Ухвала

від 16.10.2013 по справі 801/4781/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/4781/13-а

16.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

при секретарі судового засідання Щербініні О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоб"- Кириченко Олексій Юрійович, довіреність № б/н від 31.10.12

представник відповідача, Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно,

розглянувши матеріали справи № 801/4781/13-а за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоб" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 12.06.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоб" (вул. Приморський парк ім. Гагаріна, 4, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

до Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим (вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джоб" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень про накладення штрафу за порушення вимог ч.6 ст. 27 , ч.ч.2,7 ст. 22 Закону України "Про рекламу" - 4250,00 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що воно прийнято з порушенням законодавства про рекламу.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоб" до Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що в його діях не було порушення законодавства про рекламу, оскільки на своїх рекламних носіях він не відображав рекламу алкогольної продукції, а лише товарний знак "ІНФОРМАЦІЯ_1" якій належить його спонсорові - ТОВ "Декарт СК", що не може бути розцінено як рекламу. Крім того, апелянт зазначив, що відповідач неправомірно застосував до нього санкції за ненадання інформації про вартість реклами та неможливість встановити вартість реклами, оскільки на вимогу відповідача вказана інформація була надана.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоб".

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, надав клопотання про розгляд справи без його участі через неможливість (відсутність фінансування) забезпечити явку представника у судове засідання.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ТОВ "Джоб" є юридичною особою, ідентифікаційний код 32450510 (а.с.7).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ АБ № 554552 до основних видів діяльності за КВЕД віднесено:

- Діяльність з забезпечення фізичного комфорту, діяльність фітнес-центрів , діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, діяльність інших засобів тимчасового розміщення, функціонування спортивних споруд, надання послуг перукарнями та салонами краси.

Як вбачається з матеріалів справи посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим, підчас здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, за адресою: м. Ялта , Набережна ім. В.І. Леніна було зафіксовано розміщення рекламного носія (сіті-лайт) з інформацією про ресторан "Фабрикант", направленої на формування та/або підтримання інтересу споживачів реклами до товару, зі змістом "Фабрикантъ ресторан-пивоварня Ялти Приморский парк +380654235532 www.ppark.ru партнер заведения "ІНФОРМАЦІЯ_1" що є порушенням ч.ч. 2,7 ст. 22 Закону України "Про рекламу", оскільки в зазначеній рекламі відсутній текст попереджувального напису про шкоду алкоголю при надмірному споживанні розміром не менше 15% від загальної площі реклами.

Листом від 22.01.13р. за вих. №02-03/140 та повторно від 04.03.2013 за вих № 02-03/512 на адресу позивача відповідачем було надіслано вимогу про надання документально підтвердженої інформації про вартість розповсюдженої реклами та інших документів(а.с. 57-59).

22.01.2013 відповідачем було складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 140(а.с.50).

22.02.2013 було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.49).

19.03.2013 на засіданні по справі за порушення законодавства про рекламу (Протокол № 11) (а.с.48) було прийнято рішення про накладення штрафу в розмірі 4250,00 грн. за неможливість встановити вартість розповсюджуваної реклами (150 н.м.д.г. *17=2550,00 грн.) та за ненадання інформації про вартість розповсюджуваної реклами (100 н.м.д.г. - 1700,00 грн.), про що винесено Рішення №117, яке отримано позивачем 22.03.2013(а.с.46).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закон України "Про рекламу" від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР (зі змінами та доповненнями) (Далі - Закон) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно ст. 1 Закону реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Статтею 7 Закону встановлено, що основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції, містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

Під зовнішньою рекламою відповідно до ст. 1 Закону розуміється реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Відповідно до ст. 16 Закону зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Відповідно до матеріалів справи спірний об'єкт реклами є зовнішньою рекламою.

Згідно ст. 22 Закону (ч.2) реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється, в тому числі засобами зовнішньої реклами.

Згідно ч. 7 ст. 22 Закону реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим.

Текст попередження в рекламі в друкованих засобах масової інформації має розміщуватися горизонтально, внизу рекламного зображення.

Доводи позивача зводяться до того, що відповідач невірно визначив сіті -лайт позивача як рекламу алкогольних виробів, оскільки вказана на ньому інформація стосується тільки знака на товари, та не може бути рекламою так як внесена на підставі договору про спонсорство з ТОВ "Декарт СК", про що було повідомлено відповідача 15.03.2013 за вих. № 15(а.с.66).

"ІНФОРМАЦІЯ_1" є торгівельною маркою, власником якого є відповідно до свідоцтва від 10.09.2009 № НОМЕР_1 (а.с.74-75) ТОВ "Лікеро-горилчаний завод "Прайм", ОСОБА_3 та ТОВ "Олімп-Констант".

Відповідно до наданого свідоцтва вказаний торгова марка зареєстровано для алкогольних напоїв, тому на його рекламу поширюються обмеження, встановлені ст.22 Закону України "Про рекламу".

Між позивачем та ТОВ "Декарт СК" укладено договір від 01.09.2012 №02/09/2012-ППС , відповідно до якого з метою популяризації торгової марки "PRIME" вказана торгова марка є спонсором діяльності закладу позивача, а позивач зобов'язується надавати послуги з популяризації вказаної торгової марки, за що отримує винагороду(а.с.69).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що укладення вказаного договору не відповідає поняттю "спонсорство", оскільки відповідно до ст. 1 Закону спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг;

Стаття 5 Закону визначає порядок регулювання діяльності спонсорів.

У теле-, радіопередачах, матеріалах в інших засобах масової інформації, видовищних та інших заходах, які створені і проводяться за участю спонсорів, забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування та знака для товарів і послуг спонсорів.

У телепередачах забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу, про спонсора - виробника алкогольних напоїв, його ім'я (найменування) та/або знак для товарів і послуг, що належить спонсору.

Не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розповсюджують товари, реклама яких заборонена законом.

Не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розповсюджують товари, виробництво та/або обіг яких заборонено законом.

Програма, передача, підготовлена за підтримки спонсора, повинна бути означена за допомогою титрів чи дикторського тексту на початку та/або наприкінці програми, передачі.

Спонсор не має права впливати на зміст та час виходу в ефір програми, передачі або зміст матеріалів друкованого видання, які він спонсорує.

Спонсорство програм і передач новин забороняється.

Таким чином, на думку суду спонсорувати можливо лише теле-, радіопередачі публікації в засобах масової інформації, або різноманітні заходи, які мають визначений характер, а не всю господарську діяльність фізичної чи юридичної особи.

В наданому позивачем договорі не визначено, як саме заходи спонсорує ТОВ "Декарт СК".

Більш того, відповідно до додатку до договору (а.с.73) позивач зобов'язаний розміщати не торгову маку, а логотип ТМ "Prime", на рекламних носіях.

Крім того, на рекламних носіях позивача зазначено не про спонсора, а про "партнера" "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, визначивши інформацію , внесену до рекламного носія позивача, як рекламу алкогольної продукції, діяв відповідно до Закону України "Про рекламу".

Вказані санкції застосовано відповідно до ч.ч.6,7 ст. 27 Закону, відповідно до яких за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивачем на адресу відповідача направлено договір оренди від 01.03.2013 № 29 (а.с.67) рекламних площ, укладений між ТОВ "Центрінвест" та позивачем.

Приймання рекламної площі в оренду підтверджується також актом приймання-передачи.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений Постановою КМУ від 26.05.04р. №693, регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Пунктом 9 Порядку встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до п. 12 Порядку справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Згідно з п. 16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

З п. 17 Порядку вбачається, що провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідачем дотриманий порядок застосування штрафних санкцій, з наданих позивачем документів на адресу відповідача не можливо встановити вартість розповсюджуваної реклами, у зв'язку з чим застосування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 4250,00 грн. є обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоб" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.06.13 у справі № 801/4781/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко