Ухвала

від 15.10.2013 по справі 813/3570/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 876/9645/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької ОДПІ на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року у справі за позовом ТзОВ «Будівельна компанія «Сервус» до Дрогобицької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У травні 2013 року ТзОВ «Будівельна компанія «Сервус» звернулося з позовом до Дрогобицької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач вказував, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Будівельна компанія «Сервус» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях придбання у ФОП ОСОБА_1 товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2012 року по 31.07.2012 року та подальшого їх використання у господарській діяльності, за результатами якого складено акт №139/22-20/33628385 від 04.04.2013 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення: ст.. 138, 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 84 432,00 грн., у тому числі за І квартал 2012 року у сумі 27 844 грн., за ІІ квартал 2012 року у сумі 68 990 грн., за ІІІ квартал 2012 року у сумі 84 432 грн.; п. 198.1, п. 198.4, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 83 386 грн., у тому числі за січень 2012 року в сумі 5286 грн., за лютий 2012 року в сумі 15 514 грн., за березень 2012 року в сумі 20 883 грн., за червень 2012 року в сумі 32 742 грн. за серпень 2012 року в сумі 7961 грн.

На підставі даного акту прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.04.2013 року №0000562220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 126 648,00 грн. і №0000552220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 123 579,00 грн.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач звернувся до суду та просив їх скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ Львівської області ДПС від 18.04.2013 року №0000562220 та №0000552220.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дрогобицькою ОДПІ Львівської області ДПС, з 22.03.2013 р. по 28.03.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Сервус», з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях придбання у ФОП ОСОБА_1 товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2012 року по 31.07.2012 року та подальшого їх використання у господарській діяльності, за результатами якої складено акт від 04.04.2013 року №139/22-20/33628385.

Перевіркою встановлено наступні порушення: ст.. 138, 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 84 432,00 грн., у тому числі за І квартал 2012 року у сумі 27 844 грн., за ІІ квартал 2012 року у сумі 68 990 грн., за ІІІ квартал 2012 року у сумі 84 432 грн.; п. 198.1, п. 198.4, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 83 386 грн., у тому числі за січень 2012 року в сумі 5286 грн., за лютий 2012 року в сумі 15 514 грн., за березень 2012 року в сумі 20 883 грн., за червень 2012 року в сумі 32 742 грн. за серпень 2012 року в сумі 7961 грн.

На підставі складеного акта, відповідачем 18.04.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562220 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 126648 грн. (84432 грн. - основний платіж, 42216 грн. - штрафна (фінансова) санкція) та податкове повідомлення-рішення 0000552220 про збільшення позивачеві податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 123579 грн. (82386 грн. - основний платіж, 41193 грн. штрафна (фінансова) санкція).

Підставою прийняття оскаржених рішень стали висновки податкового органу про те, що господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_1 є безтоварними, відтак позивачем безпідставно завищено валові витрати, занижено податок на прибуток та неправомірно сформовано податковий кредит.

Встановлено що 10.05.2011р. позивачем (покупець) з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір поставки №160511, предметом якого є поставка позивачеві будівельних та інертних матеріалів.

У відповідності до умов укладеного договору позивачем отримано від ФОП ОСОБА_1пиломатеріали обрізні хвойні згідно видаткових накладних №РН-0000346 від 31.07.2012р., №РН-0000329 від 23.07.2012р., №РН-0000330 від 20.07.2012р., №РН-0000276 від 03.07.2012р., №РН-0000253 від 26.06.2012р., №РН-0000238 від 20.06.2012р., №РН-0000217 від 14.06.2012р., №РН-0000192 від 05.06.2012р., №РН-0000154 від 17.05.2012р., №РН-0000159 від 15.05.2012р., №РН-0000120 від 04.05.2012р., №РН-0000110 від 24.04.2012р., №РН-0000104 від 20.04.2012р., №РН-0000083 від 06.04.2012р., №РН-0000077 від 30.03.2012р., №РН-0000046 від 13.03.2012р., №РН-0000041 від 05.03.2012р., №РН-0000037 від 02.03.2012р., №РН-0000034 від 29.02.2012р., №РН-0000024 від 31.01.2012р., №РН-0000025 від 31.01.2012р., №РН-0000021 від 30.01.2012р., №РН-0000020 від 16.01.2012р., №РН-0000005 від 12.01.2012 р..

Оплата за придбані пиломатеріали проведена позивачем згідно виставлених постачальником рахунків-фактур №СФ-0000109 від 31.07.2012р., №СФ-0000105 від 23.07.2012р., №СФ-0000091 від 03.07.2012р., №СФ-0000084 від 26.06.2012р., №СФ-0000073 від 05.06.2012р., №СФ-0000060 від 17.05.2012р., №СФ-0000042 від 24.04.2012р., №СФ-0000038 від 06.04.2012р., №СФ-0000021 від 13.03.2012р., №СФ-0000016 від 29.02.2012р., №СФ-0000008 від 27.01.2012р., №СФ-0000009 від 30.01.2012р. в безготівковому порядку, і позивачем отримано від постачальника належним чином оформлені податкові накладні № 72 від 31.07.2012р., №50 від 23.07.2012р., №48 від 20.07.2012р., 03.07.2012р., №70 від 26.06.2012р., №33 від 14.06.2012р., №46 від 20.06.2012р., №10 від 05.06.2012р., №31 від 17.05.2012р., №27 від 15.05.2012р., №1 від 04.05.2012р., №31 від 24.04.2012р., №26 від 20.04.2012р., №13 від 06.04.2012р., №39 від 30.03.2012р., №8 від 13.03.2012р., №4 від 05.03.2012р., №2 від 02.03.2012р., №12 від 29.02.2012р., №17 від 31.01.2012р., №15 від 30.01.2012р., №7 від 16.01.2012р., №3 від 12.01.2012р.

Вказані операції відображені позивачем в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 (т.2 а.с.3).

Придбані позивачем у ФОП ОСОБА_1 пиломатеріали транспортувалися ФОП ОСОБА_1 безпосередньо позивачеві, і позивач здійснював їх приймання, про що свідчать відтиски печаток позивача та підпис уповноваженої особи на товаротранспортних накладних від 31.07.2012р. від 23.07.2012р. від 03.07.2012р., від 26.06.2012р., від 20.06.2012 р., від 14.06.2012 р., від 05.06.2012р., від 17.05.2012р., від 04.05.2012р., від 24.04.2012р., від 20.04.2012р., від 06.04.2012р, від 30.03.2012р., від 13.03.2012р., від 05.03.2012р., від 02.03.2012р., від 31.01.2012р., від 25.01.2012р., від 30.01.2012р., від 16.01.2012р., від 12.01.2012р..

Наявність у позивача складського приміщення для зберігання пиломатеріалів підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2011р., укладеним з ТзОВ "Уккан".

З матеріалів справи судом встановлено, що придбані позивачем у ФОП ОСОБА_1 пиломатеріали використані у власній господарській діяльності для виготовлення виробів з дерева (брусів, балок, панелей) у подальшому реалізованих покупцям, доказом чого є долучені позивачем до справи калькуляції вартості виробництва продукції, акти на списання, видаткові накладні, податкові накладні, договори з покупцями.

Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України із: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

З урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи, твердження відповідача щодо недоведеності господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_1 по придбанню пиломатеріалів, спростовуються зібраними доказами у справі.

Висновки акта перевірки щодо зайвого віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних пиломатеріалів не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства саме позивачем.

Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); дата отримання податкової накладної.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Наявні у справі матеріали свідчать про те, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено господарський договір, факт виконання якого підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_1 зроблений на підставі акту ДПІ у м. Трускавці від 28.12.2012 року №45/17-00/2326508174 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Фінанс ПанТрейд» за період з 01.05.2012р. по 30.06.2012р., ТОВ «Техноніколь-Центр» за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., ТОВ «Нові Технології ТПВ» за період 01.06.2012р. по 31.07.2012р. та акт ДПІ у м. Трускавці від 11.01.2013 №1/17-00/2326508174 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Інтеграл Ай Ті» за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р., ТОВ «Фінанс Пан Трейд» за період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р.».

Проте, чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007р. Суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Отже платника податку не може бути позбавлено відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку договорів позивача, а в Акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо ФОП ОСОБА_1 і його контрагентів та чи притягнуто будь-кого з посадових осіб контрагентів ФОП ОСОБА_1, у яких він придбавав пиломатеріали, до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст.205 та ст. 212 Кримінального кодексу України, як відсутні докази того, що позивача було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність за дії контрагента, а тим більше за дії контрагентів контрагента, а тому на позивача не можуть розповсюджуватись негативні наслідки їх дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

З врахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Дрогобицької ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року у справі №813/3570/13-а - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.10.2013 року