Постанова

від 25.09.2013 по справі 810/4663/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року м. Київ 810/4663/13-а

16:20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Бромірський О.О., Сусліков Ю.А.,

від відповідача - Ступак Р.В., Солнцев Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Купол»

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Купол» з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 № 0001302201 і від 09.07.2013 № 0001292201.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки, в якому податковий орган дійшов висновку про заниження податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість. На думку податкового органу позивачем неправомірно включено до витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість суми сплачених коштів у складі ціни придбаного товару і послуг у ТОВ «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів» і ТОВ «Збутпроект-1», оскільки товари контрагентами фактично не поставлялись, позивач не мав на меті придбання товару і послуг у дійсності, а договори уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань. Таким чином, укладені між позивачем і його контрагентами договори, на думку податкового органу, є безтоварними, формування витрат і податкового кредиту за даними господарськими операціями здійснено позивачем неправомірно і це призвело до заниження податкових зобов'язань.

Крім того, в Акті перевірки зазначено про вибуття у позивача основних засобів операції по яким підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, але позивачем не віднесено до складу податкових зобов'язань ці операції та не надано податковому органу первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факт вибуття основних засобів.

Також відповідачем встановлено завищення позивачем валових витрат за 1-2 квартал 2011 року на суму 804407,00 грн., у зв'язку з тим, що підприємством не надано документів щодо експертної оцінки реалізованих основних засобів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки про заниження податку на прибуток і податку на додану вартість є безпідставними і не обґрунтованими, оскільки укладені договори мали реальний характер - товар та послуги поставлені та надані у повному обсязі і оплачені позивачем. При цьому, придбаний товар використаний для здійснення основного виду господарської діяльності підприємства. Як стверджує позивач, реальність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів» і ТОВ «Збутпроект-1» підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Позивач також вказав на те, що взаємовідносини між ТОВ «Видавничий дім «Купол» та ТОВ «Трейдштад» вже досліджувались судом в адміністративній справі № 2а-1991/12/1070. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012, встановлено, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Трейдштад» є помилковим, а позивачем надано суду усі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. Проте, податковий орган, не дивлячись на вказані обставини не прийняв це рішення до уваги.

Щодо вибуття основних засобів підприємство зазначило, що не здійснювало продаж основних засобів у грудні 2012 року, тому і не складало щодо цих операцій жодних документів.

Відносно формування валових витрат за 1-2 квартал 2011 року позивач зазначив, що податковий орган жодним чином не довів, що ціна продажу основних засобів за якою вони були продані не відповідає рівню звичайних цін.

В ході судового розгляду представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. Заперечення надав суду у письмовій формі. У запереченнях відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки на підставі даних Актів перевірок інших податкових органів не встановлено фактів придбання позивачем товарів та послуг у «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів» і ТОВ «Збутпроект-1», тому господарські операції між позивачем і даними контрагентами є безтоварними. Відносно вибуття основних засобів та завищення валових витрат відповідач виклав свою правову позицію аналогічно тій, яка містилась в Акті перевірки. На думку відповідача, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Представники відповідача підтримали доводи вказаних заперечень та надали суду на виконання вимог ухвали від 02.09.2013 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду Акт від 02.06.2011 № 621/23-6/37241156 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдштадт». Акт від 30.08.2011 № 1205/23-2/37266322 щодо перевірки ТОВ «Ніка Актів» суду податковим органом надано не було ані у судове засідання 17.09.2013, ані у наступне судове засідання, яке відбулось 25.09.2013, при тому, що суд зобов'язав відповідача повторно виконати вимоги ухвали та надати суду всі наявні у відповідача документи та матеріали використані в ході проведення перевірки. Водночас, відповідачем було надано суду вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.2013 в якому визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 358 КК України особу, яка підробила та збула за грошову винагороду статутну (реєстраційну) документацію ТОВ «Збутпроект-1» з метою наступного її використання невстановленим слідством особами шляхом подання у відповідні органи державної влади та банківські установи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Видавничий дім «Купол», за результатами якої складено Акт від 01.06.2013 № 272/2200/34446773 «Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Видавничий дім «Купол» (код за ЄДРПОУ 34446773) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, що стали предметом оскарження (лист ДПС у Київській області від 07.05.2013 № 1684/10/10-206/328)» (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки (сторінка 9) відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Видавничий Дім «Купол» мало взаємовідносини з ТОВ «Трейдштад» за перевіряємий період (в І кварталі 2011) на загальну суму 2001652,64 грн. з ПДВ з приводу придбання паперу, запчастин, фарби.

Крім того, Фастівською ОДПІ Київської області зазначено, що від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано Акт від 02.06.2011 № 621/23-6/37241156 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трейдштад», код ЄДРПОУ 37241156, з питань правильності нарахування податкових зобов'язань і податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011.

Відповідно до даного Акта, ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначено, що аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів ТОВ «Трейдштад», встановлено, що в перевіряємому періоді підприємство декларувало доходи, отримані від оптової торгівлі.

В той же час, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (форма 1-ДФ, не надавалась загальна чисельність працюючих 1 особа), виробничого обладнання, складських і торгівельних приміщень, транспорту і торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Крім того, на момент перевірки підприємство ТОВ «Трейдштад» відсутнє за адресою вказаною у реєстраційних документах, місцезнаходження посадових осіб не відомо.

При цьому, податковим органом зазначено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

У ТОВ «Трейдштад» (код ЄДРПОУ 37241156) відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні статті 188 Податкового Кодексу України.

На сторінці 20 Акта перевірки посадові особи Фастівської ОДПІ Київської області ДПС зазначили, що в ході проведення перевірки встановлено факт взаємовідносин ТОВ «Видавничий дім «Купол» з ТОВ «Ніка Актів» код ЄДРПОУ 37266322 за перевіряємий період на суму 122360,40 грн. з ПДВ. Сертифікатів якості товару, документів, що підтверджують перевезення товарів до перевірки не надано.

Від ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано Акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ніка Актів» (код ЄДРПОУ 37266322) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень, лютий, квітень, травень і червень 2011 року № 205/23-2/37266322 від 30.08.2011.

В даному Акті зазначено, що в ході перевірки встановлено, що станом на 30.06.2011 основні фонди групи 4 - 20,4 тис. грн., будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, до необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ніка Актів» відсутня. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Ніка Актів» станом на 31.03.2011 - 4 особи.

Відповідальною особою за подання звітності за період січень, лютий, квітень, травень і червень 2011 року був ОСОБА_5 (директор підприємства). Згідно з висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України на Південно-Західній залізниці від 27.07.2011 № 242 щодо почеркознавчої експертизи директора ТОВ «Ніка Актів» ОСОБА_5 встановлено що підписи на деклараціях і додатках № 5 до декларацій за січень, лютий, квітень, травень 2011 року виконані не громадянином ОСОБА_5, а іншою собою.

ТОВ «Ніка Актів» (код ЄДРПОУ 37266322) за податковою адресою згідно реєстрації не знаходиться. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Ніка Актів» (код ЄДРПОУ 37266322) до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Крім того, на сторінці 20 Акта перевірки Фастівської ОДПІ Київської області зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Видавничий Дім «Купол» мало взаємовідносини з ТОВ «Збутпроект 1» за перевіряємий період на суму 446640 грн. з ПДВ сертифікатів якості товару, документів, що підтверджують перевезення товарів) до перевірки не надано.

Старшим оперуповноваженим ГВПМ Білоцерківської ОДПІ Колісником В.В. відібрано пояснення у громадянина ОСОБА_7.

В поясненні ОСОБА_7 від 12.04.2012 вказано, що влітку 2008 року до нього звернулася невідома йому особа, яка за винагороду в розмірі 100 доларів США запропонувала стати директором фірми. Потім у нотаріуса і в банках підписав ряд документів значення яких не розумів. Наміру створення ТОВ «Збутпроект-1» не мав і здійснювати підприємницьку діяльність як директор не збирався. Підприємство не реєстрував та нікого на це не уповноважував. Податкову та іншу звітність не складав та не подавав. На ТОВ «Збутпроект-1» ніколи не працював, зарплати не отримував, нікого на роботу не наймав. Жодних бухгалтерських документів від імені вищевказаного підприємства не оформляв, не складав і не підписував.

Розглянувши доводи, які викладені в Актах ДПІ у Печерському районі м. Києва з питань перевірок контрагентів позивача, відповідач дійшов висновку про те, що господарські відносини між позивачем і ТОВ «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів» і ТОВ «Збутпроект-1» не спричинили реальні зміни майнового стану і є безтоварними.

Крім того, в Акті перевірки на сторінці 24-25 встановлено завищення позивачем валових витрат за 2-3 квартал 2011 року на суму 804407,00 грн. При цьому податковим органом зазначено, що підприємством не надано документів щодо експертної оцінки реалізованих основних засобів, тому приймається вартість основних засобів по їх залишковій вартості (балансової вартості).

На сторінці 29-32 Акта перевірки відповідачем встановлено вибуття основних засобів у сумі 1221064,00 грн. (згідно даних Кт рахунку 104 машини та обладнання сума складає 1605193,34 грн. та Дт рахунку 131 Знос основних засобів сума складає 384129,68 грн.). Первинних бухгалтерських документів по вибуттю основних фондів до перевірки не надано, хоча такі операції підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, але позивачем не віднесено до складу податкових зобов'язань ці операції, тому занижено податок на додану вартість в сумі 244213,00 грн. за грудень 2012 року.

За результатом даної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем:

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 135.5.4 пункту 135.5, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток у сумі 915330,00 грн.,

- пункту 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, п. 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - занижено суму податку на додану вартість у розмірі 523721,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 № 0001302201, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 915331,00 грн., з них 915330,00 грн. за основним платежем і 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями і податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 № 0001292201, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 603385,20 грн., з них 523721,00 грн. за основним платежем і 79664,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про безтоварність господарських операцій між ТОВ «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів» і ТОВ «Збутпроект-1» судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

Між позивачем і ТОВ «Трейдштад» укладено договори поставки від 04.01.2011 № 040111, від 09.02.2011 № 090211 і від 10.02.2011 № 100211, предметом яких була поставка поліграфічних матеріалів (папір крейдовий глянцевий), запчастин до поліграфічного обладнання.

Позивач придбав у ТОВ «Трейдштад» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1668044,00 грн. без ПДВ, що були включені до валових витрат в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011, до рядків Декларації:

- 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» в сумі 877 392,33 грн. без ПДВ;

- 04.10 Декларацій «Витрати на поліпшення основних фондів» в сумі 324 171,67 грн. без ПДВ;

- 04.13 «Інші витрати» в сумі 466 480,00 грн. без ПДВ.

Тобто загальна сума валових витрат включених до декларації в зв'язку з взаємовідносинами з ТОВ «Трейдштад» склала - 1668044,00 грн., без ПДВ.

Як зазначено на сторінці 13 Акта перевірки, саме 1668044,00 грн. податковим органом виключено з валових витрат підприємства.

Проте, на підтвердження виконання даних договорів з ТОВ «Трейдштад» позивачем надано суду копії:

- рахунку-фактури ТОВ «Трейдштад» № 280101 від 28.01.2011р. на суму 329280,00грн. в т.ч. ПДВ 20% 54800,00 грн.;

- видаткової накладної ТОВ «Трейдштад» № 280101 від 28.01.2011р. на суму 329280,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 54800,00 грн.;

- податкової накладної ТОВ «Трейдштад» № 280101 від 28.01.2011р. на суму 329280,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 54800,00 грн.;

- рахунку-фактури ТОВ «Трейдштад» №100103 від 04.01.2011р. на суму 230496,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 38416,00 грн.;

- видаткової накладної ТОВ «Трейдштад» № 100103 від 10.01.2011р. на суму 230496,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 38416,00 грн.;

- податкової накладної ТОВ «Трейдштад» № 100103 від 10.01.2011р. на суму 230496,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 38416,00 грн.;

- рахунку-фактури № 22 від 09.02.2011р. на суму 268 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 44800.0 грн. від ТОВ «Трейдштад»;

- видаткової накладної № 22 від 09.02.2011р. на суму 268 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 44800,00 грн. від ТОВ «Трейдштад»;

- рахунку-фактури № 23 від 10.02.2011р. на суму 310 400,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 51733,33 грн. від ТОВ «Трейдштад»;

- видаткової накладної № 23 від 10.02.2011р. на суму 310 400,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 51733,33 грн. від ТОВ «Трейдштад».

- банківської виписки про здійснення оплати за поставлений товар.

Крім того, позивачем на підтвердження використання придбаного у ТОВ «Трейдштад» товару (папір) у виробництві надано суду лімітно-забірні картки, щодо запчастин надано Акт списання від 15.02.2011 № СпТ-000001, зі змісту якого вбачається використання запчастин при плановому ремонті поліграфічного обладнання.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Купол» надані суду копії сертифікатів якості поліграфічних матеріалів придбаних у ТОВ «Трейдштад», копія відомості складського обліку придбаних основних засобів на бухгалтерському рахунку 1521 в підтвердження обліку складського руху основних засобів отриманих від ТОВ «Трейдштад».

Судом також встановлено, що між ТОВ «Видавничий дім «КуПол» і ТОВ «Ніка Актів» укладено договір поставки поліграфічних матеріалів в асортименті (фарба, лак, скотч, плівка тверда) від 01.04.2011 № 010411 і договір виконання робіт з вводу в експлуатацію, ремонту і технічного обслуговування поліграфічного обладнання від 29.03.2011 № 290311.

На підтвердження товарності даного договору позивачем надано суду належним чином засвідчені копії:

- рахунку - фактури від 29.03.2011 № 290311;

- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.04.2011 № НК-000042;

- податкової накладної від 30.04.2011 № 98;

- рахунку-фактури від 01.04.2011 № 010411;

- видаткової накладної від 08.04.2011 № НК-0000019;

- податкової накладної від 08.04.2011 № 19.

- банківської виписки про здійснення оплати за надані послуги.

- відомості складського обліку придбаних поліграфічних матеріалів на бухгалтерському рахунку 201 в підтвердження обліку складського руху поліграфічних матеріалів отриманих від ТОВ «Ніка актів».

Між позивачем і ТОВ «Збутпроект-1» укладено договір поставки поліграфічних матеріалів (папір глянцевий, картон) від 06.09.2011 № 36.

На підтвердження товарності даного договору позивачем надано суду належним чином засвідчені копії:

- рахунку-фактури від 06.09.2011 № 3Б-0000052;

- видаткової накладної від 06.09.2011 № 3Б-0000061;

- податкової накладної від 06.09.2011 № 70;

Позивачем було надано суду копії договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 07.07.2008 № 32/08 укладений між ТОВ «Видавничий дім «Купол» і Комунальним підприємством Київської обласної ради «Поліфаст».

Відповідно до даного договору позивач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 369,1 кв.м у м. Фастів, вул. Соборна, 40.

Також, позивачем надано суду копію договору оренди транспортного засобу від 06.01.2010 № 06/01-2010 укладеного з ПП «Ефф-Систем», відповідно до якого ТОВ «Видавничий дім «Купол» отримало в оренду вантажний автомобіль Mercedes-Benz 313.

На підтвердження виконання даних договорів і оплати орендованого майна позивачем надано суду копії: Актів здачі-прийняття робіт.

Щодо транспортування придбаного у постачальників товару суду надані подорожні листи вантажного автомобіля Mercedes-Benz 313.

Тобто, позивачем надано суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи якими оформлені дані операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у вказаних контрагентів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Пов'язуючи господарську діяльність ТОВ «Видавничий дім «Купол» із придбаними товарами та послугами, суд звертає увагу на відомості наявної в матеріалах справи копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 359844, відповідно до якої основними видами діяльності ТОВ «Видавничий дім «Купол» є видання журналів і періодичних публікацій, видання книг, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, складське господарство, рекламна діяльність, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Крім того, позивачем на підтвердження використання придбаного товару та наданих послуг у власній господарській діяльності надано суду копію договору на виготовлення поліграфічної продукції від 02.03.2009 № 01П-2009 укладеного між ТОВ «Видавничий Дім «Купол» і ТОВ «Юнівест Медіа», відповідно до якого позивач прийняв зобов'язання виготовляти пакети для насіння ТОВ «Юнівест Медіа».

У свою чергу, відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження факту укладення між позивачем і ТОВ «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів», ТОВ «Збутпроект-1» безтоварних правочинів.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про безтоварність укладених між позивачем і ТОВ «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів», ТОВ «Збутпроект-1» правочинів на підставі розгляду матеріалів перевірок, які здійснені іншим податковим органом, в яких досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів», ТОВ «Збутпроект-1» з іншими підприємствами, за відсутності перевірки господарських операцій безпосередньо між позивачем та його контрагентом. Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Зокрема, така правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Крім того, слід зазначити, що згідно з висновками частини першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Висновки акта є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № К/9991/50772/12.

Крім того, слід звернути увагу, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 у справі № 2а-1991/12/1070 задоволено позов ТОВ «Видавничий дім «Купол» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень. Предметом спору у даній адміністративній справі були податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Видавничий дім «Купол» і ТОВ «Трейдштад». У вказаному рішенні суд надавав правову оцінку господарським взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «Трейдштад» саме за договорами поставки від 04.01.2011 № 040111 та від 10.02.2011 № 100211, які так само вивчались податковим органом в ході проведення даної перевірки. При цьому, суд дійшов висновку, що операції між позивачем та його контрагентом є товарними, а податковим органом не доведено суду належними доказами протилежного.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 вказану постанову Київського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено правомірність формування податкових зобов'язань по господарським відносинам між позивачем і ТОВ «Трейдштад».

При цьому, необхідно зазначити, що під час проведення перевірки позивача податковий орган листом від 21.05.2013 № 20990/10/2200 витребував у ТОВ «Видавничий дім «Купол» пояснення і документальне підтвердження господарських правовідносин із контрагентами.

Листом від 24.05.2013 № 109, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач надіслав відповідачу письмові пояснення і копії первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами, а також повідомив про наявність судового рішення по взаємовідносинам з ТОВ «Трейдштад».

Проте, податковий орган до уваги вказані відомості не прийняв і повторно надав оцінку взаємовідносинам ТОВ «Видавничий дім «Купол» і ТОВ «Трейдштад» за тими самими угодами.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Видавничий Дім «Купол», ТОВ «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів», ТОВ «Збутпроект-1».

Відносно посилання податкового органу на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.2013, яким визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 358 Кримінального кодексу України особу, яка підробила та збула за грошову винагороду статутну (реєстраційну) документацію ТОВ «Збутпроект-1» з метою наступного її використання невстановленим слідством особами шляхом подання у відповідні органи державної влади та банківські установи слід зазначити про таке.

Частина перша статті 358 Кримінального кодексу України стосується притягнення до відповідальності за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут .

Зі змісту вироку вбачається, що дана особа внесла до Статуту ТОВ «Збутпроект-1» завідомо неправдиві відомості щодо частки статутного капіталу та підробила інші реєстраційні документи, які у подальшому реалізувала за винагороду. При цьому, у вироку не встановлено факту здійснення саме фіктивного підприємництва посадовими особами ТОВ «Збутпроект-1», а також не досліджувалися обставини, які мали місце після передачі реєстраційних документів по ТОВ «Збутпроект-1» та не встановлено яку саме діяльність вело ТОВ «Збутпроект-1» і чи є така діяльність фіктивною. Враховуючи викладене, суд не приймає даний вирок до уваги.

Суд, розглядаючи вказану справу враховує положення листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 відповідно до якого у разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Отже, з огляду на вказане, висновок відповідача про безтоварність укладених між позивачем і ТОВ «Трейдштад», ТОВ «Ніка Актів», ТОВ «Збутпроект-1» правочинів, а також про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим.

Відносно висновків податкового органу стосовно вибуття у позивача основних засобів у грудні 2012 року операції по яким підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, слід зазначити, що хоча відповідач вказав на таке порушення в Акті перевірки, проте не навів будь-яких даних із посиланням на конкретні документи щодо назви основних засобів, первинних документів з продажу основних засобів та покупців, які придбали такі засоби. Відсутні такі відомості і у запереченнях на позов.

Відносно твердження податкового органу про заниження податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відносно порушень виявлених в Акті перевірки, на які посилається податковий орган на сторінках 17-18, відповідачем зазначено, що перевіркою показників, відображених у рядку 04.10 Декларацій «Витрати на поліпшення основних фондів», за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 у сумі 427806 грн. встановлено завищення задекларованих ТОВ «Видавничий Дім «Купол» показників у рядку 04.10 Декларацій «Витрати на поліпшення основних фондів» за І квартал 2011 у сумі 350 509 грн.

Як було зазначено судом, в ході проведення перевірки відповідачем надіслано запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень № 2090/10/2200 від 21.05.2013. Позивачем у відповідь на запит надано документи, а саме: наказ № 4/11 від 14.02.2011 «Про виведення з експлуатації основних засобів», акти списання № СпТ-000002 від 15.02.2011 на суму 337971 без ПДВ, копія лімітно-забірної карти № СпТ-000002 від 31.03.2011 на суму 12537 без ПДВ.

На підтвердження формування відображених показників у рядку 04.10 Декларації «Витрати на поліпшення основних фондів» за І квартал 2011 у сумі 350509 грн. позивач надав суду копії документів на придбання запчастин:

- договору поставки №090211 від 09.02.2011р;

- рахунку-фактури №22 від 09.02.2011р. на суму 268800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 44800,00 грн. від ТОВ «Трейдштад»;

- видаткової накладної № 22 від 09.02.2011р. на суму 268800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 44800,00 грн. від ТОВ «Трейдштад»;

- рахунку-фактури № 23 від 10.02.2011 на суму 310400,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 51733,33 грн. від ТОВ «Трейдштад»;

- видаткової накладної №23 від 10.02.2011р. на суму 310 400,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 51733,33 грн. від ТОВ «Трейдштад»;

- рахунку на предоплату 2120000089 від 25.01.2011р. на суму 3776,26 грн. в т.ч. ПДВ 20% 629,38 грн. від ТОВ «Гейдельберг Друкарські Машини Україна»;

- накладної №2120000089 від 10.03.2011р. на суму 3776,26 грн. в т.ч. ПДВ 20%- 629,38 грн. від ТОВ «Гейдельберг Друкарські Машини Україна»;

- рахунку на предоплату 21200000897 від 25.01.2011р. на суму 11843,80 грн. в т.ч. ПДВ 20%-1973,97 грн. від ТОВ «Гейдельберг Друкарські Машини Україна»;

- накладної №2120000087 від 10.02.2011р. на суму 11843,80 грн. в т.ч. ПДВ 20%- 1973,97 грн. від ТОВ «Гейдельберг Друкарські Машини Україна»;

- рахунку на оплату №117 від 24.01.2011р. на суму 2700,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 450,00 грн. від ТОВ «Компанія ДТ-Сервіс»;

- видаткової накладної №106 від 25.01.2011р. на суму 2700,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 450,00 грн. від ТОВ «Компанія ДТ-Сервіс»;

- рахунку на оплату №194 від 03.02.2011р. на суму 2599,08 грн. в т.ч. ПДВ 20% 433,18 грн. від ТОВ «Компанія ДТ-Сервіс»;

- видаткової накладної №173 від 07.02.2011р. на суму 2599,08 грн. в т.ч. ПДВ 20% 433,18 грн. від ТОВ «Компанія ДТ-Сервіс»;

- рахунку на оплату №233 від 11.02.2011р. на суму 10392,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 1732,00 грн. від ТОВ «Компанія ДТ-Сервіс»;

- видаткової накладної №343 від 14.03.2011р. на суму 10392,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 1732,00 грн. від ТОВ «Компанія ДТ-Сервіс»;

- рахунку на оплату №490 від 25.03.2011р. на суму 1779,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 296,50 грн. від ТОВ «Компанія ДТ-Сервіс»;

- видаткової накладної №456 від 29.03.2011р. на суму 1680,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 280,00 грн. від ТОВ «Компанія ДТ-Сервіс»,

В даних документах наявний перелік, вартість придбаних запчастин, з яких в складі витрат ТОВ «Видавничий дім «Купол» сформовано витрати на суму - 350509,00 грн.

Крім того, на сторінці 24-25 Акта перевірки податковий орган зазначив, що проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 квартали 2011 сумі 804407,00 грн. у рядку 06.5 Декларацій «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» встановлено його завищення за 2-4 квартали 2011 сумі 804 407 грн.

Проте, як вбачається з листа від 24.05.2013 № 109 ТОВ «Видавничий дім «Купол» у відповідь на запит податкового органу надало засвідчені копії первинних документів, щодо відображення операцій продажу основних засобів в бухгалтерському та податковому обліку на підставі:

- видаткової накладної №ЛНА-000001 від 14.06.2011 р. на суму 25800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 4300,00 грн. на реалізацію основних засобів ОСОБА_8;

- видаткової накладної №JIHA-000002 від 28.07.2011 р. на суму 61020,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 10170,00 грн. на реалізацію основних засобів ОСОБА_9;

- видаткової накладної №JIHA-000003 від 28.07.2011 р. на суму 86640,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 14440,00 грн. на реалізацію основних засобів ТОВ «Ефсин»;

- видаткової накладної №JIHA-000004 від 28.07.2011 на суму 1320,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 220,00 грн. на реалізацію основних засобів ОСОБА_10;

- видаткової накладної №JIHA-000005 від 29.08.2011 на суму 196 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 32700,00 грн. на реалізацію основних засобів ТОВ «Ефсин»;

- податкової накладної №20 від 14.06.2011 р. на суму 25 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 4300,00 грн. на реалізацію основних засобів ОСОБА_8;

- податкової накладної №22 від 28.07.2011 р. на суму 61 020,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 10170,00 грн. на реалізацію основних засобів ОСОБА_9;

- податкової накладної №23 від 28.07.2011 р. на суму 86 640,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 14440,00 грн. на реалізацію основних засобів ТОВ «Ефсин»;

- податкової накладної №24 від 28.07.2011 р. на суму 1320,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 220,00 грн. на реалізацію основних засобів ОСОБА_10;

- податкової накладної №30 від 29.08.2011 р. на суму 196 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 32700,00 грн. на реалізацію основних засобів ТОВ «Ефсин».

Тобто, загальна вартість реалізації основних засобів складає 741960,00 грн., в т.ч. ПДВ - 123660,00 грн. При цьому, реалізація основних засобів підтверджується документально.

Відносно висновку відповідача про те, що ТОВ «Видавничій Дім «Купол» не надано документів щодо експертної оцінки реалізованих основних засобів, тому приймається вартість основних засобів по їх залишковій вартості (балансової вартості), слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 146.14 статті 146 Податкового кодексу України дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта.

Згідно з пунктом 39.14 статті 39 Податкового кодексу України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

На виконання вимог даної статті відповідачем не надано суду будь-яких доказів невідповідності ціни відчужених ТОВ «Видавничий Дім «Купол» рівню звичайних цін.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Виходячи із системного аналізу пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем суду надано документи, що підтверджують правильність формування податкового кредиту, зокрема, первинні розрахункові та інші документи, у тому числі видаткові накладні, податкові накладні.

У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що контрагенти позивача неправомірно виписали податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів та наданих робіт, а висновки податкового органу викладені в Акті перевірки не підтверджені фактично і є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 № 0001302201 і від 09.07.2013 № 0001292201 є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.07.2013 № 0001302201 і від 09.07.2013 № 0001292201.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Купол» судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 вересня 2013 р.