Постанова

від 22.10.2013 по справі 810/2379/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2379/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИТИВ ТРАНСЛАЙН» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року адміністративний позов ТОВ «ПОЗИТИВ ТРАНСЛАЙН» до Броварської ОДПІ Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2012 року податковим органом була проведена планова виїзна перевірка позивача, за результатами якої відповідачем було складено акт від 07 грудня 2012 року № 935/222/36678601 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Позитив Транслайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 30 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року».

Із Акта перевірки слідує, що відповідач встановив вчинення позивачем наступних порушень:

- пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 486 783, 00 грн.;

- пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 статті 198, п. 201. 4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 431 449, 00 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) у червні 2012 року в сумі 143 361, 00 грн.;

- п. 250.2, 250.9 статті 250 Податкового кодексу України, оскільки позивачем не подано податкові декларації з екологічного податку, а саме за 1 - 4 квартали 2011 року, за 1 - 2 квартали 2012 року;

- п.п.162.1.3 п. 162.1 статті 162, п.п. 164.2.18 п.164.2 статті 164, п. 176.2 статті 176, п. 177.8 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті перевірки у відповідності п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, нараховано 1 812, 00 грн. податку на доходи фізичних осіб.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25 грудня 2012 року № 0000682202 про сплату 4 289 311, 25 грн., № 0000702202 про сплату 5 133 115, 25 грн., № 0000712202 про сплату 1 020, 00 грн. та № 0000692202 про сплату 143 361, 00 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, підставою донарахування позивачу сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток був факт господарських правовідносин у перевіряємому періоді з контрагентами - ТОВ «ТД «Оса», ТОВ «Бізнес Столиця», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011», ПП «Київжитлоспецсервіс» та ТОВ «Європейські ділові рішення».

З матеріалів справи вбачається, що предметом договорів між позивачем та зазначеними товариствами були операції з реалізації піску, щебені, інших будівельних сумішей та матеріалів, надання транспортних послуг, тощо.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договорами, позивачем було долучено до матеріалів справи копії відповідних видаткових накладних, договорів, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт за договорами, банківських виписок.

За визначенням, наведеним у п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 вказаної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні Законам України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» положення передбаченні чинним Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розвантаження та прийняття товару на склад, зберігання товару на складі та видачі товару із складу для використання у господарській діяльності.

У наданих апелянтом копіях видаткових накладних не зазначено місце отримання товару, тому факт прийняття товару на склад на підставі видаткових накладних встановити неможливо.

Крім того, позивачем не надано належних доказів використання у своїй господарській діяльності придбаних товарів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує відсутність належного документального підтвердження виконання господарських зобов'язань за договорами з ТОВ «ТД «Оса», ТОВ «Бізнес Столиця», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011», ПП «Київжитлоспецсервіс» та ТОВ «Європейські ділові рішення», а також доказів використання придбаного товару в своїй господарській діяльності.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів або в разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім того, колегія суддів при вирішенні даної справи бере до уваги вирок Броварського міськрайонного суду Київської області, яким громадянина ОСОБА_4 - директора ТОВ «ПОЗИТИВ ТРАНСЛАЙН» визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 статті 212, ч. 1 статті 366 Кримінального кодексу України, та вирок Шевченківського районного суду м. Києва, яким до кримінальної відповідальності притягнуто громадянина ОСОБА_5 - фактичного власника ТОВ «ТД ОСА».

Зокрема, необхідно зазначити, що при вирішенні зазначених кримінальних справ, судами було досліджено правовідносини, що склалися між ТОВ «ПОЗИТИВ ТРАНСЛАЙН» та ТОВ «ТД ОСА», та встановлено їх фіктивний характер.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає висновок відповідача про порушення позивачем вимог положень ПК України, Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні показників податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з вказаними контрагентами законним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 250.9 статті 250 ПК України - якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що заяви про відсутність у позивача у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку до відповідача не подавалась.

Пунктом 250.2 статті 250 ПК України передбачено, що платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації

Між тим, в порушення п. 250.2, 250.9 статті 250 ПК України, позивач не подав податкові декларації з екологічного податку, а саме за І - IV квартали 2011 року та за І-ІІ квартали 2012 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, протягом 2012 року TOB «ПОЗИТИВ ТРАНСЛАЙН» виплатило кошти ОСОБА_6 за товар в сумі 7 280, 00 грн., ОСОБА_7 за товар (радіатор) в сумі 4 800, 00 грн., проте документів, які б підтверджували, що дані фізичні особи є фізичними особами - підприємцями для перевірки надано не було (на момент перевірки були відсутні копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, свідоцтво про сплату єдиного податку, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і т.п.).

З виплачених сум TOB «ПОЗИТИВ ТРАНСЛАЙН» не утримувало та не перераховувало податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, чим порушено пп. 164.2.2 та пп. 164.2.18 п. 164.2 статті 164, п. 168.1 статті 168, п. 177.8 статті 177 ПК України. До складу валових витрат дані витрати не включались.

Згідно п. 176.2 статті 176 ПК України - особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що підприємство, маючи статус податкового агента при виплаті доходу фізичній особі не здійснило нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу на користь платника податку, чим порушило податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 25 грудня 2012 року № 0000682202, № 0000702202, № 0000712202 та № 0000692202 є правомірними і скасуванню не підлягають.

Тобто неправомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗИТИВ ТРАНСЛАЙН» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Чаку Є.В.