поточні рахунки даних контрагентів, підтвердженням чого є відповідні картки рахунку, журнал-ордер і відомості по рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Виконані вищепереліченими контрагентами позивача будівельні роботи використані ним при здійсненні його господарської діяльності, підтвердженням чого є укладені позивачем договори з ТОВ «Архітектуре бюро індивідуальних рішень», ПАТ «Трест Київміськбуд-3», ПАТ «Трест Київміськбуд-1».

Вищенаведене, на думку колегії суддів, свідчить про реальність господарських операцій здійснених між позивачем та ТОВ «Українська будівельна компанія №2», ТОВ «Інсатбуд», ТОВ «Адва Естейт». Отже, витрати понесені позивачем під час здійснення господарських операцій з даними контрагентами є його витратами в розумінні ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до даних реєстру анульованих свідоцтв платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України, ТОВ «Українська будівельна компанія №2», ТОВ «Інсатбуд», ТОВ «Адва Естейт» на час виписання позивачу податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Отже, податкові накладні даних контрагентів є належною підставною для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, серпень 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість адміністративного позову та про необхідність його задоволення.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.