cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.10.2013 р. справа №905/4286/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівСтойка О.В. Бойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача Калугіна О.Ю., за довіреністю; Курчева В.О., за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горлівськпромбуд", м. Горлівка Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 13.08.2013 р. (підписано 13.08.13 р.) у справі№ 905/4286/13 (суддя Левшина Г.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Горлівськпромбуд", м.Горлівка Донецької області до Державного відкритого акціонерного товариства "Шахтобудмонтажне управління №9" Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Трест Горлівськвуглебуд", м. Горлівка Донецької області простягнення 271 613,66 грн. В С Т А Н О В И В:
У червні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Горлівськпромбуд", м.Горлівка Донецької області (Позивач) із позовом до Державного відкритого акціонерного товариства "Шахтобудмонтажне управління №9" Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Трест Горлівськвуглебуд", м. Горлівка Донецької області (Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 271 613 грн. 66 коп.
Рішенням господарського суду від 13.08.2013р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 133 690,45грн., судовий збір в сумі 2 673,76грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено у зв'язку з перебігом строку позовної давності.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в частині відмови про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 137 923,20грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно застосував строк позовної давності до спірної частини заборгованості, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що згідно акту звіряння взаєморозрахунків за 4 квартал 2009 року відповідачем була визнана заборгованість, даний акт був підписаний в межах строку позовної давності, а не після його спливу, що тягне за собою переривання строку позовної давності.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Діброву Г.І. у зв'язку з відпусткою останньої було змінено на суддю Бойченка К.І.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару на загальну суму 271 613,66грн., у підтвердження чого позивач посилається на видаткові накладні №1 від 21.04.2009р., №2 від 29.04.2009р., №3 від 26.05.2009р., №5 від 16.06.2009р., №5 від 22.06.2009р., №6 від 14.07.2009р., №13 від 17.09.2009р., №19 від 17.10.2009р., №21 від 24.12.2009р., №23 від 25.12.2009р., №25 від 28.12.2009р., №4 від 23.05.2012р., №5 від 23.05.2012р., №7 від 20.06.2012р., №8 від 25.06.2012р., №29 від 29.08.2012р., №41 від 26.12.2012р.
До теперішнього моменту спірний товар оплачено не було.
Факт постачання позивачем товару на вказану суму відповідачем не заперечується.
Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 87 697,24 грн. Проти решти позовних вимог відповідач заперечив, посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності.
Згідно до вимог ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Частиною 1 статті 692 цього Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 256, 257 ЦК України визначено поняття строку позовної давності, як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом ч.ч. 1,5 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Вимогами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки докази узгодження сторонами строку оплати поставленого товару в матеріалах справи відсутні, у позивача виникло право вимоги оплати спірного товару з наступного дня після передання товару відповідачу, отже до моменту його звернення до суду з відповідним позовом у червні 2013р. вже сплинув строк позовної давності на стягнення заборгованості за поставлений у 2009 році товар на суму 137 923,20 грн.
В матеріалах справи наявна заява відповідача про застосування строку позовної давності, отже згідно до вимог ч. 4 ст.267 ЦК України, висновок суду першої інстанції про відмову в позові в частині стягнення заборгованості в розмірі 137 923,20грн. у зв'язку зі спливом строку позовної давності є вірним.
Судова колегія вважає безпідставними доводи позивача про переривання строку позовної давності у порядку ст.264 ЦК України через підписання сторонами акту звіряння взаєморозрахунків за 4 квартал 2011 року в межах строку позовної давності за наступних підстав.
Згідно до вимог зазначеної норми, підставою до переривання строку позовної давності є вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним зазначеного боргу.
Зазначений акт звірки не є підтвердженням вчинення такого правочину, оскільки, він не підписаний першим керівником відповідача (представником відповідача) та не містить посилання на визнання боргу саме за спірними накладними, а є відображенням лише стану бухгалтерського обліку відповідача на зазначений момент.
Доказів вчинення конкретних дій позивача, що свідчать про визнання ним боргу до моменту спливу строку позовної давності - позивачем не надано.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду.
Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року у справі №905/4286/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горлівськпромбуд", м. Горлівка Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2013 року у справі №905/4286/13 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.В.Стойка
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим.
1 позивачу
2 відповідачу
3 до справи
4 ДАГС
5 ГСДО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2013 |
Оприлюднено | 25.10.2013 |
Номер документу | 34314260 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Стойка О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні