Ухвала

від 02.10.2013 по справі 827/1242/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1242/13-а

02.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

при секретарі судового засідання Щербініна О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - Ольжич Олег Олегович, довіреність № 690/9/10-0 від 08.07.13

представник відповідача, Управління Державної казначейської служби України у Балаклавському районі м. Севастополя - Поляков Олексій Едуардович, довіреність № 01-33/2455 від 18.09.13

розглянувши матеріали справи № 827/1242/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Александров О.Ю. ) від 04.06.13

за позовом Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. 7-го Листопада, 3, м. Севастополь,99042)

до Управління Державної казначейської служби України у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, м. Севастополь,99042)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання дій відповідача щодо зупинення проведення платежів за платіжними дорученнями Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.06.13 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Стягнуто з Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 34,41 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.06.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на протиправність дій Управління Державної казначейської служби України у Балаклавському районі м. Севастополя по зупиненню проведення платежів за платіжними дорученнями позивача в період з 22.04.2013р. по 08.05.2013р. при виконанні Наказу Господарського суду міста Севастополя від 15.01.2013р. по справі № 5020-544/2011р. та Наказу Господарського суду міста Севастополя від 12.03.2013р. по справі № 5020-628/2011, у яких боржником зазначено Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі м. Севастополя ДПС, про стягнення на користь арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича коштів у сумі 19274,77 грн. та 20478,77 грн. відповідно.

На думку апелянта, відповідач в порушення вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, повинен був повернути вказані накази до Господарського суду м. Севастополя, оскільки зміст резолютивної частині рішень, зазначений у Наказі Господарського суду міста Севастополя від 15.01.2013р. по справі № 5020-544/2011р. та Наказі Господарського суду міста Севастополя від 12.03.2013р. по справі № 5020-628/2011, не відповідає змісту резолютивних частин ухвал Господарського суду м. Севастополя від 15.01.2013р. по справі № 5020-544/2011р. та від 12.03.2013р. по справі № 5020-628/2011, на підставі яких вони були винесені, в частині найменування позивача (Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби замість Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби.

Усною ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року замінено Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі м. Севастополя ДПС на Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.04.2013р., на виконання Наказу Господарського суду міста Севастополя від 15.01.2013р. по справі № 5020-544/2011р. та Наказу Господарського суду міста Севастополя від 12.03.2013р. по справі № 5020-628/2011, у яких боржником зазначено Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі м. Севастополя ДПС, про стягнення на користь арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича коштів у сумі 19274,77 грн. та 20478,77 грн. відповідно, за заявою стягувача, Управлінням Державної казначейської служби України у Балаклавському районі м. Севастополя до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби було направлено лист вих. № 02-59/1073, відповідно до якого відповідач повідомив позивача про надходження вказаних наказів та необхідність в п'ятиденний строк надання інформації для визначення вихідних даних, необхідних для здійснення безспірного списання коштів з рахунків органу податкової служби. Цім ж листом відповідач попередив позивача про зупинення проведення платежів за платіжними дорученнями боржника на період встановлення даних відповідно до п. 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 та застосування заходів впливу відповідно до Бюджетного кодексу України. Вказаний лист був отриманий позивачем 23.04.2013р.

23.04.2013р. вих. № 445/9/13 позивач направив до Управління Державної казначейської служби України у Балаклавському районі м. Севастополя лист, який був отриманий відповідачем 23.04.2013 року, з вимогою повернути стягувачеві документи у зв'язку з тим, що назва боржника, яка зазначена в ухвалах Господарського суду міста Севастополя не відповідає назві зазначеної в наказах Господарського суду міста Севастополя. А саме в ухвалах Господарського суду міста Севастополя № 5020-544/2011, № 5020-628/2011 боржником зазначено "Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі м. Севастополя", тоді як в наказах, виданих на підставі вищезазначених ухвал боржником вказано - "Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби". Крім того позивач зазначив, що ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду поновлено строки на подання апеляційної скарги по справі № 5020-628/2011, з урахуванням чого ухвала суду не набрала законної сили та не підлягає виконанню.

Листом від 29.04.2013р. вих. № 01-62/1113/1 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для повернення наказів суду, а листом від 30.04.2013р. вих. № 02-59/1139 повторно зобов'язав позивача в термін до 08.05.2013р. надати інформацію для виконання рішення про стягнення коштів.

08.05.2013р. позивачем до Господарського суду міста Севастополя були подані клопотання про відкликання наказів суду, на підставі яких відповідачем вчинено дії щодо зупинення проведення платежів за платіжними дорученнями позивача.

08.05.2013р. листом вих. № 02-59/1183 Управління Державної казначейської служби України у Балаклавському районі м. Севастополя на виконання листа судді Господарського суду міста Севастополя Погребняка О.С. повернуло накази Господарського суду міста Севастополя від 15.01.2013р. по справі № 5020-544/2011р. та від 12.03.2013р. по справі № 5020-628/2011 без виконання.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року за № 460/2011 Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (надалі - Порядок), та визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пунктом 24 Порядку встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Відповідно до пп 2, п. 8 Порядку після надходження документів органи Казначейства здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.

Стягувач звернувся із відповідною заявою до Управління 22 квітня 2013 року. Разом із заявою стягувачем подані до Управління наступні документи: оригінал наказу Господарського суду міста Севастополя від 15 січня 2013 року № 5020-544/2011 та оригінал наказу Господарського суду міста Севастополя від 12 березня 2013 року № 5020- 628/2011, установчі документи та копія сторінок паспорта заявника (стягувача).

Після надходження зазначених вище документів Управління, відповідно до п. 8 Порядку, прийняло їх до розгляду та було здійснено попередній розгляд документів.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень;пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

Рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

Суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

Відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

Стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

Наявні інші передбачені законом випадки.

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набуття судовим рішенням законної сили. Отже, дата видачі наказу має збігатися з датою набуття рішенням господарського суду законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПКУ.

При цьому наказ господарського суду відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 117 ГПК України має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим до виконавчого документа, які визначено статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, у виконавчому документі, підписаному уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України, мають бути зазначені:

- назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

- дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

- резолютивна частина рішення;

- дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

- строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Накази Господарського суду міста Севастополя від 15.01.2013р. по справі № 5020-544/2011р. та від 12.03.2013р. по справі № 5020-628/2011, у яких боржником зазначено Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі м. Севастополя ДПС, про стягнення на користь арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича коштів у сумі 19274,77 грн. та 20478,77 грн. вказаним вимогам відповідають.

При цьому у змісті вказаних наказів назва (найменування) позивача як боржника станом на час видання наказів та надання їх до виконання вказана правильно та відповідає даним, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Що стосується надання стягувачем до органів Казначейства копій рішень про стягнення коштів, то у відповідності до п. 6 Положення такі документи надаються у разі наявності, тобто, це не є обов'язковим та не обумовлює обов'язок відповідача щодо їх витребування.

Відповідно до ст. 117 ГПК України Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

На час вчинення відповідачем спірних дій будь-яки заходи, передбачені ст. 117 ГПК України, вчинені не були, позивач до суду з будь-якими заявами з цього питання не звертався.

Окрім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що предметом позову є оскарження правомірності дій по зупиненню проведення платежів за платіжними дорученнями позивача, та вказані дії були вчинені відповідачем на виконання разом обох наказів Господарського суду міста Севастополя від 15.01.2013р. по справі № 5020-544/2011р. та від 12.03.2013р. по справі № 5020-628/201. При цьому відповідно до листа Господарського суду міста Севастополя від 27.05.2013р. вих. № 01/4403 ухвала суду від 15.01.2013р. по справі № 5020-544/2011р. оскаржувалася позивачем у апеляційному та касаційному порядку, але залишена в силі, тобто, набрала законної сили з 18.02.2013р.

Відповідно до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Відповідно до п. 28 Порядку протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем згідно з переліком, визначеним пунктом 6 Порядку, орган Казначейства визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводитиметься безспірне списання коштів.

З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків.

У повідомленні також зазначаються строк подання боржником інформації, пов'язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника.

Коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджет (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

Пунктом 29 Порядку встановлено, що у разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджет (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Відповідно до п. 30 Порядку на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п. 13 Порядку зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі зупинення судом виконання: виконавчого документа; рішення про стягнення коштів; прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на судове рішення звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувана) правонаступником наявності інших передбачених законом обставин. Також відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до матеріалів справи, до 08.05.2013р. не надходило з суду або від інших органів та осіб будь-яких документів, щодо зупинення виконання виконавчих документів або їх повернення. Позивачем на запит органу Казначейства у встановлений п'ятиденний строк не надано інформацію, пов'язану з виконанням рішення про стягнення коштів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що листами від 24.04.2013р. вих. № 1384/10/05 та від 26.04.2013р. вих. № 1421/10/05 позивач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у Балаклавському районі м. Севастополя, у яких відкликав та просив зняти свої фінансові зобов'язання у зв'язку з реорганізацією Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби у Державну податкову інспекцію у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі.

Також з наданих позивачем документів лише платіжні доручення № 82 та № 83 від 22.04.2013р. оформлені в період, коли відповідачем вчинені дії щодо не проведення платежів за платіжними дорученнями позивача.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 04.06.13 у справі № 827/1242/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя В.А.Омельченко

Судді Т.М. Дудкіна

Т.В. Дадінська