Ухвала

від 09.10.2013 по справі 2а-11218.1/11/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11218.1/11/0170/3

09.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-11218.1/11/0170/3 за апеляційною скаргою Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 10.06.13

за позовом Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,98000)

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Борзенко, 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2011 р. № 0000781701, № 0000791701.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.13 адміністративний позов Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що винесені відповідачем на підставі акту про результати планової виїзної перевірки позивача від 22.04.2011 р. № 339-17-1-09-2608620601 податкові повідомлення-рішення від 17.05.2011 р. № 0000781701, № 0000791701 є незаконними, безпідставними та такими, що вчинені з порушенням чинного законодавства України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року замінено Державну податкову інспекцію у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на Керченську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця з присвоєнням ідентифікаційного номеру НОМЕР_3 за адресою місця проживання АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, копія якого наявна в матеріалах справи.

ОСОБА_2 перебуває на обліку у ДПІ у м. Керчі в якості платника податків з 26.11.2009 р. за № 16777, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків № 725 від 26.11.2009 р.

Статус ОСОБА_2 як платника ПДВ підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100259420 від 17.12.2009 р.

На підставі наказів ДПІ в м. Керчі АР Крим № 169 від 28.02.2011 р. "Про проведення планової виїзної перевірки", № 375 від 08.04.2011 р. "Про продовження терміну перевірки" з 28.03.2011 р. по 08.04.2011 р. та з 11.04.2011 р. по 15.04.2011 р. ДПІ в м. Керчі АР Крим було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.11.2009 року по 31.12.2010 року, про що складено акт перевірки від 22.04.2011 р. № 339-17-1-09-2608620601.

Згідно з висновками вищевказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

-ч. 2 ст. 13 Декрету КМ України " Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. № 13-92 із змінами та доповненнями та п.п. 19.1а) п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІV, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за період з 25.11.2009 р. по 31.12.2010 р. в сумі 2 167 683,28 грн.;

-ст. 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СПД ОСОБА_2 з зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями;

-п.4.1 ст.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ за період, що перевірявся на суму 728 772,00 грн.

ДПІ в м. Керчі АР Крим згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки від 22.04.2011 року № 339-17-1-09-2608620601, за порушення ч. 2 ст. 13 Декрету КМ України " Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. № 13-92 із змінами та доповненнями та п.п. 19.1а) п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІV збільшено СПД ОСОБА_2 грошове зобов'язання з податку з доходів від підприємницької діяльності у сумі 2 167 683,28 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 р. № 0000781701.

ДПІ в м. Керчі АР Крим згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54, п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки від 22.04.2011 року № 339-17-1-09-2608620601, за порушення .4.1 ст.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 910 965,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 728 772,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 182 193,00 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 р. № 0000791701.

У п. 2.2.2 акту перевірки позивача від 22.04.2011 року № 339-17-1-09-2608620601 вказано, що перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, встановлено завищення позивачем витрат у сумі 14 451 221,89 грн., а саме: згідно наданих декларацій ФОП ОСОБА_2 до складу валових витрат включено витрати на суму 14 451 221,89 грн., які не підтверджено первинними документами (виписками банку, приходно-касовими ордерами, квитанціями) у 2 кварталі 2010 року у сумі 1 654 196,81 грн. - по підприємству ТОВ "Активстрим" (ЄДРПОУ 36884933), у 3 кварталі 2010 року у сумі 5 352 139,20 грн. - по підприємству ТОВ "Санді Трейдінг" (ЄДРПОУ 37119045) у сумі 1 469 950,01 грн., - по підприємству ТОВ "Караван тревел" (ЄДРПОУ 37102445) у сумі 2 998 407,94 грн., - по підприємству ТОВ "ВІП-Респект" (ЄДРПОУ 36519675) у сумі 883 781,25 грн., у 4 кварталі 2010 року у сумі 7 444 885,88 грн. - по підприємству ТОВ "ВІП-Респект" (ЄДРПОУ 36519675) у сумі 2 087 846,63 грн., - по підприємству ТОВ "Вільзевул" (ЄДРПОУ 37193239) у сумі 5 357 039,25 грн.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем на порушення ч. 2 ст. 13 Декрету КМ України " Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. № 13-92 із змінами та доповненнями та п.п. 19.1а) п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІV занижено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за період з 25.11.2009 р. по 31.12.2010 р. в сумі 2 167 683,28 грн.

Стосовно заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за період, що перевірявся на суму 728 772,00 грн. в пунктах 2.5.1, 2.5.2 акту перевірки від 22.04.2011 року № 339-17-1-09-2608620601 зазначено наступне:

-за жовтень 2010 року позивачем включено до складу податкового кредиту 5366 грн., не підтверджених податковими накладними, платіжними документами, витратними накладними по взаємовідносинам з ВАТ "КМРМУ "Укрм`ясомолтехпром" (ЄДРПОУ 00450987);

-за листопад 2010 року позивачем включено до складу податкового кредиту 4008,67 грн. не підтверджених податковими накладними, платіжними документами, витратними накладними по взаємовідносинам з ТОВ "Ольга" (ЄДРПОУ 23462996);

-за грудень 2010 р. встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у сумі 708 939,60 грн. , не підтвердженого первинними документами по контрагенту ТОВ "Вільзевул" (ЄДРПОУ 37193239),

-за листопад 2010 року позивачем не включено до складу податкових зобов'язань 530 грн., отриманих позивачем на розрахунковий рахунок, згідно виписки банку від 03.11.09р. від СПД ОСОБА_4,

-за грудень 2010 року позивачем не включено до складу податкових зобов'язань 9927 грн., отриманих позивачем на розрахунковий рахунок від ТОВ "Українська комерційна компанія" (ЄДРПОУ 25282614).

Отже, перевіркою повноти нарахування ПДВ за період з 17.12.2009 р. по 31.12.2010 р. встановлено його заниження у сумі 728 772,00 грн., в т.ч. за жовтень 2010 р. у сумі 5366 грн., за листопад 2010 року у сумі 4539,00 грн., за грудень 2010 р. у сумі 718867,00 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 20.1.4, 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка відповідно до абз.4 п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відображення суми податкових зобов'язань проводиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для визначення податкового зобов'язання з податку з доходів від підприємницької діяльності мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів/послуг, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару/послуги в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

З урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Відповідно до ст. 13 Декрету КМ України " Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. № 13-92, що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період 2010 р., оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Частиною 2 ст. 13 Декрету передбачено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період 2010 р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що право платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат виникає за наявності належним чином оформлених первинних документів, що відображають реальність господарських операцій, зокрема право на податковий кредит виникає у платника податку за наявності належним чином оформленої податкової накладної. Проте наявність у покупця податкової накладної є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Основою для висновків податкового органу про фіктивність угод позивача з контрагентами та, як наслідок, завищення позивачем податкового кредиту та розміру валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Активстрим", ТОВ "Санді Трейдінг", ТОВ "Караван тревел", ТОВ "ВІП-Респект", ТОВ "Вільзевул", ВАТ "КМРМУ "Укрм`ясомолтехпром", ТОВ "Українська комерційна компанія", СПД ОСОБА_4, ТОВ "Ольга" вказано відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують реальність поставки товару, зокрема, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвічують транспортування.

Судова колегія зазначає, що позивачем документи, які б підтверджували реальність здійсненних господарських операцій з контрагентами, визначеними у акті перевірки від 22.04.2011 р. № 339-17-1-09-2608620601., на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення надані не були.

Замість цього позивачем до матеріалів справи були надані первинні документи щодо контрагентів, які не зазначені в акті перевірки, зокрема договір поставки № 04/01/10 від 04.01.2010 р., укладений між позивачем та ТОВ "Френдс. УА", податкові, видаткові накладні, квитанції до прибуткового касового ордеру за період січень, лютий 2010 р. по взаємовідносинам з ТОВ "Френдс.УА", податкові, видаткові накладні, квитанції до прибуткового касового ордеру за період квітень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Металобудстандарт", податкові, видаткові накладні, квитанції до прибуткового касового ордеру за період березень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Котеджлюкс".

Отже, в матеріалах справи відсутні господарські угоди, укладені позивачем з з ТОВ "Активстрим", ТОВ "Санді Трейдінг", ТОВ "Караван тревел", ТОВ "ВІП-Респект", ТОВ "Вільзевул", ВАТ "КМРМУ "Укрм`ясомолтехпром", ТОВ "Українська комерційна компанія", СПД ОСОБА_4, ТОВ "Ольга", що виключає можливість визначити на яких саме умовах здійснювалися господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами, а наявні в матеріалах справи первинні документи не можуть враховуватися судом як докази, на підставі того, що вони стосуються інших контрагентів, зокрема ТОВ "Френд. УА", ТОВ "Компанія "Металобудстандарт", ТОВ "Котеджлюкс".

Крім того, позивачем не були надані первинні документи, які б засвідчили реальність здійснення угод з контрагентами, визначеними в акті перевірки від 22.04.2011 р. № 339-17-1-09-2608620601, зокрема в матеріалах справи відсутні податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товарів, довіреності та інші документи, що підтверджують виконання правочинів.

Згідно з висновками акту перевірки юридична та фактична адреса контрагентів позивача зареєстрована у м. Києві, що обумовлює необхідність застосування транспортних засобів для перевезення товару до м. Керчі.

Проте позивачем під час перевірки, не надано документів на підтвердження операцій перевезення товарно-матеріальних цінностей від м. Києва до м. Керчі.

У п. 1.20 акту перевірки вказано, що згідно пояснень ФОП ОСОБА_2 товари доставлялися замовникам транспортом постачальників чи вивозилися покупцями самостійно, документи, що підтверджували б наявність у позивача власних транспортних засобів для перевезення товарів та наявність складських приміщень відсутні.

Не було позивачем також надано будь-яких інших документів, які б свідчили про здійснення поставки товару, його належного оприбуткування та зберігання.

Під час перевірки було встановлено, а позивачем не спростовано, що в СПД ОСОБА_2 відсутні наймані працівники, які б мали змогу виконувати вантажно-розвантажувальні роботи з приймання продукції.

Таким чином, факт придбання і подальшого використання позивачем товарів від вищезазначених контрагентів та зв'язок цих товарів з організацією і веденням господарської діяльності позивача матеріалами справи не підтверджується. Крім того, матеріалами справи не підтверджуються фізичні, технологічні та технічні можливості позивача до вчинення дій, що становлять зміст вказаних господарських операцій, зокрема не була встановлена наявність у позивача кваліфікованого персоналу, транспортних засобів для перевезення товарів з міста Києва до міста Керч, приміщень для зберігання товарів.

Відтак висновки податкового органу щодо збільшення СПД ОСОБА_2 грошового зобов'язання з податку з доходів від підприємницької діяльності та грошового зобов'язання з ПДВ є обґрунтованими.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.13 у справі № 2а-11218.1/11/0170/3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко