Ухвала

від 02.10.2013 по справі 801/2101/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2101/13-а

02.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/2101/13-а за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 21.05.13

за позовом Кримського республіканського підприємства м. Сімферополя в особі Феодосійської філії "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (вул. Земська, буд. 8, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (вул. Кримська, 82 В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.02.13 року до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" в особі Феодосійської філії Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" до Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000241502/0 від 22.02.10 р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 адміністративний позов Кримського республіканського підприємства м. Сімферополя в особі Феодосійської філії "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АРК № 0000241502/0 від 22.02.10 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" в особі Феодосійської філії Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (ЄДРПОУ 20671506) судовий збір в розмірі 528,46 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 33180053).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що позивачем самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в податковій декларації за вересень 2008р. в сумі 105692 грн., строк оплати до 30.10.2008р. Фактичне погашення проведено з порушенням встановленого строку у грудні 2009 року (понад 90 днів). Таким чином, платником податків порушено вимоги пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 -III. Згідно даних особового рахунку підприємство має недоїмку з податку на додану вартість. На думку апелянта, перевіркою позивача встановлено порушення платником податків вимог п. п. 1, 3 ст. 1, п. 7.7 ст. 7, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III в частині своєчасності сплати до бюджету погоджених податкових зобов'язань, що є підставою для застосування Феодосійською ОДПІ АРК ДПС штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року замінено Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим на Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів.

Судом першої інстанції встановлено, що Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (далі - КРП "ВПВКГ м. Сімферополя") має статус юридичної особи з 22.03.1996р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 632861, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим та довідкою ГУ статистики в АРК АА № 685014 про включення до ЄДРПОУ (а.с.57).

Розпорядженням Ради Міністрів АР Крим № 95-р від 28.02.2012р. "О реорганизации крымских республиканских предприятий водопроводно-канализационного хазяйства" (мовою оригіналу) реорганізовані кримські республіканські підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, зокрема Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії", шляхом їх приєднання до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (код ЄДРПОУ 20671506, місцезнаходження юридичної особи: 95053, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфская, 5) (п. 3 розпорядження) та визначено Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" правонаступником кримських республіканських підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, вказаних в додатку 1 до даного розпорядження (п. 5 розпорядження).

Феодосійська філія Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" є структурним підрозділом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя", не має статусу юридичної особи, тому належним відповідачем по даній справі є Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" в особі Феодосійської філії Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя".

11.02.2010р. посадовою особою ДПІ в м. Феодосії АРК була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" за вересень 2008 року, про що складено акт від 11.02.10р. № 176/15-2/03348086 (а.с.99-100).

Перевіркою встановлено порушення позивачем своєчасності сплати податку на додану вартість, а саме: за декларацією № 52295 від 20.10.2008р. позивачем самостійно розраховане податкове зобов'язання в розмірі 105692,00 грн., термін сплати - 30.10.08р. Погашення податкового боргу відбувалось частково.

В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 -III.

На підставі акту перевірки від 11.02.10р. № 176/15-2/03348086 ДПІ у м. Федосії прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000241502/0 від 22.02.2010р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 50 % від суми податкового боргу, що складає 52846,00 грн. (а. с. 96).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 -III зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2181) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

За порушення зазначених норм законодавства передбачена відповідальність відповідно до пп. 17.1.1, п.п. 17.1.3, п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Положеннями ч. 3 та ч. 4 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-ХІІ від 25.06.1991р. зі змінами та доповненнями (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1251) визначено, що зобов'язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняються у зв'язку зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням - рішенням за пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", стало порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 17.1.7. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

П. 17.3 ст. 17 вказаного Закону визначає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно до п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001р. за № 268/5459, про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (зі змінами та доповненнями).

З форми податкового повідомлення за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (форма "Ш") слідує, що в основу такого повідомлення має бути покладено саме акт перевірки.

В свою чергу, відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

При цьому, відповідно до п. 11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005. за № 843/11123, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, підставою для висновків про порушення позивачем граничних строків сплати зобов'язань можуть бути виключно певні документи, а не дані автоматизованого ведення особового рахунку платника податку.

Позивачем у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2009р. самостійно узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ на суму 185457 грн. (том 1 а.с. 62-63).

Позивачем було сплачено: податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 10.12.2009р. (а.с.19); податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2106 від 11.12.2009р. (а.с.20); податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 2640,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 15.12.2009р. (а.с.21); податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 68 від 16.12.2009р. (а.с.18); податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 73 від 17.12.2009р. (а.с.22); податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 1000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1978 від 23.12.2009р. (а.с.23); податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 134 від 24.12.2009р. (а.с.24); податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 150 від 25.12.2009р. (а.с.25); податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 8000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 173 від 29.12.2009р. (а.с.26); податкове зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 199 від 30.12.2009р. (а.с.27).

Призначення платежу за переліченими платіжними дорученнями було: "ПДВ за жовтень 2009 року".

У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок одержувача або видачі йому в наявній формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Грошові кошти за вищенаведеними платіжними дорученнями надійшли в бюджет в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі відмітками банку на цих платіжних дорученнях.

Сплачені вищенаведеними платіжними дорученнями суми зараховані відповідачем не в рахунок погашення поточного платежу відповідно призначенню платежу, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше - за вересень 2008 року, в автоматичному режимі.

Згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2008 року КРП ППВКХ м. Феодосії самостійно задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 105692 грн. (а. с. 79-80).

Позивачем було самостійно погашено податкове зобов'язання з ПДВ за вересень 2008 року, про що свідчать платіжні доручення: № 1634 від 23.10.2008р. на суму 20000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.81); № 1641 від 27.10.2008р. на суму 24302,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.82); № 1702 від 12.11.2008р. на суму 10000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.83); № 1707 від 13.11.2008р. на суму 10000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.84); № 1580 від 14.11.2008р. на суму 13000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.90); № 1715 від 14.11.2008р. на суму 2000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.85); № 1736 від 18.11.2008р. на суму 5000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.86); № 1738 від 19.11.2008р. на суму 10000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.87); № 1759 від 28.11.2008р. на суму 8000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.88); № 1762 від 27.11.2008р. на суму 10000,00 грн. з призначенням платежу: ПДВ за вересень 2008 року (а.с.89).

Відповідно до п.п. 10.1.1 п.10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Орган податкової служби відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 року зі змінами та доповненнями (який діяв на момент виникнення спірних відносин) не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

Системний аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за № 843/11123, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 ЦК України гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ зі змінами та доповненнями кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд. Таким чином, відсутні у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.05.13 у справі № 801/2101/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.А.Омельченко

Судді Т.М. Дудкіна

Т.В. Дадінська