Ухвала

від 16.10.2013 по справі 2а-1633/09/2/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1633/09/2/0170

16.10.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 13.05.13 у справі № 2а-1633/09/2/0170

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд.30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

до Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству (вул. Леніна. 1,Восход,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97020)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 позовні вимоги Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби до Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству про стягнення заборгованості - задоволені.

Стягнуто з розрахункових рахунків Восходненського виробничого управління житлово-комунального господарства (97020, АР Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул. Леніна, 1; ЄДРПОУ 30389345) на користь Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (код платежу 11020202, р/р 33213806700135 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740824) 3803,00 грн. заборгованості з податку на прибуток.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач 02.07.1999 року зареєстрований Красногвардійською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ.

За відповідачем числиться заборгованість зі сплати податку на прибуток у сумі 3803,00 грн., яка виникла на підставі декларації з податку на прибуток підприємства за 2007-2008 роки, податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату узгодженних податкових зобов'язань від 30.08.02 року № 0000991500 та від 17.02.06 року № 0003821500/0.

Відповідачем узгоджена сума податкового зобов'язання в установлені строки сплачена не була, у зв'язку з чим податковим органом, на підставі п.п. 2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/131 від 28.11.2001 року та друга податкова вимога № 2/11 від 23.01.2002 року.

Вищезазначені податкові вимоги були отримані відповідачем 17.12.2001 року та 29.01.2002 року відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості відповідача), платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на момент подання податкової декларації та виникнення заборгованості відповідача) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності був встановлений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року N 333/94, п.п. 11.1 якого були передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкової інспекції декларації з податку на прибуток.

Згідно з п.п. 16.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. (п.п. 16.4 зазначеного Закону).

Згідно з п.п. 20.1. ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 якого, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 у справі № 2а-1633/09/2/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва