Ухвала

від 22.10.2013 по справі 810/2214/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2214/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКО ТРС» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року адміністративний позов ТОВ «ТАКО ТРС» до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, основними видами діяльності ТОВ «ТАКО ТРС» є, зокрема, інші будівельно-монтажні роботи, будівництво житлових і нежитлових будівель, електромонтажні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

Відповідно до дозволу № 1903.11.32-45.31.0, наданого Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та місту Києву, позивач має право виконувати роботи підвищеної небезпеки, а саме монтажу, налагодження, ремонту ескалаторів та пасажирських конвеєрів.

20 листопада 2012 року на підставі наказу ДПІ у Вишгородському районі від 20 листопада 2012 року № 405, повідомлення від 20 листопада 2012 року № 3801/10/22-00/1544, посадовою особою ДПІ у Вишгородському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТАКО ТРС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Простір Електроніки СО» за березень 2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 27 листопада 2012 року № 2037/22-00/34442674, який містить висновки про порушення позивачем положень п. 198.1, статті 198, п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 46 406, 50 грн., що у свою чергу призвело до завищення від'ємного значення у розмірі 22 102, 00 грн. та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 24 304, 50 грн., порушення п. 138.2 статті 139, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 24 048, 36 грн. за І квартал 2012 року, нікчемність договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Простір Електроніки СО».

На підставі акта перевірки ДПІ у Вишгородському районі прийняті податкові повідомлення-рішення форми «В4» від 17 грудня 2012 року № 0002092300, згідно з яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 22 102, 00 грн., за три місяці 2012 року, форми «Р» від 17 грудня 2012 року № 0002082300, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30 381, 00 грн., у тому числі, за основним платежем - 24 305, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6 076, 00 грн. та форми «Р» від 17 грудня 2012 року № 0002072300, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 30 060, 00 грн., у тому числі, за основним платежем - 24 048, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6 012, 00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши до ДПС у Київській області скаргу від 08 січня 2013 року вих. № 2, яка рішенням ДПС у Київській області від 15 березня 2013 року № 585/10/10-206/47 частково задоволена, а саме, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі форми «Р» від 17 грудня 2012 року № 0002072300 згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, решта податкових повідомлень-рішень залишена без змін.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Вишгородському районі форми «В4» від 17 грудня 2012 року № 0002092300 та форми «Р» від 17 грудня 2012 року № 0002082300 позивач подав скаргу від 29 березня 2013 року вих. № 9 до Міністерства доходів і зборів України, яка рішенням Міністерства доходів і зборів України від 22 квітня 2013 року № 1137/6/99-99-10-01-15 залишена без задоволення.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, між підрядником - ТОВ «Простір електроніки СО» та замовником - ТОВ «ТАКО ТРС» укладений договір від 01 березня 2012 року № 01/03.

Замовлення будівельних робіт у ТОВ «Простір Електроніки СО» здійснювалося з метою належного та своєчасного виконання позивачем своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Август-Ліфт» за укладеним договором підряду від 26 січня 2012 року № 1/26-М.

Предметом вказаного договору з ТОВ «Простір електроніки СО» є виконання спеціальних будівельних, такелажних та монтажних робіт на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154 - ТРЦ «Мармелад».

Вартість виконаних робіт, включаючи вартість поставлених підрядником матеріалів становить 278 439, 00 грн. у тому числі ПДВ - 46 406, 50 грн.

Згідно пп. 5.1 п. 5 договору - фактично виконані підрядником роботи оформлюються актами здачі-приймання, які представляються підрядником по закінченню ним роботи. Замовник підписує їх протягом трьох днів з моменту представлення до приймання та скріплює печаткою.

Порядок оплати та розрахунків за виконані роботи передбачений підпунктом 4 договору, відповідно до якого замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника кошти, у розмірі 100% від суми договору, після виконання всіх робіт та підписання Акту про виконанні роботи.

У березні 2013 року ТОВ «Простір електроніки СО» з огляду на проведені будівельні, монтажні та такелажні роботи видано на користь ТОВ «ТАКО ТРС» податкову накладну від 30 березня 2012 рові № 53 на загальну суму 278 439, 00 грн., у тому числі ПДВ 46 406, 50 грн.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Простір Електроніки СО» за виконані підрядником роботи проводились частково у безготівковій формі, на суму 105 700, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки та частково простими векселями, на загальну суму 172 300, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями простих векселів серії АА № 2468244 та серії АА № 2468243.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України - витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Крім цього, згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 - з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем належними доказами доведено фактичне отримання ремонтних робіт. Так, дані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями податкової накладної, акту приймання виконаних монтажних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат форми КБ-3, банківської виписки, простих векселів.

Податкова накладна, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 статті 201 ПК України, відповідає вимогам, які передбачено статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Контрагент позивача на час вчинення правочинів був зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мав право видавати податкові накладні.

Необхідно зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11).

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в зазначеному акті перевірки про порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому, відповідно, протиправними є оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на основі такого акту перевірки.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Чаку Є.В.