Ухвала

від 16.10.2013 по справі 801/4463/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/4463/13-а

16.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Виробнича фірма "Кримська лінія"- Смоляков Ігор Вікторович, довіреність № б/н від 01.12.12

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробнича фірма "Кримська лінія" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 27.06.13 у справі № 801/4463/13-а

за позовом Приватного підприємства "Виробнича фірма "Кримська лінія" (вул. Громадська, 10,Трудове,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97533)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2 а,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.06.13 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Виробнича фірма "Кримська лінія" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.06.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 16.10.13 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 18.07.1994 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства "Виробнича фірма "Кримська лінія", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №116549 від 10.09.2008 року (а.с.8).

Згідно з довідкою № 1432 від 10.08.2011 року (а.с.7) позивач з 10.08.1994 року узятий на облік в органах державної податкової служби за №408.

Позивачем 10.10.2008 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100144520 (а.с.61).

На підставі наданої позивачем до податкового органу заяви 19.06.2013 року анульовано реєстрацію ПП "Виробнича фірма "Кримська лінія" як платника податку на додану вартість, про що на заяві проставлено відповідну відмітку (а.с.60).

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом начальника Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції від 27.03.2013 року № 262 (а.с.16) у відповідності з п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78, ст. 86, п.184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Виробнича фірма "Кримська лінія" (код ЄДРПОУ 22247327) щодо визнання умовного продажу на товарні залишки та основні фонди протягом податкового періоду, у якому відбувається анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок платників податків визначений статтею 78 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою проведення перевірки позивача у наказі від 27.03.2013 року № 262 було зазначено п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно із п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Фактичною підставою для призначення проведення перевірки позивача став факт виявлення недостовірних даних у наданій ним 10.07.2012 року до податкового органу податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року (а.с.55-57).

За заявою ПП "Виробнича фірма "Кримська лінія" його реєстрацію як платника податку на додану вартість було анульовано 19.06.2012 року.

Таким чином, податкову декларацію за червень 2012 року позивачем було подано вже після його анулювання як платника ПДВ.

Необхідність визначення податкових зобов'язань на дату анулювання реєстрації платника ПДВ передбачено положеннями статті 184 Податкового кодексу України.

П.184.7 ст. 184 ПК України встановлено, що якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Вищезазначене узгоджується з нормами п.5.8 Розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 (далі по тексту - Наказ).

Згідно з п.184.6 ПК України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

З урахуванням викладеного, для позивача останнім звітним періодом є червень 2012 року.

Відповідно до п.184.5 ст. 184 ПК України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Разом з тим, позивачем у декларації з податку на додану вартість, яка була подана вже після анулювання його реєстрації як платника ПДВ, було визначено суму податкового кредиту за червень 2012 року у розмірі 2394,00 грн. (а.с.56), що і стало підставою для прийняття відповідачем рішення про проведення документальної позапланової перевірки позивача, згідно з положеннями п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Проте, у відповідності до п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, підставою для проведення позапланової перевірки платника є не тільки виявлення недостовірних даних у поданих ним звітних документах, а й відсутність пояснень такого платника податків на письмовий запит органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що 26.11.2012 року податковим органом на адресу позивача було направлено письмовий запит за вих.№3194/10/15-02 (а.с.29) про надання документів з метою дотримання пункту 184.7 статті 184 ПК України протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Запит отримано позивачем 30.11.2012 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення №9750300107771 (зворотній бік а.с.29).

09.01.2013 року цей запит повторно було направлено на адресу позивача за вих.№12/10/22 (а.с.28) та отримано останнім 12.01.2013 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення №9500014352401 (зворотній бік а.с.28).

Загальний порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби встановлений статтею 73 ПК України.

Відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків

Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 (далі по тексту - Постанова № 1245).

Пунктом 9 цієї Постанови встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 10 Постанови № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

Судовою колегією були досліджені копії запитів про надання інформації, що направлялись податковим органом на адресу позивача та встановлена їх відповідність вимогам податкового законодавства, оскільки ці запити містять всі необхідні дані, підписані уповноваженими особами та оформлені належним чином.

Щодо тверджень позивача на те, що у запиті не міститься вичерпний перелік документів, які необхідно надати, судова колегія зазначає наступне.

Нормами податкового законодавства не передбачено обов'язок податкового органу вказувати у запитах повний та вичерпний перелік документів, які необхідно надати платнику податків. Такий перелік зазначається тільки у випадку необхідності, про що свідчать норми Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Що стосується строків надання платником податків інформації на запит податкового органу, судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до п.73.3 ст. 73 ПК України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Позивач зазначає, що відповідачем у запиті необґрунтовано було зазначено про необхідність надання відповіді на запит протягом 10 днів з дня його отримання.

Разом з тим, судова колегія вважає безпідставними таки висновки з урахуванням наступного.

Стаття 73 ПК України встановлений загальний порядок отримання податковими органами інформації, у тому числі в частині, що стосується строків надання такої інформації.

Так, п.73.3 ст. 73 ПК України встановлений місячний строк надання платником податку відповіді на запит податкового органу. Однак, ця норма передбачає виключення, а саме: якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Так, згідно з п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є, у тому числі ненадання платником податку протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документального підтвердження на цей запит.

Отже, вказана норма передбачає десятиденний строк надання відповіді на письмовий запит податкового органу, який здійснюється з метою отримання інформації про недостовірні дані, що містяться в податкових деклараціях.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що податковим органом правомірно, на підставі та в межах закону, було вказано про необхідність надання позивачем інформації протягом десяти днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що на запит від 26.11.2012 року за вих.№3194/10/15-02 позивачем до податкового органу було направлено документальне підтвердження придбання основних фондів, товарних запасів, які залишились на дату анулювання реєстрації платника ПДВ.

Проте, на запит податкового органу позивачем не було надано пояснень з питання не декларування умовного продажу основних фондів та товарних залишків, що й стало підставою для призначення проведення перевірки ПП "Виробнича фірма "Кримська лінія" у відповідності до п.п.78.1.4 п.78 ст. 78 ПК України.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наказ № 261 від 27.03.2013 року прийнято відповідачем правомірно, за наявності достатніх підстав та в межах закону.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам діючого законодавства та не підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробнича фірма "Кримська лінія" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.06.13 у справі № 801/4463/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва