Постанова

від 21.10.2013 по справі 810/5263/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року 810/5263/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 15 год. 25 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виробничо-торгівельної фірми "ЛЕО" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Виробничо-торгівельна фірма "ЛЕО" з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001342201 та №0001352201 від 20.06.2013року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наказом Васильківської ОДПІ Київської області №269 від 23.04.2013 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки на підприємстві ВТФ"ЛЕО" була проведена перевірка.

04.06.2013року ВТФ "ЛЕО" отримала по пошті Акт 626/22-01/23236142 від 13.05.2013 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВТФ "ЛЕО" код за ЄДРПОУ 15236142 з питань повноти формування та сплати податків відповідно до укладених первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ „ЛЕК-ОЙЛ" код за ЄДРПОУ 340470083 за липень 2011 р., з ТОВ „Український ресурс" код за ЄДРПОУ 34689480 за серпень 2011 р., з ПП „Дотракіс Юкрейн" код за ЄДРПОУ 37144129 за липень 2011 року" (надалі Акт перевірки).

Ознайомившись з актом перевірки ВТФ "ЛЕО" подало заперечення на вищевказаний Акт перевірки.

20.06.2013року ВТФ „ЛЕО" отримало по пошті від Васильківської ОДПІ відповідь на заперечення № 4699/10/22-01 від 17.06.2013 року, в якому висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення ВТФ „ЛЕО" без задоволення.

12.07.2013 року ВТФ „ЛЕО" отримало по пошті від Васильківської ОДПІ податкові повідомлення-рішення:

№0001342201 від 20.06.2013 року про нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 252220,00 грн. та штрафної фінансової санкції в розмірі 126110грн., всього: 378330,00 грн., за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України;

№0001352201 від 20.06.2013 року про нарахування грошового зобов'язання по збільшенню податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 290053,00 грн. за порушення пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 138.7 ст. 138 Податкового Кодексу України.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ВТФ „ЛЕО" подало до ДПС у Київській області скаргу про перегляд податкових повідомлень-рішень Васильківської ОДПІ Київської області ДПС № 40 від 17.07.2013 року. 29.09.2013 року ВФТ „ЛЕО" по пошті отримало від ГУ Міндоходів у Київській області рішення про результати розгляду первинної скарги №850/10/10-36-10-01-206/611 від 19.19.2013 року, в якому ГУ Міндоходів у Київській області залишило без змін податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ від 20.06.2013року № 0001342201, № 0001352201, а скаргу ВТФ „ЛЕО" - без задоволення.

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Борисенко А.М. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, від відшкодування судових витрат відмовився.

У судовому засіданні представник відповідача Ступак Р.В. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Виробничо-Торгівельна фірма «Лео» є юридичною особою, що зареєстрована Васильківською районною державною адміністрацією Київської області 17.07.1995 року, перебуває на обліку Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про платника податку на додану вартість № 200086335, індивідуальний податкових номер 232361410076.

Як свідчать матеріали справи, ВТФ «ЛЕО» мало відносини з ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» у липні 2011р., з ТОВ «Український Ресурс» у серпні 2011р., з ПП «Дотракіс Юкрейн» у липні 2011р..

01 липня 2011 року між ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» та позивачем був укладений договір поставки №МО50, відповідно до умов якого ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» брав на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця (позивача) нафтопродукти, перелік яких визначається рахунками-фактурами.

На підтвердження факту поставки товарів позивач надав суду: видаткові накладні:

№ РН-0000591 від 19.07.2011 року на суму 36632,75 грн. дизельне пальне в об'ємі 4235 л.;

№ РН-0000588 від 19.07.2011 року на суму 85038,15 грн. дизельне пальне в об'ємі 9831 л.;

№ РН-0000589 від 20.07.2011 року на суму 166754,70 грн. дизельне пальне в об'ємі 19278 л.; № РН-0000590 від 20.07.2011 року на суму 42990,50 грн. дизельне пальне в об'ємі 4970 л.;

№ РН-0000648 від 22.07.2011 року на суму 178417,40 грн. дизельне пальне в об'ємі 20555 л.; № РН-0000692 від 27.07.2011 року на суму 309093,75 грн. дизельне пальне в об'ємі 35325 л.; № РН-0000631 від 21.07.2011 року на суму 172636,52 грн. дизельне пальне в об'ємі 19889 л.; товарно-транспортні накладні: ТТН від 19.03.2011 року, дизельне пальне в об'ємі 4235 літрів, водій ОСОБА_4, автомобіль ГАЗ 3307 паливозаправник ,д.н. НОМЕР_1.; ТТН №132 від 19.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 4972 літрів, водій ОСОБА_5, автомобіль ГАЗ 3307 паливозаправник д.н. НОМЕР_2; ТТН № 574 від 19.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 4859 літрів, водій ОСОБА_6, автомобіль ГАЗ 5312 цистерна д/п небезпечних вантажів д.н. НОМЕР_3.; ТТН № 585 від 20.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 4970 літрів, водій ОСОБА_7 , сідловий тягач Рено Преміум д.н. НОМЕР_4, н/причіп паливоцистерна д.н. НОМЕР_5.; ТТН №584 від 20.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 10058 літрів, водій ОСОБА_9. автомобіль ЗІЛ 133 д.н. НОМЕР_6; ТТН № 140 від 20.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 4235 літрів, водій ОСОБА_4, автомобіль ГАЗ 3307 паливозаправник - с д.н. НОМЕР_1; ТТН № 592 від 22.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 20555 літрів, водій ОСОБА_10, сідловий тягач МАЗ 64229 д.н. НОМЕР_7; ТТН № 161 від 27.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 35325 літрів, водій ОСОБА_11 , сідловий тягач ІВЕКО 440 Е д. н. НОМЕР_8., цистерна СО НЕIL д. н. НОМЕР_9; ТТН 146 від 24.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 4972 літрів, водій ОСОБА_5, автомобіль ГАЗ 3307 паливозаправник д.н. НОМЕР_2; ТТН №588 від 21.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 4859 літрів, водій ОСОБА_6, автомобіль ГАЗ 5312 цестерна д/п небезпечних вантажів д.н. НОМЕР_3; рахунки-фактури: №СФ-0000489 від 19.07.2011року на суму 36632,75грн. дизельне пальне в об'ємі 4235л.;№ СФ-0000488 від 19.07.2011року на суму 43007,80грн. дизельне пальне в об'ємі 4972л.;№ СФ-0000490 від 19.07.2011року на суму 42030,35грн. дизельне пальне в об'ємі 4859л.; № СФ-0000496 від 20.07.2011року на суму 42990,50грн. дизельне пальне в об'ємі 4970л.; № СФ-0000501 від 20.07.2011 року на суму 36632,75 грн. дизельне пальне в об'ємі 19278 л.; № СФ-0000537 від 22.07.2011 року на суму 178417,40 грн. дизельне пальне в об'ємі 20555 л.; № СФ-0000570 від 27.07.2011 року на суму 309093,75 грн. дизельне пальне в об'ємі 35325 л.; № СФ-0000524 від 21.07.2011 року на суму 172636,52 грн. дизельне пальне в об'ємі 19889 л.; податкові накладні: № 127 від 19.07.2011 року на суму 36632,75 грн. без ПДВ 30527,29 грн., ПДВ 6105,46 грн.; №126 від 19.07.2011 року на суму 85038,15 грн. без ПДВ 70865,12 грн., ПДВ 14173,03 грн.; № 135 від 20.07.2011 року на суму 209754,20 грн. без ПДВ 174787,66 грн., ПДВ 34957,54 грн. № 170 від 22.07.2011 року на суму 178417,40 грн. без ПДВ 148681,17 грн., ПДВ 29736,23 грн. № 206 від 27.07.2011 року на суму 309093,75 грн. без ПДВ 257578,13 грн., ПДВ 51515,62 грн. № 153 від 21.07.2011 року на суму 172636,52 грн. без ПДВ 143863,76 грн., ПДВ 28772,76 грн.

ВТФ „ЛЕО" оплатила придбані у ТОВ"ЛЕК-ОІЛ" ПММ через установу банку ПАТ "Альфа- Банк" в період з 21.07.2011 року по 19.08.2011 року про що свідчать виписки по рахунку №26006010985001.

01.10.2010 року між ТОВ "Український ресурс" та позивачем був укладений Генеральний договір №97, відповідно до умов якого продавець ТОВ «Український ресурс» брав на себе зобов'язання передати у власність покупця (позивача) товар - нафтопродукти.

На підтвердження факту поставки товарів позивач надав суду: накладну № УК-2908/01 від 29.08.2011 року на суму 286425,00 грн. бензин А-80 в об'ємі 33353л.; товарно-транспортні накладні: ТТН № 2908/01-2 від 29.08.2011 року бензин А-80 в об'ємі 10058 літрів, водій ОСОБА_9, автомобіль ЗІЛ 133 д.н. НОМЕР_6.; ТТН № 2908/01-4 від 29.08.2011 року, бензин А-80 в об'ємі 23295 літрів, водій ОСОБА_10 , сідловий тягач Рено Преміум д.н. НОМЕР_10, напівпричіп цестерна д.н. НОМЕР_11; рахунки-фактури: № УК-2908/01 від 29.08.2011 року на суму 286425,00 грн. дизельне пальне в об'ємі 33353 л.; податкові накладні: № 88 від 29.08.2011 року на суму 286425,00 грн. без ПДВ 238687,50 грн., ПДВ 47737,50 грн.

ВТФ „ЛЕО" оплатив придбані у ТОВ „Український ресурс" ПММ через установу банку ПАТ КБ „Приват банк" в період з 09.09.2011 року по 14.09.2011 року про що свідчать виписки по рахунку № 26005057001621.

12 квітня 2011 року між ПП «Укрнафта-Трейд» та позивачем був укладений Договір поставки №79 , відповідно до умов якого продавець ПП «Укрнафта -Трейд» брав на себе зобов'язання передати у власність покупця (позивача) товар - світлі нафтопродукти .

На підтвердження факту поставки товарів позивач надав суду: видаткові накладні:

№772 від 05.07.2011 року на суму 41956,20 грн., дизельне пальне в об'ємі 4890 л.; № 836 від 15.07.2011 року на суму 108894,00 грн., бензин А-92 в об'ємі 6840 л. та бензин А-95 з об'ємі 4972 л.; № 797 від 08.07.2011 року на суму 84475,80 грн., бензин А-76 в об'ємі 9915 л.; товарно-транспортні накладні: ТТН № 772 від 05.07.2011 року дизельне пальне в об'ємі 4890 літрів, водій ОСОБА_12 , атомобіль ГАЗ 3307 цестерна-С д.н. НОМЕР_12.; ТТН № 836 від 15.07.2011 року бензин А-92 в об'ємі 6840 л., водій ОСОБА_13, сідловий тягач Рено Преміум д.н. НОМЕР_13, цестерна ПП д.н. НОМЕР_14. ; ТТН № 836.1 від 15.07.2011 року, бензин А-95 в об'ємі 4972 л. водій ОСОБА_5, автомобіль ГАЗ 3307 паливоцестерна д.н. НОМЕР_2.; ТТН № 797 від 08.07.2011 року, бензин А-76 в об'ємі 9915 л. водій ОСОБА_9, автомобіль ЗІЛ 133Г4 паливозаправник-С д.н. НОМЕР_15.; Рахунки-фактури: № 772 від 05.07.2011 року на суму 41956,20 грн., дизельне пальне в об'ємі 4890 л.; № 836 від 15.07.2011 року на суму 108894,00 грн., бензин А-92 в об'ємі 6840 л. та бензин А-95 з об'ємі 4972 л.; ТНТ 797 від 08.07.2011 року на суму 84475,80 грн., бензин А-76 в об'ємі 9915 л. ; податкові накладні: №17 від 05.07.2011 року на суму 41956,20 грн. без ПДВ 34963,50 грн., ПДВ 6992,70грн. № 87 від 15.07.2011 року на суму 108894,00 грн. без ПДВ 90745,00 грн., ПДВ 18149,00 грн.; №40 від 08.07.2011 року на суму 84475,80 грн. без ПДВ 70396,50 грн., ПДВ 14079,30 грн.

На момент перевірки позивача ПП «Укрнафта-Трейд» (код ЄДРПОУ 37144129) перебувало на обліку ДПІ у Києво-Святошинському райні Київської області ДПС під назвою ПП «Дотракіс Юкрейн» (код ЄДРПОУ 37144129), податкова адреса: 76008, Івано-Франківськ, вул. Галицька д.149.

ВТФ „ЛЕО" оплатила придбані у ПП „Укрнафта-трейд" ПММ через установу банку АТ „ОТП Банк» в період з 07.07.2011 року по 21.07.2011 року про що свідчать виписки по рахунку № 26008601340486.

Крім того, ВТФ „ЛЕО" має ліцензійну картку на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювання техніки, копії яких надано суду та надав суду посвідчення водіїв, які мають свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.

Крім того, на підприємстві ВТФ „ЛЕО" ведеться журнал обліку надходження нафти та нафтопродуктів, наявні акти приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю та сертифікати відповідності та паспорти якості на паливно-мастильні матеріали.

ВТФ «ЛЕО» має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом № 585617 серія АГ від 02.02.2011року.

Також, між ВТФ „JTEO" та ПП „Мотор-Сервіс" укладено Договір № MC -0101/11 оренди нафтосховища від 01.01.2011 року, згідно якого ВТФ „JIEO" орендує нафтосховище об'ємом 150 кубічних метрів.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, позивачем задекларовано взаємовідносини з ТОВ «Лек-Оіл» за липень 2011 року на суму 826303,14грн крім того ПДВ 165260, 63 грн., ТОВ «Український Ресурс» на суму 238687, 5грн., крім того ПДВ на суму 47737, 5 грн., ПП «Дотракіс Юкрейн» на суму 196105 грн., крім того ПДВ на суму 39221 грн. та сформовано валові витрати на суму 1261100грн. в т. ч за 3 квартал 2011 року на суму 1261100 грн. , 4 квартал 2011 року на суму 1261100грн.

З 24.04.2013 року по 26.04.2013 року, на підставі наказу Васильківської ОДПІ від 23.04.2013 року №269 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ВТФ «ЛЕО» з питань повноти формування та сплати податків відповідно до укладених первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» за липень 2011 року , з ТОВ «Український ресурс» за серпень 2011 року, з ПП «Доктракіс Юкрейн» за липень 2011 року , за результатами якої посадовими особами податкового органу був складений Акт від 13.05.2013 року №626/22-01/23236142.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.7 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток розмірі 290053 грн. та податок на додану вартість у розмірі 252220 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущені, що ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» (код ЄДРПОУ 34047083), ТОВ «Український Ресурс» (код ЄДРПОУ 34689480), ПП «Дотракіс Юкрейн» (код ЄДРПОУ 37144129) є суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, визначені ст. 55-1 Господарського кодексу України, що в ході перевірки не підтверджено фактичного здійснення поставки товарів від контрагентів-постачальників що свідчить про те, що правочини, укладені з вищевказаними підприємствами-постачальниками, здійснені без мети настання реальних наслідків

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги:

Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.01.2013 року №14/22-2/34047083 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Лек-Оіл» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Тегра», відповідно до якого встановлено, що Товариство не знаходиться за вказаною адресою, про що складено акт №10/22-2/34047083 від 04.01.2013 року, також, не встановлено факт отримання товарів (послуг) ТОВ «Лек-Оіл» від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності ТОВ "Лек-Оіл" не є можливим.

Також, при перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги, що від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС отримано Акт від 28.11.2012р. №457/22-2/37144129 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного підприємства «Укрнафта-Трейд» (код ЄДРПОУ 37144129) з питань дотримання вимог податкового законодавства за липень 2011року при взаємовідносинах з ТОВ «Біотехнології 2000» (код ЄДРПОУ 36890444), ТОВ «KT-Нафта» (код ЄДРПОУ 36342590). ПП «Еріс» (код ЄДРПОУ 25303374) та ТОВ «Інтернафта» (код ЄДРПОУ 31739664).

ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області надано висновок Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКРЗ Білоцерківського MB при ГУМВС України в Київській області від 20.11.2012р. №641, за результатами якого, встановлено, що підписи в копіях документів ПП «Укрнафта-Трейд» виконані п'ятьма різними особами,

Враховуючи той факт, що посадовими особами ПП «Укрнафта-Трейд», ТОВ «Біотехнології 2000» та ТОВ «KT-Нафта» вищезазначені первинні документи не підписувались, то операції з придбання ПП «Укрнафта-Трейд» паливно-мастильних матеріалів за липень 2011 року у ТОВ «Біотехнології 2000» та ТОВ «KT-Нафта» не відбувались та й відповідно не відбувались операції з реалізації даних ТМЦ контрагентам-покупцям, протягом липня 2011 року, серед яких ПП «Еріс» та ТОВ «Інтернафта».

Викладене вище, свідчить про безтоварність операцій, що проводились між ПП «Укрнафта-Трейд» (код за ЄДРПОУ 37144129) та ТОВ «Біотехнології 2000» (код за ЄДРПОУ 36890444) і ТОВ «КТ-Нафта» (код за ЄДРПОУ 36342590) та про наявність усіх ознак «фіктивності» та приналежності ПП «Укрнафта-Трейд» (код ЄДРПОУ 37144129) до категорії «вигодотранспортуючого» суб'єкта господарювання.

Від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС отримано акт від 22.10.2012року №1709/22-20/34689480 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Український Ресурс» (код ЄДРПОУ 34689480) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

За результатами даного акту не підтверджено реальне здійснення господарських відносин із СГД - постачальниками та СГД- покупцями за період серпень 2011 року.

Враховуючи інформацію вказану в зазначених актах, відповідач дійшов висновку , що ТОВ «ЛЕК-ОІЛ» (код ЄДРПОУ 34047083), ТОВ «Український Ресурс» (код ЄДРПОУ 34689480), ПП «Дотракіс Юкрейн» (код ЄДРПОУ 37144129) є суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності, визначені ст. 55- 1 Господарського кодексу України і що в ході перевірки не підтверджено фактичного здійснення поставки товарів від контрагентів-постачальників що свідчить про те, що правочини, укладені з вищевказаними підприємствами-постачальниками, здійснені без мети настання реальних наслідків.

За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001342201 від 20.06.2013 року про нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 252220,00 грн. та штрафної фінансової санкції в розмірі 126110, 00 грн., всього: 378330,00 грн.; №0001352201 від 20.06.2013 року про нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 290053,00грн. за порушення пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 138.7 ст. 138Податкового Кодексу України.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ВТФ „ЛЕО" подало до ДПС у Київській області скаргу про перегляд податкових повідомлень-рішень Васильківської ОДПІ Київської області ДПС № 40 від 17.07.2013 року. 29.09.2013 року ВФТ „ЛЕО" по пошті отримало від ГУ Міндоходів у Київській області рішення про результати розгляду первинної скарги № 850/10/10-36-10-01-206/611 від 19.19.2013 року, в якому ГУ Міндоходів у Київській області залишило без змін податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ від 20.06.2013року № 0001342201, № 0001352201, а скаргу ВТФ „ЛЕО" без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомленнями-рішеннями протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

В силу пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV) визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на формування податкового кредиту та включення до складу валових витрат певних сум виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що поставка товарів ТОВ „ЛЕК-ОІЛ" , ТОВ „Український ресурс" та ПП „Дотракіс Юкрейн" та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: позивач поніс реальні витрати на оплату поставлених ТОВ „ЛЕК-ОІЛ", ТОВ „Український ресурс" , ПП „Дотракіс Юкрейн" товарів. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується банківськими виписками та податковими накладними.

Крім того, ВТФ „ЛЕО" не є кінцевий вигодонабувачем, всі паливно-мастильні матеріали були реалізовані контрагентам ВТФ „ЛЕО" що наведені в листі № 27 від 08.05.2013 року адресованому Васильківській ОДПІ, в якому вказано хід продажу ВТФ „ЛЕО" всього об'єму ПММ та надано первинні документи щодо продажу ПММ ТОВ „ЛЕО" контрагентам.

А відтак, позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ „ЛЕК-ОІЛ", ТОВ „Український ресурс" , ПП „Дотракіс Юкрейн". Щодо висновку податкового органу про те, що правочини, укладені з вищевказаними підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків суд зазначає наступне.

Згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсність договорів між позивачем та ТОВ „ЛЕК-ОІЛ", ТОВ „Український ресурс", ПП „Дотракіс Юкрейн" прямо законом не встановлена, а тому зазначені правочини відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України є оспорюваними. Водночас, відповідачем не надано суду доказів визнання недійсними у судовому порядку вищезазначених договорів.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем надано суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо поставки контрагентами товарів. Податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що на час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача були зареєстрованими юридичними особами та були платниками податку на додану вартість. Крім того, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ „ЛЕК-ОІЛ", ТОВ „Український ресурс" , ПП „Дотракіс Юкрейн" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Також у матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ „ЛЕК-ОІЛ", ТОВ „Український ресурс" , ПП „Дотракіс Юкрейн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням наданих представником позивача та досліджених судом первинних документів, а саме: податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ „ЛЕК-ОІЛ", ТОВ „Український ресурс" , ПП „Дотракіс Юкрейн" .

З огляду на той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за вказаними операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п. 138.7 ст. 138 Податкового кодексу України є помилковими. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представниками позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач суду не заявляв, від відшкодування судових витрат представник позивача відмовилась.

Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Виробничо-торгівельної фірми "ЛЕО" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області Державної податкової служби №0001342201 та №0001352201 від 20.06.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 жовтня 2013 р.