Постанова

від 23.10.2013 по справі 911/2768/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа№ 911/2768/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Іванові О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - 1- не з'явились;

від відповідача -2 - Джаббаров Т.Р. (дов. №б/н від 07.10.2013 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрьське"

на рішення господарського суду Київської області від 12.08.2013 року

у справі №911/2768/13 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс», м. Київ,

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»,

Київська область, Васильківський район, с. Марлахівка,

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрьське»,

Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, с. Восход,

про стягнення 76453,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ТОВ «Октябрьське» про стягнення штрафних санкцій за договором купівлі-продажу №13/05 від 12.05.2009 року за період з 30 січня 2010 року по 25 лютого 2011 року у розмірі 76 453,78 грн., з яких 23 088,74 грн. - пені, 13 881,86 грн. - інфляційних витрат, 39 483,18 грн. 30 % річних, та понесені судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 173, 193, 202, 231, 232 Господарського кодексу України, статей 509, 525, 549, 599, 625, 655, 694, 610, Цивільного кодексу України та мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу за №13/05 від 12.05.2009 року, укладеним між відповідачем та ТОВ «Тридента Агро», та несплатою нарахованих штрафних санкцій на користь кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до угоди №ФОП-5ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 Цивільного кодексу України) первісний кредитор - ТОВ «Тридента Агро» відступив новому кредитору - ФОП Грищенко Олександру Миколайовичу, який у свою чергу на підставі угоди №39/07-12 від 02.07.2012 року відступив новому кредитору ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» право вимоги виконання ТОВ «Октябрське» (боржник), зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (пені, 30% річних, інфляційних витрат), набутих первісним кредитором на підставі договору №13/05 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 12.05.2009 року щодо оплати вартості отриманого товару. Крім того, позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою №13/05 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 12.05.2009 року між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки №11-03-2013-10, відповідно до умов якого відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2 щодо пені у розмірі 23 088, 74 грн. У зв'язку із вищевикладеним, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до господарського суду з відповідними позовними вимогами.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.08.2013 року у справі №911/2768/13 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення солідарно з ТОВ «Октябрьське» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 23 088,74 грн. пені, 1 634,79 грн. судового збору. Присуджено до стягнення з ТОВ «Октябрьське» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 39,483,18 грн. 30% річних та 10 073,56 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Октябрьське» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.08.2013 року у справі №911/2768/13 повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, насамперед положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Заявник апеляційної скарги стверджує, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував наявність ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 квітня 2011 року у справі №5002-12/869-2011, якою було введено відносно ТОВ «Октябрьське» процедуру банкрутства розпорядження майном боржника строком на шість місяців, зобов'язано останнього в десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство, ухвалою також було призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Юрченка Д.Ю. Вказана ухвала сторонами у справі оскаржена не була і набрала чинності. Оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури розпорядження майном та про початок прийому грошових вимог кредиторів протягом 30 днів відповідно до ухвали суду було опубліковано в газеті «Голос України» у № 68 від 14 квітня 2011 року. Також, відповідач-2 звертає увагу судової колегії на те, що ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2011 року було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Октябрьське» і вказано про те, що вимоги кредиторів, які заявлені після закінчення терміну, який встановлений для їх подачі, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними. Ухвала сторонами у справі оскаржена також не була і набрала чинності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 року у справі №911/2768/13 апеляційну скаргу ТОВ «Октябрьське» на рішення господарського суду Київської області від 12.08.2013 року у справі №911/2768/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 23.10.2013 року.

Позивач та відповідач-1 не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Позивач та відповідача-1 в судове засідання 23.10.2013 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали, хоча належним чином були повідомленні про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні 23.10.2013 року представник відповідача-2 не заперечив проти розгляду справи за відсутності позивача та відповідача-1, надав документи до матеріалів справи, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12.05.2009 року ТОВ «Тридента Агро» (надалі - продавець) та ТОВ «Октябрьське» (надалі - покупець) уклали договір №13/05 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (а.с. 19-20), предметом якого, згідно з розділом 1, є засоби захисту рослин.

У зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу в частині повної та своєчасної оплати товару, через що у останнього перед продавцем виникла заборгованість, продавець у 2010 році звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Окябрьське» 127 604,85 грн. заборгованості, 6 306,82 грн. - пені, 2 807,31 грн. - інфляційних витрат, 30% річних в розмірі 9 229,50 грн., штрафу в розмірі 25 520,97 грн. та 8 000,00 грн. адвокатських витрат.

За результатами розгляду вказаної позовної заяви господарським судом Автономної Республіки Крим 23.03.2010 року у справі №2-7/877-2010 було прийнято рішення (в.с. 22-28) про часткове задоволення позовних вимог. З ТОВ «Октябрське» стягнуто 122 848,31 грн. заборгованості, 6 071,74 грн. пені, 2 456,96 грн. інфляційних втрат, 30% річних в розмірі 8 885,47 грн., 1 402,62 грн. державного мита та 193,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.04.2010 року господарським судом Автономної Республіки Крим був виданий наказ, який, за твердженням позивача та відповідно до листа Головного управління юстиції в Автономної Республіки Крим з приводу надання інформації про стан виконання наказу від 22.02.2011 року (а.с. 29-30), відповідачем виконаний не був, також добровільно заборгованість останнім погашена не була.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.02.2011 року ТОВ «Тридента Агро» (первісний кредитор) та ФОП Грищенко Олександр Миколайович (новий кредитор) уклали угоду за №ФОП-5-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 Цивільного кодексу України) (а.с. 31-32).

Згідно з пунктом 1.1 вказаної угоди первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ «Октябрське» (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (пені, 30% річних, інфляційних витрат), набутих первісним кредитором на підставі договору №13/05 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 12 травня 2009 року щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор, у свою чергу, компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов цієї угоди.

Так, сторони дійшли згоди про те, що новий кредитор одержує право замість первісного кредитору вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в пункті 2.1 цієї угоди (пункт 1.2 угоди).

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 76 453,78 грн. (пункт 2.1 угоди).

Відповідно до пункту 4.1 угоди первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформляється актом приймання-передачі.

Так, на виконання вказаних вимог 25.02.2011 року ТОВ «Тридента Агро» передало за актом приймання-передачі ФОП Грищенко О.М. документи, які стосуються виконання договору купівлі-продажу №13/05 від 12.05.2009 року та підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору (а.с. 33).

На виконання вимог пункту 4.3 вказаної угоди 17.10.2011 року позивач повідомив ТОВ «Октябрське» (боржника) про заміну кредитора в зобов'язанні, що підтверджується листом від 28.02.2011 року та описом вкладення про направлення поштового відправлення зі штампом поштового відділення та касовим чеком від 17.10.2011 року. (а.с. 29-30).

Також, колегією суддів встановлено, що 01.04.2011 року господарський суд Автономної Республіки Крим своєю ухвалою по справі №5002-12/869-2011 відносно ТОВ «Октябрське» (боржника) ввів процедуру банкрутства - розпорядження майном боржника строком на шість місяців, призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юрченка Дмитра Юрійовича, зобов'язав ТОВ «Октябрське» в десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу (газети «Голос України» чи «Урядовий кур'єр») оголошення про порушення справи про банкрутство відносно товариства.

На виконання вимог вказаної ухвали боржником у газету «Голос України» було подано відповідне оголошення, яке опубліковано у №68 (5068) від 14.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2011 року у справі №5002-12/869-2011 було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, серед яких вимоги ТОВ «Тридента Агро» або ФОП Грищенка О.М. відсутні (а.с. 136-139).

Також, в п. 3 резолютивної частини ухвали від 09.08.2011 року зазначено, що вимоги кредиторів, які заявлені після закінчення терміну, який встановлений для їх подачі, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними.

Крім цього, матеріали справи містять рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2011 року у справі № 5002-33/4976-2011, яким позовні вимоги ФОП Грищенка О.М. задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Октябрьське» на користь ФОП Грищенка О.М. 23 088,74 грн. пені, 10 073,56 грн. інфляційних втрат, 30% річних на суму 39 483,18 грн., на Відповідача покладено судові витрати у розмірі 950,69 грн.

Проте, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.02.2011 року, яке залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2012 року, скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-33/4976-2011, прийнято нове рішення, яким у позові ФОП Грищенка О.М. відмовлено (а.с. 126-131).

Вищевказані постанови були мотивовані тим, що по відношенню до ТОВ «Октябрьське» порушено провадження у справі про банкрутство, про що опубліковано оголошення в газеті «Голос України» за 14.04.2011 року, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2011 року у справі № 5002-12/869-2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Октябрьське» та відповідно до статті 14 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.07.2012 року між ФОП Грищенко О.М. та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» було укладено Угоду №39/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані. Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що первісний кредитор (ФОП Грищенко О.М.) відступає новому кредитору (ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс") право вимоги виконання ТОВ «Октябрьське» зобов'язання щодо сплати розміру пені, 30% річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі Договору №13/05 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 травня 2009 року та згідно Угоди №ФОП-5-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 25.02.2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу.

Пунктом 2.1. даної угоди встановлено, що вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 76 453,78 грн.

Таким чином, за даною угодою первісний кредитор (ФОП Грищенко О.М.) передав новому кредитору (ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») право вимоги виконання зобов'язання, яке відповідно до судового рішення по справі №5002-33/4976-2011 року до ТОВ «Октябрське» про визнання банкрутом, визнано припиненим.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ФОП Грищенко О.М. було передано позивачу перелік документів, що підтверджують право вимоги виконання відповідачем-2 обумовленого зобов'язання (а.с. 38).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог пункту 4.3 вказаної угоди 11.02.2013 року позивач повідомив ТОВ «Октябрське» (боржника) про заміну кредитора в зобов'язанні, що підтверджується листом від 02.07.2012 року та описом вкладення про направлення поштового відправлення зі штампом поштового відділення та касовим чеком від 11.02.2013 року. (а.с. 29-30).

З підстав того, що відповідач-2 свого зобов'язання з погашення заборгованості, яка склалася за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу за №13/05 від 12.05.2009 року, не виконав, позивач, як новий кредитор, нарахував відповідачу штрафні санкції, передбачені договором та діючим законодавством, за період з 30.01.2010 року по 25.02.2011 року (дата укладення угоди про заміну кредитора у зобов'язанні з ФОП Грищенко О.М.), які просить стягнути на свою користь в судовому порядку.

З огляду на виниклі правовідносини сторін, а також доводи заявника апеляційної скарги та додані до скарги письмові докази, спірні відносини регулюються нормами Цивільного і Господарського кодексів України, а також нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту Закон України).

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Положення статті 598 Цивільного кодексу України поширюються на всі види зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення. Підстави припинення зобов'язання регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і іншими законами і правовими актами. Припинення зобов'язання - це поняття, яке охоплює як випадки коли припинення здійснюється за волею сторін, так і з підстав, які не залежать від волі сторін.

При припиненні зобов'язання останнє перестає існувати, тобто кредитор більш не має права пред'являти до боржника зобов'язальні вимоги, які випливають із цього зобов'язання та сторони не можуть відступати свої права та обов'язки у встановленому порядку третім особам. Підстави припинення зобов'язання встановлюються договором або законом.

Так, Законом України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - суб'єкта підприємницької діяльності або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Наслідки порушення провадження у справі про банкрутство впливають на права та обов'язки усіх кредиторів боржника.

Закон визначає два види кредиторів - конкурсні та поточні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.04. 2011 року у справі №5002-12/869-2011 порушено провадження у справі про визнання відповідача-2 банкрутом.

14.04.2011 року в газеті «Голос України» №68 (5068) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Колегією суддів встановлено, що право вимоги щодо нарахувань за договором купівлі-продажу № 13/5 від 12.05.2009 року виникло у ТОВ «Тридента Агро» з 30.01.2010 року, про що зазначає і сам позивач у позовній заяві.

Отже, враховуючи, що 14.04.2011 року у газеті «Голос України» опубліковане відповідне оголошення у №68 (5068), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги ФОП Грищенка О.М. були конкурсними.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції на дату виникнення спору) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно частини 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції на дату виникнення спору) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів; зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

В частинах 1,2,3 пункту 45 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року, №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» роз'яснено, що на підставі частини п'ятнадцятої статті 11 Закону всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника за правилами статті 14 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Отже, Закон пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника.

Отже, дослідивши матеріали справи, колегія суддів робить висновок, що вимоги ФОП Грищенка О.М. до ТОВ «Октябрьське» вважалися погашеними з 09.08.2011 року (момент прийняття ухвали по справі №5002-12/869-2011 про затвердження реєстру вимог кредиторів. Таким чином, ФОП Грищенко О.М. по угоді №39/07-12 відступив право вимоги по зобов'язанню, яке на момент укладення вказаної угоди, припинилось (ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), що підтверджується і судовими рішеннями по справі №5002-33/4976-2011.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з припиненням зобов'язання боржника, як перед первісним кредитором (ФОП Грищенко О.М.) так і, як наслідок цього, перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №39/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 02.07.2012 року, 11.03.2013 року (а.с. 41-42) між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) було укладено Договір поруки №11-03-2013-10, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ «Октябрьське» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору (основний договір).

Оскільки, договір поруки укладався 11.03.2013 року, вже після припинення основного зобов'язання боржника 09.08.2011 року, то позовні вимоги до відповідача-1 (поручителя) також не підлягають задоволенню.

Враховуючі викладене, колегія суддів вважає, що в порушення приписів статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України висновки місцевого господарського суду зроблено без детального дослідження виниклих між сторонами правовідносин, за невідповідністю обставинам справи, судом не вірно застосовані норми матеріального права й не застосовані ті, що підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення спору, тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду Київської області від 12.08.2013 року у справі №911/2768/13 та приймає нове рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрьське» на рішення господарського суду Київської області від 12.08.2013 року у справі №911/2768/13 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Київської області від 12.08.2013 року у справі №911/2768/13 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23; ідентифікаційний код 38039872) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Октябрьське» (97020, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський р-н, с. Восход, вул. Северна,1; ідентифікаційний код 31783582) 860 (вісімсот шідесят) грн. 25 коп. за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Справу справі №911/2768/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорногуз М.Г.