Постанова

від 07.10.2013 по справі 826/14271/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 07 жовтня 2013 року                            16 год. 37 хв.                                 № 826/14271/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді    Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідачів, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" до департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради та відділу реклами Луганської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 07 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва 06 вересня 2013 року надійшов позов дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" (також далі - позивач) до департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради (також далі - відповідач-1) та відділу реклами Луганської міської ради (також далі - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо не розгляду заяв позивача про видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 20 травня 2013 року № 20/05-01, № 20/05-02, № 20/05-03, № 20/05-04, № 20/05-05, № 20/05-06, № 20/05-07, № 20/05-08, № 20/05-09,          № 20/05-10, № 20/05-17 та № 20/05-18 (також далі - заяви про видачу дозволів), а також зобов'язання відповідача-2 розглянути заяви про видачу дозволів відповідно до вимог Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (також далі - Типові правила), та прийняти відповідне рішення. В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що відповідач-1 порушив порядок розгляду заяв про видачу дозволів, передбачений законодавством, зокрема Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", що є підставою для зобов'язання відповідача-2 розглянути такі заяви та прийняти відповідне рішення.         За переконанням законного представника позивача, відповідач-1 повинен був розглянути заяви про видачу дозволів та перевірити місце розташування рекламних засобів, зазначених у таких заявах, на предмет наявності на такі місця пріоритету іншого заявника або надання на заявлені місця зареєстрованих у встановленому порядку дозволів, після чого або прийняти рішення про встановлення за позивачем пріоритету на заявлені місця, або про відмову у встановленні такого пріоритету із зазначенням дати встановлення пріоритету іншого заявника на заявлені місця розташування рекламних засобів, або повідомити про дати і номера рішень виконавчого органу Луганської міської ради про надання дозволів на заявлені місця іншій особі та повернути усі подані позивачем документи. Ухвалою суду від 09 вересня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні. У судовому засіданні 07 жовтня 2013 року представником позивача надано суду письмову заяву про збільшення позовних вимог, а саме, окрім задоволення первинних вимог, також про зобов'язання відповідача-1 передати відповідачу-2 заяви про видачу дозволів для їх розгляду та прийняття відповідного рішення. Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при постановленні судового рішення по суті. У ході судового розгляду справи представник позивача позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримала та просила задовольнити його повністю. Представник відповідача-1 позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 23 вересня 2013 року. Пояснила, що у матеріалах справи наявні докази, якими підтверджується факт направлення позивачу листів-відповідей про неможливість вирішення питання щодо встановлення пріоритету на місця розташування рекламних засобів та повернення документів позивачу, оскільки ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 07 лютого 2013 року у справі № 2а-74/13 встановлено заборону відповідачу-1 вчиняти дії щодо встановлення пріоритету на місця розташування рекламних засобів за відповідними адресами (також далі - ухвала Ленінського райсуду міста Луганська).             У зв'язку з тим, що ухвала Ленінського райсуду міста Луганська до відповідача-1 надійшла після видачі наказів про встановлення позивачу пріоритетів на місця можливого розміщення рекламних засобів строком на три місяці, у вказаних листах-відповідях відповідач-1 посилався на попередньо встановлені пріоритети. Законний представник відповідача-2 проти позову також заперечував та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 07 жовтня 2013 року. Пояснив, що у разі задоволення позовних вимог стосовно відповідача-2 таке судове рішення виконати буде неможливо, оскільки позивач не звертався до відповідча-2 із заявами про видачу дозволів, отже, відсутні підстави для зобов'язання відповідача-2 вчинити дії щодо їх розгляду та прийняття відповідного рішення. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: Рішенням Луганської міської ради від 27 грудня 2011 року № 18/28 "Про затвердження деяких схем розміщення рекламних засобів на території м. Луганська" (також далі - рішення № 18/28) затверджено вказані схеми. У зв'язку із викладеним, 21 травня 2013 року позивач направив відповідачу-1 заяви про видачу дозволів. Листами від 04 червня 2013 року № И 01-19/1828/43-13, № И 01-19/1829/43-13,             № И 01-19/1830/43-13, № И 01-19/1832/43-13, № И 01-19/1833/43-13 та № И 01-19/1836/43-13 (також далі - листи-відповіді) відповідач-1 повідомив позивача, що відповідними наказами встановлено пріоритет позивача на місця можливого розміщення рекламних засобів строком на три місяці, однак, у зв'язку з ненаданням у встановлений строк документів, передбачених Типовими правилами, такий пріоритет втратив свою дію. Разом з тим, після встановлення пріоритету позивача на місця можливого розміщення рекламних засобів до відповідача-1 надійшла ухвала Ленінського райсуду міста Луганська, якою заборонено відповідачу-1 вчиняти дії щодо встановлення пріоритету на місця розташування рекламних засобів (всього 263 адреси). Серед адрес, зазначених в ухвалі Ленінського райсуду міста Луганська, є місця, які позивачем заявлені у заявах про видачу дозволів. У зв'язку з викладеним, вирішення питання про встановлення пріоритету на вказані у заявах про видачу дозволів місця розташування рекламних засобів є неможливим. Документи, подані позивачем, повертаються без розгляду. Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин. Так, згідно з ч. 5 ст. 16, ст. 25, ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Крім того, абзацом 1 п. 3 Типових правил передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Згідно з п.п. 5, 9-11, 13, 15 Типових правил, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами. У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об'єднань громадян та об'єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами. Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами. У процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об'єднань громадян та об'єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами. Для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням; копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи - підприємця. За наявності документів, передбачених пунктом 9 цих Правил, заява протягом трьох днів з дати її надходження реєструється робочим органом в журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (далі - журнал реєстрації), який ведеться за формою згідно з додатком 2. Журнал повинен бути прошитий, а його сторінки пронумеровані. На останній сторінці журналу робиться запис про кількість сторінок, який засвідчується підписом керівника робочого органу, скріпленим печаткою. Робочий орган протягом п'яти днів з дати реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет наявності на це місце пріоритету іншого заявника або надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу. Після перевірки місця керівник робочого органу приймає рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету. У разі прийняття рішення про встановлення пріоритету робочий орган видає заявнику для оформлення два примірники дозволу за формою згідно з додатком 3 та визначає заінтересовані органи (особи), з якими необхідно їх погодити. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні пріоритету робочий орган протягом трьох днів надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням дати встановлення пріоритету іншого заявника на заявлене місце розташування рекламного засобу або дати і номера рішення виконавчого органу ради про надання дозволу на заявлене місце іншій особі та повертає всі подані заявником документи. Пріоритет заявника на місце розташування рекламного засобу встановлюється строком на три місяці з дати прийняття керівником робочого органу відповідного рішення. Протягом строку, зазначеного у пункті 11 цих Правил, заявник оформлює обидва примірники дозволу та подає їх робочому органу разом із супровідним листом, в якому зазначається реєстраційний номер заяви. У разі не додержання заявником строку, зазначеного в пункті 11 цих Правил, та у разі не надання ним в установлений строк документів, зазначених у п. 13 цих Правил, заява вважається неподаною, пріоритет на місце розташування рекламного засобу втрачається, документи повертаються заявнику, про що робочий орган робить відповідний запис в журналі реєстрації. У ході розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем-1 встановлено позивачу пріоритет на місця можливого розміщення рекламних засобів, однак, у зв'язку з недотриманням позивачем положень п. 13 Типових правил, пріоритет втратив свою дію. До того ж, ухвалою Ленінського райсуду міста Луганська заборонено відповідачу-1 вчиняти дії щодо встановлення пріоритету на місця розташування рекламних засобів за відповідними адресами (263 адреси). Враховуючи викладені обставини, відповідач-1 повідомив позивача про відсутність можливості вирішити питання щодо встановлення пріоритету на місця розташування рекламних засобів, заявлених позивачем у заявах про видачу дозволів, оскільки такі адреси входять до переліку адрес, зазначених в ухвалі Ленінського райсуду міста Луганська. Слід зазначити, що відповідач-1 не залишив без розгляду заяви про видачу дозволів, оскільки, як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи копій листів-відповідей, відповідач-1 надав позивачу вичерпну відповідь щодо ситуації, яка склалася. При цьому, як також зазначено у листах-відповідях, документи, додані позивачем до заяв про видачу дозволів, відповідачем-1 повернуті позивачу без розгляду. Дослідивши зміст заяв про видачу дозволів та ухвали Ленінського райсуду міста Луганська, суд погоджується із твердженнями представників відповідачів про те, що посилання представників позивача на факт відсутності адрес, заявлених позивачем, у переліку адрес, зазначених в ухвалі Ленінського райсуду міста Луганська, є безпідставними, оскільки у вказаній ухвалі зазначені адреси (перелік вулиць, перехресть) із приблизною нумерацією. Зокрема, ухвалою Ленінського райсуду міста Луганська встановлено заборону встановлювати пріоритет на місця розташування рекламних засобів на вул. Сосюри, навпроти будинку 42, кв. Єрьоменко. При цьому, згідно з рішенням № 18/28, біля будинку 42 на вул. Сосюри не визначено місце розміщення рекламного засобу, натомість, таке місце визначено біля будинку 42а. Таким чином, неможливо із точністю зіставити адреси, перелічені в ухвалі Ленінського райсуду міста Луганська, з адресами, заявленими позивачем, а тому, за переконанням суду, відповідач-1, керуючись положеннями чинного законодавства, обґрунтовано не встановив пріоритет на місця розташування рекламних засобів, заявлені позивачем у заявах про видачу дозволів,  оскільки  такі  адреси містяться  у переліку адрес,  щодо яких ухвалою Ленінського райсуду міста Луганська встановлено заборону відповідачу-1 вчиняти певні дії. Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача-1 та відповідача-2 вчинити певні дії суд зазначає наступне. Положеннями Типових правил передбачено, що заяви про видачу дозволів розглядає, зокрема, робочий орган міської ради. Рішенням Луганської міської ради від 28 серпня 2013 року № 36/32 "Про питання щодо розміщення зовнішньої реклами на території м. Луганська" для здійснення регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами на території міста Луганська визначено відповідача-2. Тобто, відповідача-2 як робочий орган визначено тільки у серпні 2013 року, а із заявами про видачу дозволів позивач звернувся у травні 2013 року, що свідчить про неможливість зобов'язання відповідача-2 вчинити дії щодо розгляду таких заяв та прийняття відповідних рішень щодо них, оскільки такі заяви позивачем подавались не до відповідача-2, а безпосередньо до відповідача-1. Також відсутні підстави для зобов'язання відповідача-1 передати відповідачу-2 заяви про видачу дозволів та доданих до них документів, оскільки такі заяви вважаються неподаними, а документи повернуті позивачу, про що зроблено відповідний запис у журналі реєстрації. До того ж, така можливість передачі документів від одного органу до іншого не обумовлена положеннями Типових правил. Таким чином, логічним є самостійне звернення позивача до відповідача-2, як робочого органу, із відповідними заявами про видачу дозволів. Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача-1 та відповідача-2 надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову. На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" до департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради та відділу реклами Луганської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю. Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат,  пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають. Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Відмовити повністю у задоволенні позову дочірнього підприємства "Перехід Аутдор". Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин Постанова у повному обсязі складена 14 жовтня 2013 року