Постанова

від 17.10.2013 по справі 805/13390/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р. Справа № 805/13390/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М., розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Спільного українсько-турецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРИФ ТУР LTD» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 93471, 38 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спільного українсько-турецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРИФ ТУР LTD» (далі - СУТП у формі ТОВ «Шериф Тур LTD», відповідач) про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 93471, 38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість з плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 93471.38 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно нарахованих податкових зобов'язань на підставі поданої до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в сумі 92 231,40 грн., а також у зв'язку з несплатою пені в сумі 1239,98 грн. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строки, встановлені чинним законодавством позивач просить стягнути наведену суму у судовому порядку.

Представник позивача Василько Г.О. (довіреність від 26.07.2013 року № 25/05-66-10) надав до суду заяву про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечень на позов та заяву про розгляд справи без його участі не направив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 23778162 Спільне українсько-турецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРИФ ТУР LTD» зареєстроване як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Донецької міської ради від 30.11.1995 року № 1562/р, ідентифікаційний код - 23778162, місце знаходження - 83121, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 1. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька з 14.12.1995 року за № 503, зараховано ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька до категорії платників окремих податків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік від 20.02.2013 року № 1300002167, у якій самостійно визначив своє податкове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 185675,43 грн. зі сплатою цього податку рівними платежами протягом січня-грудня 2013 року по 15473,00 грн. щомісяця (а.с. 10-12).

Заборгованість за даній декларації становить 92231,40 грн., а саме: по строку сплати на 02.03.2013 року - 14866,40 грн.; по строку сплати на 30.03.2013 року - 15473,00 грн., по строку сплати на 30.04.2013 року - 15473,00 грн., по строку сплати на 30.05.2013 року - 15473,00 грн., по строку сплати на 30.06.2013 року - 15473,00 грн., по строку сплати на 30.07.2013 року - 15473,00 грн.

Також судом з матеріалів справи встановлено, що згідно п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 1239,00 грн., а саме: станом на 10.06.2013 року - 606,48 грн., станом на 10.06.2013 року - 0,12 грн., станом на 11.07.2013 року - 614,09 грн., станом на 11.07.2013 року - 19,29 грн.

Наведені суми відповідачем в бюджет не сплачені.

З урахуванням наведеного, податковий борг відповідача з орендної плати за землю станом утворився в сумі 934710,38 грн. (92231,40 грн. + 1239,98 грн.).

Існування зазначеної заборгованості у відповідача підтверджена карткою облікового рахунку підприємства.

З метою погашення заборгованості відповідачем приймалися заходи передбачені Податковим кодексом України, а саме, боржнику направлялась податкова вимога від 08.01.2013 року № 3. Проте сума боргу не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України (ПКУ) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 ПКУ, яким встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Граничні терміни сплати податку за землю, які відповідач самостійно визначив у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) сплинули. Станом на день розгляду даної адміністративної справи податковий борг з плати за землю відповідачем не сплачений, що підтверджується матеріалами справи.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п. 290.1 ст. 290 ПКУ).

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки грошове зобов'язання по орендної плати за землю (основний платіж та пеня) не сплачені в установлені чинним законодавством строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач має податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 93471,38 грн. (у тому числі: за основним платежем - 92231,40 грн., пеня - 1239,98 грн.).

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, що спростували б доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Беручи до уваги те, що сума податкового боргу відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджена матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Спільного українсько-турецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРИФ ТУР LTD» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 93471, 38 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Спільне українсько-турецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРИФ ТУР LTD» (ідентифікаційний код юридичної особи 23778162, місце знаходження - 83121, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 1) кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 93471,38 грн. (дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят одна грн. 38 коп.).

Постанови виготовлено в нарадчій кімнаті 17 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.