Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2013 р. Справа №805/13985/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Осадчому О.П.
за участю представників сторін:
від позивача - Вишинський О.В. - довір. від 13.09.2013 року б/н
від відповідача - Алфьорова Ю.Ю. - довір. від 18.07.2013 року № 1092/10/05-18-10-04,
Мітічкіна І.О. - довір. від 16.10.2013 року № 7664/10/05-18-10-01
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою
відповідальністю «Мікстранс»
до відповідача Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного
управління Міндоходів у Донецькій області
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікстранс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій щодо ненадання акту перевірки від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 та щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію від 30.08.2013 року № 323 неправомірними, зобов'язання надати акт перевірки від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617, надати відповідь на запит на інформацію від 30.08.2013 року № 323 та надати інформацію щодо того, які зміни на підставі акту перевірки від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 внесені до електронних інформаційних баз даних органів державної податкової служби, а також до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та стягнення суми судових витрат з Державного бюджету України (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - а.с. 67).
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, відмовляючи в наданні акту перевірки 16.08.2013 року та інформації на запит, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Вказує на те, що відмовивши у наданні акту від 16.08.2013 року, відповідач порушив право позивача як платника податків на ознайомлення та отримання акту перевірки, передбачене нормами чинного законодавства, та право на оскарження дій податкового органу, надане йому нормами чинного законодавства України.
Зазначає, що обов'язок надати акт перевірки суб'єкту господарювання, відносно якого такий акт складений, відповідь на інформацію відносно податкової звітності платника податків прямо передбачений нормами Податкового кодексу України та Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Враховуючи наведене, просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що відмовляючи позивачу в наданні акту перевірки, податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є перевіркою платника податку, проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та є внутрішнім документом податкового органу, який таку перевірку здійснював.
Вказує на те, що позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження обставини щодо проведення зустрічної звірки з питань підтвердження взаємовідносин з контрагентами та складання з цих питань акту перевірки.
Наполягає на тому, що спірний акт не стосується господарської діяльності ТОВ «Макстранс», оскільки складений щодо неможливості здійснити перевірку у зв'язку з ненаходженням ТОВ «Мікстранс» за юридичною адресою.
Зазначає, що в порушення норм п.п. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України позивач не повідомив контролюючий орган про зміну місцезнаходження юридичної особи.
Враховуючи наведене, просив в задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданну проти доводів позовної заяви заперечували, просили в задоволені позовної заяви відмовити з підстав, викладених в запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.
ТОВ «Мікстранс» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 35552617), місцезнаходження юридичної особи: 86115, Донецька область, місто Макіївка, вул. Магістральна, буд. 3 (а.с. 77).
30.08.2013 року ПП ВКФ «Тотус» направила на адресу ТОВ «Мікстранс» лист щодо того, що з боку податкового органу спостерігається підвищена зацікавленість господарськими відносинами контрагентів з метою визнання нікчемним договору від 29.05.2013 року (а.с. 17).
30.08.2013 року ТОВ «Мікстранс» звернулось до Макіївської ОДПІ з заявою про надання для ознайомлення акту перевірки від 16.08.2013 року (а.с. 25).
30.08.2013 року ТОВ «Мікстранс» звернулось до Макіївської ОДПІ з запитом № 323, в якому просило повідомити:
- які наслідки для ТОВ «Мікстранс» тягнуть за собою висновки акту перевірки від 16.08.2013 року;
- чи повинен ТОВ «Мікстранс» вчинити якісь дії з податковою звітністю;
- чи відображаються висновки акту перевірки від 16.08.2013 року в яких-небудь автоматизованих інформаційних системах;
- чи приймалися податкові повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки від 16.08.2013 року (а.с. 26).
05.09.2013 року Макіївська ОДПІ надала ТОВ «Мікстранс» відповідь на запит від 30.08.2013 року № 323, в якому підтвердила наявність акту від 16.05.2013 року № 185/05-95-15/35552617 та відмовила у наданні запрошуваної інформації, посилаючись на її конфіденційність (а.с. 27).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 03.07.2013 року та 28.08.2013 року ТОВ «Мікстранс» надало до Гірницького відділення Макіївської ОДПІ повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в якому повідомило про місцезнаходження: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, офіс 543 (а.с. 16, 23).
16.08.2013 року Макіївською ОДПІ складений акт № 185/05-95-15/35552617 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Мікстранс» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «УМІБ» за червень 2013 року (а.с. 68 - 76).
Згідно зазначеного акту перевірки місцезнаходження платника встановити неможливо, запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження вручити неможливо, товариство має ознаки фіктивного.
Крім того, в акті перевірки зроблений висновок про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «Мікстранс» з ПП «УМІБ».
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати дії щодо ненадання акту перевірки та щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію неправомірними, зобов'язати надати акт перевірки, надати відповідь на запит на інформацію та інформацію щодо того, які зміни на підставі акту перевірки внесені до електронних інформаційних баз даних органів державної податкової служби.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Як зазначалось раніше, позивач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності та перебуває на обліку платників податків у відповідача.
Суд вважає неправомірною відмову податкового органу в наданні суб'єкту господарювання акту перевірки стосовно нього та відповіді на запит, з наступних підстав.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, 16.08.2013 року податковим органом здійснена зустрічна звірка платника податків - ТОВ «Мікстранс», за результатами якої складений спірний акт.
Відповідно до п.п. 20.1.14 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Порядок проведення зустрічних звірок визначений ст. 73 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 27.12.2010 року № 1232 затвердив Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Суд вважає неправомірним довід податкового органу щодо того, що зазначені нормативно - правові акти не містять положень про зобов'язання контролюючий орган повідомити суб'єкта господарювання про результати такої звірки, виходячи з наступного.
Згідно п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Абзацем 4 пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що за результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Тобто, нормами чинного законодавства прямо передбачений обов'язок податкового органу направити суб'єкту господарювання довідку про результати звірки.
В порушення зазначених норм чинного законодавства відповідачем акт, складений 16.08.2013 року, на адресу позивача не направлявся.
Більш того, на запит суб'єкта господарювання податковий орган взагалі відмовив в наданні спірного акту.
Суд вважає хибним довід податкового органу стосовно того, що акт від 16.08.2013 року, який просив надати позивач, є внутрішнім документом органу державної податкової служби, оскільки жодна норма чинного законодавства України не містить положень, які визначають акт перевірки (або звірки) як внутрішній документ податкового органу.
Суд вважає, що твердження відповідача стосовно того, що спірний акт є тільки актом про неможливість проведення зустрічної звірки, є також хибним, оскільки у судовому засіданні податковим органом наданий спірний акт, який містить певні негативні висновки для позивача та його контрагентів.
Згідно п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право:
- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок,
- ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами,
- перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.
Згідно п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податку має право вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, податковим органом грубо порушене надане зазначеними нормами Закону платнику податків право бути обізнаним про результати перевірок, надання заперечень та оскарження дій податкового органу у встановленому чинним законодавством порядку та на отримання відомостей та фактів стосовно суб'єкта господарювання.
Суд вважає неправомірним довід відповідача про порушення позивачем норм ст. 16 Податкового кодексу України щодо неповідомлення про зміну місцезнаходження, оскільки до матеріалів справи приєднане відповідне повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, в якому зазначене місцезнаходження позивача: м. Донецьк, бул. Шевченка, 543, та яке отримане податковим органом 03.07.2013 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
Суд вважає, також, хибним довід відповідача стосовно того, що акт, який просив надати позивач, містить конфіденційну інформацію, яка стосується інших суб'єктів господарювання, оскільки, як зазначалось раніше, відповідачем здійснена перевірка саме позивача у справі стосовно його взаємовідносин з контрагентами, тобто, стосується саме нього.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо ненадання акту перевірки та відмови в наданні відповіді на запит на інформацію, яка стосується платника податків.
Враховуючи наведене та те, що акт перевірки не є та не може бути внутрішнім документом податкового органу, відповідачем грубо порушене право позивача бути обізнаним про результати перевірок, надання заперечень та оскарження дій податкового органу у встановленому чинним законодавством порядку та на отримання відомостей та фактів стосовно суб'єкта господарювання, суд вважає дії податкового органу такими, що сприяють штучному створенню негативних наслідків для суб'єктів господарювання у вигляді фіктивного підприємництва та «податкових ям», тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікстранс» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо ненадання Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікстранс» акту перевірки від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617.
Зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікстранс» акт перевірки від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617.
Визнати неправомірними дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікстранс» в задоволенні запиту на інформацію від 30.08.2013 року № 323.
Зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікстранс» відповідь на запит на інформацію від 30.08.2013 року № 323, а саме:
- які наслідки для ТОВ «МІКСТРАНС» тягнуть за собою висновки акту перевірки від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617;
- чи повинен платник податків ТОВ «МІКСТРАНС» вчинити якісь дії з податковою звітністю;
- чи відображені висновки акту перевірки від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 в яких-небудь автоматизованих інформаційних системах;
- чи приймалися податкові повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617.
Зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікстранс» інформацію щодо того, які зміни на підставі акту перевірки від 16.08.2013 року № 185/05-95-15/35552617 внесені до електронних інформаційних баз даних органів державної податкової служби та до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України».
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікстранс» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 34 грн. 41 коп.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 18.10.2013 року проголошена вступна та резолютивна частини постанови, повний текст постанови виготовлений 23.10.2013 року.
Суддя Давиденко Т.В.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2013 |
Оприлюднено | 24.10.2013 |
Номер документу | 34309825 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Давиденко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні