Ухвала

від 18.10.2013 по справі 2а-4387/10/1770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року Справа № 9104/17421/11 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод «Ісполін» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод «Ісполін» до Дубенської об»єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

10.09.2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод «Ісполін» (ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін») звернулося в суд із адміністративним позовом до відповідача - Дубенської об»єднаної державної податкової інспекції (Дубенської ОДПІ) в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2010 року №0000102340/0, від 19.04.2010 року №0000102340/1, від 01.07.2010 року №0000102340/2, від 10.09.2010 року №0000102340/3 за платежем «податок на додану вартість».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті із порушенням вимог законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, а висновки відповідача стосовно недійсності правочинів, укладених із контрагентами позивача постачальниками ПП «Юнісеф», ПП «Агроімпекс Ресурс», ПП «ТЕК «Транс Екс по Регіон» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. У позивача наявні усі необхідні первинні документи, які дають право включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Відтак, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення нечинними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами, на підставі яких формувався податковий кредит з ПДВ, мають реальний характер, що підтверджується наявними у позивача усіма первинними документами. Також апелянт зазначає, що висновки наведені в акті перевірки суперечать ст. 204 ЦК України, що стосується презумпції правомірності правочину, згідно якої, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи те, що дану справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 25.01.2010 року по 17.02.2010 року Дубенською ОДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод «Ісполін», код ЄДРПОУ 33522271, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року. За результатами перевірки складено акт від 24.02.2010 року №31/23/33522271 (а.с. 49-85).

У акті від 24.02.2010 року №31/23/33522271 зазначено, що позивачем допущено порушення податкового законодавства, в тому числі п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 75187 грн., а саме по звітних періодах: за жовтень 2008 року - 75022 грн., за листопад 2008 року - 82 грн., за червень 2009 року - 83 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов виходячи з того, що в ході перевірки встановлено взаєморозрахунки з підприємствами-постачальниками ПП «Юнісеф», ПП «Агроімпекс Ресурс», ПП «ТЕК «Транс Екс по Регіон», які зареєстровані без мети здійснення господарської діяльності, документальною перевіркою, проведеною ДПІ в м. Рівне, встановлено проведення підприємствами безтоварних операцій, відсутність мети отримання прибутку. В ході перевірки встановлено відсутність в ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» товарно-транспортних накладних, які б свідчили про перевезення товарно-матеріальних цінностей від вказаних субєктів підприємницької діяльності; договори купівлі-продажу між ними та оригінали накладних до перевірки не надані.

Зазначає, що операції щодо отримання ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» товарів та послуг від вказаних контрагентів не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, іншого майна, які економічно необхідні для надання таких послуг.

Вважає, що правочини між позивачем та вказаними контрагентами порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а тому є нікчемними в силу статті 228 ЦК України.

За наслідками перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2010 року №0000102340/0, яким позивачу визначено податкове зобов»язання за платежем «Податок на додану вартість» всього в сумі 112780,50 грн., в тому числі за основним платежем 75187,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37593,50 грн. (а.с.6).

За наслідками адміністративного оскарження визначене податкове зобов»язання залишене без змін, прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.04.2010 року №0000102340/1 (а.с.7), від 01.07.2010 року №0000102340/2 (а.с. 8), від 10.09.2010 року №0000102340/3 (а.с. 30).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні адміністративного позову виходив з того, що обставини реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП «Юнісеф», ПП «Агроімпекс Ресурс», ПП «ТЕК «Транс Екс по Регіон» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому суд вважає, що орган державної податкової служби прийшов до правильного висновку про безпідставність відображення платником податку в податковому обліку господарських операцій, які фактично не відбувалися. На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення є правомірними, а тому підстави для їх скасування відсутні.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, визначено поняття «продажу товарів» як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно статті 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб»єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов»язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб»єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 року №996-XIV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов»язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 цього пункту, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.2 пункту 7.5. статті 7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» на протязі перевіряємого періоду мало взаємовідносини, зокрема, з ПП «Юнісеф». Згідно бази даних АІС ДПА України ПП «Юнісеф» за юридичною адресою не знаходиться.

Згідно облікових даних АІС ДПА України у ПП «Юнісеф», відповідно до податкового розрахунку комунального податку за 3 квартал 2008 року, рахується одна посадова особа, інформація про найманих працівників відсутня. До Декларації з податку на прибуток за І-ІІ-III квартали 2008 року ПП «Юнісеф» Додаток К 1 не заповнювався. Рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та рядок 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій з податку на прибуток підприємства прокреслені. Таким чином, дані податкової звітності свідчать про відсутність у ПП «Юнісеф» власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності. Декларація з податку на прибуток за 2008 рік до органу податкової служби даним платником не подавалась.

Відповідно до наданої платником копії акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, генпідрядником ПП «Юнісеф» виконано ремонтно - будівельні роботи на суму 21960,60 грн., в т.ч. ПДВ 3660,05 грн. (а.с. 228-229). На підтвердження здійснення вказаної операції платником надано податкову накладну №303.4 від 31.10.2008 року на суму ПДВ 3660,05 грн. (а.с. 235).

Станом на 01.10.2009 року дані ремонтно - будівельні роботи в експлуатацію не введені. Відповідно до реєстру складського обліку отриманих накладних та реєстру отриманих податкових накладних встановлено, що ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» 14.10.2008 року оприбутковано ТМЦ вартість яких включено в III кварталі 2008 року до складу валових витрат у розмірі 51000 грн. та до складу податкового кредиту на суму ПДВ 10200 грн.

На підтвердження здійснення вказаних операцій в ході перевірки платником надано накладні від 14.10.2008 року №325.4, №310.4, податкову накладну від 20.10.2008 року №325.4, податкові накладні від 14.10.2008 року №310.4, №304.4 (а.с.230-234).

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363 (зареєстровано в Мін»юсті України 20.02.1998 року за №128/2568, зі змінами та доповненнями), оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними (за текстом - ТТН) здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11 зазначених Правил передбачено, зокрема, що ТТН належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером.

Отже, отримання і реалізація цінностей зі складу при використанні автоперевезень повинні підтверджуватися відповідними накладними на відпускання цінностей та товарно-транспортними накладними.

Будь - які документи, що підтверджують факт отримання та перевезення даних ТМЦ, договір купівлі-продажу та оригінали накладних, податкових накладних позивачем до перевірки не надано.

Відповідно до витягу з Довідки про легалізацію від 06.03.2009 року №8/35-40, управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Рівненській області проведено детальний аналіз фінансово-господарської діяльності ПП «Юнісеф», за результатами якого встановлено ряд сумнівних фінансових операцій, проведених вищенаведеним суб»єктом господарювання.

Так, на розрахунковий рахунок ПП «Юнісеф» № 2600301300472 в ТОВ «Український промисловий банк» за період з 13.08.2008 року по 20.11.2008 року від різних суб»єктів підприємницької діяльності одержано кошти на загальну суму 12462846 грн., перераховано за вказаний період ПП «Юнісеф» з того ж розрахункового рахунку різним субєктам підприємницької діяльності грошових коштів на загальну суму 12 462 846 грн.

В ході перевірки були встановлені ознаки фіктивності Приватного підприємства «Юнісеф», відсутність будь-якої фінансово-господарської діяльності, спрямованої на настання реальних наслідків, отримання результатів, імітації здійснення легальної підприємницької діяльності, конвертації значних сум грошових коштів.

Згідно особових рахунків ПП «Юнісеф» по податку на додану вартість та податку на прибуток станом на 21.11.2008 року сплата податків є незначною та складає: податок на прибуток - 3125 грн. (при скоригованому валовому доході за 9 місяців 2008 року 46366007 грн.); податок на додану вартість - 18722 грн. Крім того, по податку з доходів найманих працівників сплачено 686,61 грн., та комунальний податок - 50,40 грн.

Згідно розрахунку комунального податку чисельність працюючих становить 1 особа. Податкове навантаження з податку на прибуток підприємств за 2007 рік складає - 0,000%, за півріччя 2008 року складає - 0,0057%.

Згідно декларацій з податку на прибуток ПП «Юнісеф» за 2007 рік, за 1 квартал та 1 півріччя 2008 року підприємство не декларувало наявність балансової вартості запасів та основних фондів, не проводило розрахунок амортизації.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП «Юнісеф» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов»язань, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов»язань, відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, угоди ПП «Юнісеф» зі своїми контрагентами носять фіктивний характер.

Стосовно взаємовідносин ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» з контрагентом ПП «Агроімпекс Ресурс» в ході перевірки та судом першої інстанції встановлено наступне.

Згідно бази даних ДПІ у м. Рівне ПП «Агроімпекс Ресурс» за юридичною адресою не знаходиться.

Згідно облікових даних АІС ДПА України, у ПП «Агроімпекс Ресурс», відповідно до податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2008 року, рахується одна посадова особа, інформація про найманих працівників відсутня. До Декларації з податку на прибуток за І-II-III квартали 2008 року ПП «Агроімпекс Ресурс» Додаток К1 не заповнювався. Рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та рядок 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій з податку на прибуток підприємства прокреслені. Таким чином, дані податкової звітності свідчать про відсутність у ПП «Агроімпекс Ресурс» власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності. Декларація з податку на прибуток за 2008 рік до органу податкової служби даним платником не подавалась.

Відповідно до наданих до перевірки копій документів, а саме: прихідних накладних, податкових накладних та оригіналів документів - реєстру складського обліку прихідних накладних, реєстру отриманих податкових накладних, протягом перевіряємого періоду встановлено, що ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» оприбутковано ТМЦ, отримані від ПП «Агроімпекс - Ресурс», вартість яких включено у 4 кварталі 2008 року до складу валових витрат у розмірі 156950 грн. та на підставі податкових накладних №235.2 від 27.10.2008 року, №219.2 від 14.10.2008 року, №218.2 від 14.10.2008 року, №200.2 від 10.10.2008 року, №230.2 від 24.10.2008 року, №225.2 від 24.10.2008 року включено до складу податкового кредиту на суму ПДВ 31390 грн.

На підтвердження здійснення вказаних операцій платником надано видаткові накладні №235.2 від 27.10.2008 року; №200.2 від 10.10.2008 року, №219.2 від 14.10.2008 року; №218.2 від 14.10.2008 року; №225.2 від 24.10.2008 року, №230.2 від 24.10.2008 року; (а.с.107-112).

Будь - які документи, що підтверджують факт перевезення даних товарно-матеріальних цінностей, до перевірки та суду не надані. Отже, за перевіряємий період ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» отримано від ПП «Агроімпекс - Ресурс» товарно-матеріальних цінностей на суму 188340 грн. в т.ч. ПДВ, оплачено 0 грн. За даними бухгалтерського обліку встановлено, шо дебіторська та кредиторська заборгованість частково погашена шляхом проведення взаємозаліку по бухгалтерських рахунках.

Відповідно до витягу з довідки про легалізацію від 27.01.2009 року №4/35-40, управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Рівненській області проведено детальний аналіз фінансово-господарської діяльності ПП «Агроімпекс-Ресурс». 18.12.2008 року ДПІ у м. Рівне складено Акт №1723/23-400/35899158 про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Агроімпекс Ресурс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 06.05.2008 року по 31.10.2008 року.

За результатами перевірки донараховано: податок на додану вартість в сумі 1489766 грн. та податок на прибуток в сумі 3398677 грн.

Проведеною документальною перевіркою встановлено, що операції з придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. В зв»язку з ненаданням документів не можливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведенні операції та віддаленості контрагентів один від одного.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця в зв»язку з відсутністю (не наданнням для перевірки) актів приймання передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

В зв»язку з цим посадові особи ПП «Агрімпекс-Ресурс» не могли фактично здійснюваті господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Вказані факти свідчать про відсутність у вказаного підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов»язань, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов»язань, про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, угоди підприємства з контрагентами носять фіктивний характер.

Стосовно взаємовідносин ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» з контрагентом ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» в ході перевірки встановлено наступне.

Згідно бази даних ДПІ у м. Рівне ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» за юридичною не знаходиться.

Згідно облікових даних АІС ДПА України, відповідно до податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2008 року, на ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» рахується одна посадова особа, інформація про найманих працівників відсутня. До Декларації з податку на прибуток за І-ІІ-III квартали 2008 року ПП «ТЕК Транс Експо Регіон»» Додаток К 1 не заповнювався, рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та рядок 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій з податку на прибуток підприємства прокреслені. Таким чином, дані податкової звітності свідчать про відсутність у ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності. Декларація з податку на прибуток за 2008 рік до органу податкової служби даним платником не подавалась.

Відповідно до наданих до перевірки копій документів, а саме: прихідних накладних, податкових накладних та оригіналів документів - реєстру складського обліку прихідних накладних, реєстру отриманих податкових накладних, протягом перевіряємого періоду встановлено, що ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» оприбутковано ТМЦ, отримані від ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон», вартість яких у 4 кв. 2008 року включено до складу валових витрат у розмірі 148860 грн. та до складу податкового кредиту на суму ПДВ 29772 грн.

На підтвердження здійснення вказаних операцій платником надано видаткові накладні №101.6 від 09.10.2008 року, №120.6 від 14.10.2008 року, №130.6 від 21.10.2008 року, №131.6 від 21.10.2008 року, на підставі яких був сформований податковий кредит (а.с.113-116).

Будь - які документи, що підтверджують факт перевезення даних товарно-матеріальних цінностей до перевірки не надано.

За перевіряємий період ТзОВ «ЛМЗ «Ісполін» отримано від ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон» ТМЦ на суму 178632 грн., в т.ч. ПДВ, оплачено 0 грн. За даними бухгалтерського обліку встановлено, ще дебіторська та кредиторська заборгованість частково погашена шляхом проведення взаємозаліку.

Будь-яких фінансово-господарських документів, крім копій документів, а саме: видаткових та прихідних накладних, податкових накладних, та оригіналів документів - реєстру складського обліку прихідних накладних, реєстру отриманих податкових накладних для перевірки не представлено.

Відповідно до витягу з довідки про легалізацію від 29.01.2009 року №5/35-40, управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Рівненській області проведено детальний аналіз фінансово-господарської діяльності ПП «ТЕК» Транс Експо Регіон». 18.12.2008 року ДПІ у м. Рівне складено Акт №1725/23-100/35953541 про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «ТЕК» Транс Експо Регіон» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.06.2008 року по 31.10.2008 року.

За результатами перевірки донараховано: податок на додану вартість в сумі 1299372 грн. та податок на прибуток в сумі 3510194 грн.

Проведеною документальною перевіркою встановлено, що операції з придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. В зв»язку з неподанням документів неможливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операції та віддаленості контрагентів один від одного.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов»язань по укладених угодах, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов»язань, відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, діяльність ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон» носить фіктивний характер, без мети здійснення легальної підприємницької діяльності.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши в сукупності господарські операції, які були предметом перевірки, а також наявні у матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що долучені позивачем до матеріалів справи копії документів не підтверджують реальність вказаних вище господарських операцій, оскільки вони не свідчать про здійснення між позивачем та загаданими вище контрагентами господарських операцій, які були б спрямовані на досягнення господарської мети.

Вироком Рівненського міського суду від 25-26.05.2010 року в кримінальній справі №1-386/10, яким засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ст. 200, ч. 2 ст. 205 Кримінального Кодексу України за створення та діяльність фіктивних підприємств з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов»язань для різних суб»єктів підприємницької діяльності підтверджені обставини, які були встановлені в ході перевірки контролюючим органом позивача в частині фіктивності діяльності господарських контрагентів позивача - ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПП «Юнісеф», ПП «ТЕК»Транс Експо Регіон», які слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Вирок Рівненського міського суду від 25-26.05.2010 року в кримінальній справі №1-386/10 набрав законної сили (а.с. 153-221).

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду в справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов»язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд апеляційної приходить до висновку про фіктивний характер господарських операцій між позивачем та ПП «Юнісеф», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПП «ТЕК»Транс Експо Регіон», тому такі правочини в силу частини 1 статті 208 ГК України є недійсними як такі, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства. Водночас зазначені правочини порушують публічний порядок, у зв»язку з чим є нікчемними згідно зі статтею 228 ЦК України.

Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК України), у позивача не було правових підстав для відображення у бухгалтерському та податковому обліках змін у зв»язку із відносинами із зазначеними товариствами, а отже, визначення відповідачем йому податкових зобов»язань податку на додану вартість є правильним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до переконання, що позивачем безпідставно формувався податковий кредит по господарських операціях з вказаними вище контрагентами, оскільки реальність вказаних господарських операцій не підтверджується належними первинними документами, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод «Ісполін» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у справі №2а-4387/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Гудим Л.Я.

Судді: Пліш М.А. Святецький В.В.