копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2013 р. Справа № 804/8628/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2013р. за № 000693, -
ВСТАНОВИВ :
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2013р. за № 000693.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач здійснив розрахунок заниження розміру орендної плати за землю. З приводу щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель позивача жодні відомості від органів державної влади та місцевого самоврядування не надходили. Крім того, виходячи із укладеного договору оренди у відповідача не було підстав для проведення індексації. На підставі вищевикладених обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, не заперечував проти здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час перевірки розрахунок суми орендної плати за земельну ділянку у акті перевірки був зроблений з урахуванням даних управління Держкомзему у м.Дніпропетровську щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 7.4.2 договору оренди земельної ділянки на підставі п. 286.2, п. 286.4 ст. 286, ст. 288 ПК України. Під час проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення державний орган діяв у межах чинного законодавства. Представник відповідача не заперечував проти здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.
За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» (код ЄДРПОУ 01056190) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська з 21.03.1993 року.
Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
18.02.2013р. на підставі вимог п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України та ін. уповноваженою особою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська проведено документальну невиїзну позапланову перевірку податкової звітності з орендної плати за землю за 2010 - 2011 роки публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання», про що складено акт №665/151/01056190.
Перевіркою встановлено, що у порушення п. 286.2, п. 286.4 ст. 286, ст. 288 ПК України - підприємством занижено розмір податкового зобов'язання по орендній платі за землю у сумі 183599,23 гривні.
Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
За результатами перевірки, на підставі акту №665/151/01056190 від 18.02.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 07.05.2013р. за № 0006931501, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 183599,23 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31835,95 гривень.
У подальшому в порядку адміністративного оскарження зазначене рішення було скасоване у частині застосованої штрафної санкції, а в іншій частині - залишено без змін.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161- XIV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон України № 161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Справляння плати за землю регулюється Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон України № 2535) (що діяв до 01.01.2011р.), а також ПК України (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до положень ст. 1 Закону України № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Положеннями ст. 5 Закону України № 161-XIV встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Між ВАТ «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» (орендарем) та Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 09.04.2003р. за № 118/8 було укладено договір оренди земельної ділянки від 16.07.2003р., предметом якого є земельна ділянка площею 2,8696 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Ленінський район, проспект Калініна, 62 для фактичного розміщення заводу. Зазначена земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 1210100000:08:695:0003.
Відповідно до п.1.3 договору від 16.07.2003р. грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору складає 14403828,73 гривень.
Пунктом 2.1 договору від 16.07.2003р. встановлено, що земельна ділянка передається в оренду до 09.04.2018 року.
Згідно із п. 3.1 договору від 16.07.2003р. сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 2160574,34 гривень.
Крім того, пунктом 3.3 договору від 16.07.2003р. встановлено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку; пунктом 7.4.2 договору від 16.07.2003р. встановлено, що орендар зобов'язаний згідно із п.3.3. цього договору щорічно до 15 січня звертатись до Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів за даними Державного земельного кадастру для розрахунку плати за землю.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Договір від 16.07.2003р. був нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за № 3526.
Судом встановлено, що Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської радизвернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, просить суд змінити п.3.2. Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №3526, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 28.07.2003 року за №3926, виклавши його в такій редакції: «3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року за №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України».
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2011р. по справі № 28/5005/8090/2011 вищезазначений позов задоволено повністю - змінено п.3.2. Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за №3526, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 28.07.2003 року за №3926, шляхом викладення його в такій редакції: «3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року за №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України».
Таким чином, було змінено розмір орендної плати за землю у договорі.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.03.2013р. за № 130/33 було внесено зміни до рішення міської ради від 09.04.2003р. за № 118/8 «Про передачу земельної ділянки про просп. Калініна, 62 в оренду ВАТ «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання», код ЄДРПОУ 01056190, по фактичному розміщенню заводу» до плану земельної ділянки, що є невід'ємною частиною цього рішення, до договору оренди земельної ділянки від 28.07.2003р., номер державної реєстрації 3926: замість «Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» вважати «Публічне акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» у відповідних відмінках, встановити розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1210100000:08:695:0003) у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному ПК України.
Зазначеним рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.03.2013р. за № 130/33 також було зобов'язано публічне акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» протягом 3 місяців з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 28.07.2003р., номер державної реєстрації 3926, і звернутись до відповідних установ для забезпечення його державної реєстрації в установленому чинним законодавством порядку. Додатковий договір до договору оренди землі укладається на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 28.07.2003р., номер державної реєстрації 3926. З урахуванням вимог цього рішення.
Крім того, рішенням Дніпропетровської міської ради від 24.04.2013р. за № 115/34 були внесені зміни у рішення Дніпропетровської міської ради від 27.03.2013р. за № 130/33, зокрема, відповідно до п.3.1 зобов'язано публічне акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» у тримісячний строк з моменту реєстрації права власності на земельні ділянки (кадастровий номер 1210100000:08:695:0003) за територіальною громадою м.Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, укласти з міською радою в установленому порядку додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 28.07.2003р., номер державної реєстрації 3926.
З 01.01.2011р. (дата набуття чинності ПК України), відповідно до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (п.п.288.5.1, п.288.5 ст.288 ПКУ).
З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011р. (опубліковано в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради 22.02.2011р.)
Відповідно до ст. 21 Закону України № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 2 Закону України № 2535 встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ст. 269.1 розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно з п. 288.1. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Положеннями п. 288.2 ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Підпунктом п. 288.3 ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Статтею 275 ПК України передбачено ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно п. 288.5.1 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з вимогами пункту 274.1. статті 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», із змінами та доповненнями.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується за формулою:
Н = Км2 х Км3 х Кф х S х Б,
де Км2 - зональний коефіцієнт, Км3 - сукупний локальний коефіцієнт, Кф - коефіцієнт функціонального використання, S - площа земельної ділянки в м2, Б - базова вартість одного квадратного метра землі з урахуванням коефіцієнтів індексації.
Згідно ст. 14 Закону України № 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Як встановлено у акті перевірки, позивачем надано податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010-2011 роки, у яких самостійно визначило до сплати податкові зобов'язання, зокрема:
- за 2010 рік - у сумі 140223,60 грн.; актом перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 05.11.2010р. за № 2199/232/01056190 за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. було донараховано підприємству орендну плату за землю у сумі 46741,20 грн.;
- за 2011 рік - у сумі 448990,55 грн. (з урахуванням уточнюючих декларацій).
Відповідно до даних управління Держкомзему у м.Дніпропетровську щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданих до податкової перевірки Дніпропетровською міжрайонною природоохоронною прокуратурою, складає:
- у 2010 році - 29948358,45 грн.;
- у 2011 році - 29948358,45 грн.
Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
За таких обставин, не застосування публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» нормативної грошової оцінки земельних ділянок під час нарахування плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2010, 2011 роки призвело до порушення позивачем вимог п. 286.2, п. 286.4 ст. 286, ст. 288 щодо розрахунку суми орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та, як наслідок, до її заниження на суму 183599,23 гривні.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення в частині нарахування грошового зобов'язання за цей період не підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р., у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З огляду на вищевикладене, не підлягає скасуванню і оскаржуване податкове повідомлення-рішення у частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за зазначене порушення за 20110 - 2011 роки.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення форми «Р» 07.05.2013р. за № 000693 прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2013р. за № 000693 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили на 04.09.2013р. СуддяВ.В Ільков В.В. Ільков
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2013 |
Оприлюднено | 28.10.2013 |
Номер документу | 34323235 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні